Рішення № 93435720, 03.12.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2020р. Справа № 904/4506/20

За позовом: Приватного підприємства «Ромбус-Приват», м. Київ

До: Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро

Третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідача: Дніпровська міська рада, м. Дніпро

За участю прокуратури Дніпропетровської області, м. Дніпро

Про: внесення змін до договору

Суддя Васильєв О.Ю.

Секретар судового засідання Броян А.Р.

ПРЕДСТАВНИКИ :

Від позивача : Голіков В.В. (представник);

Від відповідача : Олійник Ю.М. (представник);

Від третьої особи : Ростюк Н.М. (представник);

Від прокуратури : Шрам Є.С. (прокурор відділу)

СУТЬ СПОРУ :

ПП «Ромбус-Приват» (позивач) у серпні 2020 р. звернувся до господарського суду Дніпропетровьскої області з позовом до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (відповідач) про внесення змін до договору купівлі-продажу №134/А, посвідченого 16.08.2005р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. (зареєстрованого в реєстрі за №5393), шляхом виключення з нього пункту 5.4. наступного змісту (у чинній редакції): «закінчити будівництво об`єкта за початковим призначенням або зі зміною профілю до 16 серпня 2020 року. Продовження терміну завершення будівництва вирішується міською радою».

Ухвалою суду від 25.08.20р. було відкрите провадження у справі №904/4506/20 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

30.09.20р. до канцелярії господарського суду від ПП «Ромбус-Приват» надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просив суд внести зміни до договору купівлі-продажу №134/А, посвідченого 16.08.2005р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. (зареєстрованого в реєстрі за №5393) шляхом викладення пункту 5.4. договору у наступній редакції: « Протягом 7 (семи) років з дня набрання законної сили даним судовим рішенням закінчити будівництво об`єкта зі зміною профілю (проведення реконструкції існуючого об`єкта) або ж зі знесенням існуючого об`єкта та побудови нового об`єкту нерухомості із дотриманням норм та вимог чинного законодавства України. Продовження терміну завершення будівництва вирішується міською радою».

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням позивача на відсутність його вини у не закінченні будівництва об`єкта у встановлений договором строк внаслідок перешкоджання органами місцевого самоврядування м. Дніпро у здійснені будівництва об`єкта шляхом звернення до судів з позовами про розірвання договорів купівлі-продажу та оренди земельної ділянки; прийняття Дніпровською міськрадою рішення про припинення договору оренди земельної ділянки, на якій розташовано придбаний позивачем об`єкт (яке позивач вимушений був оскаржувати в суді); прийняття судом рішення про визнання протиправними дій Управління Держгеокадастру у м. Дніпро про внесення до ДЗК запису про реєстрацію договору оренди земельної ділянки, на якій розташовано придбаний позивачем об`єкт; про скасування рішення Дніпровської міськради про передачу ПП «Ромбус-Приват» земельної ділянки по фактичному розміщенню об`єкта незавершеного будівництва; про скасування рішення Дніпровської міськради про продовження терміну завершення будівництва; які позивач змушений був оскаржувати в судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Також позивач вказує, що після скасування судами апеляційної та касаційної інстанцій вищенаведених незаконних судових рішень ПП «Ромбус-Приват» звернулося до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для реконструкції об`єкта незавершеного будівництва готелю «Парус»; але отримало від цього органу безпідставну відмову у видачі (наданні) містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Але ж за відсутності цих умов та обмежень позивач не має можливості здійснити добудову об`єкта.

Окрім того , позивач зазначає , що своєчасному виконанню його обов`язку з добудови об`єкта перешкоджали починаючи з 2014 року бойові дії України з Росією , які проходять у безпосередній близькості до м. Дніпро; та не надавали ПП «Ромбус-Приват» впевненості щодо подальшого перебування території під контролем України.

Неможливість проведення будівельних робіт на об`єкті незавершеного будівництва позивач також пов`язує із стрімким поширенням протягом березня-серпня 2020 р. на території України короновірусної інфекції та введеними у зв`язку з цим карантинними (протиепідемічними) заходами, запровадженими державними органами України.

Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що позивач безпідставно стверджує, що Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради чи Дніпровська міськрада перешкоджають в реалізації його права власності на об`єкт незавершеного будівництва ; недоведеними відповідач вважає і твердження позивача стосовно неможливості своєчасної добудови об`єкта внаслідок бойових дій України з Росією ( оскільки починаючи з 2014 р. та по цей час не існувало реальної загрози бойових дій безпосередньо у м. Дніпро); а поширення на території України короновірусної інфекції та введення у зв`язку з цим карантинними (протиепідемічними) заходами, запровадженими державними органами України; на думку відповідача також не впливали на строки виконання інвестором своїх зобов`язань за спірним договором. Також, вказує, що позивачем не виконуються свої зобов`язання за договором, що було підставою для звернення з позовами про розірвання цього договору та договору оренди земельної ділянки, на якій розташовано об`єкт незавершеного будівництва; тощо.

Окрім того, відповідач подав до суду заяву про застосування строків позовної давності, в якій заявив про сплив строку давності , оскільки спірний договір було укладено 16.08.05р., тобто більше ніж 15 років потому, однак жодних дій щодо закінчення будівництва ГК «Парус» позивачем не вчинено.

Дніпровська міськрада (третя особа) висловила у письмових поясненнях та заяві про застосування строків позовної давності аналогічні відповідачу твердження.

09.11.20р. до канцелярії суду від прокуратури Дніпропетровської області надійшла заява №15/4-100вих-200 від 06.11.20р. про вступ прокурора у справу з метою захисту інтересів держави в особі Дніпровської міської ради, обґрунтована посиланням на ту обставину, що укладаючи спірний договір , Дніпровська міськрада виходила з правомірного очікування від ПП «Ромбус-Приват» завершення будівництва, що надасть міськраді можливість задовольнити потребу територіальної громади в нових об`єктах інфраструктури , а також створення нових робочих місць. Але позивач в порушення прийнятих на себе зобов`язань не завершив будівництво об`єкта та допустив порушення вимог щодо екологічної безпеки, техніки безпеки . В свою чергу міська рада не звернулася до суду з позовом про розірвання цього договору внаслідок істотного порушення ПП «Ромбус-Приват» його умов.

Слухання справи неодноразово відкладалося у зв`язку з неявкою до судових засідань представників сторін та третьої особи .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокуратури, господарський суд, -

встановив:

16.08.05 р. між Комітетом комунальної власності Дніпропетровської міської ради (правонаступником якого є Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, продавець) та Приватним підприємством «Ромбус-Приват» (покупець) у відповідності до положень Закону України «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва», рішень Дніпропетровської міської ради від 18.06.2003 року № 36/10 «Про затвердження умов приватизації об`єктів незавершеного будівництва», від 30.07.2003 року № 44/11 «Про включення незавершеного будівництвом готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до Переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом конкурсу» та від 08.12.2004 року № 29/22 «Про внесення змін до рішення міської ради від 30.07.2003 № 44/11 «Про включення незавершеного будівництвом готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до Переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом конкурсу» укладено договір купівлі-продажу № 134/А (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1 якого, продавець продає, а покупець купує незавершене будівництво готельного комплексу «Парус» загальною площею 40808,9 кв.м. за адресою:м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, 5, згідно з умовами, які визначені у вказаному договорі. Зазначений у цьому договорі об`єкт продано за 23 378 769, 26 грн., в т.ч. ПДВ - 3896461,54 грн. (п. 1.6 договору).

Пунктом 5.4 договору було визначено обов`язок покупця закінчити будівництво об`єкта за початковим призначенням або зі зміною профілю не пізніше 5 років з моменту укладення договору купівлі-продажу.

Сторонами договору 11.03.10 р. було укладено договір про зміни № 1, яким, зокрема, п. 5.4 договору викладено у такій редакції: «Закінчити будівництво об`єкта за початковим призначенням або зі зміною профілю не пізніше 10 років з моменту укладення договору купівлі-продажу. Продовження терміну завершення будівництва вирішується міською радою.»

22.08.13 р. сторонами договору № 134/А укладено договір про зміни № 2, яким п. 5.4 викладено у такій редакції: «Закінчити будівництво об`єкта за початковим призначенням або зі зміною профілю до 16 серпня 2020 року. Продовження терміну завершення будівництва вирішується міською радою» .

18.06.15 р. сторонами договору № 134/А було укладено договір про зміни № 3, яким п. 5.6 договору викладено у такій редакції: «Забезпечення вимог екологічної безпеки, техніки безпеки, охорони навколишнього середовища під час будівництва та подальшого введення в експлуатацію об`єкта. Забезпечення та наявності на території об`єкту незавершеного будівництва до моменту початку будівництва не менше двох, цілодобових стаціонарних, постів охорони. Забезпечення заходів для не допуску сторонніх осіб на територію об`єкту незавершеного будівництва» .

Зазначені обставини були встановлені постановою ЦАГС від 31.10.19р. у справі № 904/761/18 за позовом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міськради до ПП «Ромбус-Приват» про розірвання договору купівлі-продажу (залишеною без змін постановою Верховного Суду від 18.02.20 р.). Цим судовим рішенням також було встановлено наступне : 31.10.16р. робочою групою, створеною розпорядженням міського голови від 27.10.2016 № 815-р із змінами згідно розпорядження від 31.10.2016 № 820-р для перевірки виконання ПП «Ромбус-Приват» умов та вимог договору, було здійснено перевірку готельного комплексу «Парус», про що складено відповідний акт. В акті зазначено, що встановити виконання відповідачем п. 5.6. договору (щодо цілодобових стаціонарних постів охорони) не виявилося можливим, будівельні роботи не ведуться, а територія перебуває у занедбаному стані.

… Задовольняючи позовні вимоги позивача місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем не було виконано умов договору, а територіальна громада міста Дніпра замість отримання соціально-економічного позитивного результату отримала соціально-небезпечний об`єкт, який створює загрозу життю та здоров`ю людей і вже став причиною непоодиноких нещасних випадків. Основною причиною настання цих нещасних випадків, був безперешкодний доступ до будівельного майданчика об`єкта незавершеного будівництва, відсутність належної огорожі та охорони незавершеного будівництва.

Зокрема місцевим господарським судом встановлено, що 18.02.17р. на території недобудованого готелю «Парус» стався нещасний випадок із громадянином ОСОБА_1 , який в результаті падіння 18.02.17р. на території недобудованого готелю «Парус» отримав тяжкі тілесні ушкодження.

У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку, що надані відповідачем докази щодо забезпечення належної охорони об`єкта незавершеного будівництва не можуть бути підставою для відмови в позові, оскільки вирішальним для цієї справи має наявність нещасного випадку, а вжиті відповідачем заходи виявились неефективними.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими та передчасними. Так, зі змісту договору купівлі-продажу № 134/А від 16.08.05р. вбачається що основною метою продажу незавершеного будівництва готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та основним обов`язком покупця є завершення будівництва за початковим призначенням або зі зміною профілю.

…у суду першої інстанції були відсутні підстави для покладення в обґрунтування рішення про розірвання спірного договору доводів про не досягнення територіальною громадою міста Дніпра, внаслідок його укладення, соціально-економічного позитивного результату, а саме усунення об`єкту незавершеного будівництва та створення на його основі (місці) об`єкту інфраструктури, який став би прикрасою міста.

Щодо зазначення позивачем та судом першої інстанції про отримання територіальною громадою міста соціально-небезпечного об`єкту, який створює загрозу життю та здоров`ю людей і вже став причиною непоодиноких нещасних випадків, то колегія суддів враховує, що судом першої інстанції в обґрунтування не виконання відповідачем своїх зобов`язань з забезпечення охорони території об`єкту незавершеного будівництва для не допуску сторонніх осіб на територію фактично покладено один нещасний випадок, який стався 18.02.17р. із гр. ОСОБА_1 , який в результаті падіння на території недобудованого готелю «Парус» отримав тяжкі тілесні ушкодження, а обставини виконання відповідачем п. 5.6. договору належним чином не досліджувалися.

Між тим, відповідачем подано під час розгляду справи в суді першої інстанції докази виконання ним умов п. 5.6. договору щодо створення цілодобових стаціонарних постів охорони та забезпечення заходів для не допуску сторонніх осіб на територію об`єкту незавершеного будівництва, а саме копії трудових книжок чотирьох осіб, які прийняті на посаду охоронця в ПП «Ромбус-Приват» та відповідні накази про прийняття на роботу, звіти про нарахування заробітної плати застрахованих осіб, що працевлаштовані на ПП «Ромбус-Приват» за період 2015-2018р.р.

З наявного у справі Акту від 31.10.16р. перевірки виконання ПП «Ромбус-Приват» умов та вимог договору, складеного робочою групою, створеною розпорядженням міського голови від 27.10.2016 № 815-р із змінами згідно розпорядження від 31.10.2016 № 820-р вбачається, що територія будівництва готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » огороджена залізобетонною огорожею, на території комплексу присутні люди та розташовані господарські будівлі та тимчасові споруди. В акті, також зазначено, що оскільки тимчасові споруди не містять будь-яких написів, а на території відсутні люди в спеціальній формі охорони, то встановити виконання ПП «Ромбус-Приват» п. 5.6. договору (щодо цілодобових стаціонарних постів охорони) не представилось можливим. Членами робочої групи представнику ПП «Ромбус-Приват» залишено лист-клопотання про надання інформації щодо виконання умов п. 5.6. договору, в т.ч. і щодо виконання умов екологічної безпеки. З вищенаведеного вбачається, що робочою групою не встановлений, як такий факт відсутності охорони території об`єкту незавершеного будівництва, доступ на територію будівництва готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » сторонніх осіб не є вільним, а на території присутні представники (охоронці) ПП «Ромбус-Приват».

Як вже вище зазначалось, єдиною підставою для висновку про невиконання відповідачем умов п. 5.6. договору та підставою для розірвання договору місцевим господарським судом, був факт настання нещасного випадку із громадянином ОСОБА_1 18.02.17р. на території недобудованої будівлі готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на підтвердження чого позивачем було долучено у суді першої інстанції до матеріалів справи копії Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12017040650000609 та постанови СВ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 30.07.2017р. про закриття кримінального провадження .

Також, до справи прокуратурою Дніпропетровської області долучені матеріали кримінального провадження № 12017040650000609 , з якого вбачається, що гр. ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження 18.02.17р. на території недобудованої будівлі готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » внаслідок нещасного випадку, що і було підставою для закриття цього кримінального провадження. В той-же час, з матеріалів кримінального провадження № 12017040650000609 вбачається, що обставини падіння та отримання тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_1 18.02.17р. на території недобудованої будівлі готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » встановлені слідчими органами зі слів самого гр. ОСОБА_1 та окрім показань останнього нічим не підтверджуються.

Отже, подані позивачем та прокуратурою вищенаведені докази настання нещасного випадку із громадянином ОСОБА_1 18.02.17р. на території недобудованої будівлі готельного комплексу «Парус» не можуть вважатися належними, допустимими та достовірними в розумінні ст.ст. 76-78 ГПК України, а постанова СВ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 30.07.17р. про закриття кримінального провадження не має преюдиціального значення для розгляду даної справи в силу ч. 6 ст. 75 ГПК України.

Інших доказів настання на території будівництва готельного комплексу «Парус» нещасних випадків, починаючи з 18.06.15р., тобто з дати укладення сторонами договору про зміни № 3, яким п. 5.6. договору було викладено у новій редакції та віднесено до обов`язків відповідача забезпечення охорони території об`єкту незавершеного будівництва та не допуску сторонніх осіб на територію, матеріали справи не містять.

Не доведено позивачем належними, допустимими та достовірними доказами і не виконання відповідачем п. 5.6. договору в частині забезпечення вимог екологічної безпеки, техніки безпеки, охорони навколишнього середовища під час будівництва та подальшого введення в експлуатацію об`єкта.

Так, на підтвердження таких обставин позивачем при розгляді справи у суді першої інстанції долучено до матеріалів справи лише копію Акту перевірки виконання ПП «Ромбус-Приват» умов та вимог договору, складеного робочою групою міської ради 08.11.16р. , з якого вбачається, що ПП «Ромбус-Приват» не виконано попередньої оцінки впливу об`єкту проектування на навколишнє середовище, тобто не виконало ДБН 2.2.1-2003, чим порушило вимоги п. 5.6. договору.

Втім, матеріалами справи не підтверджується складення та затвердження відповідачем проекту будівництва та фактичного здійснення будівництва на території об`єкту, а п. 5.6. договору передбачає дотримання відповідачем відповідних вимог законодавства саме під час здійснення будівництва та не встановлює строків та порядку виконання будь-яких конкретних робіт, в т.ч. проектних.

Відповідачем, також подано до матеріалів справи у суді першої інстанції копію Звіту щодо надання консалтингових послуг з екологічного аудиту недобудованої будівлі готелю «Парус», складеного ТОВ НВП «Центр екологічного аудиту та чистих технологій» , згідно з яким на території та в приміщеннях недобудованої будівлі готелю «Парус» відсутні будь-які джерела забруднення атмосферного повітря, поверхневих або підземних вод, а також забруднення прилеглої до об`єкту території міста. Недобудована будівля готелю «Парус» не має негативного впливу на стан навколишнього природного, соціального та техногенного середовища м. Дніпро.

Безпідставними є і доводи позивача щодо наявності у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за землю, яка йому була передана під розміщення недобудованої будівлі готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », оскільки умовами спірного договору не встановлено обов`язків відповідача з оплати орендної плати за землю, а відповідні правовідносини врегульовані іншим договором.

… Виходячи з предмету та умов договору, метою його укладення був продаж незавершеного будівництва готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для завершення будівництва за початковим призначенням або зі зміною профілю, тобто при укладенні договору позивач розраховував одержати за продаж об`єкту незавершеного будівництва грошові кошти, одержання яких ним не оспорюється, а також усунути на території міста довгобудову та одержати на його основі (місці) новий об`єкт інфраструктури.

Відтак, саме не виконання відповідачем таких зобов`язань, передбачених договором, як здійснення розрахунку за придбаний об`єкт та завершення будівництва, на думку колегії суддів, може бути підставою для розірвання спірного договору.

Передбачені п. 5.6. умови договору щодо охорони об`єкту та дотримання норм чинного законодавства під час його будівництва мають додатковий, супутній характер, а лише невиконання чи неналежне виконання покупцем таких зобов`язань не свідчить про істотне порушення договору та заподіяння позивачу шкоди, відтак не може мати наслідком розірвання договору, виходячи з мети договору та приписів ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Відсутні були в місцевого господарського суду і підстави для застосування, під час розгляду даної справи норм Закону України «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва», який втратив чинність 07.03.2018р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.18 р. у справі № 904/2059/18 задоволено позовні вимоги ПП «Ромбус-Приват» до Дніпровської міськради: визнано незаконним пункт 2 рішення Дніпровської міської ради VІІ скликання №163/28 від 20.12.2017 «Про припинення ПП «Ромбус-Приват» права користування земельною ділянкою по вул. Січеславькій Набережній, 5 (Центральний район)» ; скасовано пункт 2 рішення Дніпровської міської ради VІІ скликання № 163/28 від 20.12.2017 «Про припинення ПП «Ромбус-Приват» права користування земельною ділянкою по вул. Січеславькій Набережній, 5 (Центральний район)». Рішення залишено без змін постановою ЦАГС від 14.02.19 р. та постановою Верховного Суду від 23.05.19р.

15.04.20 р. ПП «Ромбус-Приват» звернулося до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для реконструкції об`єкта незавершеного будівництвом готелю «Парус» під багатофункціональний готельно-офісно-торговельно-розважальний комплекс з апартаментами та паркінгом по вул. Січеславська Набережна в районі буд.№5 .

30.04.20 р. за вих. № 8/21-203 за підписом начальника відділу забудови позивачу було відмовлено в наданні містобудівних умов та обмежень для реконструкції об`єкта незавершеного будівництвом готелю «Парус» з наступних підстав :

- за матеріалами генерального плану розвитку міста частина земельної ділянки по вул. Січеславській Набережній, 5 розташована на існуючій території громадської забудови, частина – на територіях зелених насаджень загального користування, магістральних вулиць, доріг, акваторій. Розміщення багатофункціонального готельно-офісно-торговельно-розважального комплексу з апартаментами та паркінгом на існуючій території громадської забудови відповідає вимогам містобудівної документації, на територіях зелених насаджень загального користування, магістральних вулиць, доріг, акваторій – не відповідає;

- адреса об`єкта будівництва, яка зазначена в заяві про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не відповідає правовстановлюючим документам на земельну ділянку та об`єкт нерухомого майна;

-… зазначена земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги та водоохоронної зони, частина земельної ділянки розташована в межах проектних червоних ліній вул. Січеславської Набережної в районі зазначеної земельної ділянки.

- згідно зі ст.61 ЗК України та ст.89 ВК України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

- відповідно до ст.18 ЗУ «Про автомобільні дороги» розташування будь-яких об`єктів, будівель , споруд або їх частин в межах червоних ліній вулиці не допускається (т.1,а.с.74-75).

12.06.20р. ПП «Ромбус-Приват» повторно звернулося до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради із заявою про надання містобудівних умов та обмежень для реконструкції об`єкта незавершеного будівництвом готелю «Парус» під багатофункціональний готельно-офісно-торговельно-розважальний комплекс з апартаментами та паркінгом по вул. Січеславська Набережна в районі буд.№5 . В цій заяві позивач не погодився з мотивами відмови у наданні містобудівних умов та обмежень та звернув увагу Головного АПУ на наступні обставини : згідно містобудівного висновку щодо реконструкції об`єкта, виданого Головним архітектурно-планувальним управлінням Дніпропетровської міськради 20.04.07 р., було погоджено містобудівне обґрунтування на реконструкцію незавершеного будівництвом готелю «Парус» під багатофункціональний готельно-офісно-торговельно-розважальний комплекс з апартаментною забудовою та паркінгом (протокол від 21.07.06р. № 545/1). Проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга р. Дніпро у межах готельного комплексу «Парус» по вул. Набережній В.І. Леніна ,5 Кіровського району м. Дніпропетровська» затверджений рішенням сесії міськради від 21.09.05 р. № 99/30.

Позивач також навів доводи стосовно зміни адреси земельної ділянки , на якій розташовано об`єкт незавершеного будівництвом готелю «Парус» , вказавши , що у всіх правовстановлюючих документах на цю земельну ділянку та об`єкт нерухомості вказано саме адресу: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 5. Лише в подальшому – 9 квітня 2015 р. Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нациського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» було (зокрема) ухвалено норму про перейменування назв географічних об`єктів по всій Україні з метою їх приведення у відповідність з вимогами цього Закону. На виконання вимог цього Закону Розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 26.11.2015 р. № 897-р «Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська » вулицю Набережна ім. В.І.Леніна було перейменовано на вулицю Січеславська Набережна. В той же час , відповідно до листа Міністерства юстиції України від 21.06.16 р. № 21413/677-0-2-16/8 : …ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не містить імперативних вимог щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв`язку із перейменуванням адрес реєстрації нерухомого майна. Зазначення у правовстановлюючих документах адрес об`єктів нерухомого майна, що існували до перейменування скверів , бульварів ,вулиць, провулків…набережних … не впливає на зміст права власності та чинність цих документів та не потребують заміни чи отримання нового правовстановлюючого документу (т.1, а.с.76-77).

На своє повторне звернення ПП «Ромбус-Приват» отримав від Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради відмову в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по вул. Січеславській Набережній, 5; в якому лише було вказано, що попередня обґрунтована відмова, викладена в листі від 30.04.20 р. № 8/21-203 , надана з посиланням на діючі нормативні акти, містобудівну та землевпорядну документацію (т.1, а.с.78 )

Але ж ані відповідачем, ані третьою особою не надано жодних доказів, які б підтверджували ту обставину, що з часу укладання спірного договору купівлі-продажу до 2020 р. змінилося розташування територій зелених насаджень загального користування, магістральних вулиць, доріг, акваторії ріки Дніпро в районі знаходження об`єкта незавершеного будівництвом готелю «Парус». Таким чином, у разі, якщо станом на час укладання цього договору були відсутні будь-які нормативно-правові перешкоди для здійснення добудови об`єкта, то вони повинні бути відсутніми і на цей час. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Головне архітектурно-планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради без достатніх на те правових підстав відмовило ПП «Ромбус-Приват» у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по вул. Січеславській Набережній, 5.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що ПП «Ромбус-Приват» доклав достатньо зусиль для виконання умов спірного договору купівлі-продажу в частині добудови об`єкта незавершеного будівництвом готелю «Парус»; в той же час органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи (в тому числі Дніпровська міська рада, Департамент по роботі з активами Дніпровської міськради, Головне архітектурно-планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради) не сприяли позивачеві (як інвестору) у добудові об`єкта незавершеного будівництвом готелю «Парус», 1) подаючи до господарського суду позов про розірвання договору купівлі-продажу цього об`єкту (в задоволенні якого відмовлено вищою судовою інстанцією України – Верховним Судом), 2) приймаючи рішення про щодо припинення договору оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об`єкт (яке скасоване рішенням господарського суду Дніпропетровської області та залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій); 3) безпідставно відмовляючи в наданні інвестору містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по вул. Січеславській Набережній, 5.

Суд критично оцінює заперечення відповідача та пояснення третьої особи стосовно відсутності реальної загрози у період 2014 -2016 років переміщення театру ведення бойових дій Збройними силами України з російськими найманцями з Донецької та Луганської областей на територію Дніпропетровської області та м. Дніпро; оскільки така загроза вторгнення на той час дійсно існувала у сприйнятті обстановки мешканцями міста та області .І така військова загроза дійсно могла об`єктивно вплинути на бажання та можливість подальшого вкладення інвестором грошових коштів у розбудову об`єкта незавершеного будівництвом готелю «Парус» .

Окрім того, є загально відмовою обставиною, яка не потребує доказування, розповсюдження з початку 2020 р. на всій території України (як і всього світу) коронавірусу COVID-19». У зв`язку з чим, на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.20р.

Під час дії карантину на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено «зелений» рівень епідемічної небезпеки, забороняється (поміж-іншим): здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. Рекомендовано органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити: на період дії карантину з метою обмеження скупчення осіб в транспорті та на шляхах прямування на роботу/з роботи застосування за можливості гнучкого режиму робочого часу, який, зокрема, передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників, дистанційну (надомну) роботу; тощо. Зазначені обмеження також певною мірою не сприяли проведенню робіт з добудови об`єкту на протязі 2020 року.

Вирішуючи цей спір, суд повинен вирішити питання співвідношення суспільного інтересу територіальної громади, що полягає в отриманні міським бюджетом певної суми грошових коштів за відчуження об`єкту незавершеного будівництвом; добудові цього об`єкта із залученням найманих працівників; та приватного інтересу інвестора, що вочевидь ґрунтується на необхідності для нього убезпечити себе у майновому сенсі, закріпивши за собою не лише право на добудову об`єкта приватизації (шляхом отримання від відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів відповідних дозвільних документів), а й на земельну ділянку, на якій він розташований .

Для господарського суду є очевидним той факт, що на етапі укладання у 2005 році спірного договору купівлі-продажу сторонам слід було пов`язати термін закінчення будівництва з терміном надання державними органами та органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами відповідних дозвільних документів як на земельну ділянку , так і на початок будівництва (добудови) об`єкту. Саме це викликало даний спір, при цьому Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпровської міськради (який виступав продавцем комунального майна) міг і повинен був передбачити одразу виникнення подібного роду проблем у покупця (враховуючи місцезнаходження об`єкта). Аналізуючи наслідки тих обставин, що відбулися, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що мета приватизації органами місцевого самоврядування належного територіальній громаді майна полягала у тому, аби залучити платоспроможного інвестора та надати йому можливість добудувати об`єкт приватизації для розвитку підприємництва в Україні, створення нових робочих місць, тощо. Після оплати інвестором набутого ним у власність об`єкта інвестицій на державі Україна та органах місцевого самоврядування лежить обов`язок забезпечити режим максимального сприяння інвестору у добудові об`єкта незавершеного будівництва.

