
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про забезпечення позову
10 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/21318/20
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Суб`єкту оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсної оцінки майна,
встановив:
Позивач 08.12.2020 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсною оцінку майна - будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , наведену у висновку вартості майна, виконаного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , що становить 246706,00 грн., в межах виконавчого провадження ВП № 63741379.
Разом з позовом подав заява про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення шляхом заборони Житомирському районному відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та Державному підприємству "Сетам" вчиняти будь-які дії щодо проведення електронних торгів (аукціону) по продажу будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (номер лоту: 455324, дата проведення аукціону: 28 грудня 2020 09:00) до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі про визнання недійсною оцінки майна.
В обґрунтування заяви зазначає, що в межах виконавчого провадження проведено оцінку належного йому майна та виставлено на прилюдні торги будинок, проте під час здійснення вищевказаного виконавчого провадження було вчинено протиправні дії щодо визначення вартості майна боржника, в результаті яких ринкова вартість приміщення занижена, що грубо порушує права боржника; у разі не забезпечення позову, нерухоме майно за час розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанції може бути відчужене на користь третіх осіб, що у разі задоволення даного позову унеможливить виконання майбутнього рішення суду.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку про вжиття заходів забезпечення позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано порядок визначення вартості майна боржника, відповідно до частини 3 якої у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Згідно з частиною 4 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Частина 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Відповідно до частини першої статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Частиною 2 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 серпня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".
Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.
Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 2831/5 визначено, що організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
Відповідно до статті 6 КАС України, статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, суд, який постановляє вжити заходи забезпечення позову, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» (Doran v. Ireland) ЄСПЛ визначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до частини 1 статті 156 КАС України передбачено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Отже, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
У зв`язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співрозмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач оскаржує оцінку майна.
Як було вже зазначено вище, частина 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Судом встановлено, що згідно із роздруківок з офіційного веб-сайту Державного підприємства «СЕТАМ», 28.12.2020 з 9.00 год. до 18.00 год. відбудуться електронні торги щодо реалізації нерухомого майна боржника (позивача), а саме будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер лоту 455324; стартова ціна 246706 грн., реалізація якого здійснюється у виконавчому провадженні № 63741379, де боржником є ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, адже станом на час звернення позивача із заявою про забезпечення позову у Державного підприємства «СЕТАМ» є підстави для реалізації арештованого вище майна позивача у порядку, визначеному нормами чинного законодавства, оскільки визначена дата проведення електронних торгів 28.12.2020.
Крім того, призначення дати проведення електронних торгів на 28.12.2020, на яких має бути здійснена реалізація вищевказаного майна позивача, свідчить про фактичний початок реалізації майна, належного позивачу, яка здійснюється після визначення його вартості.
Тобто, вбачається те, що питання з реалізації майна, яке є невід`ємною складовою та перебуває у взаємному зв`язку від оскарження позивачем оцінки майна, залишається відкритим.
Суд зазначає, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та, відповідно до частини шостої статті 157 КАС України, зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Обрання судом саме такого способу забезпечення позову, як заборона вчинення певних дій, повністю узгоджується з приписами частини 2 статті 151 КАС України, та є співрозмірним з заявленими позовними вимогами позивача і відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову. При цьому вжиття таких заходів не зумовило фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі невжиття судом заходів забезпечення цього позову майно боржника може бути реалізовано на торгах за оціночною вартістю, правомірність застосування якої підлягає перевірці судом при розгляді даного спору по суті заявлених позовних вимог та яка вважається значно нижчою, ніж спірна у цій справі оціночна вартість, що зупинення процедури реалізації надасть можливість забезпечити збереження існуючого правового становища не лише позивача, а й учасників торгів та попередити можливе виникнення правової невизначеності у виниклих між ними правовідносинах у майбутньому.
Окрім того, під час тимчасової заборони вчиняти дії у виконавчому провадженні щодо реалізації майна не відбулося втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки суд виконує власну компетенцію по здійсненню правосуддя відповідно до наданих Конституцією та законами України повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених оцінкою майна прав і інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому необхідно вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Житомирському районному відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та Державному підприємству «СЕТАМ» вчиняти дії, направлені на реалізацію в рамках виконавчого провадження № 63741379 нерухомого майна, а саме будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (номер лоту: 455324, дата проведення аукціону: 28 грудня 2020 09:00).
На підставі викладеного, керуючись статтями 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Житомирському районному відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та Державному підприємству «СЕТАМ» вчиняти дії, направлені на реалізацію в рамках виконавчого провадження № 63741379 нерухомого майна, а саме будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (номер лоту: 455324, дата проведення аукціону: 28 грудня 2020 09:00).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суддя М.М. Семенюк
Судове рішення № 93431456, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 10.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 240/21318/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: