Ухвала суду № 93429846, 27.10.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31979/20

Провадження № 1-кс/761/19785/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря судового засідання Філь В.В., прокурора Нагірняка Б.М., слідчого Березюка М.О., представника власника майна Гульчак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката Гульчак О.В. в інтересах «AG Trade Company Limited» (ОАЕ), реєстраційний номер: ІСС20190388, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 420 200 000 000 012 89 від 10.07.2020 за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката Гульчак О.В. в інтересах «AG Trade Company Limited» (ОАЕ) про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 420 200 000 000 012 89 від 10.07.2020 за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

На обґрунтування клопотання заявник зазначила, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2020 (справа № 761/29253/20) накладений арешт на майно, що належить «AG Trade Company Limited» (ОАЕ).

Водночас, ініціатор клопотання вважала, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є необґрунтованим через порушенням права власності «AG Trade Company Limited» (ОАЕ), що призводить до неможливості останнього у повній мірі реалізувати своє право щодо належного йому майна. Тому представник власника майна просила задовольнити клопотання та арешт скасувати.

У судовому засіданні заявник клопотання підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі, додатково зазначивши, що відповідно до п. 6 Контракту № GL-TS-W03 від 20.08.2020, укладеного між ТОВ «Грілайн» та «AG Trade Company Limited», право власності останнього на товар перейшло до покупця по факту вивантаження товару у місці поставки. Згідно з Актом приймання-передачі права власності на товар № 001 від 16.09.2020 покупець прийняв у власність пшеницю 4-го, 3-го та 2-го класу українського походження у кількості 13 531, 950 т.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 21.10.2020 право власності на товар перейшло до покупця у момент підписання відповідного Акту прийому-передачі, оскільки такий документ складений та підписаний 16.09.2020, право власності на зазначену вище пшеницю належить «AG Trade Company Limited» (ОАЕ).

На переконання ініціатора клопотання, ТОВ «Грілайн» реально існує, здійснює господарську діяльність, оскільки його директором підписаний зовнішньоекономічний контракт, доповнення до нього. Крім того, згідно з довідкою ГУ ДПС України в Одеській області ТОВ «Грілайн» за станом на 23.10.2020 не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Прокурор та слідчий заперечували проти задоволення клопотання, оскільки, на їх думку, ТОВ «Грілайн» є фіктивним підприємством, що підтверджується висновком Аналітичного дослідження ДПС України.

Слідчий суддя, заслухавши думки представника власника майна та сторони обвинувачення, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього у під час розгляду документи, дійшов висновку про таке.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності.

Згідно з цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

Наведена засада закріплена у ст. 41 Конституції України, яка зазначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Під час вирішення питання, що розглядається слідчим суддею, має бути надана оцінка правомірності примусового, тобто без добровільної згоди власника, вилучення з її володіння та користування речей, предметів, документів, а також їх подальше утримання органом досудового розслідування.

Процесуальним законом визначено, що здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

У силу ст. 9 КПК України при виконанні вказаного вище обов`язку слідчий суддя має неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з статтею 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом безпосереднього застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання вимог закону усіма учасниками кримінального провадження та зобов`язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладений на нього обов`язок, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення повноваженнями щодо застосування заходів процесуального примусу з метою суворого дотримання закону, забезпечення рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх процесуальних можливостей.

Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення прокурором наявності трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; а також у разі існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання завдання, поставленого прокурором.

У ході проведеного 17.09.2020 обшуку нежитлових приміщень за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (м. Іллічівськ), вул. Сухолиманська, буд. 32 (земельні ділянки з кадастровими номерами 5110800000:03:001:0526, 5110800000:03:001:0525, 5110800000:03:001:0522) слідчим тимчасово вилучено пшеницю, загальним об`ємом 13 558,95 т., яка постановою слідчого від 18.09.2020 визнана речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2020 з метою збереження речових доказів накладено арешт, зокрема, на пшеницю, завезену на термінал ТОВ «Транс-Сервіс» експортером ТОВ «Грілайн».

Отже, підставою накладення арешту на вилучене у ході обшуку майно стала наявність підстав вважати, що воно є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.

Статтею 98 КПК визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять відомості, які можуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, поняття речового доказу напряму пов`язане з кримінальним правопорушенням, щодо якого здійснюється досудове розслідування, оскільки за допомогою у тому числі і такого доказу мають бути встановлені обставини, передбачені ст. 91 КПК.

Слідчий суддя бере до уваги, що згідно з витягом з ЄРДР досудове слідство у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України, тобто вилучена під час обшуку пшениця має бути речовим доказом кримінально караних привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном (ст. 191 КК) та/або зловживання службовою особою владою або службовим становищем (ст. 364 КК).

У той же час, відповідно до вищенаведеної постанови слідчого від 18.09.2020 ДП «ДГ «Реконструкція», ДП «ДГ «Аграрне», ДП «ДГ «Івківці», ДП «ДГ «Іванівка» у результаті зменшення обсягів продукції, реалізовують не облікований врожай, що не увійшов до фінансової звітності, за готівкові кошти «ризиковим» приватним суб`єктам господарської діяльності, які не маючи виробничих потужностей для зберігання, транспортування, обробки зерна, передають його до зернових терміналів.

Функціонування таких «ризикованих» підприємств, на переконання слідчого, спрямовано лише на надання послуг підприємствам реального сектору економіки щодо мінімізації податкових зобов`язань та переведення безготівкових коштів у готівку.

Крім того, такими суб`єктами господарювання податкова звітність не подається або ж подається з неправдивими показниками, які не відповідають фактично здійсненим господарським операціям.

Також такі підприємства, до яких на думку органу досудового слідства, належить ТОВ Грілайн», з використанням підроблених товарно-супровідних документів здійснюють експортні операції зернових культур.

Прокурор також зазначав, що на території зернового терміналу ТОВ «Транс-Сервіс» перебуває сільськогосподарська продукція, а саме товари рослинного походження без підтверджуючих документів та належного документального походження, що належить ряду суб`єктів господарської діяльності з ознаками ризиковості (фіктивності).

Таким чином, пшениця загальним об`ємом 13 531, 95 т, на думку слідчого, є предметом протиправної діяльності та може бути використана як доказ у цьому кримінальному провадженні.

На обґрунтування своїх доводів прокурор послався на висновок Аналітичного дослідження ДПС України від , відповідно до якого рядом підприємств, у тому числі ТОВ «Грілайн» здійснено експортних операцій на суму 4 144 103 107,44 грн. на поставку зернових культур, закупівля яких, ймовірно, здійснювалася без оформлення необхідних документів та за готівковий розрахунок, що може свідчити про проведення операцій, які мають ознаки легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом.

Отже, доводи прокурора під час застосування арешту майна базувалися на дослідженні, який ґрунтується виключно на припущеннях.

Слідчий суддя враховує, що нормативною підставою для проведення зазначеного Аналітичного дослідження використаний п.п. 191.1.35 п. 191 ст. 191 Податкового кодексу України, який наділяє органи податкової служби повноваженнями щодо вживання заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що згадане Аналітичне дослідження зазначає про лише про ймовірне вчинення легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, тобто лише допускає можливість вчинення злочину, передбаченого ст. 209 КК, тоді як досудове розслідування вказаного кримінального правопорушення не здійснюється.

Надаючи оцінку, чи відповідає потребам слідства зазначений ступінь втручання органу розслідування у права та законні інтереси інших осіб, слідчий суддя відмічає, що подальший арешт майна особи, яка не має відношення до вчинення розслідуваних у цьому кримінальному провадженні правопорушень та не може відповідати за можливі протиправні дії інших учасників господарських відносин, не відповідає принципу законності, засадам розумності та співмірності, з огляду на те, що віднесення певних матеріальних об`єктів до речових доказів має бути безпосередньо пов`язане з складом кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування.

Тобто, такі докази мають бути належними і відповідно до ст. 85 КПК прямо чи непрямо мають підтверджувати існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні за конкретною статтею Кримінального кодексу України.

Водночас, зазначене вище у сукупністю з доводами представника власника майна, які підтверджують законність набуття «AG Trade Company Limited» права власності на арештовану пшеницю, свідчать, що таке майно не містить на собі відомостей про обставини вчинення розслідуваних злочинів.

Слідчий суддя зазначає, що вирішення питання про накладення арешту здійснювалося за відсутності представника власника цього майна, у зв`язку з чим слідчий суддя був позбавлений можливості отримати повну інформацію про обставини, за яких «AG Trade Company Limited» (ОАЕ) набуло право власності на піддане арешту майно.

Таким чином, вищенаведене вимагає від слідчого судді прийняття рішення, яке б усунуло спричинені негативні наслідки та відновило б у повному обсязі порушені права «AG Trade Company Limited» (ОАЕ).

Враховуючи наведене, керуючись ст. 8, 9, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання адвоката Гульчак О.В. в інтересах «AGTradeCompanyLimited» (ОАЕ), реєстраційний номер: ІСС20190388, задовольнити.

Скасувати арешт, накладенийухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2020 (справа № 761/29253/20) на пшеницю загальним об`ємом 13 531,95 т, що завезена на термінал ТОВ «Транс-Сервіс» (код ЄДРПОУ 21001601) експортером ТОВ «Грілайн» (код ЄДРПОУ 42962469) та є власністю «AGTradeCompanyLimited» (ОАЕ), реєстраційний номер: ІСС20190388.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.М. Циктіч