Ухвала суду № 93423608, 08.12.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/11180/16

Провадження №2/522/1655/20

УХВАЛА

08 грудня 2020 року м.Одеса

Приморський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Лисенко А.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про приведення приміщення в попередній стан та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада про усунення перешкод у здійснені права користування майном шляхом знесення самочинних споруд,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси під головуванням судді Загороднюка В.І. перебувала об`єднана цивільна справа за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про приведення приміщення у попередній стан та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Одеська міська рада про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, шляхом знесення самочинних споруд.

Ухвалою суду від 11 грудня 2018 року за клопотанням представника позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на час проведення якої провадження у справі було зупинено.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 27 грудня 2018 року №4049/0/15-18 про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів сторін по справі, а також дотримання розумних строків розгляду справи, було здійснено повторний авторозподіл справи та головуючою суддею було визначено Домусчі Л.В.

Матеріали цивільної справи були повернуті до суду 28 квітня 2020 року разом із повідомленням в.о.директора ОНДІСЕ Міністерства юстиції України Курильова О.Ф. про неможливість надання висновку від 27.03.2020 року вих.№19-168/169.

Ухвалою суду від 30.04.2020 року провадження по справі поновлено, прийнято до провадження та ухвалено розглядати в загальному позовному провадженні з призначенням підготовчого засідання на 22.06.2020 року.

У підготовче засідання призначене на 22.06.2020 року сторони не з`явилися, представником ОСОБА_2 - адвокатом Шараг О.В. на електрону адресу суду 19.06.2020 року надано клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 28.07.2020 року.

06.07.2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Торган Л.М. надала суду відзив, в якому просила у задоволенні позовних вимог Приморської районної адміністрації ОМР про приведення приміщення у попередній стан - відмовити в повному обсязі. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном, шляхом знесення самочинних споруд - відмовити в повному обсязі.

13.07.2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Торган Л.М. надала суду клопотання про витребування доказів.

23.07.2020 року представник ОСОБА_2 - адвокат Шараг О.В. надала суду відповідь на відзив, в якому просила відхилити заперечення надані представником відповідача у відзиві на позов, позовні вимоги ОСОБА_2 просила задовольнити повністю.

28.07.2020 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Нан Д.М. на електрону адресу суду надано клопотання про зупинення провадження у справі.

У підготовче засідання призначене на 28.07.2020 року з`явилися представник ОСОБА_1 - адвокат Торган Л.М., яка обидва позови не визнала, та представник ОСОБА_2 - адвокат Нан Д.М., який підтримав первісний позов та наполягав на задоволенні свого самостійного позову.

Представники Приморської районної адміністрації ОМР та Одеської міської ради у підготовче засідання не з`явилися, суд належним чином сповістив їх про день, час та місце розгляду справи.

Протокольною ухвалою суду від 28.07.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів, у зв`язку з тим, що інформація щодо об`єкту витребування не є предметом спору та доказування, а позов 3-ої особи поданий до суду ще в 2016 році.

Також протокольною ухвалою суду від 28.07.2020 року зважаючи на підстави позову, відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Крім того протокольною ухвалою суду від 28.07.2020 року частково задоволено клопотання представника ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 28.07.2020 року підготовче провадження по справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 24.11.2020 року.

Розгляд справи призначений на 24.11.2020 року, але у зв`язку з хворобою судді Домусчі Л.В. з 23.11.2020 року по 04.12.2020 року, враховуючу велику завантаженість справами (більш 800 справ у провадженні), та вже призначенням інших справ до розгляду протягом січня-березня 2021 року, відкладено на 17.03.2021 року.

25.11.2020 року на електронну адресу суду надійшла заява від імені ОСОБА_1 з зазначенням e-meil: torgam_lawyer17@ukr.net про відвід судді Домусчі Л.В., зазначивши що суддя не може брати участь у розгляді справи на підставі ч.5 ст.20 ЦПК України, оскільки був порушений порядок призначення судді для розгляду справи, встановлений ч.3 ст.11-1 ЦПК України. Також в заяві зазначено, що на сайті Приморського районного суду м.Одеси Домусчі Л.В. перше слухання по зазначеній справі призначено на 11.12.2018 року, проте як 11.12.2018 року суддею Загороднюком В.І. було винесено ухвалу про призначення експертизи по справі. Згідно звіту про автоматизований розподіл справу судді Домусчі Л.В. було передано 05.02.2019 року. Ухвалою суду від 30.04.2020 року дану справу було прийнято до свого провадження. Таким чином, у грудні місяці 2018 року суддя Домусчі Л.В. не могла знати, що у лютому 2019 року вищевказана справа шляхом автоматичного розподілу справ попаде саме до неї. У зв`язку з чим заявниця вважає, що суддя Домусчі Л.В. не може розглядати дану справу і підлягає відводу.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяву представника позивача про відвід, вважає, що вона необґрунтована та немає об`єктивного підґрунтя.

Відповідно до вимог ч.1 ст.36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст.37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (п.3 ст.46 ЦПК).

За умовами ч.3 ч.4 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч.5 ст.36 ЦПК України).

Згідно ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Розглянувши питання, з точки зору національного закону - ст.36 ЦПК України, в контексті ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності суд зазначає наступне:

- суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне;

- слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28 листопада 2002 року, а також рішення у справах проти України: «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06 жовтня 2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року, п.п.103,107).

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами, провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Крім того відповідачка посилається у своїй заяві на норми ст.11-1 ч.3, та ч.5 ст.20 ЦП , які взагалі відсутні в Цивільному процесуальному кодексі України.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання ОСОБА_1 на те, що суддею Домусчі Л.В. дану справу було призначено на 11.12.2018 року, в той час як зазначена справа знаходилася у провадженні судді Загороднюка В.В., та ухвалою суду від 11.12.2018 року (суддя ОСОБА_4) було призначено експертизу по даній справі, вважає необґрунтованими, та такими, що не знайшли свого підтвердження.

Суд вбачає, що обставини та доводи, на які вказує відповідачка, нічим не підтверджені та зовсім не відповідають дійсності, що підтверджується матеріалами справи, та не відносяться до об`єктивних обставин при розгляді даної справи, з якими законодавець пов`язує відвід судді.

Окрім того, суд вбачає, що обставини, за якими ОСОБА_1 , пов`язує необхідність відводу судді з посиланнями на процесуальні дії головуючої судді щодо неіснуючої дати призначення, з якими сторона не згодна, фактично є незгода з процесуальними діями суду.

Згідно ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.11 ст.40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що наявні правові підстави для зупинення провадження по даній справі та передачі заяви до канцелярії Приморського районного суду м.Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Домусчі Л.В.

Керуючись: ст. ст. 10-13, 36, 39, 40, 43, 49, 89, 247, 258-260, 268, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді.

Зупинити провадження за розглядом цивільної справи за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про приведення приміщення в попередній стан та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада про усунення перешкод у здійснені права користування майном шляхом знесення самочинних споруд протягом двох днів для вирішення питання відповідно до ст.40 ЦПК України.

Заяву передати до канцелярії Приморського районного суду м.Одеси для визначення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Домусчі Л.В.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд 1-ї інстанції.

Повний текст ухвали суду складено 08.12.2020 року

Суддя: Л.В. Домусчі