Господарський суд наголошує, що на Департаменті по роботі з активами Дніпровської міської ради (який є правонаступником продавця об`єкту) в силу загального змісту ЗУ «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва» лежав обов`язок, як мінімум, звернутися до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради з клопотанням про допомогу інвестору в отриманні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по вул. Січеславській Набережній, 5; довести цьому органу наслідки його безпідставної відмови у наданні цих умов та обмежень.

Невжиття вищенаведених заходів Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради у сукупності з бездіяльністю Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради створили несправедливий та упереджений режим відносно інвестора шляхом «прийняття невмотивованих або дискримінаційних заходів управлінню, функціонуванню, утриманню, вживанню, користуванню, придбанню доходів, розширенню або розпорядженню інвестиціями».

Господарський судна наполягає на тому, що саме на державі в особі всіх державних органів та органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів лежить обов`язок організувати сприяння інвестору у всіх його діях, спрямованих на виконання взятих на себе приватизаційних зобов`язань і виключно у випадку, якщо інвестор за всілякого сприяння держави не виконує своїх приватизаційних зобов`язань, до нього може бути застосована санкція, що передбачена ст.19 ЗУ «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва» у вигляді розірвання договору купівлі-продажу та повернення об`єкту приватизації.

У іншому випадку виникає конфлікт між санкцією, що передбачена ст.19 цього Закону та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який оголосив неможливість позбавлення своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права у якості основоположних принципів Конвенції.

Зі встановлених господарським судом фактів випливає , що держава Україна в особі своїх державних органів та органів місцевого самоврядування не вичерпала всіх можливостей задля забезпечення ПП «Ромбус-Приват» режиму сприяння виконанню ним взятих на себе приватизаційних зобов`язань. Це, у свою чергу, свідчить про відсутність вини у діях позивача щодо невиконання умов договору шляхом завершення будівництва об`єкта і введення його в експлуатацію у визначений договором строк та виключає можливість застосування наслідків, передбачених ст.19 ЗУ «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва».

До 07.03.18р. особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва, що перебувають у державній власності, включаючи законсервовані об`єкти, а також за ініціативою органів, уповноважених управляти відповідним державним майном, об`єктів незавершеного будівництва, що утримуються на балансах підприємств, які не підлягають приватизації, були визначені у Законі України «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва».

На момент укладення спірного договору купівлі-продажу та під час його виконання стаття 19 Закону України «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва», яка передбачала, що обов`язковими умовами приватизації об`єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об`єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір (втратила чинність 07.03.2018).

Відповідно до ст.188 ГК України сторона договору , яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду . У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору …заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У разі коли сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 статті 652 Цивільного кодексу України, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило би співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, при істотній зміні обставин. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.02.11 р. у справі № 9/219-09 від 20.02.12 р. у справі № 6-93цс11. При цьому , за частиною четвертою зазначеної статті зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у випадкових випадках , коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У вирішенні питання про наявність підстав для внесення змін до договору на підставі наведеної статті в межі дослідження у справі входить з`ясування усіх обставин, якими сторони керувались, укладаючи цей договір, а також надання їм правової оцінки щодо обставин, які істотно змінились, та наслідком чого може бути зміна умов договору. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 904/9906/17.

Таким чином, за змістом наведених законодавчих положень зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є винятковими заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.

При цьому можливість внесення змін у договір як більш гнучкий засіб урегулювання правовідносин сторін може бути застосований у разі, якщо, з огляду на конкретні обставини, розірвання договору суперечитиме суспільним інтересам та матиме наслідком завдання шкоди, що значно перевищуватиме необхідні для виконання договору затрати, отже є необґрунтованим з точки зору необхідності вчинення сторонами ряду заходів щодо забезпечення відновлення становища залежно від ступеню виконання зобов`язань за цим договором, та понесення у зв`язку з цим фінансових та інших витрат, тобто за принципом «найменших негативних наслідків» для сторін договору (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 10.12.19 р. у справі № 926/1557/18 ).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) встановив, що згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах "Іммобіліаре Саффі проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та "Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії" (<...>) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії" (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

В рішенні ЄСПЛ від 26.06.2014 у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та 71378/10) зазначив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Умовою наявності законного очікування (legitimate expectations) в розумінні практики ЄСПЛ є достатні законні підстави (sufficient legal basis) в національному праві або усталена практика публічної адміністрації. Тобто, законне очікування це очікування можливості здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права.

Правомірне очікування виникає у тому випадку, коли внаслідок заяв чи обіцянок від імені органу публічної влади, або внаслідок усталеної практики в особи сформувалося розумне сподівання, що стосовно до неї орган публічної влади буде діяти саме так, а не інакше. У практиці ЄСПЛ матеріальні правомірні очікування визнаються "майном" за умови, що такі очікування (1) стосуються певних благ, котрі мають економічну цінність, (2) є цивільними за галузевою належністю і (3) достатньо визначені для того, аби бути забезпеченими можливістю судового захисту. Відповідно до усталеної практики Європейського суду ""майном" може бути "наявне майно", або активи, включно з вимогами, стосовно яких заявник здатен довести, що він мав принаймні "правомірне очікування" дієвої реалізації його майнового права" (Див.: Malhous v. Czech Republic (dec.) [GC], no. 33071/96, ECHR 2000-XII; Draon v. France [GC], no. 1513/03, ECHR 2006-IX; Pressos Compania Naviera S. A. and Others v. Belgium, no. 17849/91, §§ 29-31, ECHR A332).

У своєму рішенні у справі Pine Valley Developments Ltd. and others v. Ireland Європейський суд визнав компанію-заявника, яка купила земельну ділянку, отримавши дозвіл на будівництво, такою, що має законні очікування розвивати спірну територію, а відповідний дозвіл на здійснення господарської діяльності на земельній ділянці був визнаний «складовою частиною власності заявника» в розумінні ст. 1 Протоколу № 1 (п. 29 даної постанови).

Укладаючи договір купівлі-продажу на аукціоні об`єкту незавершеного будівництва ПП «Ромбус-Приват» мав на меті використання вказаного об`єкту. А мета приватизації державою належного їй майна полягала у тому аби залучити платоспроможного інвестора та надати йому можливість, у даному випадку, добудувати об`єкт приватизації для розвитку підприємництва в Україні, створення нових робочих місць тощо. Після оплати інвестором набутого ним у власність об`єкту інвестицій на державі Україна лежить обов`язок забезпечити режим максимального сприяння інвестору, у даному випадку, у добудові об`єкта незавершеного будівництва. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.05.2018 у справі № 926/1779/15.

При цьому з наявних у матеріалах справи доказів вбачається відсутність належного сприяння з боку державних органів та органів місцевого самоврядування позивачеві як інвестору у добудові об`єкта незавершеного будівництва. В контексті даних правовідносин позивач мав законні підстави сподіватися на можливість використання після добудови та введення в експлуатацію вказаного об`єкту та на сприяння йому державою у вчиненні вказаних дій, зокрема, шляхом надання (видачі) йому містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по вул. Січеславській Набережній, 5; але його сподівання не виправдалися з вини вищезазначених органів. А тому суд вважає, що не подовження строку для закінчення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію призведе до негативних наслідків та до покладення на позивача надмірного індивідуального тягаря , що є непропорційним та несумісним з принципом верховенства права.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє заперечення відповідача та третьої особи та приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі. Окрім того, суд критично оцінює твердження відповідача та третьої особи про пропуск позивачем строку позовної давності, обґрунтовані посиланням на укладання спірного договору у 2005 році; оскільки ці твердження не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України та фактичних обставинах справи; та посилання на неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором оренди земельної ділянки (оскільки предметом цього спору є внесення змін до договору купівлі-продажу, а не до договору оренди земельної ділянки).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2,13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Внести зміни до договору купівлі-продажу №134/а від 16.08.2005 р., укладеного між Комітетом комунальної власності Дніпропетровської міської ради та Приватним підприємством «Ромбус-Приват» , посвідчений приватним нотаріусом Бондар І.М. , зареєстрований в реєстрі за № 5393; шляхом викладення п. 5.4. договору у наступній редакції: «п.5.4. Протягом 7 (семи) років з дня набрання законної сили даним судовим рішенням закінчити будівництво об`єкта зі зміною профілю (проведення реконструкції існуючого об`єкта ) або ж зі знесенням існуючого об`єкта та побудови нового об`єкту нерухомості із дотриманням норм та вимог чинного законодавства України. Продовження терміну завершення будівництва вирішується міською радою».

3. Стягнути з відповідача – Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Д.Яворницького, 75; код ЄДРПОУ 26510514) на користь позивача - Приватного підприємства «Ромбус-Приват» (03150, м. Київ ,вул. Велика Васильківська, буд.72, поверх 7 ; код ЄДРПОУ 33396638): 2 102, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 10.12.2020р.

Суддя О.Ю.Васильєв