Рішення № 93426291, 26.11.2020, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/565/20

Провадження №2/603/247/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Гудкової Ю.Г.,

секретар судового засідання Сандалюк О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коропецької селищної ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Коропецької селищноїради Монастириського району Тернопільської області (далі - Коропецька селищна рада) про визнання права власності на спадкове майно, у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на вищевказане спадкове майно, яке прийняла позивач, фактично вступивши в управління спадковим майном. Однак позивач не може отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на майно, що підлягає спадкуванню.

Просить визнати за нею право власності на вказане вище спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ковальчин М.Я. у судове засідання не з`явилися, представником позивача подано письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач Коропецька селищна рада не забезпечили в судове засідання явку представника, у поданому відзиві на позов просять розглядати справу у відсутності їхнього представника, з обставинами, викладеними у позові, погодилися, позов визнали повністю.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Судом встановлені такі обставини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.08.1965 року батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказано: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до архівної довідки про народження №К-27/01-11, виданої 27.02.2020 року Державним архівом Тернопільської області, батьками ОСОБА_3 зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Згідно довідки №245, виданої 07.09.2020 року комунальним підприємством «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації», за адресою: АДРЕСА_1 розміщено: одноповерховий житловий будинок загальною площею 50,4 кв. м, житловою - 21,9 кв. м під літерою «А», літня кухня «Б», стодола «В», стайня «Г», гараж «Д».

На даний житловий будинок 07.09.2020 року комунальним підприємством «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт (ксерокопія технічного паспорта додана до матеріалів справи), згідно даних якого роками зведення будинковолодіння є 1939 - 1960 роки.

Згідно даних погосподарської книги за 1956 - 1965 роки спірне домоволодіння віднесено до суспільної групи - колгоспний двір, головою якого зазначено ОСОБА_5 , а також членів сім`ї: дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_6 , син ОСОБА_7 , син ОСОБА_3 , внучка (позивач) ОСОБА_1 .

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 28.03.2013 року, актовий запис № 487.

ОСОБА_3 (батько позивача, який зазначений у погосподарській книзі як ОСОБА_3, а у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 від 12.08.1965 року - ОСОБА_3 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 08.10.2020 року, актовий запис №9.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 03.10.2020 року, актовий запис №63.

Відповідно до даних погосподарської книги за 1983 - 1985 роки спірне домоволодіння віднесено до суспільної групи - колгоспний двір, головою якого зазначено спадкодавця ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 03.07.2020 року ОСОБА_2 (у погосподарсьекій книзі - ОСОБА_2 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №70.

Як убачається зі змісту довідки №436, виданої 11.11.2020 року Коропецькою селищною радою Монастириського району Тернопільської області, станом на 15.04.1991 року ОСОБА_1 (позивач) була єдиним членом колгоспного двору. ОСОБА_6 вибув із колгоспного двору у 1968 р. у м. Балтійськ, ОСОБА_7 вибув у 1975 р. на навчання в м. Тернопіль, ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) вибув у 1962 р. в с. Вістря у придбане будинковолодіння.

Позивач ОСОБА_1 упродовж 1988 року проживала без реєстрації разом із бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у її будинку за адресою: с. Дуброва - Коропецька Монастириського району Тернопільської області, здійснювала догляд за нею і вела домашнє господарство. Після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач прийняла спадщину і вступила в управління спадковим майном, вела домашнє господарство, обробляла земельну ділянку і сплачувала земельний податок та комунальні послуги, проводила господарського-побутові роботи, що убачається зі змісту довідки №260, виданої 01.09.2020 року виконавчим комітетом Коропецької селищної ради Монастириського району Тернопільської області.

Згідно письмової відповіді приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. №95/02-14 від 13.11.2020 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заведена.

У зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, що підлягає спадкуванню, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, що вбачається зі змісту інформаційного листа приватного нотаріуса Монастириського нотаріального округу Пивоварчук О.Є. №91/02-16 від 08.09.2020 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Відповідно до ст. ст. 120-121, ст. 123 ЦК Української РСР ( 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24.06.1983 року №4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Згідно правової позиції ВСУ від 18.12.2013 року у справі №6-137цс13 у 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію.

Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 № 112/5, а згодом - аналогічними Вказівками щодо ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 під № 5-24 / 26, і Вказівками щодо ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України Постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК (16.01.2003), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У силу ст. 529 ЦК УРСР (1963р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР (1963р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Враховуючи вищенаведені обставини, виходячи з проаналізованого вище законодавства, суд приходить до переконання про підставність позову, позивач є спадкоємцем за законом, оскільки на час відкриття спадщини її батько ОСОБА_3 , який був би спадкоємцем, помер, спадщину прийняла, фактично вступивши в управління спадковим майном, дані щодо інших спадкоємців відсутні, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст.ст. 529, 548, 549 ЦКУРСР (1963р.), суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Коропецької селищної ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить: одноповерховий житловий будинок під літерою «А» загальною площею 50,4 кв.м, житловою - 21,9 кв.м, літня кухня «Б», стодола «В», стайня «Г», гараж «Д».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: Коропецька селищна рада Монастириського району Тернопільської області, місцезнаходження: смт. Коропець, код ЄДРПОУ 04396242.

Повне судове рішення складено 8.12.2020 року.

Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова