Постанова № 9343846, 02.04.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-1253/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення недосплаченої грошової доплати до заробітної плати громадянам , які працюють на території радіоактивного забруднення у відповідності зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 23629,52 грн. доплати до заробітної плати як громадянці, яка працює на території радіоактивного забруднення, у звязку з тим, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивачка в судове засідання не зявилася, але від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням розглядати справу без їх участі.

Встановлено, що позивачка є потерпілою 4-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в м. Олевську Житомирської області, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання.

Позивачка працює у ВАТ «Олевський завод тракторних нормалей», що розміщується на території посиленого радіоекологічного контролю , а саме в м. Олевську Житомирської області та отримувала з 01 січня 1997 року по 31 грудня 2008 року щомісячно по місцю роботи, яке фінансується стосовно зазначених виплат відповідачем доплату до заробітної плати в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Доплата нараховується та виплачується за місцем роботи.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплати. Виплата доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання доплати в розмірі, зазначеному в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 січня 1997 року по 31 грудня 2008 року становить:

- з 01.01.1997 р.-15. 00 грн.

- з 01.01.1998 р.-45. 00 грн.

- з 01.07.1998 р.- 55. 00 грн.

- з 01.01.1999 р.- 74. 00 грн.

- з 01.04.2000 р.-90. 00 грн.

- з 01.07.2000 р.-118. 00 грн.

- з 01.01.2002 р.-140. 00 грн.

- з 01.07.2002 р.-165. 00 грн.

- з 01.01.2003 р.-185.00 грн.

- з 01.12.2003 р.- 205.00 грн.

- з 01.09.2004 р.-237.00 грн.

- з 01.01.2005 р. -262.00 грн.

- з 01.04.2005 р.-290.00 грн.

- з 01.07.2005 р.-310.00 грн.

- з 01.09.2005 р.-332.00 грн.

- з 01.01.2006 р.-350.00 грн.

- з 01.07.2006 р.-375.00 грн.

- з 01.12.2006 р. -400.00 грн.

- з 01.04.2007 р. -420.00 грн.

- з 01.07.2007 р.-440.00 грн.

- з 01.10.2007 р. - 460.00 грн.

- з 01.01.2008 р.-515.00 грн.

- з 01.04.2008 р.-525.00 грн.

- з 01.10.2008 р. -545.00 грн.

- з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.

Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Статтею 238 КЗпП України передбачено, що при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові виплати, крім вимог про виплату працівникові середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу або різниці за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи зазначене , заборгованість по ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України незалежно від часу її виникнення, тобто за період з 01 січня 1997 року по 31 грудня 2008 року, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці” є складовою структури заробітної плати.

З врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати в спірний період часу, сум, виплачених позивачці у добровільному порядку, вважаю, що до стягнення з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації на користь позивачки підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення за період з 01 січня 1997 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 23629,52 грн. ( 24201,36 грн. 571,84 грн. виплачених коштів) , що стверджується розрахунком недосплаченої доплати до заробітної плати , який доданий до позовної заяви та відносно якого відповідач не заперечує у своєму запереченні на позов ОСОБА_1.

Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22 Конституції України, », ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 2 Закону України «Про оплату праці» , ч. 2 ст. 233, ст. 238 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення недосплаченої грошової доплати до заробітної плати громадянам , які працюють на території радіоактивного забруднення у відповідності зі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити повністю.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_1 доплати до заробітної плати не у відповідності із ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 23629,52 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“. .

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 239,69 грн. на користь держави.

ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: