Рішення № 93436925, 17.11.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року Справа № 915/650/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: Пшесмецької Т.М. - ордер МК№139438 від 16.06.2020,

представника відповідача: Трущенко С.О. - дов.б/н від 20.02.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “П`ята стража комплект” (юридична адреса: 01013, м.Київ, вул.Будіндустрії, буд.5-Б, код ЄДРПОУ 37413871; адреса для листування: 55002, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Дружби Народів, буд.33, кв.176),

до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція" (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, промзона, код ЄДРПОУ ВП:20915546),

про: стягнення 2564430,79 грн; встановлення нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності правочину, -

в с т а н о в и в:

12.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “П`ята стража комплект” звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 08.05.2020 (вх.№5788/20 від 12.05.2020) до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, в якій просить суд:

1) стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “П`ята стража комплект” кошти в розмірі 2108883,58 грн у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору №12-03/19 від 12.03.2019 (№20-123-11-19-05235 від 27.03.2019), з яких: 1987381,08 грн основного боргу, 97354,45 грн пені, 14211,14 грн – 3% річних та 9936,91 грн збитків від інфляції;

2) застосувати наслідки нікчемності правочину, а саме стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “П`ята стража комплект” кошти у розмірі 455547,21 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 12.03.2019 між ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Южно-Українська АЕС” та ТОВ “П`ята стража комплект” було укладено Договір №12-03/19 (№20-123-11-19-05235 від 27.03.2019), відповідно до якого підрядник, в межах договірної ціни виконує у встановлений Договором термін, роботи за темою: “Енергоблок №3. Впровадження системи по збереженню працездатності та забезпеченню інформації в умовах проектних та за проектних аварій (“чорний ящик”). БМР, ПНР та постачання обладнання”, за кодом згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі ДКПП):43.29. Обсяги робіт за Договором визначаються Відомістю обсягів робіт (Додаток № 4) (п. 1.1 Договору).

Позивач посилаючись на умови вказаного договору зазначає, що остаточне виконання робіт за Договором та їх прийняття з введенням об`єкта в експлуатацію було здійснено 27.12.2019. Крім того, до Договору було укладено три додаткові угоди: Додатковими угодами №1 від 08.07.2019 та №2 від 17.09.2019 були внесені зміни до розділу 3 Договору “Tepміни виконання робіт” в п.3.1 та п.3.2, а також в Додаток №3 “Графік виконання робіт”; Додатковою угодою №3 до Договору від 21.12.2019 було внесено зміни до вартості робіт, оскільки у зв`язку з корегуванням замовником проектно-кошторисної документації за ходом виконання робіт, на підставі випущеного у виробництво робіт нового локального кошторису №02-01-02/2 (замість локального кошторису №02-01-02), їх вартість було зменшено на суму 39343,61 грн. Також були внесені зміни до п.2.1 Договору, Додатку№1 “Протокол узгодження договірної ціни”, Додатку №2 “Договірна ціна”, Додатку №3 “Графік виконання робіт”, Додатку №4 “Відомість обсягів робіт”. Необхідність підписання Додаткової угоди №3 від 21.12.2019 виникла у зв`язку з наступним. В процесі виконання робіт за договором виникла потреба в додаткових роботах, не врахованих проектною документацією:

- монтаж шафи СКРС 30 ЧЯ на вдм.-4.20 внутрішнього кризового центру та заземлення цієї шафи;

- монтаж шафи СКРС 39 ЧЯ зовнішнього кризового центру та заземлення цієї шафи;

- монтаж шафи СКРС 31 ЧЯ в приміщенні АЭ340 (УКТС 1) на вдм.6.60 “в зоні вільного режиму”, та заземлення цієї шафи;

- монтаж шафи СКРС 32 ЧЯ в приміщенні АЭ128/1 (УВС) на відм.0.00 “в зоні вільного режиму”, та заземлення цієї шафи;

- виготовлення конструкцій (трубостойок) для кріплення приймально-передавальних антен - 4 шт;

- монтаж (вручну) трубостойки для кріплення приймально-передавальної антени на даху будівлі ЦДП та монтаж (вручну) антени ВКЦ;

- монтаж (вручну) трубостойки для кріплення приймально-передавальної антени на даху будівлі зовнішнього кризового центру та монтаж (вручну) антени ВРКЦ;

- монтаж (вручну) трубостойки з монтажним блоком для кріплення приймально-передавальної антени на майданчику вентиляційної труби відм.137.00 РВ;

- підйом антени на майданчик вентиляційної труби на відм.137.00 РВ та монтаж (вручну) антени;

- монтаж (вручну) трубостойки для кріплення приймально-передавальної антени на відм.50.40 обстройки РВ та монтаж (вручну) антени;

- монтаж телекамер в приміщенні АЭ 341 (БЩУ) - 2 шт.;

- монтаж телекамер в приміщенні АЭ 052 (РЩУ) - 2 шт.;

- монтаж металоконструкцій згідно “Ярлыка на годную продукцию №13796 от 04.09.2019”.

Посилаючись на п.9.3 Договору та листи від 13.08.2019, 19.11.2019, 16.12.2019, 19.12.2019, 21.12.2019 позивач зазначає, що додаткові роботи, якi включені в обсяги виконання робіт за локальним кошторисом №02-01-04/1, технічно пов`язані з роботами по попередній процедурі закупівлі за технологією та послідовністю виконання, являються продовженням розроблених та втілення проектних рішень, виконуються в одних i тих же приміщеннях та на території. З метою забезпечення оптимальної організації, сумісності та технологічної послідовності виконання робіт по об`єкту “Енергоблок №3. Впровадження системи по збереженню працездатності по забезпеченню інформації в умовах проектних та за проектних аварій (“чорний ящик”). БМР, ПНР та постачання обладнання” та керуючись п.6 ч.2 ст.35 Закону України “Про публічні закупівлі”, виникла необхідність здійснити закупівлю додаткових робіт у того самого постачальника ТОВ “П`ята стража комплект”. Відповідач усно відмовився від підписання Додаткової угоди №3 за обставин збільшення суми Договору, але з 24.12.2019 почав розглядати питання щодо можливостей укладання додаткової угоди до Договору без застосування електронної системи закупівель на предмет виконання додаткових робіт у зв`язку з випущеним у виробництво робіт нових локальних кошторисів №02-01-02/2 (замість локального кошторису №02-01-02) та №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04), з урахуванням очікуваної вартості додаткових робіт, на підставі розрахунку договірної ціни на суму 455547,21 грн з ПДВ (службова записка “Щодо погодження укладення додаткової угоди” від 24.12.2019 №4601.03-3102). Разом з тим, відповідач усно запевнив позивача у позитивному результаті вирішення даного питання, підтвердивши серйозність намірів укладання відповідної додаткової угоди стосовно виконання додаткових робіт на суму 455547,21 грн з ПДВ шляхом випуску у виробництво робіт локального кошторису №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04). Більше того, відповідно до локального кошторису №02-01-04/1, виключеного з Додатку 4 “Відомість обсягів робіт” до Договору, позивач отримав давальницькі матеріали та обладнання (що є власністю суб`єкта господарювання відповідача). Позивач виконав роботи своєчасно, якісно, з дотриманням відповідних нормативних документів та умов Договору та має підписані обома сторонами технічні акти виконаних робіт в повному обсязі за Договором відповідно проекту та локальних кошторисів №02-01-02/2 (замість локального кошторису №02-01-02) та №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04), акт про виконання робіт з монтажу обладнання ЧЯ та акт про виконання пусконалагоджувальних робіт обладнання ЧЯ, з урахуванням очікуваної вартості додаткових робіт на підставі розрахунку договірної ціни на суму 455547,21 грн з ПДВ, як доказ отриманих результатів виконаних робіт без будь-яких претензій та зауважень зі сторони відповідача. Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами-вимогами (вих.№2901/20 від 29.01.2020, вх.№19-02/2020 від 19.02.2020, вих.№0303/20-1 від 03.03.2020) стосовно приведення у відповідність до вимог чинного законодавства України взаємовідносин з відповідачем щодо укладення додаткової угоди до Договору або нового Договору на додаткові роботи, що були виконані відповідно до локального кошторису №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04) на суму 455547,21 грн з ПДВ, з огляду на те, що позивач не має змоги здійснити в повному обсязі списання матеріально-технічних ресурсів відповідачем, передбачених до використання позивачем у ході виконання робіт, повернути кошти за закуплені для даного проекту матеріали, а також несе тягар зобов`язання щодо вжиття заходів щодо збереження майна, переданого йому відповідачем.

Позивач вказує, що зважаючи на таке відношення відповідача до оформлення документації щодо виконаних додаткових робіт відповідно до локального кошторису №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04) на суму 455547,21 грн з ПДВ, вважає, що дані роботи були виконані позивачем та прийняті відповідачем на підставі нікчемної додаткової угоди Договору з огляду з огляду на наступне. Посилаючись на ч.1 ст.202, ч.ч.1-6 ст.203, ст.ст.208, 215, 626, 627, 629 ЦК України, п.2.10 Постанови пленуму ВГСУ від 29.05.2013 №11 “Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними”, ст.ст.36, 37 Закону України “Про публічні закупівлі” позивач вказує, що оскільки сторони фактично збільшили суму договору без збільшення обсягу закупівлі, не дотрималися письмової форми договору, вважає, що на підставі таких змін додаткова угода щодо виконаних додаткових робіт відповідно до локального кошторису №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04) на суму 455547,21 грн з ПДВ є нікчемною. Позивач повністю виконав свої зобов`язання за Договором №12-03/19 від 12.03.2019 (№20-123-11-19-05235 від 27.03.2019) з урахуванням внесених змін Додатковими угодами №№1-3 на загальну суму 1987911,48 грн в т.ч.ПДВ 20% - 331318,58 грн. Також повністю виконав свої зобов`язання за нікчемною додатковою угодою до Договору №12-03/19 від 12.03.2019 (№20-123-11-19-05235 від 27.03.2019) щодо виконаних додаткових робіт відповідно локального кошторису №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04) на суму 455547,21 грн в т.ч.ПДВ 20% - 75924,54 грн. Загальна сума зобов`язань відповідача перед позивачем за повний обсяг виконаних робіт склала 2443458,69 грн в т.ч.ПДВ 20% - 407243,12 грн. Позивач посилаючись на ст.ст.11, 14, 22, 509, 525, 526, 610, 629, 638, 837, 839, 875 ЦК України, ст.ст.173, 193, 224, 225 ГК України та умов Договору вказує, що оскільки відповідач прийняв виконані роботи за Договором та за нікчемною додатковою угодою остаточно та в повному обсязі 27.12.2019 то з 04.02.2020 (п.4.1 Договору) у нього виник обов`язок оплатити виконані роботи. У зв`язку з тим, що відповідач станом на день подання даної позовної заяви сплатив лише 530,40 грн (17.12.2019) в т.ч.ПДВ 20% - 88,40 грн (за постачання обладнання) та більше не здійснив жодних проплат за виконані позивачем роботи, чим порушив умови п.4.1 Договору. У зв`язку за невиконання основного зобов`язання відповідача за Договором на суму заборгованості 1987381,08 грн також нараховані пеня, збитки від інфляції та 3% річних.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим у справі №915/650/20 визначено суддю Мавродієву М.В.

У вступній частині позовної заяви позивач зазначив в якості третьої особи на стороні відповідача - Відокремлений підрозділ “Южно-Українська атомна електрична станція”, однак не обґрунтував необхідність такого залучення відповідно до ч.3 ст.50 ГПК України.

За вказаних обставин, судом призначено питання про залучення до участі у справі в якості третьої особи до розгляду у підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 17.06.2020.

25.05.2020 від позивача на адресу суду надійшла заява б/н від 22.05.2020 (вх.№6261/20) про виконання вимог ухвали суду від 18.05.2020 та витребування документів.

28.05.2020 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №32/8485 від 27.05.2020 (вх.№6443/20), в якому він вимоги позивача, викладені в позовній заяві не визнає з наступних причин. Посилаючись на п.п.1.1, 2.1, 16.5 Договору на виконання робіт №12-03/19 (20-123-11-19-05235 від 27.03.2019) зазначає, що у зв`язку зі змінами термінів виконання робіт в ході виконання договору сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 08.07.2019 та Додаткову угоду №2 від 17.09.2019. У зв`язку з корегуванням проектно-кошторисної документації, на підставі випущеного у виробництво робіт нового локального кошторису №02-01-02/2 (натомість локального кошторису №02-01-02) Додатковою угодою №3 від 21.12.2019 сторони зменшили вартість робіт за Договором. Також листом від 21.12.2019 за вих.№2112/19-1 ТОВ “П`ята стража комплект” повідомило ВП ЮУ АЕС про необхідність збільшення договірної ціни на суму 455547,21 грн із написом “Цей лист вважати невід`ємною частиною Договору №12-03/19 від 12.03.2019 (№20-123-11-19-05235 від 27.03.2019)”. Таким чином, позивач не розуміє того, що договір на виконання робіт за темою: “Енергоблок №3. Впровадження системи по збереженню працездатності та забезпеченню інформації в умовах проектних та запроектних аварій (“чорний ящик”). БМР, ПНР та постачання обладнання”, укладений з ТОВ “П`ята стража комплект” у відповідності до вимог Закону України “Про публічні закупівлі”. Посилаючись на ст.36 Закону України “Про публічні закупівлі” та п.2.2 Договору відповідач вказує, що збільшення договірної ціни в Договорі прямо суперечить вимогам Закону України “Про публічні закупівлі” та вимогам укладеного Договору, а тому ВП ЮУ АЕС не могло погодитися з вимогами, викладеними позивачем у листі від 21.12.2019 за вих.№2112/19-1. Також вихідними листами №2901/20 від 21.01.2020 щодо можливості укладення додаткової угоди або нового договору та №19-02/2020 від 19.02.2020 щодо виконання договору ТОВ “П`ята стража комплект” спонукало ВП ЮУ АЕС укласти додаткову угоду до Договору або новий договір на виконання робіт саме з позивачем. Посилаючись на ст.2 Закону України “Про публічні закупівлі” відповідач зазначає, що ВП ЮУ АЕС не мало жодного права укладати з ТОВ “П`ята стража комплект” ні додаткову уходу, ні новий договір на виконання робіт, оскільки це прямо суперечить вимогам Закону України “Про публічні закупівлі”. Так само як i TOB “П`ята стража комплект” не має ніякого права зобов`язувати ВП ЮУ АЕС вчиняти дії такого роду, спираючись на те, що роботи повинні бути виконані в одних i тих же приміщеннях на території ВП ЮУ АЕС. Посилаючись на п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, ст.37 Закону України “Про публічні закупівлі” зазначає, що позивач не має права вимагати визнання нікчемності додаткової угоди №3 від 21.12.2019 до Договору та застосування наслідків її нікчемності, оскільки Закон України “Про публічні закупівлі” передбачає випадки нікчемності договору про закупівлі в цілому у разі виявлення порушень, а не додаткових угод до нього чи окремих його частин і тоді нікчемним є сам Договір на виконання робіт №12-03/19 (20-123-11-19-05235) від 27.03.2019, а це виключає взагалі наявність договірних правовідносин між позивачем та відповідачем. Аналогічного висновку дійшов Верховний суд України у своєму рішенні під час розгляду справи №904/7391/17.

Тож не зрозумілою є вимога позивача застосувати наслідки нікчемності правочину, стягнувши з ВП ЮУ АЕС на користь ТОВ “П`ята стража комплект” грошові кошти у сумі 455547,21 грн. Оскільки жодної додаткової угоди №3 про збільшення договірної ціни не існує, як і жодних домовленостей щодо її укладання. А складення локального кошторису №02-01-04/1 замість локального кошторису №02-01-04 не є доказом виконаних за ним робіт. Локальний кошторис - це лише первинний документ, що містить перелік робіт і витрат, необхідних при виконанні робіт та інформацію про їх вартість. В жодному разі локальний кошторис не є документом, що підтверджує факт виконання робіт. Доказом факту виконання робіт є підписані сторонами акти виконаних робіт. Тим більше, що локальний кошторис №02-01-04/1 не був включений в додаткову угоду №3 від 21.12.2019. В неї включений лише локальний кошторис №02-01-02/2, відповідно до якого договірна ціна зменшилася. Щодо службової записки №4601.03-3102 від 24.12.2019, складеної службою модернізації та реконструкції, на яку посилається у своєму позові ТОВ “П`ята стража комплект” відповідач повідомляє, що вона є лише внутрішнім документом ВП ЮУ АЕС. Ця службова записка адресована керівництву відокремленого підрозділу і містить пропозиції щодо укладання додаткової угоди. Оскільки додаткової угоди про збільшення договірної ціни між сторонами укладено не було, можна дійти висновку, що викладені у службовій записці пропозиції, керівництвом не були взяті до уваги тому, що суперечили чинному законодавству з питань публічних закупівель. Відтак, службова записка №4601.03-3102 від 24.12.2019 не є належним доказом, який містить інформацію щодо предмету доказування.

Щодо вимоги позивача стягнути з ВП ЮУ АЕС кошти у розмірі 1987381,08 грн основного боргу, 97354,45 грн пені, 14211,14 грн - 3 % річних, 9936,91 грн інфляційних збитків відповідач повідомляє, що відповідно до п.4.1.1 та п.4.6 Договору, остаточний розрахунок з ТОВ “П`ята стража комплект” буде здійснено після здачі об`єкта в експлуатацію. Відповідач додатково повідомляє, що згідно з відомостями Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань “Южно-Українська атомна електрична станція” є відокремленим підрозділом юридичної особи - Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”. Відтак, за позовом ТОВ “П`ята стража комплект” ВП ЮУ АЕС не може бути третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог. У зв`язку з викладеним відповідач просить суд позовну заяву ТОВ “П`ята стража комплект” до ДП НАЕК “Енергоатом” про стягнення збитків та штрафних санкцій, встановлення нікчемності правочину, застосування наслідків його недійсності залишити без задоволення та просить розглянути справу за відсутності представника відповідача.

17.06.2020 позивач звернувся до суду з заявою б/н від 17.06.2020 (вх.№7226/20), в якій посилаючись на ст.ст.42, 46, 48 ГПК України просить суд замінити відповідача по справі №915/650/20 з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”.

Ухвалою суду від 17.06.2020 заяву позивача б/н від 17.06.2020 (вх.№7226/20) про заміну відповідача по справі №915/650/20 задоволено. Замінено відповідача по справі з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”. Розгляд справи визначено розпочати спочатку. Призначено підготовче засідання на 09.07.2020.

09.07.2020 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив б/н від 09.07.2020 (вх.№8365/20), в якій позивач пояснює, що прийняття виконаних робіт за Договором №12-03/19 від 12.03.2019 (№20-123-11-19-05235 від 27.03.2019) та нікчемною Додатковою угодою до Договору №12-03/19 від 12.03.2019 (№20-123-11-19-05235 від 27.03.2019) щодо виконаних додаткових робіт відповідно до локального кошторису №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04) підтверджується відповідними актами виконання робіт з монтажу обладнання ЧЯ. Зміст даних актів підтверджує виконання робіт та погодження їх результатів за темою: “Енергоблок №3. Впровадження системи по збереженню працездатності та забезпеченню інформації в умовах проектних та за проектних аварій (“чорний ящик”). БМР, ПНР та постачання обладнання”, оскільки саме в даних актах перелічено також обладнання та роботи, які не увійшли до локального кошторису №02-01-02/1 та у Відомість обсягів робіт (Додаток №4), навіть змінену сторонами на підставі Додаткової угоди №3 до Договору. Документальне врегулювання даного питання можливо було б за відсутності бездіяльності відповідальних працівників ВП ЮУ АЕС та ДП НАЕК “Енергоатом” зважаючи на наступні вимоги чинного законодавства України. Посилаючись на п.6 ч.2 ст.35 Закону України “Про публічні закупівлі” (чинного на момент виникнення спірних відносин, п.п.2.1, 2.5.2, 2.9 Постанови ПВСУ “Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” від 29.05.2013 №11, ч.2 ст.215 ЦК України позивач зазначає, що оскільки сторони фактично збільшили суму договору без збільшення обсягу закупівлі в порушення вимог ч.4 ст.36 Закону України “Про публічні закупівлі”, не дотрималися письмової форми договору, то в силу положень ст.37 Закону України “Про публічні закупівлі”, вважає, що додаткова угода щодо виконаних додаткових робіт відповідно до локального кошторису №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04) на суму 455547,21 грн з ПДВ є нікчемною та до неї підлягають застосуванню наслідки недійсності правочинів відповідно до вимог ч.1 ст.216 ЦК України та ч.2 ст.208 ГК України, а саме: у paзі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом. В той же час, стосовно неукладеного правочину, у Постанові пленуму Верховного Суду України (далі - ВСУ) “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, зазначено, що суди відмовляють у задоволенні позову про визнання договору не укладеним, у зв`язку з відсутністю такого способу захисту прав та інтересів. Водночас, це не виключає можливості сторони, право якої порушене, звернутися до суду з однією з таких вимог: про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи; повернення в натурі безпідставно набутого майна; відшкодування доходів від безпідставно набутого майна i витрат на його утримання. Стосовно правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.10.2018 у справі №904/7391/17, на які посилається ВП ЮУ АЕС, позивач звертає увагу суду на те, що в даному випадку ВП ЮУ АЕС цитує п.4.2.4 даної постанови Верховного Суду, який є складовою змісту касаційних вимог, а не висновку Верховного Суду, там самим вводячи суд в оману та видаючи бажане за дійсне.

Щодо невизнання ВП ЮУ АЕС наявності заборгованості у розмірі 1987381,08 грн - основного боргу, 97354,45 грн пені, 14211,14 грн - 3% річних та 9936,91 грн інфляційних втрат, посилаючись на час настання зобов`язань щодо оплати виконаних робіт - здача об`єкту в експлуатацію, позивач зазначив наступне. В тексті договору слово “об`єкт” зустрічається 8 разів: в п.4.6 – 2 рази (введення об`єкту в експлуатацію), в п.5.6 - 1 раз (приймання об`єкту Замовником), в п.6.1 - 1 раз (забезпечення матеріально-технічними ресурсами об`єкта), в п.9.9 - 3 рази (передача об`єкту Замовником Підряднику), назва розділу 13-1 раз (гарантійні терміни експлуатації об`єктів). Виходячи з вищевикладеного вбачається, що тільки ВП ЮУ АЕС відомо, який саме об`єкт необхідно ввести в експлуатацію, щоб здійснити розрахунок з позивачем та такі маніпуляції ставлять позивача, як сторону Договору в край невигідне положення. Посилаючись на ст.ст.13, 78, 79 ГПК України позивач вважає, що ним доведено факт виконання робіт та їх фактичне прийняття відповідачем за Договором №12-03/19 від 12.03.2019 (№20-123-11-19-05235 від 27.03.2019) “Енергоблок №3. Впровадження системи по збереженню працездатності та забезпеченню збереження інформації в умовах проектних та за проектних аварій (“чорний ящик”). БМР, ПНР” та локальним кошторисом №02-01-04/1. У зв`язку з вищевикладеним позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

09.07.2020 від Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” ДП “НАЕК “Енергоатом” до суду надійшла заява б/н від 09.07.2020 (вх.№8366/20) про долучення документів до матеріалів справи.

09.07.2020 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 30.07.2020.

30.07.2020 від Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” ДП “НАЕК “Енергоатом” до суду надійшло клопотання №32/278 від 29.07.2020 (вх.№9320/20) про відкладення розгляду справи.

30.07.2020 від ТОВ “П`ята стража комплект” до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшла заява б/н від 30.07.2020 (вх.№9328/20) про долучення документів до матеріалів справи.

30.07.2020 суд у підготовчому засіданні оголосив перерву до 04.09.2020.

04.09.2020 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів б/н від 03.09.2020 (вх.№10895/20).

04.09.2020 від відповідача на адресу суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів б/н від 04.09.2020 (вх.№10939/20).

04.09.2020 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.10.2020.

13.10.2020 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Мавродієвої М.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 29.10.2020 призначено розгляд справи №915/650/20 на 16.11.2020.

16.11.2020 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення у справі до 17.11.2020.

Після виходу з нарадчої кімнати у судовому засіданні 17.11.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача та представника відповідача, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

12.03.2019 між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “П`ята стража комплект” (підрядник, позивач у справі) було укладено Договір №12-03/19 (№20-123-11-19-05235 від 27.03.2019) (надалі – Договір), у відповідності до умов якого підрядник, в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними силами і засобами, якісно і у встановлений Договором термін, роботи за темою: “Енергоблок №3. Впровадження системи по збереженню працездатності та забезпеченню інформації в умовах проектних та запроєктних аварій (“чорний ящик”). БМР, ПНР та постачання обладнання”, за кодом згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі ДКПП):43.29. Обсяги робіт за Договором визначаються Відомістю обсягів poбіт (Додаток №4) (п.1.1 Договору).

Відповідно п.1.2 Договору підрядник здає, в обумовлені терміни, виконані роботи замовнику, за свій рахунок усуває дефекти, що виявилися в процесі виробництва робіт і в межах гарантійного терміну експлуатації. Замовник зобов`язується прийняти та сплатити виконані роботи.

Згідно п.1.4 Договору вартість Договору визначається протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №1).

У відповідності до п.2.1 Договору договірна ціна робіт, доручених до виконання підряднику складає: 2027255,09 грн, у т.ч.ПДВ 20% - 337875,85 грн, у тому числі:

- БМР: 749842,31 грн, в т.ч.ПДВ 20% - 124973,72 грн;

- ПНР: 1276882,38 грн, в т.ч.ПДВ 20% - 212813,73 грн;

- постачання обладнання: 530,40 грн, в т.ч. ПДВ20% - 88,40 грн. Джерело фінансування: власні кошти ДП “НАЕК “Енергоатом”.

Відповідно до п.2.2 Договору договірна ціна Договору є динамічною та визначається відповідно до положень ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”.

У відповідності до п.2.3 Договору остаточна ціна Договору визначається з урахуванням фактично виконаного обсягу робіт та фактичних витрат підрядника на придбання матеріальних pecypciв у порядку, визначеному умовами Договору, але не може перевищувати договірної ціни, заявленої у Договорі.

Згідно п.п.4.1, 4.1.1, 4.1.2 Договору розрахунки за Договором виконуються наступним чином:

- оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складену на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В протягом 45 банківських днів. Підрядник складає акти виконаних poбіт у відповідності до визначеного в пункті 1 договору коду згідно ДКПП;

- оплата за поставлене обладнання здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника за кожну партію обладнання згідно з видатковою накладною на цю партію протягом 45 банківських днів з дати поставки. Датою поставки партії обладнання є дата накладної.

У відповідності до п.4.6 Договору остаточний розрахунок за виконані роботи підрядником здійснюється після здачі об`єкта в експлуатацію. Замовник має право затримати кінцевий розрахунок за виконані роботи до усунення недоліків та дефектів, які виявлені при прийнятті об`єкту в експлуатацію.

Відповідно до п.5.1 Договору підрядник гарантує відповідність якості робіт, які виконуються за Договором вимогам проектної документації, нормативної документації для даного виду робіт i умовам Договору.

Пунктом 9.8 Договору сторонами узгоджено, що замовник зобов`язується прийняти від підрядника будівельні роботи та провести розрахунки на умовах даного Договору.

Згідно п.16.5 Договору договір набуває чинності з дати підписання договору та скріплення його печаткою та діє до 30.12.2019.

В подальшому сторонами було укладено Додаткові угоди №1 від 08.07.2019 та №2 від 17.09.2019, якими було внесено до Розділу 3 Договору “Термін виконання робіт” в п.3.1 та 3.2, а також в Додаток №3 “Графік виконання робіт” (т.1 а.с.82-85).

Додатковою угодою №3 до Договору від 21.12.2019 було внесено зміни до вартості робіт у зв`язку коригуванням замовником проектно-кошторисної документації за ходом виконання робіт, на підставі випущеного у виробництво робіт нового локального кошторису №02-01-02/2 (замість локального кошторису №02-01-02), їх вартість було зменшено на суму 39343,61 грн у т.ч.ПДВ 20% - 6557,27 грн. Крім того було внесено зміни до п.2.1 Договору, Додатку №1 “Протокол узгодження договірної ціни”, Додатку №2 “Договірна ціна”, Додатку №3 “Графік виконання робіт”, Додатку №4 “Відомість обсягів робіт”.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди №3 до Договору від 21.12.2019 вартість робіт за Договором, які належать виконати підряднику в 2019 році, згідно цієї Додаткової угоди до Договору, складає - 1987911,48 грн у т.ч.ПДВ 20% - 331318,58 грн, визначається узгодженим сторонами розрахунком договірної ціни (Додаток №2 до цієї Додаткової угоди до Договору) (т.1 а.с.86-96).

На виконання умов Договору позивачем виконані роботи та передані відповідачу на загальну суму 1987911,48 грн, що підтверджується підписаними сторонами локальним кошторисом на придбання обладнання, меблів та інвентарю №02-01-03/1 (замість локального кошторису №02-01-03), локальним кошторисом на будівельні роботи №02-01-04/1 на електромонтажні роботи. Електротехнічна частина (замість кошторису №02-01-04), Відомістю ресурсів до локального кошторису №02-01-04/1, Актом №19-44735 від 25.09.2019, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 25.09.2019, Актом 19-69186 змонтованого підрядною організацією обладнання за 12.2019, Актом №Ак.12-11/2019-1 виконаних монтажних робіт від 12.11.2019, Актом №Ак.12-11/2019-2 виконаних монтажних робіт від 12.11.2019, Актом №Ак.14-11/2019-1 виконаних монтажних робіт від 14.11.2019, Актом №Ак.14-11/2019-2 виконаних монтажних робіт від 14.11.2019, Актом №Ак.14-11/2019-3 виконаних монтажних робіт від 14.11.2019, Актом №Ак.15-11/2019 виконаних монтажних робіт від 15.11.2019, Актом №Ак.15-11/2019-1 виконаних монтажних робіт від 15.11.2019, Актом №Ак.15-11/2019-2 виконаних монтажних робіт від 15.11.2019, Актом №Ак.15-11/2019-3 виконаних монтажних робіт від 15.11.2019, Актом №Ак.15-11/2019-4 виконаних монтажних робіт від 15.11.2019, Актом №Ак.20-11/2019-1 виконаних монтажних робіт від 20.11.2019, Актом №Ак.20-11/2019-2 виконаних монтажних робіт від 20.11.2019, Актом №Ак.20-11/2019-3 виконаних монтажних робіт від 20.11.2019, Актом №Ак.20-11/2019-4 виконаних монтажних робіт від 20.11.2019, Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати* за грудень 2019 року (КБ-3) на суму 1276882,38 грн від 27.12.2019, Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати* за грудень 2019 року (КБ-3) на суму 710498,70 грн від 27.12.2019, Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року (КБ-2в) на суму 710498,70 грн від 27.12.2019 та Актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року (КБ-2в) на суму 1276882,38 грн від 27.12.2019 (т.1 а.с.136-179).

Тобто, 27.12.2019 відбулось остаточне виконання робіт за Договором та прийняття їх замовником, про свідчать підписані сторонами Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) та Акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в).

13.08.2019 позивачем було направлено відповідачу лист за №1308/19-1, в якому повідомляє, що підприємством виконано підготовку до виконання робіт згідно Договору №12-03/19 від 12.03.2019 (№20-123-11-19-05235 від 27.03.2019) та ПСД ЮАТ-100-ЭСТ-1 виданого замовником ВП ЮУ АЕС в виробництво. Згідно ПСД ЮАТ-100-ЭСТ1 та фактичним об`ємам та видами робіт на енергоблоці №3 виявлено розбіжності між проектно-кошторисною документацією, та просить відповідача розглянути та узгодити питання недоліків проектно-кошторисною документацією з проектною організацією ТОВ “ХПКІ “ТЕП-СОЮЗ” (т.1 а.с.116).

Позивач своїми листами вих.№1911/19-1 від 19.11.2019 та вих.№0612/19 від 06.12.2019 неодноразово повідомляв відповідача про необхідність прискорення вирішення питання щодо коригування проектно-кошторисної документації та про стан виконання своїх зобов`язань за Договором.

16.12.2019 позивач звернувся до відповідача з листом №1612/19-1 до якого додав Додаткову угоду №3 від 17.12.2019 з проханням підготувати додаткову угоду щодо продовження строку дії Договору, у зв`язку з прийняттям низки технічних рішень, які потребують час для внесення змін у проектно-кошторисну документацію (т.1 а.с.120, 128).

19.12.2019 відповідачем було направлено позивачу лист №29/22693, в якому просить направити на ім`я генерального директора ВП ЮУ АЕС Додаткову угоду до Договору №12-03/19 від 12.03.2019 з відкоригованим Додатком №4 “Відомість обсягів робіт”, а саме: вилучити в повному обсязі Локальні кошториси 02-01-02 та 02-01-04, натомість долучити в повному обсязі Локальні кошториси 02-01-02/2 та 02-01-04/1 (т.1 а.с.129).

В свою чергу позивачем 21.12.2019 на лист відповідача №29/22693 від 19.12.2019 було направлено лист №2112/19-1, в якому повідомлено відповідача, що у зв`язку з випущеними замовником у виробництво робіт локального кошторису (№02-01-04/1, №02-01-02/2, №2-3-1/СМиР- 019-1348/пнр), Договірна ціна робіт згідно Додаткової угоди №3 до Договору збільшується на суму (з урахуванням ПДВ 20%) - 455547,21 грн в т.ч. ПДВ 20% - 75924,54 грн (т.1 а.с.121).

Позивачем у позові зазначено, що перераховані додаткові роботи, які включені в обсяги виконання робіт за Локальним кошторисом №02-01-04/1, технічно пов`язані з роботами по попередній процедурі закупівлі за технологією та послідовністю виконання, являються продовженням розроблених та втілених проектних рішень, виконуються в одних і тих же приміщеннях та на території. Тому, з метою забезпечення оптимальної організації, сумісності та технологічної послідовності виконання робіт по об`єкту “Енергоблок №3. Впровадження системи по збереженню працездатності по забезпеченню інформації в умовах проектних та за проектних аварій (“чорний ящик”). БМР, ПНР та постачання обладнання” та керуючись п.6 ч.2 ст.35 Закону України “Про публічні закупівлі”, виникла необхідність здійснити закупівлю додаткових poбіт у того самого постачальника ТОВ “П`ята стража комплект”.

Як зазначає позивач, відповідач усно відмовився від підписання Додаткової угоди №3 через збільшення суми Договору, але з 24.12.2019 почав розглядати питання щодо можливостей укладання додаткової угоди до Договору без застосування електронної системи закупівель на предмет виконання додаткових робіт у зв`язку з випущеним у виробництво робіт нових локальних кошторисів №02-01-02/2 (замість локального кошторису №02-01-02) та №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04), з урахуванням очікуваної вартості додаткових робіт на підставі розрахунку договірної ціни на суму 455547,21 грн з ПДВ (службова записка “Щодо погодження укладення додатково угоди” від 24.12.2019 №4601.03-3102).

Разом з тим, відповідач усно запевнив позивача у позитивному результаті вирішення даного питання, підтвердивши намір укладання відповідної додаткової угоди стосовно виконання додаткових робіт на суму 455547,21 грн з ПДВ шляхом випуску у виробництво робіт локального кошторису №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04).

Більше того, відповідно до локального кошторису №02-01-04/1, виключеного з Додатку 4 “Відомість обсягів робіт” до Договору, позивач отримав давальницькі матеріали та обладнання (що є власністю суб`єкта господарювання відповідача), а також працівники позивача допускались на АЕС для виконання зазначених робіт.

Позивач наполягає, що ним виконані роботи своєчасно, якісно, з дотриманням відповідних нормативних документів та умов Договору, що підтверджують підписані обома сторонами технічні акти виконаних робіт у повному обсязі за Договором відповідно до проекту та локальних кошторисів №02-01-02/2 (замість локального кошторису №02-01-02) та №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04), акт про виконання робіт з монтажу обладнання ЧЯ та акт про виконання пусконалагоджувальних робіт обладнання ЧЯ, з урахуванням очікуваної вартості додаткових робіт, на підставі розрахунку договірної ціни на суму 455547,21 грн (з ПДВ). Будь-яких претензій та зауважень зі сторони відповідача щодо виконаних робіт не висловлювалось; змонтоване обладнання ЧЯ працює та використовується відповідачем.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами-вимогами (вих.№2901/20 від 29.01.2020, вх.№19-02/2020 від 19.02.2020, вих.№0303/20-1 від 03.03.2020) стосовно приведення у відповідність до вимог чинного законодавства України взаємовідносин з відповідачем щодо укладення додаткової угоди до Договору або нового Договору на додаткові роботи, що були виконані відповідно до локального кошторису №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04) на суму 455547,21 грн з ПДВ, з огляду на те, що позивач не має змоги здійснити в повному обсязі списання матеріально-технічних ресурсів відповідачем, передбачених до використання позивачем у ході виконання poбіт, повернути кошти за закуплені для даного проекту матеріали, а також несе тягар зобов`язання щодо вжиття заходів щодо збереження майна, переданого йому відповідачем.

23.03.2020 відповідач надіслав на адресу позивача листа за вих.№29/5136, в якому запропонував вирішити питання, висвітлені у листах позивача від 19.02.2020 №19-02/2020 “щодо виконання договору” та від 03.03.2020 №0303/20-1 “щодо укладання договору” в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (т.1 а.с.130).

25.03.2020 позивачем було направлено відповідачу лист №25-03/2020-1 для погодження Акту звірки взаємних розрахунків станом на 25.03.2020, згідно якого у відповідача перед позивачем заборгованість становить 1987381,08 грн.

03.04.2020 відповідач направив на адресу позивача лист №05/5803, в якому повернув підписаний бухгалтером АЕС акт звіряння розрахунків станом на 25.03.2020 (т.1 а.с.131-132), підтвердивши сальдо у сумі 1987381,08 грн на користь позивача.

Однак, 15.04.2020 у відповідь на лист позивача №26-03/2020-1 від 25.03.2020 відповідач повідомив, що ВП ЮУ АЕС не погоджує Акт звірки направлений позивачем, у зв`язку з тим, що підписання такого Акту не передбачено Договором від 27.03.2019 №20-123-11-19-05235, також звертає увагу позивача, що наданий акт суперечить наказу Міністерства фінансів України від 02.04.2014 №372 “Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ” (т.1 а.с.133).

Позивач зазначає, що станом на дату подання позову заборгованість за Договором у сумі 1987381,08 грн не сплачена; грошові кошти за виконання додаткових робіт на суму 455547,21 грн, не відшкодовані.

Враховуючи вказані обставини, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

1. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до змісту ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до ст.839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Згідно ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

За правилами ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту повної та своєчасної оплати за виконані роботи закон покладає на замовника.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч.2 ст.16 ЦК України.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок основної заборгованості за Договором №12-03/19 від 12.03.2019 (№20-123-11-19-05235 від 27.03.2019) з урахуванням внесених змін Додатковими угодами №1-3 на загальну суму 1987911,48 грн, в т.ч.ПДВ 20% - 331318,58 грн та встановлено, позивачем було виконані роботи та передані відповідачу у грудні 2019 році на загальну суму 1987381,08 грн, що підтверджується підписаними між сторонами без будь-яких зауважень та заперечень відповідними Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати* за грудень 2019 року та Актами №1, №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року (т. а.с.170-179).

