Рішення № 93436515, 09.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2020Справа № 910/14113/20За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"

до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів Профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

про стягнення 336 164,77 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 336 164,77 грн., з яких: 318 917,63 грн. основного боргу, 2 767,95 грн. 3% річних, 1 862,82 грн. інфляційних втрат, 12 616,37 грн. пені на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу № 3209473 від 30.01.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору, останньому було надано послуги з електропостачання протягом лютого - серпня 2020 року, які не були оплачені на суму 318 917,63 грн. Окрім того, позивачем нараховано 2 767,95 грн. 3% річних, 1 862,82 грн. інфляційних втрат, 12 616,37 грн. пені за порушення умов договору на постачання електричної енергії споживачу № 3209473 від 30.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14113/20 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляду справи.

13.10.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, 09.11.2020 доповнення до відзиву, в яких пояснив про сплату ним частини боргу за спірним договором у розмірі 132 000 грн.

27.10.2020 позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій доведено та підтверджено документально, що відповідачем було сплачено частину основного боргу у розмірі 52 000 грн. Тому просив зменшити заявлену до стягнення суму основного боргу до 266 917,63 грн. Також подав клопотання про повернення судового збору в розмірі переплаченої суми у розмірі 1 193,72грн., в зв`язку з тим, що при подачі позову ним сплачено відповідно до платіжного доручення від 10.09.2020 № 1716720 - 5 456,19 грн. замість 5 042,47грн., а також враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог від 21.10.2020, сума боргу становить 284 164,77грн. Тому, за розрахунком позивача, беручи до уваги ціну позову, розмір судового збору по справі має складати 4 262,47грн, а надмірно сплачений судовий збір повернутий позивачу у сумі 1 193,72грн. (5456-4262,47).

Заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, тому прийнята судом до розгляду.

В подальшому 09.11.2020, 16.11.2020, 23.11.2020 позивачем були подані Клопотання, в яких доведено та підтверджено документально, що відповідачем після відкриття провадження у справі було сплачено ще частину основного боргу у розмірі 149 500 грн.

Отже, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 27.10.2020 та Клопотань позивача від 09.11.2020, 16.11.2020, 23.11.2020 прийнятих судом до розгляду, має місце нова ціна позову 134 664,77 грн., з яких: 117 417,63 грн. основного боргу, 2 767,95 грн. 3% річних, 1 862,82 грн. інфляційних втрат, 12 616,37 грн. пені на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу № 3209473 від 30.01.2020, виходячи з якої й вирішується спір по суті.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між відповідачем (далі - споживач) та позивачем (далі - постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 3209473 від 30.01.2020. шляхом підписання відповідачем заявки-приєднання до умов публічного договору приєднання на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою безперервного електрозабезпечення об`єктів споживача.

Згідно умов п. 2.1. договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до умов п. 3.1. договору датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь якому випадку не раніше строку початку дії Договору.

За правилами п. 5.1. договору споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Відповідно до умов п. 5.5. договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Згідно вимог п. 5.7. договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Відповідно до п. 5.11. договору якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, або не допустив представників Постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території Споживача, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.

Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (п. 13.1 договору).

Згідно п. 5.1 додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу Індивідуальна комерційна пропозиція визначено, оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами:

- 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду;

- остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду.

Згідно пояснень позивача, викладених у позовній заяві, які не заперечені відповідачем, актами приймання-передавання товарної продукції №№ 3209473/1 від 29.02.2020, 3209473/3/1 від 31.03.2020, 3209473/4/1 від 30.04.2020, 3209473/5/1 від 31.05.2020, 3209473/6/1 від 30.06.2020, 3209473/7/1 від 31.07.2020, 3209473/8/1 від 31.08.2020 стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом лютого - серпня 2020 року за спірними договорами електричної енергії вартістю 962 618,66 грн.

Всупереч ст. 74 ГПК України відповідачем не спростовано факт постачання йому електричної енергії у спірний період за вказаною вартістю.

Як свідчать матеріали справи позивачем були надіслані на адресу відповідача рахунки №№ 3209473/3/2/1 від 01.03.2020, 3209473/3/1 від 01.04.2020, 3209473/4/1 від 01.05.2020, 3209473/5/1 від 01.06.2020, 3209473/6/1 від 01.07.2020, 3209473/7/1 від 01.08.2020, 3209473/8/1 від 01.09.2020.

Згідно пояснень позивача, викладених у позовній заяві, відповідача у відзиві на позовну заяву та доповнення до відзиву, довідки про надходження коштів від Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів Профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в погашення основного боргу за спожиту від ТОВ "Київські енергетичні послуги" електроенергію, платіжних доручень №№ 402 від 14.09.2020, 423 від 18.09.2020, 437 від 24.09.2020, 441 від 25.09.2020, 447 від 28.09.2020, 458 від 29.09.2020, 490 від 06.10.2020, 554 від 20.10.2020, 563 від 26.10.2020, 602 від 27.10.2020, 612 від 28.10.2020, 629 від 29.10.2020 відповідач частково оплатив спожиту протягом лютого 2019 - липня 2020 років електричну енергію у розмірі 201 500 грн.

Всупереч умовам спірного договору доказів повної оплати за одержану протягом лютого - серпня 2020 електричну енергію суду не надано.

Тому, відповідач порушив взяті на себе договірних зобов`язань в частині своєчасної оплати одержаної електричної енергії у розмірі 117 417,63 грн.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За статтею 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 117 417,63 грн. боргу.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 767,95 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1 862,82 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 767,95 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1 862,82 грн.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 12 616,37 грн. пені.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п. 8.1 додатку № 2 до договору у разі, якщо споживач порушив терміни оплати, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на день прострочення, за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати, до дати повної оплати.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки заявлений до стягнення розмір пені є вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 12 616,37 грн. також підлягає задоволенню судом.

Щодо клопотання Позивача про повернення переплаченої суми судового збору.

27.10.2020 через відділ діловодства суду позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 266 917,63грн. основного боргу.

Вказана заява прийнята судом до розгляду, відповідно до приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог. У такому випадку, згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Оскільки позивачем 27.10.2018 подана заява про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом, судовий збір в цій частині підлягає поверненню позивачу пропорційно розміру зменшених позовних вимог.

Крім того, судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду, за розгляд заявлених вимог, платіжним дорученням №1716720 від 10.09.2020 сплачено судовий збір у розмірі 5 456,19 грн., тоді як необхідно було сплатити 5 042,47 грн.

За таких обставин, поверненню з Державного бюджету України підлягає сума 1 193,72грн. судового збору.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову у розмірі 4 262,47грн., відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів Профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (03131, м. Київ, Конча-Заспа, Столичне шосе, 27 км.; ідентифікаційний код 02583744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31; ідентифікаційний код 41916045) 117 417 (сто сімнадцять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 63 коп. основного боргу, 2 767 (дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 95 коп. грн. 3% річних, 1 862 (одну тисячу вісімсот шістдесят дві) грн. 82 коп. інфляційних втрат, 12 616 (дванадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 37 коп. пені, 4 262 (чотири тисячі двісті шістдесят дві) грн. 47 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31; ідентифікаційний код 41916045) 1 193 (одна тисяча сто дев`яносто три ) грн. 72 коп. надмірно сплаченого судового збору, сплаченого платіжним дорученням №1716720 від 10.09.2020, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.12.2020

Суддя І.І. Борисенко