Рішення № 93431235, 25.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 р. Справа№200/5330/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

за участю

секретаря судового засідання Горічевої С.В.,

розглянув в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

03 червня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач, Покровське ОУ ПФУ), надісланий на адресу суду 01 червня 2020 року, в якому позивач просив:

1. визнати незаконними дії Покровського ОУ ПФУ щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 , викладенні в рішенні № 2339 від 23 квітня 2020 року, скасувати рішення;

2. зобов`язати Покровське ОУ ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , зареєстровану за № 2339 від 14 квітня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із урахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи: з 23 липня 1991 року до 31 серпня 1991 року на шахтоуправлінні «Куйбишевське»; з 02 грудня 1992 року до 01 березня 1993 року на шахті «Бутівка-Донецька»; з 02 вересня 1993 року до 05 травня 1994 року в тресті «Донецькшахтобуд»; з 10 травня 1994 року до 11 вересня 1996 року в Шахтобудівельному управлінні № 13; з 17 вересня 1996 року до 21 грудня 2007 року в орендному підприємстві «Шахта ім. О.Ф. Засядька»; з 28 грудня 2007 року до 30 вересня 2013 року у товаристві з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес»; з 18 лютого 2015 року до 26 травня 2017 року на державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська»; до страхового стажу: періоду навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01 вересня 1987 року по 31 липня 1993 року; періоду роботи з 01 серпня 2014 року до 12 лютого 2015 року на підприємстві асоціація «Група механік» в повному обсязі.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

09 червня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/5330/20-а; задовольнив клопотання позивача і вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; задовольнив клопотання позивача та витребував у відповідача докази.

27 липня 2020 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; з ініціативи суду продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч. 4 ст. 173 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України); призначив підготовче засідання на 26 серпня 2020 року.

26 серпня 2020 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25 вересня 2020 року.

Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені з дотриманням вимог КАС України.

Учасники справи/їх представники у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС України, а також відсутність встановлених ст. ст. 205, 223 КАС України підстав для відкладення розгляду справи, справа розглянута за відсутності учасників справи.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

П. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України установлений карантин.

В подальшому Кабінет Міністрів України продовжував дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на всій території України з урахуванням епідемічної ситуації в регіоні.

Відповідно до п. 3 Розділу VІ «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 47, 79, 80,114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, в тому числі розгляду адміністративної справи, продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню конронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 731).

Згідно з п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731 процесуальні строки, які були продовжені відповідно п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, справа розглянута в межах строку, визначного КАС України з урахуванням положень п. 3 Розділу VІ «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 23 квітня 2020 року відповідач прийняв рішення № 2339, яким відмовив в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивач вважав рішення Покровського ОУ ПФУ від 23 квітня 2020 року № 2339 протиправним і таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення.

Позивач зазначив, що періоди його навчання та роботи підтвердженні належним чином оформленими записами в трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж.

Стверджував, що періоди його роботи за професією (посадою), виключеною до Списку № 1, підлягають врахуванню до пільгового стажу на підставі записів у трудовій книжці.

Наголошував, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового чи пільгового стажу необхідної тривалості, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні трудової книжки; непроведення атестації робочих місць з вини роботодавця не впливає на призначення пільгової пенсії.

З огляду на викладене позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Правомірність свого рішення відповідач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 претендував на призначення пенсії за віком на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, однак у нього відсутній необхідний пільговий стаж.

У якості підстав для відмови у зарахуванні певних періодів роботи до пільгового стажу пенсійний орган наводив такі аргументи: виправлення записів у трудовій книжці; неповнота записів у трудовій книжці; ненадання довідок, що підтверджують пільговий характер роботи; ненадання довідок про спуск в шахту; ненадання наказів про атестацію робочих місць; помилки в оформленні записів у трудовій книжці та в уточнюючих довідках тощо.

Незарахування певних періодів до страхового стажу відповідач обґрунтовував необхідністю додаткового підтвердження періодів навчання та військової служби позивача, оскільки вони співпадали; а також несплатою страхових внесків.

На цих підставах відповідач просив відмовити в позові.

Позивач надав відповідь на відзив, навів аргументи, аналогічні тим, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Правом на подання заперечення відповідач не скористався.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Куйбишевським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 31 серпня 1996 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 26 грудня 2007 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в його паспорті.

Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12 лютого 2020 року № 1427-5000267078.

Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 .

Відповідач – Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42169323, місцезнаходження: 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) зареєстроване як юридична особа 31 травня 2018 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений запис за номером 1259134 0000 000920; в стані припинення не перебуває.

Надані відповідачем матеріали пенсійної справи свідчать, що 14 квітня 2020 року ОСОБА_1 вернувся до Покровського ОУ ПФУ з заявою про призначення пенсії.

Розписка-повідомлення про прийняття заяви позивача про призначення пенсії відповідачем не надана.

Водночас матеріали пенсійної справи містять такі документи: копії військового квитка серії НОМЕР_3 ; диплома серії НОМЕР_4 з додатком до нього; трудової книжки серії НОМЕР_5 ; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану товариством з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» за період роботи з 28 грудня 2007 року по 30 вересня 2013 року; довідку про підземні спуски, видану товариством з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» за період з 28 грудня 2007 року по 30 вересня 2013 року; наказ товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» від 12 квітня 2006 року № 10-р «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» та витяг з цього наказу; витяг з наказу товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» від 08 квітня 2011 року № 3 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці»; довідку державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про спуски в шахту за період з 18 лютого 2015 року по 26 травня 2017 року (без дати і номера); довідку відділу культури і туризму Мар`їнської районної державної адміністрації від 29 січня 2020 року № 01-24/53; інформацію з Єдиної інформаційної бази по внутрішньо переміщеним особам станом на 17 квітня 2020 року; витяг з ЄДР щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» від 24 квітня 2020 року; особовий рахунок № НОМЕР_6 за період роботи механіком в містечку атракціонів; індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5).

23 квітня 2020 року перший заступник начальника Покровського ОУ ПФУ Дрегваль О.М. за участю начальника юридичного відділу Третьякової Ю.С., начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 Кириченко Д.О. та головних спеціалістів Биби А.Г., Махонько Т.К. розглянула заяву ОСОБА_1 від 14 квітня 2020 року № 2339 про призначення пенсії за віком згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 та прийняла рішення № 2339 про відмову в призначенні пенсії.

Рішення про відмову в призначенні пенсії пенсійний орган обґрунтував таким.

Для призначення пенсії ОСОБА_1 надав наступні документи: заяву про призначення пенсії від 14 квітня 2020 року № 2339, копії трудової книжки серії НОМЕР_5 , військового квитка серії НОМЕР_3 , диплому серії НОМЕР_4 , довідку про підтвердження трудового стажу товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» без дати і номера, копії наказів товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» від 12 квітня 2006 року № 10-1, від 08 квітня 2011 року № 3, довідку від 29 січня 2020 року № 01-24/53, довідку про спуски в шахту, видану державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» без дати і номеру, копію особового рахунку № НОМЕР_6 , довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12 лютого 2020 року № 1427-5000267078, копії картки платника податків і паспорта.

Про те, що предметом розгляду пенсійного органу були інші документи чи матеріали, в рішенні від 23 квітня 2020 року № 2339 відповідач не зазначив.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 , пенсійний орган виходив з того, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону: чоловіками – на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Своє рішення пенсійний орган обґрунтовував положеннями Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442; Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383; Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Покликався на розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р, постанову Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 і Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Покровське ОУ ПФУ вказувало на те, що заявник претендує на призначення пенсії за віком згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з врахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи: в шахті «Бутівка-Донецька» з 02 грудня 1992 року по 01 березня 1993 року; в тресті «Донецькшахтобуд» з 02 вересня 1992 року по 05 травня 1994 року; в Шахтобудівельному управлінні № 13 з 10 травня 1994 року по 11 вересня 1996 року; в орендному підприємстві «Шахта імені О.Ф. Засядька» з 17 вересня 1996 року по 21 грудня 2007 року; в товаристві з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» з 28 грудня 2007 року по 30 вересня 2013 року та у державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» з 18 лютого 2015 року по 26 травня 2017 року.

За розрахунком пенсійного органу страховий стаж ОСОБА_1 складає 27 років 10 місяців 12 днів, пільговий стаж за Списком № 1 – 0 років 0 місяців 0 днів.

Покровське ОУ ПФУ не врахувало до страхового стажу ОСОБА_1 період його навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01 вересня 1987 року по 17 червня 1993 року, покликаючись на те, що період навчання збігається з періодом проходження строкової військової служби з 23 червня 1988 року по 13 вересня 1991 року, а підтверджуючих довідок заявником не надано.

Також Покровське ОУ ПФУ не врахувало до страхового стажу період роботи позивача з 23 липня 1991 року по 31 серпня 1991 року в шахтоуправлінні «Куйбишевське» на тій підставі, що дата прийому на роботу містить виправлення, а підтверджуюча довідка не надана.

До пільгового стажу за Списком № 1 Покровське ОУ ПФУ не врахувало періоди роботи ОСОБА_1 :

- в товаристві з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» з 28 грудня 2007 року по 30 вересня 2013 року на тій підставі, що заявник надав довідку, що підтверджує пільговий характер роботи на цьому підприємстві, яка не відповідає вимогам Порядку № 637 (а саме в довідці відсутній штамп підприємства, дата її видачі та вихідний номер);

- в шахті «Бутівка-Донецька», на тій підставі, що заявник не надав довідку, що підтверджує пільговий характер роботи відповідно до Порядку № 637, накази про результати атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку № 442 та довідку про спуски в шахту;

- в тресті «Донецькшахтобуд» з 02 вересня 1993 року по 05 травня 1994 року на тій підставі, що заявник не надав довідку, що підтверджує пільговий характер роботи відповідно до Порядку № 637, накази про результати атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку № 442 та довідку про спуски в шахту;

- в Шахтобудівельному управлінні № 13 з 10 травня 1994 року по 11 вересня 1996 року на тій підставі, що заявник не надав довідку, що підтверджує пільговий характер роботи відповідно до Порядку № 637, накази про результати атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку № 442 та довідку про спуски в шахту;

- в орендному підприємстві «Шахта імені О.Ф. Засядька» з 17 вересня 1996 року по 21 грудня 2007 року на тій підставі, що заявник не надав довідку, що підтверджує пільговий характер роботи відповідно до Порядку № 637, накази про результати атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку № 442 та довідку про спуски в шахту;

- в державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» з 18 лютого 2015 року по 26 травня 2017 року на тій підставі, що заявник не надав довідку, що підтверджує пільговий характер роботи відповідно до Порядку № 637, накази про результати атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку № 442 та довідку про спуски в шахту.

В рішенні, яке є предметом спору, пенсійний орган зазначив, що довідки, які підтверджують факт пільгової роботи, спуски в шахту не надані, а в трудовій книжці відсутні відповідні записи, які б визначали право на пенсію на пільгових умовах (відсутні дані про зайнятість під землею, про роботу на поверхні, про участь у страйках, знаходження у відпустці без збереження заробітної плати, дані про проведення атестації робочих місць тощо). Як наслідок, вказані вище періоди неможливо зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1.

З наведених вище підстав Покровське ОУ ПФУ прийняло рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу – 10 років.

Позивачу роз`яснено, що право на пенсію за віком згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 він набуде за наявності необхідного пільгового стажу – 10 років; у разі надання заявником недостатніх документів у тримісячний строк, днем звернення вважатиметься день приймання заяви; розгляд заяви буде проведено повторно з урахуванням додатково наданих документів із поверненням на дату звернення.

Також позивачу роз`яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Матеріали пенсійної справи містять супровідний лист від 04 травня 2020 року № 9854/02/25 про направлення рішення про відмову у призначенні пенсії на адресу позивача.

Водночас докази вручення цього рішення позивачеві під особистий підпис або докази його поштового відправлення в матеріалах пенсійної справи відсутні.

З приводу конкретних періодів роботи ОСОБА_1 , записи про які містяться в трудовій книжці НОМЕР_5 , та їх зарахування/не зарахування до страхового і пільгового стажу відповідно до даних ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, суд встановив такі обставини:

Запис 1 – 29 травня 1987 року на підставі наказу від 03 червня 1987 року № 521 ОСОБА_1 прийнятий механіком містечка атракціонів у комунальному культурно-освітньому закладі «Мар`їнський міський будинок культури».

Запис 2 – 02 жовтня 1987 року на підставі наказу від 02 жовтня 1987 року № 104 звільнений від займаної посади за власним бажанням у звьякзу з вступом до вищого навчального закладу.

До страхового страхового стажу пенсійний орган зарахував період роботи з 29 травня 1987 року по 02 жовтня 1987 року (4 місяці 4 дні).

Запис 03 – на підставі наказу від 05 серпня 1987 року № 1956-03 позивач зарахований до Донецького технічного інституту студентом першого курсу.

Запис 4 – 23 липня 1991 року на підставі наказу від 23 липня 1991 року № 902/к прийнятий до шахтоуправління «Куйбишевське» підземним гірничим робочим 3 розряду з повним робочим днем під землею.

Запис 4 містить необумовлене виправлення в частині зазначення місяця прийму на роботу (07).

Запис 5 – 31 серпня 1991 року на підставі наказу від 02 вересня 1991 року № 1131/к звільнений у зв`язку із закінченням виробничої практики.

Період роботи з 23 липня 1991 року по 31 серпня 1991 року до страхового і пільгового стажу не зарахований.

Запис 6 – з 23 червня 1988 року по 13 вересня 1989 позивач проходив строкову військову службу в лавах Радянської Армії. Запис внесений на підставі військового квитка серії НОМЕР_3 .

До страхового стажу пенсійний орган зарахував період проходження строкової військової служби з 23 червня 1988 року по 13 вересня 1989 року (1 рік 2 місяці 21 день).

Запис 7 – 02 грудня 1992 року на підстав наказу від 01 грудня 1992 року № 1000к прийнятий на шахту «Бутівка-Донецька» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» гірничим робочим на маркшейдерських роботах 3 розряду для проходження виробничої практики.

Запис 8 – 01 березня 1993 року на підставі наказу від 24 лютого 1993 року № 133к звільнений за п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю України у зв`язку з закінченням виробничої практики.

До страхового стажу пенсійний органа зарахував період з 02 грудня 1992 року по 01 березня 1993 року (3 місяці). До пільгового стажу цей період не зарахований.

Запис 9 – 31 липня 1993 року на підставі наказу від 22 червня 1993 року № 1404-03 відраховано зі складу студентів у зв`язку із закінченням Донецького політехнічного інституту.

Факт проходження позивачем навчання у Донецькому політехнічному інституті також підтверджений дипломом серії НОМЕР_4 та додатком до нього.

Весь період навчання позивача у вищому навчальному закладі до страхового стажу не зарахований.

Запис 10 – 02 вересня 1993 року на підставі наказу від 02 вересня 1993 року № 60/к прийнятий до тресту «Донецькшахтобуд» на посаду дільничного маркшейдера в госпрозрахункову геолого-маркшейдерську службу будівництва метрополітену в м. Донецьку, пов`язаного з підземними роботами.

Запис 11 – 05 травня 1994 року на підставі наказу від 05 травня 1994 року № 31к звільнений за ст. 36 Кодексу законів про працю України у зв`язку з переведенням в Шахтобудівельне управління № 13 тресту «Донецькшахтобуд».

До страхового стажу пенсійний орган зарахував період з 02 вересня 1993 року по 05 травня 1994 року (8 місяців 4 дні). До пільгового стажу цей період не зарахований.

Запис 12 – 10 травня 1994 року на підставі наказу від 10 травня 1994 року № 45к прийнятий до Шахтобудівельного управління № 13 тресту «Донецькшахтобуд» дільничним маркшейдером з повним робочим днем у шахті.

11 вересня 1996 року на підставі наказу від 11 вересня 1996 року № 84к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

До страхового стажу пенсійний орган зарахував період з 10 травня 1994 року по 11 вересня 1996 року (2 роки 4 місяці 2 дні). До пільгового стажу цей період не зарахований.

Позивач надав суду довідку Шахтобудівельного управління № 13 відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд» від 15 серпня 1997 року про спуски-виїзди в шахту за час роботи з 10 травня 1994 року по 11 вересня 1996 року на посаді дільничного маркшейдера. В довідці відображено, що ця професія належить до Списку № 1, розділ 1, шифр 1010100г-23183 (зайняті на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік).

Запис 13 – 17 вересня 1996 року на підставі наказу від 17 вересня 1996 року № 1510к прийнятий до орендного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька» дільничним маркшейдером в маркшейдерський відділ пов`язаний з підземними роботами.

Запис 14 – 08 серпня 2003 року на підставі наказу від 04 серпня 2003 року № 1510к призначений головним маркшейдером, пов`язаним з підземними роботами.

Запис 15 – 13 серпня 2007 року на підставі наказу від 13 серпня 2007 року № 1725к переведений заступником головного маркшейдера на підземних роботах.

Запис 16 – 21 грудня 2007 року на підставі наказу від 21 грудня 2007 року № 2620к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

До страхового стажу пенсійний орган зарахував періоди з 17 вересня 1996 року по 31 грудня 2003 року (7 років 3 місяці 15 днів), з 01 січня 2004 року по 21 грудня 2007 року (4 роки 0 місяців 0 днів), з 22 грудня 2007 року по 27 грудня 2007 року (1 місяць). До пільгового стажу ці періоди не зараховані.

Позивач надав суду довідки орендного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька» від 02 лютого 2009 року про спуски в шахту маркшейдера ІТР (маркшейдерський відділ) ОСОБА_2 за 1996-2005 року та за 2006-2007 роки.

Також позивачем надана довідка державного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька» від 15 червня 2020 року № 319о/к про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з цією довідкою ОСОБА_1 працював повний робочий день в «Шахті імені О.Ф. Засядька», в період з 17 вересня 1996 року по 07 серпня 2003 року виконував гірничі роботи, видобуток вугілля за професією маркшейдер дільничний, зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу впродовж року, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1.1г.

В період з 08 серпня 2003 року по 12 серпня 2007 року позивач виконував гірничі роботи, видобуток вугілля за професією (посадою) головного маркшейдера, зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу продовж року, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1.1г.

