Рішення № 93423068, 07.12.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 472/530/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"07" грудня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Багрін І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЖЕНЕВА”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

в липні 2020 року до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, відповідно до п.2 ч.1 ст. 31 ЦПК України, надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЖЕНЕВА” про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.01.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 768, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ “ФК “Фінансова компанія “ЖЕНЕВА” коштів у розмірі 22 007 грн. 97 коп.

Проте, вказаний виконавчий напис вчинено з порушеннями вимог законодавства. Зокрема позивачка зазначала, що останній вчинений без належної перевірки безспірності боргу та надання необхідних для вчинення обумовленої нотаріальної дії документів.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, направила заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку, оскільки позивачка в заяві не заперечувала проти такого порядку вирішення справи.

Третя особа без самостійних вимог приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. у судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 768, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ “ФК “Фінансова компанія “ЖЕНЕВА” коштів у розмірі 22 007 грн. 97 коп.

Згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча С.В від 25.03.2020 року відкрито виконавче провадження щодо виконання обумовленого виконавчого напису, виконавче провадження № 61649436.

Так, аналізуючи доводи позивачки суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Разом з тим, ст. 18 ЦК України передбачено здійснення захисту цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Останній вчиняється, як передбачено ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна на документах, що встановлюють заборгованість.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності-це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172.

Згідно п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 (зі змінами), на який міститься посилання в оскаржуваному написі, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018 року.

За такого, враховуючи відсутність відзиву відповідача на позовну заяву, ненадання останнім належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивачки, а також ненадходження на запити суду копії нотаріальної справи по вчиненню виконавчого напису, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

В силу ч.1 ст. 133, ч. 2. ст. 137, ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати в загальному в розмірі 1 261 грн. 20 коп. (420 грн. 40 коп. судовий збір (забезпечення позову), 840 грн. 80 коп. судовий збір (звернення з позовом до суду).

Керуючись ст.ст.12,13, 76-83, 141, 259, 263 265, 280-282, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЖЕНЕВА”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31.01.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 768, про стягнення з ОСОБА_3 невиплачених у строк коштів у розмірі 22 007 грн. 97 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЖЕНЕВА”, місцезнаходження: 04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 28/12, ідентифікаційний код 40888017, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати в розмірі 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області шляхом подачі заяви відповідачем про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне судове рішення складено 09.12.2020 року.

Суддя Л.В.Лузан