З розрахунку вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату за постачання обладнання по спірному Договору, що підтверджується карткою рахунку 361 за 12.03.2019 – 30.04.2020 та бухгалтерською довідкою ТОВ “Пята стража комплект” №30-04/2020-1 від 30.04.2020, які позивачем зараховані в розмірі 530,40 грн в рахунок погашення заборгованості (т.1 а.с.21-22).

Відповідач доказів належного виконання решти грошових зобов`язань за Договором не надав, доводи позивача в частині порядку зарахування оплати виконаних позивачем робіт, не спростував.

Таким чином, загальна сума заборгованості складає 1987381,08 грн (1987911,48 грн - 530,40 грн), яка за твердженням позивача на момент звернення до суду не погашена.

Відповідно до умов п.п.4.1.1 Договору оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складену на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В протягом 45 банківських днів.

Згідно п.4.6 Договору остаточний розрахунок за виконані роботи підрядником здійснюється після здачі об`єкта в експлуатацію. Замовник має право затримати кінцевий розрахунок за виконані роботи до усунення недоліків та дефектів, які виявлені при прийнятті об`єкту в експлуатацію.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.п.4.1.1 Договору оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складену на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В протягом 45 банківських днів. Підрядник складає акти виконаних poбіт у відповідності до визначеного в пункті 1 договору коду згідно ДКПП.

Відповідно до п.п.4.1.2 Договору оплата за поставлене обладнання здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника за кожну партію обладнання згідно з видатковою накладною на цю партію протягом 45 банківських днів з дати поставки. Датою поставки партії обладнання є дата накладної.

Однак відповідач, не заперечуючи проти факту виконання відповідачем робіт, вважає, що строк оплати виконаних робіт та використаних матеріалів ще не настав, посилаючись на п.4.6 Договору, згідно якого остаточний розрахунок за виконані роботи підрядником здійснюється після здачі об`єкта в експлуатацію. Оскільки на даний час об`єкту в експлуатацію не прийнятий замовником, то і термін оплати робіт ще не настав.

Суд вважає вказану позицію відповідача помилковою, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Однак, з огляду на положення ст.ст.212, 251, 252 ЦК України, введення в експлуатацію не є подією, яка має неминуче настати зі спливом певного періоду, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обов`язків щодо визначення строку оплати фактично виконаних робіт.

Вказівка в Договорі на те, що остаточний розрахунок має бути виконаний після здачі (введення) об`єкту в експлуатацію не є встановленням строку виконання зобов`язання відповідачем, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Умовами укладеного між сторонами Договору (п.п.4.1.1, 4.1.2) визначений певний строк виконання зобов`язання (протягом 45 банківських днів від дати підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складеної на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В), в який відповідач повинен був розрахуватися але не зробив цього.

Така подія як введення об`єкту в експлуатацію не може розцінюватись як така, що має неминуче настати. Тим більше, що реалізація вказаної умови залежить цілком лише від замовника, який не надав суду жодних пояснень, що саме унеможливлює введення об`єкту в експлуатацію та не надав жодних доказів вчинення дій на виконання п.4.6 Договору. Тому, бездіяльність замовника з цього питання розцінюється судом як намагання ухилитись від оплати виконаних підрядником робіт.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення п.п.4.1.1, 4.1.2 Договору, а обчислення строків оплати має вестись від дати підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складеної на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В.

Відповідні Довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складені на підставі відповідних Актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В були підписані сторонами 27.12.2019, тобто обов`язок з їх оплати мав бути виконаний відповідачем до 03.03.2020 включно (27.12.2019 + 45 банківських днів).

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо оплати позивачеві вартості виконаних робіт згідно умов та в строки визначені Договором, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

За вказаних обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1987381,08 грн основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

2. Частиною 1 ст.230 ГК України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Пунктом 3) ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 10.9 Договору встановлено, що у разі невиконання замовником своїх зобов`язань щодо оплати виконаних робіт при наявності фінансування дирекцією ДП НАЕК, замовник на вимогу генерального підрядника зобов`язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями), містить спеціальну норму, згідно якої розмір пені за несвоєчасне виконання зобов`язань не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня. Тобто вказаний закон не встановлює обмежень стосовно визначення сторонами розміру пені, однак передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

У зв`язку з відсутністю оплати наданих послуг у встановлені Договором строки, позивачем, на підставі п.10.9 Договору, нарахована пеня за період з 04.02.2020 по 30.04.2020 у розмірі 97354,45 грн.

Судом встановлено, що у зв`язку з несвоєчасністю оплати відповідачем виконаних робіт по Договору право позивача, за захистом якого останній звернувся до суду, слід вважати порушенням з 04.03.2020.

Таким чином, правомірним суд вважає нарахування пені за період з 04.03.2020 по 30.04.2020.

Розрахунок нарахування пені перевірено судом за допомогою Юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” та встановлено, що пеня за Договором на суму заборгованості у розмірі 1987381,08 грн за період з 04.03.2020 по 30.04.2020 (58дн.) включно складає 62445,03 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що стягненню підлягає пеня за Договором у загальній сумі 62445,03 грн.

В частині стягнення пені у сумі 34909,42 грн слід відмовити у зв`язку з відсутністю правових підстав для її нарахування.

3. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивачем також нараховано та заявлено до стягнення збитки від інфляції у розмірі 9936,91 грн за період з лютого по березень 2020 року та 3% річних у розмірі 14211,14 грн за період з 04.02.2020 по 30.04.2020 (т.1 а.с.15).

Судом здійснено перерахунок розміру 3% річних з урахуванням дати прострочки – з 04.03.2020, який виконано за допомогою Юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” та визначено розмір 3% річних становить 9448,21 грн за період з 04.03.2020 по 30.04.2020.

У задоволенні позову в частині стягнення 3% річних у сумі 4762,93 грн, слід відмовити.

Що стосується розрахунку інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Відповідно до п.2) Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права” від 17.07.2012 за №01-06/928/2012 визначено, що згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до “Рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” викладених у листі №62-97р. від 03.04.1997, індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. При здійсненні розрахунку індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Індекс інфляції (індекс споживчих цін) – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться “ланцюговим” методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату №265 від 27.07.2007 “Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін”).

Перевіривши розрахунки позивача (т.1 а.с.15), суд встановив наступне.

Найменший період визначення інфляційних становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений.

Оскільки прострочка відповідачем боргу у розмірі 1987381,08 грн почалась з 04.03.2020, то суд вважає безпідставним нарахування позивачем інфляційних втрат за лютий, березень 2020 року.

Таким чином, в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат слід відмовити.

4. 12.03.2019 між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” та Товариством з обмеженою відповідальністю “П`ята стража комплект” укладено Договір №12-03/19 (№20-123-11-19-05235 від 27.03.2019), у відповідності до умов якого підрядник, в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними силами і засобами, якісно і у встановлений Договором термін, роботи за темою: “Енергоблок №3. Впровадження системи по збереженню працездатності та забезпеченню інформації в умовах проектних та запроєктних аварій (“чорний ящик”). БМР, ПНР та постачання обладнання”, за кодом згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі ДКПП):43.29. Обсяги робіт за Договором визначаються Відомістю обсягів poбіт (Додаток №4).

У відповідності до п.2.1 Договору договірна ціна робіт, доручених до виконання підряднику складає: 2027255,09 грн, у т.ч.ПДВ 20% - 337875,85 грн, у тому числі:

- БМР: 749842,31 грн, в т.ч.ПДВ 20% - 124973,72 грн;

- ПНР: 1276882,38 грн, в т.ч.ПДВ 20% - 212813,73 грн;

- постачання обладнання: 530,40 грн, в т.ч. ПДВ20% - 88,40 грн. Джерело фінансування: власні кошти ДП “НАЕК “Енергоатом”.

Відповідно до п.2.2 Договору договірна ціна Договору є динамічною та визначається відповідно до положень ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”.

У відповідності до п.2.3 Договору остаточна ціна Договору визначається з урахуванням фактично виконаного обсягу робіт та фактичних витрат підрядника на придбання матеріальних pecypciв у порядку, визначеному умовами Договору, але не може перевищувати договірної ціни, заявленої у Договорі.

В подальшому сторонами було укладено Додаткові угоди №1 від 08.07.2019 та №2 від 17.09.2019, якими були внесені зміни до Розділу 3 Договору “Термін виконання робіт” в п.3.1 та 3.2, а також в Додаток №3 “Графік виконання робіт” (т.1 а.с.82-85).

Додатковою угодою №3 до Договору від 21.12.2019 були внесені зміни до вартості робіт у зв`язку коригуванням замовником проектно-кошторисної документації за ходом виконання робіт, на підставі випущеного у виробництво робіт нового локального кошторису №02-01-02/2 (замість локального кошторису №02-01-02), їх вартість було зменшено на суму 39343,61 грн у т.ч.ПДВ 20% - 6557,27 грн. Крім того було внесено зміни до п.2.1 Договору, Додатку №1 “Протокол узгодження договірної ціни”, Додатку №2 “Договірна ціна”, Додатку №3 “Графік виконання робіт”, Додатку №4 “Відомість обсягів робіт”.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди №3 до Договору від 21.12.2019 вартість робіт за Договором, які належать виконати підряднику в 2019 році, згідно цієї Додаткової угоди до Договору, складає - 1987911,48 грн у т.ч.ПДВ 20% - 331318,58 грн, визначається узгодженим сторонами розрахунком договірної ціни (Додаток №2 до цієї Додаткової угоди до Договору).

У відповідності до п.9.3 Договору підрядник не відповідає за пошкодження і знищення незавершеного будівництва, іншого майна, якщо його дії відповідали умовам Договору, і він не міг запобігти небажаним наслідкам. Якщо підрядник в процесі виконаних робіт виявляє прорахунки і недоліки в проектно-кошторисній документації, які можуть негативно вплинути на якість і терміни виконання робіт, він повинен негайно інформувати про це замовника у письмовій формі. Якщо після цього замовник у письмовій формі наполягає на продовженні виконання робіт, підрядник ухвалює це рішення до виконання, але він не відповідає за можливі наслідки того, про що він зробив попередження.

Як вбачається з матеріалів справи 07.08.2019 позивачем було направлено відповідачу листа за вих.№0708/19-4 від 07.08.2019, в якому просить виписати та видати ТОВ “П`ята стража комплект” згідно переліку необхідне, для виробничих робіт, обладнання згідно проекту: ЮАТ-100-ЭСТ 1 (т.1 а.с.115).

13.08.2019 позивачем було направлено відповідачу лист за №1308/19-1, в якому повідомляє, що підприємством виконано підготовку до виконання робіт згідно Договору №12-03/19 від 12.03.2019 (№20-123-11-19-05235 від 27.03.2019) та ПСД ЮАТ-100-ЭСТ-1 виданого замовником ВП ЮУ АЕС в виробництво. Згідно ПСД ЮАТ-100-ЭСТ1 та фактичним об`ємам та видами робіт на енергоблоці №3 виявлено розбіжності між проектно-кошторисною документацією, та просить відповідача розглянути та узгодити питання недоліків проектно-кошторисною документацією з проектною організацією ТОВ “ХПКІ “ТЕП-СОЮЗ” (т.1 а.с.116).

Позивач своїми листами вих.№1911/19-1 від 19.11.2019 та вих.№0612/19 від 06.12.2019 неодноразово повідомляв відповідача про необхідність прискорення вирішення питання щодо коригування проектно-кошторисної документації та про стан виконання своїх зобов`язань за Договором.

16.12.2019 позивач звернувся до відповідача з листом №1612/19-1 до якого додав Додаткову угоду №3 з проханням підготувати додаткову угоду щодо продовження строку дії Договору, у зв`язку з прийняттям низки технічних рішень, які потребують час для внесення змін у проектно-кошторисну документацію (т.1 а.с.120, 128).

19.12.2019 відповідачем було направлено позивачу лист №29/22693, в якому просить направити на ім`я генерального директора ВП ЮУ АЕС Додаткову угоду до Договору №12-03/19 від 12.03.2019 з відкоригованим Додатком №4 “Відомість обсягів робіт”, а саме: вилучити в повному обсязі Локальні кошториси 02-01-02 та 02-01-04, натомість долучити в повному обсязі Локальні кошториси 02-01-02/2 та 02-01-04/1 (т.1 а.с.129).

В свою чергу позивачем 21.12.2019 (на лист відповідача №29/22693 від 19.12.2019) було направлено лист №2112/19-1, в якому повідомлено відповідача, що у зв`язку з випущеними замовником у виробництво робіт локального кошторису (№02-01-04/1, №02-01-02/2, №2-3-1/СМиР- 019-1348/пнр), Договірна ціна робіт згідно Додаткової угоди №3 до Договору збільшується на суму (з урахуванням ПДВ 20%) - 455547,21 грн в т.ч. ПДВ 20% - 75924,54 грн. Вказаний лист позивач просив вважати невід`ємною частиною Договору (т.1 а.с.121).

Позивачем у позові зазначено, що перераховані додаткові роботи, які включені в обсяги виконання робіт за Локальним кошторисом №02-01-04/1, технічно пов`язані з роботами по попередній процедурі закупівлі за технологією та послідовністю виконання, являються продовженням розроблених та втілених проектних рішень, виконуються в одних і тих же приміщеннях та на території. Тому, з метою забезпечення оптимальної організації, сумісності та технологічної послідовності виконання робіт по об`єкту “Енергоблок №3. Впровадження системи по збереженню працездатності по забезпеченню інформації в умовах проектних та за проектних аварій (“чорний ящик”), БМР, ПНР та постачання обладнання” та керуючись п.6 ч.2 ст.35 Закону України “Про публічні закупівлі”, виникла необхідність здійснити закупівлю додаткових poбіт у того самого постачальника ТОВ “П`ята стража комплект”.

Як зазначає позивач, відповідач усно відмовився від підписання додаткової угоди через збільшення суми Договору, але з 24.12.2019 почав розглядати питання щодо можливостей укладання додаткової угоди до Договору без застосування електронної системи закупівель на предмет виконання додаткових робіт у зв`язку з випущеним у виробництво робіт нових локальних кошторисів №02-01-02/2 (замість локального кошторису №02-01-02) та №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04), з урахуванням очікуваної вартості додаткових робіт на підставі розрахунку договірної ціни на суму 455547,21 грн з ПДВ (службова записка “Щодо погодження укладення додатково угоди” від 24.12.2019 №4601.03-3102).

Разом з тим, відповідач усно запевнив позивача у позитивному результаті вирішення даного питання, підтвердивши намір укладання відповідної додаткової угоди стосовно виконання додаткових робіт на суму 455547,21 грн з ПДВ шляхом випуску у виробництво робіт локального кошторису №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04).

Більше того, відповідно до локального кошторису №02-01-04/1, виключеного з Додатку 4 “Відомість обсягів робіт” до Договору, позивач отримав давальницькі матеріали та обладнання (що є власністю суб`єкта господарювання відповідача), а також працівники позивача допускались на АЕС для виконання зазначених робіт.

Позивач наполягає, що додаткові роботи на суму 455547,21 грн виконані ним своєчасно, якісно, з дотриманням відповідних нормативних документів та умов Договору, що підтверджують підписані обома сторонами технічні акти виконаних робіт у повному обсязі за Договором відповідно до проекту та локальних кошторисів №02-01-02/2 (замість локального кошторису №02-01-02) та №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04), акт про виконання робіт з монтажу обладнання ЧЯ та акт про виконання пусконалагоджувальних робіт обладнання ЧЯ, з урахуванням очікуваної вартості додаткових робіт, на підставі розрахунку договірної ціни на суму 455547,21 грн (з ПДВ). Будь-яких претензій та зауважень зі сторони відповідача щодо виконаних робіт не висловлювалось; змонтоване обладнання ЧЯ працює та використовується відповідачем.

Відповідачем вказані обставини не заперечуються.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами-вимогами (вих.№2901/20 від 29.01.2020, вх.№19-02/2020 від 19.02.2020, вих.№0303/20-1 від 03.03.2020) стосовно приведення у відповідність до вимог чинного законодавства України взаємовідносин з відповідачем щодо укладення додаткової угоди до Договору або нового Договору на додаткові роботи, що були виконані відповідно до локального кошторису №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04) на суму 455547,21 грн з ПДВ, з огляду на те, що позивач не має змоги здійснити в повному обсязі списання матеріально-технічних ресурсів відповідачем, передбачених до використання позивачем у ході виконання poбіт, повернути кошти за закуплені для даного проекту матеріали, а також несе тягар зобов`язання щодо вжиття заходів щодо збереження майна, переданого йому відповідачем.

23.03.2020 відповідач надіслав на адресу позивача листа за вих.№29/5136, в якому запропонував вирішити питання, висвітлені у листах позивача від 19.02.2020 №19-02/2020 в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (т.1 а.с.130).

У позовній заяві позивач зазначає, що оскільки сторони фактично збільшили суму договору без збільшення обсягу закупівлі, не дотримались письмової форми договору, то такі зміни прямо суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та вимогам укладеного Договору, тому додаткова угода щодо виконання додаткових робіт, відповідно локального кошторису №02-01-04/1 (замість локального кошторису №02-01-04) на суму 455547,21 грн є нікчемною, та до неї підлягають застосуванню наслідки недійсності правочинів відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України та ч.2 ст.208 ЦК України, а саме: кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі – відшкодувати його вартість грошима.

Відповідач погоджується з тим, що запропоноване позивачем у листі №2112/19-1 від 21.12.2019 збільшення на суму 455547,21 грн (в т.ч. ПДВ 20% - 75924,54 грн) суперечить вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», тому не могло бути погоджено відповідачем.

В той же час, відповідач не заперечує, що роботи по монтажу обладнання ЧЯ та пуско-налагоджувальні роботи на обладнанні ЧЯ виконані позивачем у повному обсязі, відповідно до Локального кошторису №02-01-02/2 (т.1 а.с.97-99), а їх вартість дійсно становить 455547,21 грн (з ПДВ).

Так, на вимогу суду, відповідачем надані складені та підписані технічними службами АЕС: Акт АК.3.0011.7746 від 25.11.2019 «О выполнении работ по монтажу оборудования ЧЯ» з додатком та Акт АК.3.0011.7758 від 29.11.2019 «О выполненных пусконаладочных работ оборудования ЧЯ» з додатком (т.2 а.с.54-61), які свідчать про повне виконання позивачем вказаних робіт.

У службовій записці від 24.12.2019 на адресу генерального директора АЕС, технічними службами АЕС (Служба модернізації та реконструкції) зазначено, що у зв`язку з коригуванням проектно-кошторисної документації за ходом виконання робіт, на підставі випущених у виробництво робіт нових локальних кошторисів №02-01-02/2 (натомість локального кошторису №02-01-02), та №02-01-04/1 (натомість локального кошторису №02-01-04), очікувана вартість додаткових робіт, на підставі розрахунку договірної ціни, складає 455547,21 грн з ПДВ (т.2 а.с.62).

За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

В той же час, не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

За умови недосягнення сторонами у даній справі згоди щодо усіх істотних умов та відсутність факту підписання сторонами додаткової угоди до Договору підрядних робіт, якою вартість робіт була б збільшена на суму 455547,21 грн з ПДВ, суд не може вважати таку угоду укладеною та, відповідно, визнати її нікчемною чи недійсною і застосувати наслідки нікчемності правочину.

В той же час, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (рішення ВП ВС від 04.12.2019 справа № 917/1739/17, від 26.06.2019 справа № 587/430/16-ц, від 12.06.2019 справа № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 справа № 487/10132/14-ц, від 04.09.2019 справа № 265/6582/16-ц).

Частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), та якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

З огляду на те, що відповідачем було набуте майно за результатом виконаних позивачем будівельних робіт, однак без достатніх на це правових підстав, ці правовідносини регулюються нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частина 3 ст. 1212 ЦК України визначає, що положення цієї глави застосовуються також: до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним, правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, згідно з приписами ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України виникнення зобов`язання із безпідставного збагачення передбачає одночасне настання таких умов: набуття або збереження майна, тобто особа набуває нові цінності, збільшує

кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б

вибути із її володіння; таке набуття або збереження майна відбувається за рахунок іншої особи, тобто внаслідок втрати або недоотримання цього майна іншою особою – потерпілим; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок потерпілого.

Таким чином, норма ст.1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження за відсутності належних правових підстав для такого набуття.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Тобто, загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Таким чином, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між позивачем та відповідачем не укладалась Додаткова угода до Договору №12-03/19 від 12.03.2019 на збільшення вартості додаткових робіт на суму 455547,21 грн з ПДВ, у зв`язку з коригуванням проектно-кошторисної документації, на підставі випущених у виробництво робіт нових локальних кошторисів №02-01-02/2 (натомість локального кошторису №02-01-02), та №02-01-04/1 (натомість локального кошторису №02-01-04).

Будівельні роботи виконувались позивачем за власні кошти, матеріали та обладнання, яке було встановлено на об`єктів відповідача, також придбавалось позивачем самостійно.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, за рахунок позивача, набув, зберігає та використовує майно (результати робіт за темою: “Енергоблок №3. Впровадження системи по збереженню працездатності та забезпеченню інформації в умовах проектних та за проектних аварій (“чорний ящик”). БМР, ПНР та постачання обладнання”) без достатніх правових підстав.

Відповідно до ч.1 ст.75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Відповідно до норм статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. У разі, якщо позивачу неможливо повернути в натурі безпідставно набуте відповідачем майно визначене родовими ознаками, зокрема, сировину, відшкодуванню підлягає його вартість, яка визначається на момент розгляд) судом справи про повернення майна.

Вищевказане означає, що поверненню підлягає саме та індивідуально визначена річ, яку набув або зберіг набувач, або така ж кількість родових речей тієї ж якості. Якщо повернути безпідставно набуте майно в натурі неможливо (внаслідок його використання, знищення, загублення або передачі його набувачем третій особі тощо), набувач зобов`язаний відшкодувати потерпілому вартість такого майна. Тобто, відшкодування вартості безпідставно набутого майна відбувається в тих випадках, коли майно зазнало суттєвих змін чи воно є повністю/частково спожитим, використаним, знищеним, що унеможливлює його повернення потерпілому в тому вигляді, в якому воно існувало на момент набуття його відповідачем.

В спірному випадку, в силу характеру підрядних робіт, здійснених позивачем, в результаті яких відповідач і набув спірне майно, більша частина будівельних матеріалів була одразу спожита і тепер є невід`ємним поліпшенням об`єкту відповідача.

Що стосується іншого устаткування та обладнання, яке було придбано позивачем та встановлено на об`єкті відповідача, то його відділення та повернення позивачу в натурі призведе до неможливості використання відповідачем всього об`єкту в цілому, а устаткування та обладнання є необхідними для його повноцінного функціонування. Станом на дату розгляду справи, сторони не заперечують того, що фактично відокремити та повернути позивачу витрачені на об`єкті комплектуючі матеріали, закуплене та установлене обладнання без їх знищення або знецінення неможливо.

Відповідач не заперечує того, що він фактично обліковує у себе набуте майно та користується результатами проведених позивачем підрядних робіт на об`єкті, який фактично належить відповідачу.

Тобто, у відповідача, фактично, відбувся приріст майна без достатньої на це правової підстави, яке наразі перебуває у його власності та не може бути повернуте позивачу в натурі.

За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає вартість робіт та матеріалів на суму 455547,21 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати, відповідно до приписів ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція" (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, промзона, код ЄДРПОУ ВП: 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “П`ята стража комплект” (01013, м.Київ, вул.Будіндустрії, буд.5-Б, код ЄДРПОУ 37413871) грошові кошти у розмірі 455547,21 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція" (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, промзона, код ЄДРПОУ ВП: 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “П`ята стража комплект” (01013, м.Київ, вул.Будіндустрії, буд.5-Б, код ЄДРПОУ 37413871) 1987381,08 грн основного боргу, 62445,03 грн пені, 9448,21 грн - 3% річних та 37722,32 грн судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 27 листопада 2020 року.

Суддя М.В. Мавродієва