Рішення № 93430926, 09.12.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/15674/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області, пенсійний орган) про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів на загальну суму 73938,17 грн, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року, яка визначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ та згідно «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 01 травня 2010 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року по справі №803/1085/18 визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року максимального розміру пенсії на рівні 70% від відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивача з 01 січня 2016 року у розмірі 86% від відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону №2262-XII на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103 та у відповідності до довідки ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 22 березня 2018 року №1381.

На виконання вказаного рішення суду пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії, однак виплату різниці у розмірі 58076,16 грн між фактично отриманою пенсією та належною до сплати з 01 січня 2016 року сумою пенсії (з урахуванням раніше сплачених сум), проведено лише 13 липня 2020 року.

Вказує, що звернувся до відповідача із заявою від 31 серпня 2020 року про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням ним строків їх виплати, однак листом від 14 вересня 2020 року ГУ ПФУ у Волинській області повідомило про відмову в задоволенні заяви, мотивуючи це відсутністю бюджетного фінансування вказаних витрат.

З таким рішенням позивач не згідний уважає, що відповідачем порушено його законні права та інтереси з огляду на що просить позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву від 19 листопада 2020 року №0300-0802-7/39033 який подано до суду 24 листопада 2020 року відповідач позовних вимог не визнав. Повідомляє, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за вислугу років згідно із Законом №2262 з 01 травня 2010 року в розмірі 86% грошового забезпечення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року по справі №803/1085/18, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року було визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження з 01 січня 2016 року максимального розміру пенсії на рівні 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення при здійснення перерахунку пенсії та зобов`язано здійснити перерахунок так виплату пенсії з 01 січня 2016 року у розмірі 86 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення.

Зазначає, що на виконання вказаного рішення суду проведено перерахунок пенсії позивачу з 01 січня 2016 року, а виплата перерахованого розміру пенсії в сумі 10240,59 проводилася з 10 серпня 2018 року згідно із Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 у порядку черговості,.

На думку пенсійного органу, затримка у виплаті перерахованої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 10 серпня 2018 року відсутня, оскільки у вказаний період виплата пенсії позивачу проводилася на підставі чинного законодавства, а виплата перерахованої пенсії за рішенням суду за цей період є одноразовим платежем та не є доходом на який нараховується компенсація.

Щодо розрахунку суми компенсації зауважує, що ОСОБА_1 не може підміняти державний орган та самостійно робити розрахунки, які належать виключно до компетенції пенсійного органу. Окрім того зазначена сума компенсації 73938,17 грн викликає обґрунтовані сумніви оскільки самостійно розрахована позивачем, а правильність розрахунку нічим не підтверджена.

З урахуванням зазначеного, відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 48-49).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленння учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України (арк.спр.45).

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, отримує пенсію на підставі Закону №2262-ХІІ та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, що підтверджується пенсійним посвідченням від 26 травня 2010 року №2430719939 серії НОМЕР_1 та посвідченням від 15 вересня 209 року №414206 (арк. спр. 16, 43).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року по справі №803/1085/18 визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року максимального розміру пенсії на рівні 70% від відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивача з 01 січня 2016 року у розмірі 86% від відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону №2262-XII, на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103 та у відповідності до довідки ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 22 березня 2018 року вих. №1381 (арк. спр. 18-25).

ОСОБА_1 звернувся до пенсійного орган із запитом на інформацію від 18 січня 2019 року (арк. спр. 36), у відповідь на який відповідач листом від 01 лютого 2019 року №91/К-01 надав розрахунком відкладеної виплати нарахованої відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року по справі №803/1085/18, відповідно до якого в період з січня 2016 року по серпень 2018 року, сума щомісячної доплати становила 1814,88 грн та загалом за вказаний період - 58076,16 грн та розрахунок відкладеної виплати за період з січня 2016 року по грудень 2017 року, згідно з яким сума щомісячної доплати – 178,74 грн, всього – 42953,76 грн (арк. спр. 33-35).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року по справі № 140/862/19 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів, перерахованої пенсії у зв`язку із порушенням строків її виплати, зобов`язання здійснити щомісячний розрахунок та виплату компенсації втрати частини доходів, починаючи з 26 січня 2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, відмовлено з тих підстав, що заборгованість по пенсії за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі №803/1085/18 за період з 01 січня 2016 року по 10 серпня 2018 року в сумі 57154,65 грн станом на день звернення до суду не виплачена позивачу (арк. спр. 27-32).

Як убачається із листа ГУ ПФУ у Волинській області від 28 липня 2020 року №8596-10246/К-02/8-0300/20, повідомлення до доручення на одноразову виплату пенсії (допомоги) пенсіонеру та платіжного доручення від 13 липня 2020 року №8675 виплата перерахованої пенсії в сумі 58076,16 грн за період з 01 січня 2016 року до 10 серпня 2018 року згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року по справі №803/1085/18 зарахована на розрахункових рахунок позивача, відкритий в філії Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк» разовим дорученням 13 липня 2020 року (арк. спр. 38-40).

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 31 серпня 2020 року про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням ним строків їх виплати (арк. спр. 41), однак листом від 14 вересня 2020 року №13016-13177/К-02/8-0300/20 ГУ ПФУ у Волинській області повідомив про відсутність правових підстав для нарахування та виплати грошової компенсації за несвоєчасну виплату частини пенсії (арк. спр. 42).

Позивач уважаючи таку бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області протиправною, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено статтею 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 цього Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2001 року № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №336/4675/17.

Як установлено судом, наявними в матеріалах справи доказами, а саме: листом ГУ ПФУ у Волинській області від 28 липня 2020 року №8596-10246/К-02/8-0300/20, повідомленням до доручення на одноразову виплату пенсії (допомоги) пенсіонеру та платіжним дорученням від 13 липня 2020 року №8675 підтверджується, що сума перерахованої пенсії в розмірі 58076,16 грн за період з 01 січня 2016 року до 10 серпня 2018 року згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року по справі №803/1085/18 була виплачена позивачу лише 13 липня 2020 року.

Відтак, оскільки відповідач не здійснив належні позивачу нарахування та виплату суми пенсії, то суд дійшов висновку про наявність підстав для компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання здійснити обчислення, нарахування і виплату компенсації за втрату частини доходів (пенсії) у зв`язку з порушенням строку їх виплати, з 01 січня 2016 року по день проведення виплати, а саме 13 липня 2020 року є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Стосовно вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів на загальну суму 73938,17 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обовязкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Пунктом 4 Порядку №159 передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Виходячи із розрахунку зробленого позивачем сума компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року (день фактичної виплати донарахованої частини пенсії відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року по справі №803/1085/18), з урахуванням щомісячного боргу в розмірі 1814,88 грн, складає 73938,17 грн.

Натомість пенсійний орган у поданому відзиві на позовну заяву стверджує, що сума компенсації 73938,17 грн викликає обґрунтовані сумніви та правильність розрахунку нічим не підтверджена.

З урахуванням зазначеного, а також того факту, що компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться добровільно чи на виконання судового рішення самим підприємством, установою чи організацією, на думку суду, відсутні правові підстави зобов`язувати відповідача виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів в розмірі 73938,17 грн.

Поряд з цим, оскільки розрахунок має виконуватися саме пенсійним органом, тому захист такого порушеного права полягає у зобов`язанні ГУ ПФУ у Волинській області вчинити кореспондуючі цьому праву дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року по справі №159/1651/17.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідач не довів належними та достатніми доказами правомірність своїх дій щодо відмови у нарахуванні та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов`язаних із розглядом справи питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 13 липня 2020 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 09 грудня 2020 року.