В період з 13 серпня 2007 року по 21 грудня 2007 року позивач виконував гірничі роботи, видобуток вугілля за професією (посадою) заступника головного маркшейдера, зайнятий на підземних роботах 50% робочого часу і більше впродовж року, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1.1г.

Також позивач надав суду накази орендного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька» від 01 вересня 2000 року № 1811 «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1», від 07 вересня 1995 року № 1486/к «Про результати атестації робочих місць за умовами праці (списки № 1 і № 2)», від 01 червня 2007 року № 1089 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1», від 05 червня 2002 року № 1012 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1», згідно з якими професії маркшейдера дільничного, головного маркшейдера, його заступника включені до Списку № 1.

Запис 19 – 28 грудня 2007 року на підставі наказу від 28 грудня 2007 року № 896-к позивач прийнятий до товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» маркшейдером, зайнятий 50% і більше робочого часу на підземних роботах в шахті.

Запис 20 – 30 вересня 2013 року на підставі наказу від 30 вересня 2013 року № 1081/1-к звільнений в порядку переведення в асоціацію «Група Механік» за п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

До страхового стажу пенсійний орган зарахував період з 28 грудня 2007 року по 30 вересня 2013 року (5 років 10 місяців 0 днів). До пільгового стажу цей період не зарахований.

Позивач надав суду довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній про те, що він працював повний робочий день у товаристві з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» за період з 28 грудня 2007 року по 30 вересня 2013 року виконував на виробництві гірничі роботи з видобутку вугілля за професією – маркшейдер, зайнятий 50% і більше робочого часу на рік на підземних роботах, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, пунктом 1.1г, код КП 2147.2.

Також позивачем надана довідка товариства з обмеженою відповідністю «Донпромбізнес» від 30 січня 2020 року № 124 про підземні виходи за період з 28 грудня 2007 року по 30 вересня 2013 року, наказ від 12 квітня 2006 року № 10-р «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» з витягом до нього та витяг з наказу від 08 квітня 2011 року № 3 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», згідно з якими за результатами атестації маркшейдеру підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 1 (розділ 1 «Гірничі роботи» підрозділ 1 «Підземні роботи на шахтах», коди 1.1г, 2147.2.

Запис 21 – 01 жовтня 2013 року на підставі наказу від 01 жовтня 2013 року № 12-к прийнятий до асоціації «Група Механік» провідним спеціалістом відділу з перспективних вугільних родовищ.

Запис 22 – 12 лютого 2015 року на підставі наказу від 12 лютого 2015 року № 4-к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

До страхового стажу пенсійний орган зарахував періоди з 01 жовтня 2013 року по 31 липня 2014 року (10 місяців), з 01 серпня 2014 року по 01 серпня 2014 року (1 день), з 01 вересня 2014 року по 05 вересня 2014 року (5 днів), з 01 жовтня 2014 року по 12 жовтня 2014 року (12 днів), з 01 листопада 2014 року по 08 листопада 2014 року (8 днів), з 01 лютого 2015 року по 17 лютого 2015 року (1 місяць).

В рішенні від 23 квітня 2020 року № 2339 мотиви часткового зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 в асоціації «Група Механіка» не наведені.

У відповідь на запит представника позивача адвоката Бурдужі А.В. листом від 26 травня 2020 року № 0581-02-8/250 Покровське ОУ ПФУ повідомило, що при розрахунку стажу ОСОБА_1 врахований період роботи з 01 жовтня 2013 року по 12 лютого 2015 року в асоціації «Група механік» згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Запис 23 – 18 лютого 2015 року на підставі наказу від 18 лютого 2015 року № 625/к прийнятий до державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» дільничим маркшейдером, 50% і більше робочого часу зайнятий на підземних роботах тимчасово.

Запис 24 – 29 серпня 2016 року на підставі наказу від 29 серпня 2016 року № 4700/к переведений геологом, 50% і більше робочого часу зайнятий на підземних роботах.

Запис 25 – 26 травня 2017 року на підставі наказу від 26 травня 2017 року № 3640/к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

До страхового стажу зарахований період з 18 лютого 2015 року по 26 травня 2017 року (2 роки 4 місяці 0 днів), з 27 травня 2017 року по 30 травня 2017 року (1 місяць). До пільгового стажу цей період не зарахований.

Позивач надав суду довідку державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 20 березня 2020 року № 162арх про спуски в шахту в період з 18 лютого 2015 року по 26 травня 2017 року.

Також позивачем надана довідка державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 03 квітня 2020 року № 79 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з цією довідкою ОСОБА_1 працював повний робочий день на державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» і за період з 18 лютого 2015 року по 02 серпня 2016 року виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією маркшейдер дільничний, зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, код КП 1.1г.

В період з 03 серпня 2016 року по 29 серпня 2016 року виконував роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією маркшейдер дільничний.

В період з 29 серпня 2016 року по 26 травня 2017 року виконував роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією геолог.

Крім того позивачем надана довідка державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про спуски в шахту за період з 18 лютого 2015 року по 26 травня 2017 року (без дати і номера).

Запис 26 – 31 травня 2017 року на підставі наказу від 29 травня 2017 року № 570кпр прийнятий на публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» на посаду дільничного маркшейдера.

Запис 27 – публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» змінено найменування на приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» з 13 вересня 2018 року.

До страхового стажу зарахований період з 31 травня 2017 року по 29 лютого 2020 року (2 роки 10 місяців 0 днів). До пільгового стажу цей період не зарахований.

Індивідуальні відомості про застраховану особу містять дані про спеціальний стаж роботи за 1999-2017 роки на таких підприємствах як публічне акціонерне товариство «Шахта імені О.Ф. Засядька», товариство з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес», державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська»

Надані позивачем письмові докази, а саме атестат про середню освіту серії НОМЕР_7 та відомості про нарахування заробітної плати, суд визнає неналежними та не бере до розгляду на підставі ч. 4 ст. 73 КАС України як такі, що не стосуються предмету доказування.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058).

На час виникнення спірних правовідносин Закон № 1058 діяв у редакції від 02 квітня 2020 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі – Порядок № 383).

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Так, до п. «б» підрозділу 2. Роботи на поверхні розділу І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, були включені маркшейдери та їх помічники, головні (старші) маркшейдери; геологи та їх помічники, головні (старші) геологи.

До п. «б» підрозділу 3. Підземні роботи на будівництві метрополітенів розділу І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 були включені головні маркшейдери, змінні маркшейдери і маркшейдери дільниць (об`єктів).

До розділу І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені:

1010100г-11710 Гірники на геологічних роботах, гірники геолого-маркшейдерської служби, гірничі зйомники, індикаторники, колектори, пікетажисти, робітники геолого-маркшейдерської служби, робітники маркшейдерського бюро, робітники маркшейдерського і геологічного бюро, зйомники-заміряльники;

1010100г-11711 Гірники на маркшейдерських роботах, гірники геолого-маркшейдерської служби, гірники маркшейдерських служб, робітники маркшейдерської служби, робітники геолого-маркшейдерської служби, маркшейдерські робітники, колектори, пікетажисти, робітники маркшейдерської зйомки, зйомники-заміряльники, зйомники-заміряльники маркшейдерського бюро, гірничі зйомники, заміряльники на маркшейдерських і геологічних роботах (що стосується геологічних та маркшейдерських робіт), індикаторники, робітники маркшейдерського і геологічного бюро, робітники маркшейдерського бюро;

1010100г-20807 Головні маркшейдери, їх заступники;

1010100г-23178 Маркшейдери;

1010100г-23183 Маркшейдери дільничні.

1010100г-20589 Геологи;

1010100г-20591 Геологи дільничні.

До підрозділу 1. Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу І. Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включені усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень (позиція 1.1а).

До підрозділу 2. Підземні роботи на будівництві, реконструкції, технічному переозброєнні і капітальному ремонті гірничих виробок, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд розділу І. Гірничі роботи включені працівники, зайняті на будівництві, реконструкції, технічному переозброєнні і капітальному ремонті гірничих виробок, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд.

Аналіз наведених вище правових норм в контексті спірних правовідносин зумовлює висновок, що право на пенсію за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 мають чоловіки після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 23 років, з них не менше 10 років на підземних роботах з повним робочим днем під землею, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць.

Суд зауважує, що п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 визначає право на пенсію за віком на пільгових умовах (зокрема, із зниженням пенсійного віку) для осіб, які мають стаж роботи за професіями (посадами), передбаченими Списком № 1, певної тривалості.

При цьому для виникнення права на пенсію за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 визначальною є наявність стажу роботи за професією (посадою), передбаченою Списком № 1, установленої законом тривалості.

Такий висновок суду підтверджується положеннями ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, яка окремо визначає умови призначення пенсії незалежно від віку для працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788).

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

П. 6 Постанови № 656 установлено, що в трудову книжку вносяться такі відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу роботу, звільнення. Записи про найменування роботи або посади, на яку прийнятий працівник, здійснюються: для робочих відповідно до найменування професій, зазначених в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робочих; для службовців відповідно до найменування посад, зазначених в Єдиній номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу.

Згідно з п. п. 2.2., 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, до трудової книжки, зокрема, вносяться відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

У графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій». Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами абз. абз. 1-2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно з абз. 4 п. 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

П. 10 Порядку № 383 передбачає, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків.

Основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право особи на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в тому випадку, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні відомості в ній.

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Окремо суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1).

Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.

Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

П. 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Згідно з приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Покровським ОУ ПФУ рішення від 23 квітня 2020 року № 2339 про відмову в призначенні пенсії.

Цим рішенням ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 через відсутність необхідного пільгового стажу.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення Покровського ОУ ПФУ від 23 квітня 2020 року № 2339 належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Надаючи оцінку правомірності відмови Покровського ОУ ПФУ в призначенні пенсії суд виходить з тих, аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні від 23 квітня 2020 року № 2339.

Щодо правомірності незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його навчання у вищому навчальному закладі суд зазначає таке.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Абз. 1 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, ст. 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1788) визначені види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

Відповідно до п. «д» ч. 2 ст. 56 Закону № 1788 серед іншого до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Суд встановив, що на підставі наказу від 05 серпня 1987 року № 1956-03 ОСОБА_1 був зарахований до Донецького технічного інституту студентом першого курсу; 31 липня 1993 року на підставі наказу від 22 червня 1993 року № 1404-03 позивач відрахований зі складу студентів у зв`язку з закінченням Донецького політехнічного інституту.

Факт навчання позивача у вищому навчальному закладі підтверджений записами в його трудовій книжці (№№ 3-9), дипломом та додатком до нього. Ці документи наявні в матеріалах пенсійної справи і були предметом дослідження пенсійного органу.

Отже, ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового стажу періоду його навчання у вищому навчальному закладі.

Пенсійний орган правомірно зарахував до страхового стажу позивача період проходження ним строкової військової служби з 23 червня 1988 року по 13 вересня 1989 року, що узгоджується з приписами п. «в» ч. 2 ст. 56 Закону № 1788.

Факт того, що в період навчання у вищому навчальному закладі позивач був призваний на строкову військову службу, не позбавляє ОСОБА_1 права на зарахування до його страхового стажу періоду навчання (йдеться про невраховані пенсійним органом періоди: з часу вступу до вищого навчального закладу до призову на строкову військову службу та з часу демобілізації до відрахування з вищого навчального закладу у зв`язку з закінченням навчання).

Факти навчання у вищому навчальному закладі та проходження строкової військової служби позивач підтвердив належними і допустимими доказами (записами в трудовій книжці, дипломом про навчання, військовим квитком), які були надані пенсійному органу, а тому невмотивована вимога відповідача подати «підтверджуючу довідку» не ґрунтується на законі і є неправомірною.

Щодо правомірності незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 23 липня 1991 року по 31 серпня 1991 року суд зазначає таке.

Як свідчить рішення від 23 квітня 2020 року № 2339, пенсійний орган відмовив у зарахуванні цього періоду до страхового стажу на тій підставі, що дата прийому на роботу містить виправлення, а підтверджуюча довідка не надана.

За висновком суду, відмова у зарахуванні цього періоду до страхового та до пільгового стажу є протиправною.

Так, в період з 23 липня 1991 року по 31 серпня 1991 року позивач працював в шахтоуправлінні «Куйбишевське» підземним гірничим робочим 3 розряду з повним робочим днем під землею (записи №№ 4-5).

Робота позивача за професією, включеною до Списку № 1, підтверджена записами у трудовій книжці.

На час внесення до трудової книжки ОСОБА_1 запису № 4 про прийом на роботу в шахтоуправління «Куйбишевське» діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162 (в редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02 серпня 1985 року № 252 та зі змінами, внесеними постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань від 19 жовтня 1990 року № 412), (далі – Інструкція № 162).

Відповідно до п. 2.3 Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні – у день звільнення і мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно з п. 2.5 Інструкції № 162 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження і заохочення тощо виправлення провадиться адміністрацією того підприємства, де був внесений відповідний запис.

У разі якщо підприємство, що внесло неправильний або неточний запис, ліквідовано, виправлення вносяться правонаступником, а за його відсутності – вищою організацією, якій було підпорядковано ліквідоване підприємство (п. 2.7 Інструкції № 162).

Відповідно до п. 2.8 Інструкції № 162 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження і заохочення тощо мають повністю відповідати оригіналу наказу чи розпорядження.

Згідно з п. 4.1. Інструкції № 162 при звільненні робочого чи службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені до трудової книжки за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Суд зауважує, що Інструкція № 162 чітко визначала коло осіб, які уповноважені вносити записи до трудової книжки. До таких осіб належить керівник підприємства або спеціально уповноважена ним особа.

На переконання суду, позивач як особа, на яку не покладено обов`язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування пенсійним органом страхового стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на належне пенсійне забезпечення. На працівника не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

Суд також враховує, що відповідач не довів належними і допустимим доказами, що під час прийняття заяви від ОСОБА_1 посадові особи Покровського ОУ ПФУ виконали вимоги пп. 2 п. 4.2. Порядку № 22-1, виявивши неналежне оформлення трудової книжки, письмово повідомили про це заявника і встановили строк для подання додаткових документів, тобто виконали вимоги п. 1.7 цього Порядку.

Крім того, відповідач не довів належними і допустимими доказами, що для перевірки відомостей про роботу ОСОБА_1 в шахтоуправлінні «Куйбишевське» він скористався своїми правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону № 1058.

Таким чином, період з 23 липня 1991 року по 31 серпня 1991 року підлягає зарахуванню як до страхового, так і до пільгового стажу роботи позивача.

Щодо правомірності незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 02 грудня 1992 року по 01 березня 1993 року суд зазначає таке.

Як свідчить рішення від 23 квітня 2020 року № 2339, пенсійний орган відмовив у зарахуванні цього періоду на тій підставі, що заявник не надав довідку, що підтверджує пільговий характер роботи відповідно до Порядку № 637, накази про результати атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку № 442 та довідку про спуски в шахту.

За висновком суду, відмова відповідача у зарахуванні цього періоду до пільгового стажу є протиправною.

Так, в період з 02 грудня 1992 року по 01 березня 1993 року позивач працював на шахті «Бутівка-Донецька» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» гірничим робочим на маркшейдерських роботах 3 розряду для проходження виробничої практики (записи №№ 7-8).

Робота позивача за професією, включеною до Списку № 1, підтверджена належним чином оформленими записами у трудовій книжці, що виключає необхідність подання заявником уточнюючих довідок.

Суд враховує, що відповідач не довів належними і допустимим доказами, що під час прийняття заяви від ОСОБА_1 посадові особи Покровського ОУ ПФУ виконали вимоги п. 4.2. Порядку № 22-1 і, дійшовши висновку про необхідність подання додаткових документів (в тому числі уточнюючих довідок, довідок про спуски в шахту, наказів про проведення атестації робочих місць тощо), письмово повідомили про це заявника і встановили строк для подання цих документів, тобто виконали вимоги п. 1.7 Порядку № 22-1.

Крім того, відповідач не довів належними і допустимими доказами, що для перевірки відомостей про роботу ОСОБА_1 в шахті «Бутівка-Донецька» він скористався своїми правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону № 1058.

Суд зауважує, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах (відповідний висновок міститься в постанові Великої Палати Верхового Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а).

Таким чином, період з 02 грудня 1992 року по 01 березня 1993 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 .

Щодо правомірності неврахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 02 вересня 1993 року по 05 травня 1994 року суд зазначає таке.

Як свідчить рішення від 23 квітня 2020 року № 2339, пенсійний орган відмовив у зарахуванні цього періоду до пільгового стажу на тій підставі, що заявник не надав довідку, що підтверджує пільговий характер роботи відповідно до Порядку № 637, накази про результати атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку № 442 та довідку про спуски в шахту.

За висновком суду, відмова відповідача у зарахуванні цього періоду до пільгового стажу є протиправною.

Так, в період з 02 вересня 1993 року по 05 травня 1994 року позивач працював в тресті «Донецькшахтобуд» на посаді дільничного маркшейдера в госпрозрахунковій геолого-маркшейдерській службі будівництва метрополітену в м. Донецьку, пов`язаного з підземними роботами (записи №№ 10-11).

Робота позивача за професією, включеною до Списку № 1, підтверджена належним чином оформленими записами у трудовій книжці, що виключає необхідність подання заявником уточнюючих довідок.

Суд враховує, що відповідач не довів належними і допустимим доказами, що під час прийняття заяви від ОСОБА_1 посадові особи Покровського ОУ ПФУ виконали вимоги п. 4.2. Порядку № 22-1 і, дійшовши висновку про необхідність подання додаткових документів (в тому числі уточнюючих довідок, довідок про спуски в шахту, наказів про проведення атестації робочих місць тощо), письмово повідомили про це заявника і встановили строк для подання цих документів, тобто виконали вимоги п. 1.7 Порядку № 22-1.

Крім того, відповідач не довів належними і допустимими доказами, що для перевірки відомостей про роботу ОСОБА_1 в тресті «Донецькшахтобуд» скористався своїми правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону № 1058.

До того ж на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Таким чином, період з 02 вересня 1993 року по 05 травня 1994 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.

Щодо правомірності неврахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 10 травня 1994 року по 11 вересня 1996 року суд зазначає таке.

Як свідчить рішення від 23 квітня 2020 року № 2339, пенсійний орган відмовив у зарахуванні цього періоду до пільгового стажу на тій підставі, що заявник не надав довідку, що підтверджує пільговий характер роботи відповідно до Порядку № 637, накази про результати атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку № 442 та довідку про спуски в шахту.

За висновком суду, відмова відповідача у зарахуванні цього періоду до пільгового стажу є протиправною.

Так, в період з 10 травня 1994 року по 11 вересня 1996 року позивач працював в Шахтобудівельному управлінні № 13 тресту «Донецькшахтобуд» дільничним маркшейдером з повним робочим днем у шахті.

Робота позивача за професією, включеною до Списку № 1, підтверджена належним чином оформленими записами у трудовій книжці, що виключає необхідність подання заявником уточнюючих довідок.

Суд враховує, що відповідач не довів належними і допустимим доказами, що під час прийняття заяви від ОСОБА_1 посадові особи Покровського ОУ ПФУ виконали вимоги п. 4.2. Порядку № 22-1 і, дійшовши висновку про необхідність подання додаткових документів (в тому числі уточнюючих довідок, довідок про спуски в шахту, наказів про проведення атестації робочих місць тощо), письмово повідомили про це заявника і встановили строк для подання цих документів, тобто виконали вимоги п. 1.7 Порядку № 22-1.

Довідку Шахтобудівельного управління № 13 відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд» від 15 серпня 1997 року про спуски-виїзди в шахту позивач надав суду.

Крім того, відповідач не довів належними і допустимими доказами, що для перевірки відомостей про роботу ОСОБА_1 в Шахтобудівельному управлінні № 13 тресту «Донецькшахтобуд» він скористався своїми правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону № 1058.

До того ж на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Таким чином, період з 10 травня 1994 року по 11 вересня 1996 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.

Щодо правомірності незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 17 вересня 1996 року по 21 грудня 2007 року суд зазначає таке.

Як свідчить рішення від 23 квітня 2020 року № 2339, пенсійний орган відмовив у зарахуванні цього періоду до пільгового стажу на тій підставі, що заявник не надав довідку, що підтверджує пільговий характер роботи відповідно до Порядку № 637, накази про результати атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку № 442 та довідку про спуски в шахту.

За висновком суду, відмова відповідача у зарахуванні цього періоду до пільгового стажу є протиправною.

Так, в період з 17 вересня 1996 року по 21 грудня 2007 року позивач працював в орендному підприємстві «Шахта імені О.Ф. Засядька» дільничним маркшейдером в маркшейдерському відділі, пов`язаним з підземними роботами; головним маркшейдером, пов`язаним з підземними роботами; заступником головного маркшейдера на підземних роботах.

Робота позивача за професією, включеною до Списку № 1, підтверджена належним чином оформленими записами у трудовій книжці, що виключає необхідність подання заявником уточнюючих довідок.

Суд враховує, що відповідач не довів належними і допустимим доказами, що під час прийняття заяви від ОСОБА_1 посадові особи Покровського ОУ ПФУ виконали вимоги п. 4.2. Порядку № 22-1 і, дійшовши висновку про необхідність подання додаткових документів (в тому числі уточнюючих довідок, довідок про спуски в шахту, наказів про проведення атестації робочих місць тощо), письмово повідомили про це заявника і встановили строк для подання додаткових документів, тобто виконали вимоги п. 1.7 Порядку № 22-1.

Довідки орендного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька» від 02 лютого 2009 року про спуски в шахту за 1996-2005 року та за 2006-2007 роки; довідку державного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька» від 15 червня 2020 року № 319о/к про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; накази орендного підприємства «Шахта імені О.Ф. Засядька» від 01 вересня 2000 року № 1811 «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1», від 07 вересня 1995 року № 1486/к «Про результати атестації робочих місць за умовами праці (списки № 1 і № 2)», від 01 червня 2007 року № 1089 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1», від 05 червня 2002 року № 1012 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1» позивач надав суду.

Крім того, відповідач не довів належними і допустимими доказами, що для перевірки відомостей про роботу ОСОБА_1 в орендному підприємстві «Шахта імені О.Ф. Засядька» він скористався своїми правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону № 1058.

До того ж на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Таким чином, період з 17 вересня 1996 року по 21 грудня 2007 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.

Щодо правомірності незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 28 грудня 2007 року по 30 вересня 2013 року суд зазначає таке.

Як свідчить рішення від 23 квітня 2020 року № 2339, пенсійний орган відмовив у зарахуванні цього періоду до пільгового стажу на тій підставі, що заявник надав довідку, що підтверджує пільговий характер роботи на цьому підприємстві, яка не відповідає вимогам Порядку № 637 (в довідці відсутній штамп підприємства, дата її видачі та вихідний номер);

За висновком суду, відмова відповідача у зарахуванні цього періоду до пільгового стажу є протиправною.

Так, в період з 28 грудня 2007 року по 30 вересня 2013 року позивач працював в товаристві з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» маркшейдером, зайнятий 50% і більше робочого часу на підземних роботах в шахті.

Робота позивача за професією, включеною до Списку № 1, підтверджена належним чином оформленими записами у трудовій книжці, що виключає необхідність подання заявником уточнюючих довідок.

Суд враховує, що відповідач не довів належними і допустимим доказами, що під час прийняття заяви від ОСОБА_1 посадові особи Покровського ОУ ПФУ виконали вимоги п. 4.2. Порядку № 22-1 і, дійшовши висновку про невідповідність довідки вимогам Порядку № 637 або про необхідність подання додаткових документів (в тому числі уточнюючих довідок, довідок про спуски в шахту, наказів про проведення атестації робочих місць тощо), письмово повідомили про це заявника і встановили строк для подання додаткових документів, тобто виконали вимоги п. 1.7 Порядку № 22-1.

Суд зауважує, що визначальним для зарахування того чи іншого періоду до пільгового стажу є факт роботи особи за професією (посадою), включеною до Списку № 1, а не правильність оформлення документів, в тому числі уточнюючих довідок.

Крім того, відповідач не довів належними і допустимими доказами, що для перевірки відомостей про роботу ОСОБА_1 в товаристві з обмеженою відповідальністю «Донпромбізнес» він скористався своїми правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону № 1058.

Таким чином, період з 28 грудня 2007 року по 30 вересня 2013 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.

Щодо правомірності часткового зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 01 жовтня 2013 року по 12 лютого 2015 року суд зазначає таке.

З 01 жовтня 2013 року по 12 лютого 2015 року позивач працював в асоціації «Група Механік» провідним спеціалістом відділу перспективних вугільних родовищ (записи №№ 21-22).

До страхового стажу пенсійний орган зарахував періоди з 01 жовтня 2013 року по 31 липня 2014 року, з 01 серпня 2014 року по 01 серпня 2014 року, з 01 вересня 2014 року по 05 вересня 2014 року, з 01 жовтня 2014 року по 12 жовтня 2014 року, з 01 листопада 2014 року по 08 листопада 2014 року, з 01 лютого 2015 року по 17 лютого 2015 року, покликаючись на індивідуальні відомості про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За висновком суду, часткове зарахування цього періоду до страхового стажу є протиправним.

Так, обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати страхових внесків (єдиного внеску); ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування страхових внесків (єдиного внеску) за кожним календарним місяцем і календарним роком; зберігання таких відомостей в порядку, передбаченому законодавством, покладено на платника страхових внесків (єдиного внеску), тобто на страхувальника, а контролюючі функції покладено на органи Пенсійного фонду України.

Внаслідок невиконання страхувальником, а також контролюючим органом своїх прямих обов`язків застрахована особа не може бути позбавлена прав на соціальний захист та пенсійне забезпечення, що гарантовані Конституцією України.

Так само відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником своїх обов`язків не є підставою для позбавлення особи, в даному випадку позивача, права на пенсію.

Таким чином, весь період роботи ОСОБА_1 з 01 жовтня 2013 року по 12 лютого 2015 року в асоціації «Група Механіка» підлягає зарахуванню до його страхового стажу.

Щодо правомірності незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 18 лютого 2015 року по 26 травня 2017 року суд зазначає таке.

Як свідчить рішення від 23 квітня 2020 року № 2339, пенсійний орган відмовив у зарахуванні цього періоду до пільгового стажу на тій підставі, що заявник не надав довідку, що підтверджує пільговий характер роботи відповідно до Порядку № 637, накази про результати атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку № 442 та довідку про спуски в шахту.

За висновком суду, відмова відповідача у зарахуванні цього періоду до пільгового стажу є протиправною.

Так, в період з 18 лютого 2015 року по 26 травня 2017 року позивач працював в державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» дільничним маркшейдером, 50% і більше робочого часу зайнятий на підземних роботах тимчасово; геологом, 50% і більше робочого часу зайнятий на підземних роботах.

Робота позивача за професією, включеною до Списку № 1, підтверджена належним чином оформленими записами у трудовій книжці, що виключає необхідність подання заявником уточнюючих довідок.

Суд враховує, що відповідач не довів належними і допустимим доказами, що під час прийняття заяви від ОСОБА_1 посадові особи Покровського ОУ ПФУ, виконали вимоги п. 4.2. Порядку № 22-1 і, дійшовши висновку про необхідність подання додаткових документів (в тому числі уточнюючих довідок, довідок про спуски в шахту, наказів про проведення атестації робочих місць тощо), письмово повідомили про це заявника і встановили строк для подання додаткових документів, тобто виконали вимоги п. 1.7 Порядку № 22-1.

Позивач надав довідку державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 20 березня 2020 року № 162арх про спуски в шахту, довідку від 03 квітня 2020 року № 79 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Суд зауважує, що визначальним для зарахування того чи іншого періоду до пільгового стажу є факт роботи особи за професією (посадою), включеною до Списку № 1, а не правильність оформлення документів, в тому числі уточнюючих довідок.

Крім того, відповідач не довів належними і допустимими доказами, що для перевірки відомостей про роботу ОСОБА_1 в працював в державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» він скористався своїми правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону № 1058.

До того ж на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Таким чином, період з 18 лютого 2015 року по 26 травня 2017 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.

Щодо правомірності незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 інших періодів його роботи суд зазначає таке.

Аналіз здійсненого відповідачем розрахунку стажу, записів у трудовій книжці, а також індивідуальних відомостей про застраховану особу свідчить, що до пільгового стажу позивача без будь-якого обґрунтування в рішенні від 23 квітня 2020 року № 2339 також не зарахований період його роботи з 31 травня 2017 року в публічному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Покровське» на посаді дільничного маркшейдера.

На переконання суду, це також є свідченням необґрунтованості рішення пенсійного органу від 23 квітня 2020 року № 2339.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Покровського ОУ ПФУ від 23 квітня 2020 року № 2339 про відмову в призначенні пенсії є протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи в призначенні позивачу пенсії, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.

Оскільки рішення Покровського ОУ ПФУ від 23 квітня 2020 року № 2339 є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Вимоги позивача в частині визнання незаконними дій Покровського ОУ ПФУ щодо відмови в призначенні пенсії охоплюються визнанням протиправним рішення Покровського ОУ ПФУ від 23 квітня 2020 року № 2339, оскільки саме воно створює правові наслідки.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України для відновлення порушеного права позивача належить застосувати такий спосіб захисту як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 квітня 2020 року, зареєстровану за № 2339, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази (уточнюючі довідки, довідки про спуск в шахту, накази про атестацію робочих місць), які ОСОБА_1 не надавав пенсійному органу внаслідок порушення останнім вимог п. п. 1.7, 4.2 Порядку № 22-1.

За цих обставин для відновлення порушеного права ОСОБА_1 не може бути застосований такий спосіб захисту як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву з урахуванням до страхового і пільгового стажу визначених позивачем періодів.

В даному випадку належним способом захисту є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн (квитанція 01 червня 2020 року).

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд задовольнив вимоги позивача як в частині скасування рішення суб`єкта владних повноважень, так і в частині зобов`язання його чинити певні дії, а тому на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Покровського ОУ ПФУ підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42169323, місцезнаходження: 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23 квітня 2020 року № 2339 про відмову в призначенні пенсії.

3. Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 квітня 2020 року, зареєстровану за № 2339, про призначення пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

4. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 00 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повне судове рішення складено 05 жовтня 2020 року.

Суддя Т.О. Кравченко