Рішення № 93431016, 16.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року Справа № 160/10773/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08 вересня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) щодо припинення з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2018 року виплати пенсії, призначеної за Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , пенсію за Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” нараховану з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2018 року в розмірі 100884,42 грн. (сто тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні сорок дві копійки);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 01.10.2017 року по 31.10.2018 року, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсацій громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що припинення виплати пенсії за Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2018 року було здійснено не у спосіб, передбачений Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у моє право власності, і таке втручання не було законним.

01.10.2020 року від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує. В мотивування означеного посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (перебуває на обліку в Управлінні як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. 26.07.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Покровський відділ) із заявою про переведення пенсійної справи з Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у зв`язку з тимчасовою зміною місця проживання та надав Довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 25.07.2018 року № 0000585196. За попереднім місцем проживання пенсія виплачена по 30.09.2017 року. На підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виконкому Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 26.09.2018 року №8 виплату пенсії позивачу відновлено з 01.10.2017 року. З 01.11.2018 року пенсія позивача перераховується на поточний рахунок, відкритий у банківській установі АТ “Державний ощадний банк України”. За період з 01.10.2017 року по 31.10.2018 року нараховано заборгованість по пенсії в розмірі 100 884,42 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 335 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2018 року № 365” було внесено зміни до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, а саме пункт 15 викладено у такій редакції: “Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України”. Враховуючи вищезазначене, пенсія за період з 01.10.2017 року по 31.10.2018 року нараховано заборгованість по пенсії в розмірі 100 884,42 грн. буде виплачена після прийняття окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020 року зазначена вище справа розподілена та 09.09.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в м. Вуглегірськ, Донецька область, проживає у АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою УСЗН Покровської РДА від 25.07.2018 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000585196.

26.07.2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (Покровський відділ обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) із заявою про переведення пенсійної справи з Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у зв`язку з тимчасовою вимушеною зміною місця проживання (копія довідки внутрішньо переміщеної особи № 0000585196 від 25.07.2018 року наявна в матеріалах справи).

Позивач є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (Покровський відділ обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) як отримувач пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 20.08.2020 року №16213-16894/В-04/8-0400/20 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивачу про те, що на підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 26.09.2018 №8 відновлено пенсію з 01.10.2017 року. Пенсія з 01.11.2018 перераховується на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ «Ощадбанк». Пенсія за період з 01.10.2017 по 31.10.2018 у розмірі 100 884,42 грн. буде виплачена після прийняття окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, як це передбачено постановою Кабінетом Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначену бездіяльність необґрунтованою, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що спеціальний статус внутрішньо переміщеної особи не збігається та не може підміняти собою жоден із закріплених у Конституції України конституційно-правових статусів особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

У зазначеному рішенні Конституційного Суду України та відповідній практиці Європейського суду з прав людини застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може бути пов`язане з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити не тільки на громадян, що виїхали на постійне місце проживання до інших держав, а й на внутрішньо переміщених осіб, які мають постійне місце проживання на непідконтрольній Уряду України території. У контексті справи, що розглядається, правовий зв`язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов`язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до Преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон України № 1058) цей Закон, зокрема, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною 3 статті 4 Закону України № 1058 визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Вимогами статті 5 Закону України № 1058 передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону України № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

За приписами частини першої статті 47 Закону України № 1058 пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 49 Закону України № 1058 передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ розширеному тлумаченню не підлягає та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 49 Закону України № 1058 поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

З огляду на матеріали справи, наявність заборгованості щодо виплати ОСОБА_1 нараховану з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2018 року в розмірі 100884,42 грн. Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнається та не заперечується.

Відповідач, обґрунтовуючи правомірність припинення виплати пенсії, посилається норми Постанови Кабінету Міністрів України №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Однак, як свідчить аналіз положень Закону № 1058, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону. Разом із тим, наявність передбачених статтею 49 Закону України № 1058 підстав для припинення виплати пенсії позивачу відповідач не наводить.

Суд зазначає, що за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Тому, припиняючи виплату пенсії позивачеві за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Щодо посилання ПФУ на вимоги постанови КМУ Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 05.11.2014 № 637 (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 21.08.2019 № 788), суд зазначає наступне.

Пункт 1 постанови КМУ від 5 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» доповнено абзацом згідно з Постановою КМУ № 788 від 21.08.2019: «Суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.».

При цьому, посилання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на те, що пенсія позивачу буде виплачуватись на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, прямо суперечить статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

З огляду на викладене суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу за період з 01.10.2017 року по 31.10.2018 року було здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 по справі № 185/9755/16-а, висновки якого, відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають врахуванню судами.

За таких обставин, враховуючи відсутність факту прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для невиплати позивачу пенсії, та задля належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, слід визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) щодо припинення з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2018 року виплати пенсії, призначеної за Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” нараховану з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2018 року в розмірі 100884,42 грн. (сто тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні сорок дві копійки).

Також, у даному випадку підлягає також задоволенню і вимога позивача щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 01.10.2017 року по 31.10.2018 року, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсацій громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 з огляду на наступне.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Згідно з частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених стоків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону 2050-III компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Таким чином, суд вважає, що вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 01.10.2017 року по 31.10.2018 року, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ПІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсацій громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 є обґрунтованими, та підлягають до задоволення.

Аналогічного висновку стосовно нарахування та виплати компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати дійшов Верховний Суд, який міститься у постанові від 06.05.2020 року у справі №766/4587/16-а.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) щодо припинення з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2018 року виплати пенсії, призначеної за Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” нараховану з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2018 року в розмірі 100884,42 грн. (сто тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні сорок дві копійки);

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 01.10.2017 року по 31.10.2018 року, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсацій громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Розподіл судових витрат судових витрат судом не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник