Рішення № 93423105, 09.12.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3016/20

РІШЕННЯ

іменем України

"09" грудня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді: Ротар М.М.

при секретарі: Гаврилової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа без самостійних вимог Вознесенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна

встановив

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна, посилаючись на наступне.

В провадженні Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області від 05.08.2009 року по справі №2-808, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» грошових коштів.

Виконавче провадження закінчено в порядку п.8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІУ, 21 квітня 1999 року, (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом)

В подальшому, вказане виконавче провадження згідно з пунктом 1-2 Розділу 11 «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» затверджено наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 р. №1829/5 знищено у зв`язку з закінченням термінів зберігання. При цьому, при закінченні виконавчих проваджень, арешт на майно боржника ОСОБА_1 не знятий.

27.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про зняття арешту накладеного на підставі виконання виконавчого провадження №14191085 у зв`язку із погашенням заборгованості.

Однак на даний час все належне ОСОБА_1 майно продовжує безпідставно перебувати під арештом, чим порушені її майнові права щодо розпорядження нерухомим майном. Посилаючись на ст..317, 319 ЦК України позивач просила позов задовольнити та скасувати арешт з всього нерухомого майна, власником якого вона є.

Ухвалою суду від 10 вересня 2020 року провадження по справі відкрито та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання надав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без його участі, позовні миоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог та розглядати справу без його участі.

Представник третьої особи Вознесенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. На адресу суду надіслав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №14181085 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області від 05.08.2009 року по справі №2-808, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» грошових коштів.

Головним державним виконавцем ВДВС Вознесенського МРУЮ Крецу Б.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника, 14191085, 12.08.2009 року.

Виконавче провадження закінчено в порядку п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІУ, 21 квітня 1999 року (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

В подальшому, вказане виконавче провадження згідно з пунктом 1-2 Розділу 11 «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» затверджено наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 р. №1829/5 знищено у зв`язку з закінченням термінів зберігання. При цьому, при закінченні виконавчих проваджень, арешт на майно боржника ОСОБА_1 не знятий.

Крім цього 27.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про зняття арешту накладеного на підставі виконання виконавчого провадження №14191085 у зв`язку із погашенням заборгованості. Однак відповідно до листів Вознесенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 07.07.2020 року та 07.12.2020 року припинити чинність арешту неможливо у зв`язку з відсутністю матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на момент його закінчення у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу(посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Згідно з ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що підстави для продовження обтяження на майно відсутні, а тому права позивача ОСОБА_1 підлягають судовому захисту.

Згідно частини 4 ст. 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох

рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Згідно з частиною 5 цієї статті у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, на сьогоднішній день відсутні обставини, визначені ч. 4 ст. 59 Закону 1404-VIII, а отже у даному випадку арешт з майна ОСОБА_1 , який став підставою для реєстрації обтяження 8960634 може бути знятий за рішенням суду.

Зважаючи на те, що боргові зобов`язання у ОСОБА_1 відсутні на сьогоднішній день, неможливість зняття арешту в адміністративному порядку через знищення матеріалів виконавчого провадження, тому існують всі підстави для зняття арешту з усього належного їй майна.

Керуючись ст.ст.12,13, 76-83, 141, 259, 263-265, 280-282, 289 ЦПК України, суд

ухвалив

позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа без самостійних вимог Вознесенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна- задовольнити.

Зняти арешт з всього нерухомого майна та заборону на його відчуження, обтяжене на підставі постанови про арешт нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 14191085 виданої 12.08.2009 року Відділом державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції. Запис про державну реєстрацію обтяжень № 8960634, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.08.2009 року Миколаївською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.М.Ротар