Ухвала суду № 93437480, 10.12.2020, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

10 грудня 2020 року Справа № 926/3030/20

Суддя Гурин Микола Олександрович, розглянувши заяву Фермерського господарства “ПОЛЯНА” (вх.3031 від 09.12.2020 року) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку

у справі за позовом Фермерського господарства “ПОЛЯНА”

до 1. Головного Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

2. Державного реєстратора сектору з питань Державної реєстрації прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кельменецької районної державної адміністрації Ротар Василя Миколайовича

про визнання недійсним наказу, скасування реєстрації земельної ділянки та скасування запису щодо реєстрації права власності.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство “ПОЛЯНА” звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Головного Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Державного реєстратора сектору з питань Державної реєстрації прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кельменецької районної державної адміністрації Ротар Василя Миколайовича про визнання недійсним наказу, скасування реєстрації земельної ділянки та скасування запису щодо реєстрації права власності.

Разом з позовною заявою 09.12.2020 року позивач подав до канцелярії Господарського суду Чернівецької області заяву від 09.12.2020 року вх. №3031 про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 15,000 га, що розташована на території Ленковецької сільської ради, Кельменецького району, Чернівецької області (за межами населеного пункту); цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; кадастровий номер земельної ділянки 7322086000:02:001:1002, до набрання законної сили рішення у справі за позовом Фермерського господарства “ПОЛЯНА” до Головного Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Державного реєстратора сектору з питань Державної реєстрації прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців Кельменецької районної державної адміністрації Ротар Василя Миколайовича про визнання недійсним наказу, скасування реєстрації земельної ділянки та скасування запису щодо реєстрації права власності.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що 16.11.2020 р. Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області видало оспорюваний Наказ №149-Т про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 15,000 га, яка розташована на території Ленковецької сільської ради Кельменецького Чернівецької області (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 7322086000:02:001:1002.

За твердженням позивача, за даними Публічної кадастрової карти України сформована земельна ділянка (кадастровий номер 7322086000:02:001:1002) порушує межі та накладається на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні земельної ділянки ФГ “Поляна”.

Таким чином, заявник зазначає, що оспорюваний наказ порушив право ФГ “Поляна” на мирне володіння та користування земельною ділянкою, що є підставою для визнання його недійсним.

Для встановлення обставин щодо порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладення земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на вказані земельні ділянки, позивач звернувся до суду з клопотанням про проведення земельно-технічної експертизи, що додане до позовної заяви.

Крім того, за твердженням позивача, Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області неодноразово намагалось здійснити відчуження прав на вказану спірну земельну ділянку. Зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області в жовтні 2020р. звернулося до Ленковецької сільської ради для висловлювання своєї позиції щодо передачі ділянок у власність фізичним особам за їх заявами з зазначенням конкретних прізвищ, на що ФГ “Поляна” зі свого боку подало свої заперечення, та вимагало від управління не вчиняти дії та не приймати рішення, які б порушували права господарства.

Позивач вважає, що у випадку відчуження прав на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 7322086000:02:001:1002) шляхом проведення земельних торгів чи у інший спосіб, коли скасування реєстрації та визнання недійсним наказу щодо затвердження проекту землеустрою якої є предметом спору, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, і невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду, або призвести до того, що для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докладати значних зусиль та витрат.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом вищенаведеної норми, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

З урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 року у справі №904/5971/17, постанові від 07.06.2018 року у справі №910/23468/17, постанові від 04.06.2018 року у справі №910/23741/17, постанові від 04.05.2018 року у справі №910/339/18.

В поданій заяві про забезпечення позову позивачем не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, зазначених у заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду. Заявником не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на уникнення виконання рішення у даній справі, та не надано на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими процесуальний закон пов`язує необхідність застосування заходів забезпечення позову. Забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому.

Посилання заявника на можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду мотивовані наведеними вище обставинами безумовно та переконливо не свідчить про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу забезпечення позову.

Заявник сам зазначає, що для встановлення обставин щодо порушення землекористування, зокрема відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на вказані земельні ділянки, позивач звернувся до суду з клопотанням про проведення земельно-технічної експертизи, що додане до позовної заяви. Тобто, факт порушення меж та накладення земельних ділянок одна на одну станом на день подання заяви до суду є недоведеним.

Крім того, твердження позивача що Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області неодноразово намагалось здійснити відчуження прав на вказану спірну земельну ділянку є тільки твердженням, яке не підкріплене жодним належним доказом. Тобто, суду не доведено, що описані події свідчать про можливість утруднення виконання судового рішення на даний час.

В силу вимог положень процесуального закону, що стосується забезпечення позову, позивач має надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення в період пред`явлення позову до суду. Зокрема, докази щодо реалізації чи підготовчі дії щодо реалізації майна тощо. Проте, у поданій заяві позивач послався лише на потенційну можливість виникнення заявлених у заяві обставин.

Саме лише посилання в заяві на потенційну загрозу у позивача в ускладненні відновлення порушених прав без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, а є лише власними припущеннями позивача.

Таким чином, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, заявник не навів обставин, з якими законодавство пов`язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх належними доказами.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи викладене, заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення або до неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову.

За таких обставин, зважаючи на безпідставність та необґрунтованість, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 74, 136-140, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства “ПОЛЯНА” про забезпечення позову.

Відповідно до приписів статті 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги порядку та в строк, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.12.2020 року.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.