Рішення № 93430949, 01.12.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 803/1471/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Сметані Т.В.,

за участю представника позивача Давидюка В.Г.,

представника відповідача Решетника О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарства» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2016 Державне підприємство Ратнівське лісомисливське господарство (далі ДП «Ратнівське ЛГ», підприємство, позивач) звернулось до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2016: №000436312, №000433312, №0003831401, №0003821401, №0003811401, №0001781400, № 0001771400.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області проведена планова виїзна документальна перевірка ДП «Ратнівське ЛГ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016, за результатами якої складено акт № 373/03-20-14-01/00991503 від 26.08.2016.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийняло такі податкові повідомлення-рішення:

№000436312 від 16.09.2016, яким позивачу нараховано 510 грн. штрафних санкцій податку із доходів фізичних осіб;

№000433312 від 16.09.2016, яким підприємству визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 753 208, 16 грн. (з них 730801, 17 грн. за штрафними санкціями та 22 406, 99 грн. пені);

№0003831401 від 16.09.2016, яким збільшено суму грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій на 296 200 грн.;

№0003821401 від 16.09.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 424 257 грн.;

№0003811401 від 16.09.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на 260 881 грн.;

№0001781400 від 16.09.2016, яким за порушення вимог валютного законодавства застосовано штрафні санкції в розмірі 1 700 грн.;

№ 0001771400 від 16.09.2016, яким позивачу нараховано пеню у розмірі 1 157 752, 71 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, зокрема, з тих підстав, що є помилковими висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №373/03-20-14-01/00991503 від 26.08.2016, щодо не підтвердження взаємовідносин із компанією-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія), оскільки факт здійснення господарських операцій із вказаним іноземним контрагентом повністю підтверджується первинним документами бухгалтерського та податкового обліку.

На підставі вищевикладеного ДП «Ратнівське ЛГ» просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 16.09.2016: №000436312, №000433312, №0003831401, №0003821401, №0003811401, №0001781400, № 0001771400.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 відкрито провадження у даній справі (т.1, а.с.1).

В поданих до суду 08.11.2016 запереченнях представник відповідача Мельничук М.В. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки №373/03-20-14-01/00991503 від 26.08.2016, яким встановлені порушення податкового та валютного законодавства (т.2, а.с.208-212).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 (т.3 а.с.80-103), яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 (т.3 а.с.127-138), адміністративний позов задовольнити частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 16.09.2016 №0003831401, №0003811401, №0001781400 та №0001771400. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 16.09.2016 №000433312 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 730 801,17 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 16.09.2016 №0003821401 у розмірі 415 995,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Однак, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2020 касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області задовольнити частково. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі №803/1471/16 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2016 № 0001771400, 0001781400 0003811401 та 0003831401 та від 0003821404 скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі №803/1471/16 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2016 №000433312 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 730 801 грн. 17 коп. Прийнято нове в цій частині нове рішення про відмову в задоволені позову. В іншій частині постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі № 803/1471/16 залишено без змін (т.3, а.с.209-222).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 прийнято до провадження дану справу, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, у справі призначене підготовче засідання (т.4, а.с.6-7).

На стадії підготовчого провадження представники сторін подали до суду додаткові письмові пояснення щодо правової позиції у справі, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2020, а також додано ряд платіжних доручень, контрактів та доповнень до них, вантажно-митних декларацій, рахунків-фактур, протоколів іноземних компаній з офіційними їх перекладами (т.4, а.с.9-19, 21-95).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 відкладено підготовче засідання у даній справі (т.4, а.с.98).

Також ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 допущено заміну первісного відповідача на Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) (т.4, а. с.104-105).

05.11.2020 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду (т.4, а.с.110-111).

Крім того, під час судового розгляду справи суд витребував інформацію щодо стану кримінального провадження №32015000000000072, шляхом надіслання запиту до Лугинського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області (т.4, а.с.113).

В судових засіданнях, які відбулися у цій справі, представники позивача Таран О.П. та Давидюк В.Г. позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, та просить його задовольнити.

Представники відповідача Ярошик Т.В. та Решетник О.Л. у тих же судових засіданнях позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях та письмових поясненнях, та просить відмовити у його задоволенні.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що у період з 22.07.2016 по 18.08.2016 ГУ ДФС у Волинській області (правонаступником якого є ГУ ДПС у Волинській області) проведено планову виїзну документальну перевірку ДП «Ратнівське ЛГ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2016 року.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт №373/03-20-14-01/00991503 від 26 серпня 2016 року ( том 1, а.с. 19-107 ).

За висновками акту перевірки відповідачем встановлені наступні порушення ДП «Ратнівське ЛГ»:

- підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, в результаті чого ДП «Ратнівське ЛГ» занижено податок на прибуток на 397 646 грн., з яких: 11 679 грн. за 2013 рік, 161 543 грн. за 2014 рік, 176 441 грн. за 2015 рік, 47 983 грн. за І квартал 2016 року;

- підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2 статті 198, статті 199, пункту 201.10 статті 201 ПК України в результаті чого ДП «Ратнівське ЛГ» занижено ПДВ на 387 394 грн., з яких: 30 855 грн. за квітень 2013 року, 3 588 грн. за липень 2013 року, 600 грн. за грудень 2013 року, 80 028 грн. за червень 2014 року, 9 561 грн. за липень 2014 року, 50 995 грн. за жовтень 2014 року, 69 335 грн. за грудень 2014 року, 12805 грн. за вересень 2015 року, 2058 грн. за жовтень 2015 року, 7 258 грн. за листопад 2015 року, 76 276 грн. за грудень 2015 року, 12 399 грн. за січень 2016 року, 14 785 грн. за лютий 2016 року, 16 851 грн. за березень 2016 року;

- пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 23 лютого 2011 року, Закону України «Про управління об`єктами державної власності», пункту 153.3 статті 153 ПК України в результаті чого ДП «Ратнівське ЛГ» занижено відрахування частини чистого прибутку всього в сумі 490 804 грн., з яких: 9 221 грн. за 2013 рік, 134 620 грн. за 2014 рік, 147 034 грн. за 2015 рік, 199 929 грн. за І квартал 2016 року;

- статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Постанови Правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті» № 270 від 12 травня 2014 року, Постанови Правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» №515 від 20 серпня 2014 року, Постанови Правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» № 734 від 20 листопада 2014 року;

- пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993 року, частини третьої статті 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться зі її межами» № 319/94 від 18 червня 1994 року, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами» № 207 від 25 грудня 1995 року;

- підпункту «а» пункту 176.2 статті 176, підпунктів 168.1.2, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 ПК України в результаті чого ДП «Ратнівське ЛГ» несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб з 01.01.2013 по 31.03.2016 в сумі 1 560 786,23 грн., в тому числі 1 001 251,31 грн. за період з 01.09.2013 по 31.03.2016, з яких: 131 546,70 грн. за вересень-грудень 2013 року, 408 951,89 грн. за січень-грудень 2014 року, 439 583,40 грн. за січень грудень 2015 року, 21 169,32 грн. за січень-березень 2016 року, за прострочення встановлених строків сплати вказаного податку нараховано пеню в розмірі, визначеному підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, в сумі 22 406,99 грн.

На підставі акта перевірки №373/03-20-14-01/00991503 від 26.08.2016 та за результатами розгляду заперечень на акт перевірки, ГУ ДФС у Волинській області прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 16.09.2016 (том 1, а.с.184, 185, 186, 187, 188, 189):

№000436312 від 16.09.2016, яким позивачу нараховано 510 грн. штрафних санкцій податку із доходів фізичних осіб;

№000433312 від 16.09.2016, яким підприємству визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 753 208, 16 грн. (з них 730801, 17 грн. за штрафними санкціями та 22 406, 99 грн. пені);

№0003831401 від 16.09.2016, яким збільшено суму грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій на 296 200 грн.;

№0003821401 від 16.09.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 424 257 грн.;

№0003811401 від 16.09.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на 260 881 грн.;

№0001781400 від 16.09.2016, яким за порушення вимог валютного законодавства застосовано штрафні санкції в розмірі 1 700 грн.;

№ 0001771400 від 16.09.2016, яким позивачу нараховано пеню у розмірі 1 157 752, 71 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку оскаржені не були.

Суд звертає увагу, що у даній справі проведено новий судовий розгляд після скасування у касаційному порядку попередньо ухвалених у цій справі постанови Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 в частині, в якій задоволено позовні вимоги.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.02.2020 у даній справі вказав, що судам важливо було ретельно перевірити доводи податкового органу щодо правового статусу контрагента. Підставою для висновків податкового органу про неправомірність віднесення позивачем до складу витрат сум за операціями по Контракту за №11-09-14 від 11.09.2014 стала інформація про ліквідацію фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» з 15.07.2014. Вказані доводи залишено поза увагою судів попередніх інстанцій. З дослідженого податковим органом та судами листа Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490 встановлено, що компанію «ZORTEX BUSINESS LLP» ліквідовано 15.07.2014. З цього приводу суди зазначили, що компанія не ліквідована, а лише згідно протоколу зборів партнерів компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014 змінено реєстраційну адресу компанії в межах однієї країни Об`єднаного королівства Великобританія: з Англії та Шотландію. В даному випадку, в листі Міністерства закордонних справ України зазначено не лише про ліквідацію контрагента з 15.07.2014, а й про внесення 30.09.2014 до реєстру нової компанії з ідентичною назвою «ZORTEX BUSINESS LLP». Тобто, період з 15.07.2014 по 30.09.2014 щодо правомочності названої компанії підлягав ретельній перевірці на підставі належних та допустимих доказів.

Крім того, протокол від 14.07.2014 не є належним доказом, оскільки в матеріалах справи міститься не засвідчена суддею копія документу, здійснена з нотаріально посвідченої копії документа, що є порушенням вимог частини четвертої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої судом в судовому засіданні досліджуються оригінали письмових доказів, а в справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу. Також відсутні будь-які мотиви, яким чином вказаний документ спростовує інформацію Міністерства закордонних справ України про ліквідацію Товариства з 15.07.2014. За назвою - це Акт Товариства з обмеженою відповідальністю 2000 ТОВ Зортекс Бізнес. Далі зазначено, що це протокол позачергових зборів акціонерів від 14.07.2014. В абзаці 9 зазначено, що інформація котра має бути включена до статуту згідно з Законом 2000 ТОВ викладена в партнерській угоді, котрі вступають в силу…після прийняття та заповнення нового Свідоцтва про реєстрацію ЛЛІНО1, котре видає Державний реєстратор Реєстраційної Палати (Едінбург).

Вказані обставини мають важливе значення з урахуванням доводів податкового органу щодо наявності кримінального провадження, в якому розслідуються факти виготовлення та надходження документів від імені «ZORTEX BUSINESS LLP» з електронної адреси, розташованої на території України (т.3, а.с.215-216).

Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відтак, при новому розгляді даної справи суд враховував викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2020 висновки і мотиви, з яких скасовані попередньо ухвалені у цій справі постанова Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017.

Крім того, суд звертає увагу, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2020 скасовані постанова Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 лише в частині, в якій задоволено позовні вимоги, в іншій частині рішення судів залишені без змін.

Відтак, оскільки постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 у даній справі позовні вимоги були задоволені частково, а саме визнані протиправними та скасовані повністю та частково податкові повідомлення-рішення в частині нарахування грошових зобов`язань по операціях між ДП «Ратнівський ЛГ» та «ZORTEX BUSINESS LLP», тому правову оцінку саме вказаним операціям суд надав при новому судовому розгляді справи.

Так судом встановлено, що з акту перевірки №373/03-20-14-01/00991503 від 26.08.2016, податковий орган встановив, зокрема, здійснення позивачем протягом 2014 - 2015 років зовнішньоекономічних операцій із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія).

При цьому, ГУ ДФС у Волинській області зазначає, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» згідно з інформацією, викладеною на офіційному інтернет-сайті компетентного органу Великобританії, ліквідована з 15.07.2014, та вказані обставини також підтверджуються листом Міністерства закордонних справ України (т.2, а.с.182-199). На переконання відповідача, кошти в сумі 59 590,00 доларів США, в гривневому еквіваленті 785 373,29 грн., що надійшли від вказаної фірми-нерезидента в рахунок оплати за поставлений товар в період з 15.07.2014 по 01.04.2015, не можуть бути зараховані як оплата за поставлений товар. Вказані обставини, на думку податкового органу, свідчать про заниження ДП «Ратнівське ЛГ» доходів на загальну суму безповоротної фінансової допомоги, порушення граничних термінів розрахунків в іноземній валюті та недотримання порядку декларування валютних цінностей.

При вирішенні спору суд виходить з таких обставин справи.

Судом встановлено, що 03.07.2013 між ДП «Ратнівське ЛГ» як продавцем та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт №RT-ZB-2013, предметом якого є поставка на умовах CPT-Одеса (згідно з правилами Інкторемс-2010) пиловника соснового в кількості 1000 м.куб. (т.1, а.с.196-197).

Пунктом 3.1 контракту визначено, що ціна на товар встановлюється в доларах США за 1 м.куб на умовах СРТ, ОСОБА_1 і становить: пиловник сосновий ІІ-го і ІІІ-го сортів діаметром 20-24 см 68 дол. США/м.куб.; пиловник сосновий ІІ-го і ІІІ-го сортів діаметром 26-34 см 78 дол. США/м.куб.; пиловник сосновий ІІ-го і ІІІ-го сортів діаметром від 36 см 78 дол. США/м.куб.

Пунктами 4, 5 контракту встановлено, що платежі за поставлену партію товару (100% передоплата) здійснюється в доларах США шляхом банківського переказу на валютний рахунок продавця. Всі витрати і збори щодо здійснення переказу валюти, пов`язані з виконанням даного контракту, на території покупця оплачуються покупцем, на території продавця - оплачуються за рахунок продавця. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом: - станція призначення: ст. Одеса-порт Одеської з/д, код станції 400409, отримувач: адміністрація Одеського морського порту м. Одеса, Митна площа, 1 ТзОВ УУТ, код отримувача 1387 ТзОВ Український Універсальний Термінал для фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія).

Строк дії контракту - до 31.12.2013. Згідно з додатком №3 від 3012.2013 (т.1, а.с.199) до вказаного контракту строк його дії продовжувався до 31.12.2014. Зміни і доповнення до даного контракту дійсні тільки у тому випадку, якщо зафіксовані в письмовій формі і підписані сторонами. Після підписання контракту всі попередні переговори і переписка втрачають силу. Всі доповнення, які передані засобами факсимільного зв`язку дійсні при наявності однієї оригінальної печатки (пункт 9 контракту).

До вказаного контракту вносились зміни і доповнення відповідно до умов додаткових угод №2 від 11.11.2013, №3 від 30.12.2013, №4 від 28.02.2014, №6 від 31.03.2014, №8 від 05.05.2014, №9 від 12.05.2014, №11 від 15.07.2014, №12 від 14.10.2014 (т.1, а.с.198-205). Відповідно до умов додаткової угоди від №2 від 11.11.2013, №6 від 31.03.2013, №8 від 05.05.2014, №11 від 15.07.2014, №12 від 14.10.2014 отримувачем товару визначено ТзОВ Продовольча компанія АМ (м. Одеса, Мукачівський пров., 6/5, 1) для фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія); додатковими угодами №3 від 30.12.2013, №4 від 28.02.2014, №8 від 05.05.2014, №9 від 12.05.2014, №11 від 15.07.2014, №12 від 14.10.2014 сторонами змінювались кількість поставленого товару, ціна товару.

На виконання умов даного контракту позивачем протягом 2013-2014 років здійснювались поставки деревини, що підтверджується рахунками фактури, вантажними митними деклараціями (ВМД), специфікаціями та вантажно-митними деклараціями (т.3, а.с.20-49).

Оплата за придбану деревину проведена шляхом перерахування іноземної валюти на рахунки позивача, відкриті в ПАТ «Приватбанк», про що свідчать платіжні доручення в іноземній валюті (т.3, а.с.50-72).

Таким чином, досліджені судом первинні документи повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій між ДП «Ратнівське ЛГ» та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» щодо поставки деревини протягом 2013-2014 років згідно укладеного контракту № RT-ZB-2013 від 03.07.2013.

Суд критично оцінює доводи ГУ ДФС у Волинській області про те, що сума 59 590 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 785 373,29 грн., які надійшли на валютний рахунок ДП Ратнівське ЛГ, як розрахунки за продукцію по контракту № RT-ZB-2013 від 03.07.2013 з фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP», в силу неможливості їх отримання від компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», неможливості їх повернення, є за складом їх визнання в бухгалтерському обліку іншими доходами та застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі положення нормативно-правових актів наводяться у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 статті 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.21-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Відповідно до статті 82 Митного кодексу України (далі - МК України) експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов`язань щодо їх зворотного ввезення.

Частиною першою статті 246 МК України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За приписами частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Водночас, за змістом підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі;

Згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для висновків податкового органу про порушення позивачем законодавства у вигляді заниження доходу за 2014 рік на загальну суму безповоротної фінансової допомоги стало те, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» з 15.07.2014 ліквідована. При цьому, підставою для таких висновків слугували інформація офіційного сайту Великобританії - Companies House, розміщеного за інтернет-адресою http://wck2.companieshouse.gov.uk, та лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490 (т.2, а.с.182).

Проте, вказані висновки контролюючого органу суд вважає такими, що зроблені без урахування усіх обставин справи, з огляду на таке.

Так, статтею 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 № 2709-IV (далі - Закон № 2709-IV) встановлено, що цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних суді.

Згідно зі частинами першою, другою статті 25 цього ж Закону особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Відповідно до статті 26 Закону №2709-IV цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

За змістом підпункту 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 ПК України нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно з пунктом 103.4 статті 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Підпунктом (і) пункту 1 статті 3 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 (набрала чинності 11.08.1993) термін «компетентний орган» означає, у відношенні Сполученого Королівства, Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України, Міністерство фінансів України або його повноважного представника.

Відповідно до частини першої статті 4 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, для цілей цієї Конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Згідно з пунктом 103.5 статті 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Суд вважає, що посилання відповідача на лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490 (т.2, а.с.182) як на безумовний доказ ліквідації компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» є безпідставним та не може ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.11.2020 у справі №806/2438/15.

На запитувану судом інформацію, щодо стану кримінального провадження №32015000000000072, відповідь від Лугинського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області станом на час розгляду справи до суду не надходила.

Однак, у матеріалах справи міститься копія протоколу зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014 та його офіційний переклад (т.42, а.с.84-87) про зміну реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Об`єднане Королівство Великобританія з Англії: WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom. Також про наявність діючої компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» з адресою розташування в Шотландії свідчить і інформація, викладена на офіційному сайті Великобританії – Companies House (http://wck2.companieshouse.gov.uk).

Відтак суд не бере до уваги доводи, викладені у запереченнях відповідача, що протокол позачергових зборів партнерів «Zortex Business LLP» від 14.07.2014 про перереєстрацію компанії з Англії до Шотландії не може бути взятий до уваги з тих підстав, що містить відтиск печатки з реєстраційним номером компанії SO305036, який був наданий перереєстрованій компанії лише у вересні 2014 року, а на момент проведення таких позачергових зборів партнерів компанії її реєстраційний номер був - ОС370510, оскільки наявність відтиску печатки із номером SO305036 вбачається лише з перекладу даного протоколу зборів, вчиненого Бюро перекладів ДП «Інтурс-сервіс» і відсутній на копії протоколу англійською мовою та його нотаріально засвідченого перекладу. Крім того, посилання відповідача на факт реєстрації компаній «Eighth Holding CO.» та «Private Asset Group Limited» засновниками компанії «Zortex Business LLP» лише 30.09.2014, а відтак неможливість даних компаній брати участь в позачергових зборах партнерів 14.07.2014, судом також до уваги не приймається, оскільки протоколом позачергових зборів партнерів від 14.07.2014 лише констатовано приєднання компаній «Eighth Holding CO.» та «Private Asset Group Limited» до партнерства, а 30.09.2014р - дата уповноваження даних компаній (призначення офіційно уповноваженими учасниками «Zortex Business LLP»).

Суд звертає увагу, що під час нового судового розгляду справи виконати постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2020 у даній справі в частині дослідження оригіналу протоколу зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014 не виявилось можливим з огляду на те, що учасники справи повідомили про відсутність у них оригіналу чи іншої засвідченої копії вказаного протоколу, а відповідь на запит суду від Лугинського ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області про надання вказаного протоколу до суду не надходила.

В той же час, суд наголошує, що на копії протоколу зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014 (т.4, а.с.84) наявні печатки а також підписи посадових осіб компанії, та суду не надано жодного доказу, яким би було спростовано сам факт існування такого протоколу.

Крім того, у порядку частини шостої статті 94 КАС України, учасники справи не ставили під сумнів відповідність вказаної копії протоколу його оригіналу.

Відтак, суд приймає як належний доказ засвідчену копії протоколу зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014 (т.4, а.с.84).

Отже, висновки податкового органу про реалізацію деревини невстановленим особам спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами. Водночас надана суду первинна документація підтверджує факт господарських відносин позивача із фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP». Про правомірність взаємовідносин із компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» свідчить також те, що після 15.07.2014 дану компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України після виконання усіх належних митних процедур здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. Митна служба України без жодних заперечень здійснювала митне оформлення вантажів для компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» як до, так і після 15.07.2014, що підтверджено ВМД, покликання на які є в акті перевірки № 373/03-20-14-01/00991503 від 26.08.2016.

Відповідно до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України «Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів», а також державних підприємств «Міжнародний державний центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія») до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі: 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб`єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень; 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.

Пунктами 2, 3 цього ж Порядку, передбачено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств. Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Враховуючи те, що на визначення частини чистого прибутку мали безпосередній вплив висновки контролюючого органу щодо суми безповоротної фінансової допомоги по фірмі «ZORTEX BUSINESS LLP» за 2014 рік, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, про що зазначено вище, не може вважатись обґрунтованим і збільшення суми грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) та застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказаним платежем.

Згідно з положенням частини першої статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною першою статті 4 цього Закону передбачено відповідальність за порушення резидентами строків, передбачених статті 1 Закону, у формі пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Крім того, статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93 передбачено обов`язок резидентів задекларувати у Національному банку України валютні цінності та інше майно, яке перебуває за межами України. Водночас відповідальність за недекларування таких валютних цінностей передбачена статтею 16 цього Декрету.

Враховуючи надану вище оцінку висновкам контролюючого органу щодо ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP», які судом визнані необґрунтованими, суд також не може погодитись з висновками контролюючого органу щодо недотримання позивачем термінів розрахунків з нерезидентом та порушення порядку декларування валютних цінностей.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ГУ ДФС у Волинській області не довело правомірність своїх висновків щодо ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» та допущення позивачем вимог податкового та валютного законодавства, відтак донарахування ДП «Ратнівське ЛГ» грошових зобов`язань за операціями із вказаним контрагентом є протиправним.

На думку суду, позивачем належними та допустимими доказами доведено реальність господарських операцій з поставки товару іноземному контрагенту фірмі «ZORTEX BUSINESS LLP» та проведення оплати за поставлений товар.

Крім того, при вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в інших аналогічних справах у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 25.10.2019 (справа №806/5224/15), від 10.12.2019 (справа №818/132/16), від 04.02.2020 (справа №813/3763/15), від 14.02.2020 (справа №809/4336/15), від 21.02.2020 (справа №813/4913/15), від 06.03.2020 (справи №803/320/16, № 813/3796/15), від 10.04.2020 (справи №809/884/16, №809/528/16), від 13.05.2020 (справа №803/716/16), від 23.07.2020 (справа №803/133/17), від 01.09.2020 (справа №803/1154/16), які, зокрема, полягають у тому, що суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано відхилили доводи щодо відсутності реальності господарських операцій позивача з відповідним контрагентом, оскільки такі висновки контролюючого органу ґрунтувались на підставі листа Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490 «Щодо перевірки компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», згідно якого Компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» ліквідована 15.07.2014; суди першої та апеляційної інстанції правильно зазначили, що посилання відповідача на вказаний лист Міністерства закордонних справ України, як на доведення безтоварності укладених договорів між позивачем та його контрагентом, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій; судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, крім укладених договорів, підтверджується первинними документами, оформленими відповідно до вимог податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тоді як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP».

Щодо результатів кримінального провадження, у якому розслідуються факти виготовлення та надходження документів від імені вказаної компанії з електронної адреси, розташованої на території України), на які покликається відповідач, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В силу приписів частини шостої статті 78 КАС України лише вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, та лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) чи вчинені вони цією особою, а тому сам факт відкриття кримінального провадження не може вважатися таким, що несе інформацію щодо предмета доказування, та не може бути покладений в основу судового рішення.

Суд зазначає, що вирок суду, який би набрав законної сили на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, в матеріалах справи відсутній.

Додаткових доказів щодо правомочності компанії «Zortex Business LLP» в період з 15.07.2014 по 30.09.2014 сторонами суду не надано. Також не надано доказів завершення кримінального провадження, у якому розслідуються факти виготовлення та надходження документів від імені вказаної компанії з електронної адреси, розташованої на території України.

Також суд зазначає, що відповідачем на вимогу суду щодо надання належних додаткових доказів, виданих уповноваженими органами та легалізованими в установленому порядку (стосовно того, що компанія «Zortex Business LLP» (Шотландія) та компанія «Zortex Business LLP» (Англія) є різними компаніями за своїм правовим статусом та способом утворенням, який виключає зміну місцезнаходження компанії з однієї країни на іншу) надано не було, а відтак, не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Більше того, податковим органом не надано доказів звернення до уповноважених органів країни реєстрації контрагента позивача фірми «Zortex Business LLP» про надання інформації щодо її правомочності в період з 15.07.2014 по 30.09.2014, а також щодо наявності чи відсутності правонаступництва внаслідок перереєстрації місця її знаходження з однієї країни до іншої.

Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.02.2020 у даній справі вказав, що суди попередніх інстанції в порушення принципу правової визначеності не перевірили дані первинних документів в розрізі висновків податкового органу. При цьому перерахування таких документів без оцінки їх змісту свідчить про неповний розгляд справи. Адже саме від дослідження даної обставини залежить висновок про наявність або відсутність економічної вигоди та ділової мети, як основної мети господарської діяльності, або навпаки підтвердження висновків податкового органу про наявність податкового правопорушення і заниження суми податкових зобов`язань. Укладення контракту є вільним волевиявленням господарюючого суб`єкта, відтак доцільно перевірити причини продажу продукції за ціною, нижче собівартості та отримання збитків від такої діяльності.

Відтак, при новому розгляді даної справи суд враховував викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2020 висновки і мотиви та вважає за необхідне зазначити наступне.

Так судом встановлено, що в акті перевірки № 373/03-20-14-01/00991503 від 26.08.2016 податковим органом зроблено висновок про реалізацію лісопродукції за цінами, нижчими за витрати, понесені на виробництво такої продукції. Дані висновки ґрунтуються на підставі лише арифметичного співставлення відповідачем даних бухгалтерського обліку, а саме рахунку 70 «Доходи від реалізації» і рахунку 90 «Собівартість» за окремі місяці, без дослідження (навіть вибірково) договорів купівлі-продажу, договорів про надання послуг, видаткових накладних, актів виконаних робіт, виписок по рахунках в банку, платіжних доручень та без дослідження первинних документів щодо витрат на послуги, роботи та продукцію за кожною статтею калькуляції окремо.

Згідно з статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати доход від конкретної операції. Так, на певний час на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) в операціях між особами, які не є пов`язаними, складається справедлива ринкова ціна, яка може бути нижчою ніж витрати на вироблені товари.

Реалізація лісопродукції за цінами, нижчими за витрати, понесені на виробництво такої продукції, не є підставою для висновку, що така операція не є господарською діяльністю, оскільки господарська діяльність може мати наслідком не лише отримання прибутку, а й мати негативні наслідки, зокрема збитки, і це є нормальним в процесі ведення господарської діяльності. Крім того, норми податкового законодавства не пов`язують право платника податку на віднесення витрат до валових виключно за господарською операцією, що принесла дохід. Також, що контролюючим органом не було доведено та надано належних доказів, що ціна, за якою позивачем було реалізовано товар, не відповідає рівню звичайних цін, як не доведено, що ним було дотримано відповідний порядок з`ясування рівня звичайних цін на відповідний (аналогічний) товар з урахуванням факторів ціноутворення (окрім рівня витрат, пов`язаних з виробництвом товару), зокрема, рівень попиту на продукцію, кон`юнктура ринку, платоспроможність покупця, обсяги виробництва та складські запаси продавця та інші умови, які об`єктивно впливають на формування ціни.

При цьому судом встановлено, що при розрахунку вартості та дослідженні витрат на виробництво та збут лісопродукції, виготовленого з всієї сировини, підприємство отримувало дохід, а отже, реалізація продукції в певній кількості за цінами нижчими ніж витрати на її виготовлення не може свідчити, що така діяльність не є господарською для цілей оподаткування.

Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, позов, підлягає до задоволення шляхом прийняття рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Волинській області: від 16.09.2016 №№ 0001771400, 0001781400, 0003811401, 0003831401 та 0003821404.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір в сумі 43 417,63 грн. згідно з платіжним дорученням від 18.10.2016 №2408 (т. 2, а.с.148). Враховуючи, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень задоволені на суму 2 140 790,71 грн. із загальної суми нарахувань 2 894 508,87 грн. (що становить 73,96%), тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Волинській області судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 32 111,86 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 16.09.2016 № 0001771400, №0001781400, №0003811401, №0003831401 та №0003821404.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484) на користь Державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарства» (44100, Волинська область, смт. Ратне, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 67, код ЄДРПОУ 00991503) судові витрати в розмірі 32 111,86 грн. (тридцять дві тисячі сто одинадцять гривень вісімдесят шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський