Рішення № 93430835, 26.11.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 листопада 2020 р. Справа № 120/5105/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Карпінської Тетяни Василівни,

представника позивача Савчука Миколи Васильовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернувся його представник ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із вимогами визнати протиправним та скасувати рішення №905140154266 від 21 травня 2020 року, яким його довірителю відмовлено у перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", а також зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії як державному службовцю з врахуванням довідок від 04 травня 2020 року, що видані Жмеринською районною державною адміністрацією.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 з 17 травня 2017 року отримує пенсію державного службовця, що призначена відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року.

Після призначення пенсії позивач продовжував працювати на посаді державного службовця.

20 травня 2020 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру з урахуванням довідок вих. №01.01-39/360, №01.01-39/361, що видані Жмеринською районною державною адміністрацією 04 травня 2020 року.

Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №905140154266 від 21 травня 2020 року відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку із відсутністю правових підстав.

Представник позивача вважає таке рішення органу Пенсійного фонду протиправним, адже, на його думку, відповідачем безпідставно не проведено перерахунок пенсії його довірителю, тому й звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 28 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

19 жовтня 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зокрема, відзив аргументований тим, що відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, відповідно до частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Однак, на думку відповідача, Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року не передбачено проведення перерахунку призначеної пенсії, а відтак і відсутні підстави для здійснення такого перерахунку.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 17 листопада 2020 року.

13 листопада 2020 року представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за результатом розгляду якої ухвалою суду від 16 листопада 2020 року подану заяву задоволено.

У судовому засіданні, що відбулося 17 листопада 2020 року, оголошено перерву до 26 листопада 2020 року.

18 листопада 2020 року представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за результатом розгляду якої ухвалою від 19 листопада 2020 року подану заяву задоволено.

У судовому засіданні, що відбулося 26 листопада 2020 року, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Зважаючи на те, що представник відповідача у судове засідання не з`явився, суд з урахуванням положень пункту 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку розгляд справи здійснювати у відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 17 травня 2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію державного службовця, що призначена відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року.

20 травня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії державного службовця як працюючому пенсіонеру, виходячи із заробітної плати, що зазначена у довідках вих. №01.01-39/360, №01.01-39/361, виданих Жмеринською районною державною адміністрацією від 04 травня 2020 року.

Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №905140154266 від 21 травня 2020 року заявнику відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що Законом України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року не передбачено проведення перерахунку призначеної пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначались Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (надалі - Закон №3723-XII).

Частина 1 статті 37-1 Закону №3723-ХІІ у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктами 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (надалі - Постанова №865 у редакції, чинній до 15 грудня 2015 року) передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соцiальної політики України (пункт 5 постанови №865).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01 грудня 2015 року, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".

Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить.

Отже, законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону №3723-ХІІ. При цьому, чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону України №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

У ході реформування системи державного управління 10 грудня 2015 року прийнято новий Закон України "Про державну службу" №889-VIII, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, який набув чинності з 01 травня 2016 року.

Відповідно до частини 1 статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, підстави перерахунку призначених пенсій визначені статтею 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, статтею 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до таких також не віднесено.

Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №643/11892/16-а, від 11 грудня 2019 року справі №513/1131/16-а, від 26 лютого 2020 року у справі №508/808/16-а та ряду інших.

Отже, наведені вище аргументи спростовують твердження представника позивача щодо наявності підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIII, а відтак позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №905140154266 від 21 травня 2020 року є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Також слід відмовити у задоволенні позовної вимоги зобов`язального характеру, адже така є похідною, що залежить від задоволення основної вимоги.

Крім того, суд вважає помилковими твердження представника позивача щодо порушення статті 22 Конституції України, адже ані Закон №76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, ані стаття 90 Закону №889-VIII, не визнані неконституційними судом конституційної юрисдикції.

При цьому, Конституційний Суд України в рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності рішення, що оскаржується, та докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачеві сплаченого ним при зверненні до суду судового збору у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Повний текст рішення складено 01.12.2020

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович