
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2020 року Справа № 160/12050/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Н.Алексеєнко, 100, прим. 1, код ЄДРПОУ 42634661) до Дніпровської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
29.09.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару від 27.04.2020 року №UА110000/2020/000180/2.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства, висновків Верховного Суду, витребує у ТОВ «ПК «ДТЗ» додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішення, яке звернене до оскарження.
Ухвалою Дніпропетровського кружного адміністративного суду 05.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.
03.11.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовної заяви, зазначаючи, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Гр. 44 ЕМД містить посилання на документ з реквізитами № б/н від 17.03.2020 (код 3000), комерційна пропозиція № б/н від 23.04.2020 (код 3012), лист підприємства №02-23/04 (код 9000), скановані копії яких до митного контролю не надані; враховуючи умови поставки FOB, п. 3.1.1 Контракту від 20.11,2019 № OLAI-1-2020, відповідно до якого «продавець зобов`язаний виконати митні формальності, необхідні для вивозу», продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення; документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано. У наданій декларантом Специфікації № 1 від 11.12.2019 зазначено, що оплата товару здійснюється на умовах: протягом 90 днів з моменту отримання товару. До митного оформлення не надавались документи, що містять відомості про якісні (технічні) характеристики товарів, що мають вплив на їх вартість. У наданій до митного оформлення заявці № 1/8-4 від 12.12.2019 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з урахуванням перевантаження на загальну суму 940 дол.США. Банківські платіжні документи до митного оформлення не надавались. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірногорішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
09.11.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про неправильно трактування митницею паних позивачем документів та щодо правильності обрання позивачем методу визначення митної вартості.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
20.11.2019 року, ТОВ «ПК «ДТЗ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією “NINGBO OLAI ENGINEERING MACHINERY CO., LTD” (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № OLAI-1-2Ц20 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.
В березні 2020 ТОВ «ПК «ДТЗ» відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації № 1 від 11.12.2019р., отримало партію товарів (затиральні машини та змінні інструменти) на загальну суму 31 445 дол. СІЛА, які поставлялись на умовах FOB-Ningbo, Китай згідно міжнародних торговельних правил «Інкотермс 2010».
Базис поставки FOB «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.
Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ “ПК “ДТЗ”, 23.04.20 року було задекларовано отриману партію за електронною митною декларацією (ЕМД) № UA110150/2020/006453.
Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України,
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст, 53 Митного кодексу України, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт від 20.11.2019 № OLAI-1-2020; додаток (специфікація) до нього від 11.12.2019р. №1; рахунок - фактура від 20.12.2019р. № OL20004-TT0120, пакувальний лист від 20.12.2019р.; технічний опис товарів.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом № 1510/912/2019 від 15.10.19р.; коносаменти: № MRFB20011515B від 13.01.2020 р., № 589638136 від 13.01.2020 р.; заявку на міжнародне морське перевезення № 1/8-4 від 12.12.2019р.; рахунок № L 30717 від 17.03.2020р., калькуляцію транспортних витрат №01-1/22/04 від 22.04.2020 р. залізничну накладну № 40615528 від 20.03.20р.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення №1 від 23.04.2020р., відповідно до якого виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи начебто не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Цим же повідомленням відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного колексу України, митницею були додатково витребувані від ТОВ “ПК “ДТЗ”, наступні документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) прайс-листи виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом № 01-24/04 від 24.04.2020року ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало митниці
а) прайс-лист виробника / постачальника б/н від 27.11.2019р.;
б) акт виконаних робіт №б/н від 17.03.2019;
в) комерційну пропозицію виробника / постачальника (оферту) б/н 04.12.2019;
г) дод.угода №3 від 01.04.2020р до договору № 1510/912/2019;
д) договір № 1510/912/2019 від 15.10.2019;
е) платіжне доручення про сплату транспортних послуг №7 від 15.04.2020.
27.04.2020 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110000/2020/000180/2, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованого скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України - до 32650,56 дол.США., а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно з рішенням від 27.04.2020 року № UA110000/2020/000180/2, загальна сума митної вартості задекларованих товарів збільшена митницею з 20853,49 дол. США. до 32650,56 дол.США., тобто на 11797,07 дол. США.
Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним осрби з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало товар, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД № UA110150/2020/006766 від 28.04.2020р. та ЕМД № 110150/2020/009611 від 16.06.2020 р.
Загальна різниця митних платежів (ввізне мито та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 63638,62 грн. Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в гр. 47 «В» «Подробиці розрахунків» ЕМД: №UA110150/2020/006766 та №UA110150/2020/009611.
Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).
Відповідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 Митного кодексу України.
Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.
Так, відносно спірної ЕМД митницею встановлені наступні розбіжності, які знійшли підтвердження в ході дослідження доказів у даній справі:
1. Гр. 44 ЕМД містить посилання на документ з реквізитами № б/н від 17.03.2020 (код 3000), комерційна пропозиція № б/н від 23.04.2020 (код 3012), лист підприємства №02-23/04 (код 9000), скановані копії яких до митного контролю не надані. ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 23.04.2020 №UA10150/2020/006453 заявлено партію товарів «машина затиральна "Vitals Master” та «лопаті затиральні, диск затиральний» імпортовану за угодою з виробником (код 4104) від 20.11.2019 № OLAI-1-2020 з компанією «NINGBO OLAI ENGINEERING MACHINERY» СО., LTD», за Специфікацією № 1 від 11.12.2019, інвойсом № OL20004-TT0120 від 20.12.2019.
Відповідно до відомостей, наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - NINGBO, China, згідно Інкотермс.
Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FOB, продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта.
Враховуючи умови поставки FOB, п. 3.1.1 контракту від 20.11.2019 № OLAI-1-2020, відповідно до якого «продавець зобов`язаний виконати митні формальності, необхідні для вивозу», продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення.
Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.
2. Відповідно до розділу II наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється в т.ч. шляхом вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості.
При цьому, до митного оформлення не надавались документи, що містять відомості про якісні (технічні) характеристики товарів, що мають вплив на їх вартість.
3. Відповідно до ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митзд вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або Іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.
З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано: рахунок «Global Container Lines Latvija SIA» про надання ТЕО від 17.03.2020, № L30717, Заявку №1/8-4від 12.12.2019, калькуляцію транспортних витрат.
Надана заявка та ТЕО № 1/8-4 від 12.12.2019 містить посилання на договір №1510/912/2019 від 15.10.2019.
Однак, відомості щодо вказаного документу до митного оформлення не заявлялись, сканована копія вказаного документу не надавалась.
В наданому рахунку про надання ТЕО від 17.03.2020 № L30717 вказано контейнер № MRSU4057361, зазначена вартість морського фрахту частини контейнеру MRSU4057361, включаючи всі надбавки, перевантаження, БАФ, КАФ, дод. збір за безпеку, на загальну суму - 940 дол.США.
У наданій до митного оформлення заявці № 1/8-4 від 12.12.2019 вартість фрахту частини контейнеру по маршруту вказана з урахуванням перевантаження на загальну суму 940 дол.США.
Однак, у наданій до митного оформлення заявці № 1/8-4 від 12.12.2019 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з урахуванням перевантаження на загальну суму 940 дол.США.
Відомості щодо включення надбавок, БАФ, КАФ, додатковий збір за безпеку до загальної вартості фрахту в заявці № 1/8-4 від 12.12.2019 - відсутні.
Згідно з заявкою № 1/8-4 від 12.12.2019 визначено маршрут перевезення та відповідно маршрут надання послуг Перевізником «Global Container Lines Latvija SLA»: Port NINGBO, China - port Pivdennyi - city Dnipro, Ukraine.
При цьому, у рахунку про надання ТЕО від 17.03.2020 № L30717 наявні відомості лише щодо вартості морського перевезення (фрахту);
3. Виявлені невідповідності викликають сумніви у достовірності наданих даних, що унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат на транспортування на визначеному у заявці № 1/8-4 від 12.12.2019 маршруті перевезення. Надані декларантом коносаменти № MRFB20011515В від 13.01.2020, № 589638136 від 13.01.2020 містять протиріччя у відомостях щодо умов оплати фрахту.
У коносаменті № MRFB20011515В від 13.01.2020 від «Global Container Lines Latvija» у графі «оплата за фрахт» зазначено Freight Collect «Фрахт на колекте» - фрахт подлежит оплате грузополучателем в порту назначения. Стоимость фрахта еще не оплачена и должна собираться по прибытию груза в порт назначения».
У коносаменті № 589638136 від 13.01.2020 - «Freight prepaid» - фрахт сплачено.
У рахунку про надання ТЕО від 17.03.2020 № L30717 визначено термін оплати: 01.04.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України у разі, якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують заявлений рівень вартості, є банківські платіжні документи.
Вказані документи до митного оформлення не надавались.
Стосовно доводів позивача, викладених у листі від 24.04.2020 року вих. №01-24/04, в позовній заяві та відповіді на відзив, суд зазначає наступне:
1. Щодо надання копії декларації країни відправлення.
Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом головного митного управління КНР від 2008 року № 52.
Твердження декларанта позивача щодо відсутності експортної декларації не відповідає положенням національного законодавства та свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових, перевірки ціни товару, ваги, кількості.
2. Відповідно до акту виконаних робіт від 17.03.2020 N9 б/н вартість наданих послуг з перевезення контейнеру МRSU4057361 складає 940 дол.США, включаючи перевантаження контейнерів.
Відомості щодо розміру надбавок БАФ, КАФ, додатковий збір за безпеку до загальної вартості фрахту чи їх включення до загальної вартості фрахту, відсутні у вказаному документі.
Крім того, враховуючи відмітки на коносаменті від 13.01.2020 № МRFB20011515В (за яким було здійснено поставку оцінюваної партії товару) Одеської митниці - 20.03.2020, додатково наданий акт виконаних робіт від 17.03.2020 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг.
3. Листом ТОВ "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» від 24.04.2020 вих. № 01-24/04 зазначається, що термін сплати за рахунком від 17.03.2020 № L30717 - 01.04.2020. Сторонами підписано угоду щодо відстрочення платежу та застосування штрафних санкцій. Проте, документального підтвердження наявності вищевказаних домовленостей до митного оформлення не надано.
4. Надане платіжне доручення в іноземній валюті від 15.04.2020 № 7 на суму 10700 дол.США у графі «Призначення платежу» містить посилання в т.ч. на рахунок від 17.03.2020 № L30717.
Однак, вказане платіжне доручення не містить відміток банку щодо фактичного перерахування коштів.
Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності не підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, мають розбіжності, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на документально не підтверджених даних, що підтверджує висновки митного органу.
За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву, знайшли своє правове підтвердження під час судового розгляду справи та не спростовані наданими позивачем поясненнями.
Згідно з ч.3 ст.335 Митного кодексу України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
1)документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
3)транспортні (перевізні) документи;
4)комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
5)у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
6)документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
7)у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;
8)у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
9)у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
10)у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
11)у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені не всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.
З урахуванням зазначеного, митну вартість товарів, що імпортуються, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2 ґ — резервний метод визначення митної вартості (ст. 64 МКУ) на підставі інформації, наявної у митниці:
- товар № 1 - в інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно УКТЗЕД 8479100000 «Машина бетонозагладжувальна», країна виробнищва та відправлення — Китай, у співставних обсягах, умови поставки FOB, випущеного у вільний обіг за ціною угоди за ЕМД від 13.09.2019 № UA100030/2019/409139 за ціною 5,036 дол.США/кг.;
- товар № 2 - в інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно УКТЗЕД 8207909900 «Інструмент змінний до затирочних машин, з робочою частиною із сталі: фінішні лопаті», країна виробництва та відправлення Китай, у співставних обсягах, умови поставки FOB, випущеного у вільний обіг за резервним методом за ЕМД від 06.02.2020 № UA807170/2020/6212 за ціною - 3,58 дол.США/кг.
У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 27.04.2020 № UА110000/2020/000180/2.
Судом не встановлено порушень при прийнятті оскаржуваного рішення.
З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок та довів правомірність свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
Відтак, суд зробив висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно зі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Н.Алексеєнко, 100, прим. 1, код ЄДРПОУ 42634661) до Дніпровської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук
Судове рішення № 93431050, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 07.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/12050/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: