Ухвала суду № 93431205, 10.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 грудня 2020 р. Справа №200/11483/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зінченко О.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області, в якій просить:

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області включити до складу її родини – доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області призначити та виплатити державну допомогу внутрішньо перемішеним особам для покриття витрат на проживання з урахуванням усіх членів сім`ї з моменту звернення, а саме з 04 березня 2020 року.

Згідно із частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві позивач просить суд відстрочити їй сплату судового збору до винесення рішення по справі.

Розглянувши заяву, суд зазначає про наступне.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: а) військовослужбовці;б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю,якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Із аналізу вищенаведених норм, можна зробити висновок, що обґрунтування наявності обставин, що дають підстави для відстрочення сплати судового збору покладається на особу, яка звертається до суду з цим питанням, у тому числі обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмір, оскільки єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є саме майновий стан заявника.

Так, позивач у позовній заяві зазначила, що не працює, так як займається вихованням шести дітей на яких отримує лише соціальну допомогу по втраті годувальника.

Відповідно до статі 13 Закону України «Про охорону дитинства», батькам і дітям з багатодітних сімей видаються відповідні посвідчення. Зразок посвідчення, порядок виготовлення і видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Позивачем при зверненні до суду будь-які докази на підтвердження неможливості сплати судового збору не надані, так само не надані докази на підтвердження свого статусу члена багатодітної сім`ї – копії відповідного посвідчення, доказів втрати годувальника тощо.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлена вимога позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню на даний час, оскільки позивачем не надані будь-які докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплатити судовий збір та інші докази, які мають значення для вирішення означеної вище заяви.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (надалі – Закон № 3674-VI).

Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону № 3674-VI платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривень.

Таким чином, при зверненні до адміністративного суду судовий збір складає у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.

Окрім того, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із аналізу вказаних норм вбачається, що початком обчислення строку звернення до суду із адміністративним позовом вважається день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, в позовній заяві позивач просить зобов`язати відповідача призначити та виплатити державну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання з моменту звернення до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області із заявою 04 березня 2020 року, обґрунтовуючи заяву тим, що відповідач відмовився приймати від неї таку заяву.

За даних обставин, позивач повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів саме 04 березня 2020 року, коли від неї заява не була прийнята.

Отже, позивач звернулась до суду із даним позовом з порушенням шестимісячного строку, визначеного у статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом позивачем з наведенням доводів на обґрунтування поважності причин пропуску строку та доказів на підтвердження таких доводів не надано.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за наступними реквізитами: рахунок отримувача UA 408999980313121206084005075, отримувач коштів: Слов`янське УК/м. Слов`янськ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37803368, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр), судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або надання доказів неможливості його сплати чи інших доказів для вирішення питання про відстрочення позивачеві сплати судового збору.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Отже, позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір”, або надати докази на підтвердження тяжкого матеріального становища позивача, а також надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви – 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір” або надання доказів неможливості його сплати чи інших доказів для вирішення питання про відстрочення позивачеві сплати судового збору (копії посвідчення багатодітної сім`ї, втрати годувальника тощо), а також надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала постановлена та підписана 10 грудня 2020 року.

Суддя О.В. Зінченко