Рішення № 93436758, 07.12.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2020 справа № 914/2204/20

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство «Енергія - Новояворівськ», м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області,

про: стягнення заборгованості у сумі 2 046 404, 09 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання А.П. Полянський

За участю представників сторін:

позивача: А.Я. Юзва - представник;

відповідача: А.Р. Олійник - представник.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство «Енергія - Новояворівськ» про стягнення заборгованості у сумі 2 046 404, 09 грн.

Ухвалою суду від 02.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.10.2020.

В підготовчому засіданні 05.10.2020 було оголошено перерву до 26.10.2020. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №914/2204/20 на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 09.11.2020. В подальшому розгляд справи відкладено на 23.11.2020 В підготовчому засіданні 23.11.2020 оголошено перерву до 07.12.2020.

Через відділ документообігу, 04.12.2020 (вх. №34913/20) відповідачем електронною поштою надіслано заяву про визнання позову, в якій просить задоволити позов ПрАТ «НАК «Укренерго» до ТзОВ НВП «Енергія - Новояворівськ» про стягнення 2 046 404, 09 грн повністю.

В підготовче засідання 07.12.2020 представник позивача з`явився. Надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов просив задоволити. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії, умови якого були затверджені наказом Позивача № 204 від 03.04.2019 з наступними редакціями згідно наказів № 366 від 08.07.2019, № 423 від 07.08.2019, № 441 від 16.08.2019, № 85 від 06.03.2020.

В підготовче засідання 07.12.2020 представник відповідача з`явився, подану 04.12.2020 заяву про визнання позову - підтримав.

В судовому засіданні 07.12.2020 року представник позивача підтвердив, що ним надані всі документи і докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 ГПК України, не заперечує проти закінчення підготовчого засідання та проти початку розгляду справи по суті в той самий день.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.12.2020 року також підтвердив, що ним надані всі докази і документи, якими він обґрунтовує свої заперечення, вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 ГПК України, не заперечує проти закінчення підготовчого засідання та проти початку розгляду справи по суті в той самий день.

Протокольною ухвалою суду закрито підготовче засідання та розпочато розгляд справи по суті.

Відповідно до положень частини 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, подана відповідачем заява про визнання позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає її.

07.12.2020 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергія - Новояворівськ» заявою про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії та повторно заявою - приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 06.08.2019 про укладення Договору про врегулювання небалансів електричної енергії надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, умови якого були затверджені наказом Позивача № 204 від 03.04.2019 з наступними редакціями згідно наказів № 366 від 08.07.2019, № 423 від 07.08.2019, № 441 від 16.08.2019, № 85 від 06.03.2020.

Згідно з п. 1.3, 1.4 Договору СВБ (сторона, відповідальна за небаланс) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП (оператор системи передачі) врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку).

Згідно долучених до матеріалів позовної заяви, повідомленнями № 01/25044 від 05.07.2019 та № 01/29858 від 08.08.2019 (повторне переукладення Договору відбулося у зв`язку з перебуванням до цього Відповідача у статусі «Дефолтний») Позивач повідомив Відповідача про укладання Договору про врегулювання небалансів електричної енергії. Ідентифікатор Договору № 0287-01024, дата акцептування 04.07.2019 та 08.08.2019 відповідно.

У відповідності до пунктів 1.1, 1.2 Договору, Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому. На підставі цього Договору Сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

Відповідно до п. 1.5. Договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Главою 2 Договору (п.2.1., п.2.2.) передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР (адміністратором розрахунків - Позивачем) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Згідно з п. 5.1 Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього Договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 1.1.2 глави 1.1., п. 1.11.1 та п. 1.11.8 глави 1.1. розділу І Правил ринку, система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Згідно до п. 5.25.1 глави 5.25. V Правил ринку, щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.

Відповідно до п. 10.12 розділу X Правил ринку у термін до 30 квітня 2020 року включно виставлення рахунків за небаланси електричної енергії здійснюється щодекадно протягом місяця або відповідно до окремого рішення ОСП.

Згідно з п. 7.6.3. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом одного банківського дня з дати направлення платіжного документа.

Як зазначає позивач, через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) ним щодекадно надсилалися Відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів із зазначенням суми, що СВБ зобов`язано сплатити АР.

Зокрема, на виконання умов Договору, п. 7.1. та 7.3. Правил ринку Позивачем, сформовано та виставлено відповідні рахунки-фактури Відповідачу за електричну енергію для врегулювання небалансів від 10.09.2019р. за період з 11.08.2019 року по 20.08.2019р. та від 23.09.2019р. за період з 21.08.2019р. по 31.08.2019р. на загальну суму 441 777,49 грн. Відповідна заборгованість Відповідача підтверджується підписаним сторонами Актом № ВН/19/09с-0287 від 24.09.2019р. купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з Договором від 08.08.2019 № 0287-01024. З урахуванням погашення частини боргу за рахунок фінансової гарантії в сумі 77500,00 грн., борг Відповідача за серпень 2019р. на момент подання позову склав 364 277,49 грн.

У зв`язку з отриманням оновлених фактичних сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії для врегулювання небалансів виставлено рахунок-фактуру від 26.11.2019р. за врегулювання (Reconciliation) липня 2019р. на суму 1682 126,60грн. Відповідна заборгованість Відповідача підтверджується Актом- врегулювання №ВР/19/07к-0287 від 02.12.2019р. (період з 04.07.2019р. по 10.07.2019р.) згідно з Договором від 08.08.2019 № 0287-01024 та Актом-коригування (врегулювання) №ВР/19/07к-0287 від 02.12.2019р. до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 19.08.2019 № ВН/19/08л-0287 згідно з Договором від 08.08.2019 N9 0287-01024 (період з 11.07.2019р. по 31.07.2019р.). Вказані вище акти скеровувалися для підписання Відповідачу. В тому числі, як вбачається з матеріалів справи, із супровідним листом від 25.06.2020р. №01/22835 на адресу Відповідача 26.06.2020р. скеровані зазначені акти та рахунки на їх оплату в паперовому вигляді, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною від 26.06.2020р., які отримані Відповідачем 01.07.2020р. згідно поштового повідомлення про вручення. Однак доказів повернення відповідачем підписаних примірників актів до матеріалів справи не долучено, відтак і доказів погашення заборгованості - не долучено. Відтак, як зазначає позивач, борг Відповідача за липень 2019р. на момент подання позову склав 1 682 126,60грн.

Таким чином, всього за зазначені вище періоди загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 2 046 404,09 грн.

Разом з тим, з метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача 13.04.2020 було направлено Претензію № 01/13495 про сплату заборгованості.

Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та такі що підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У частині 1 ст. 174 Господарського кодексу України законодавець встановив, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо своєчасної оплати вартості небалансу електричної енергії, за липень та серпень 2019 р., у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 2 046 404, 09 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Як зазначалось судом вище, пунктом 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно пункту 1 та 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві та у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, беручи до уваги визнання відповідачем позову, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами не спростовані відповідачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду, надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, згідно ч.1 ст.130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», статтей 129 та 130 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи те обставину, що спір до розгляду суду доведено з вини відповідача - витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у 50-и відсотковому розмірі.

Згідно частини 1 пункту 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином, позивач вправі звернутися до суду з відповідним клопотанням щодо повернення суми сплаченого судового збору в розмірі 50 відсотків.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 247 - 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергія - Новояворівськ» (81053, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Богдана Пасічника, 1; код ЄДРПОУ 32789941) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) заборгованість в сумі 2 046 404,09 грн та 15 348,03грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.12.2020.

Суддя Н.Є. Березяк