Рішення № 93421969, 25.11.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2690/20

пр.№ 2/464/1032/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11.2020 Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Горбань О.Ю.,

секретаря судового засідання Бігун Ю.І.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія») на його користь страхового відшкодування у розмірі 24437,93 грн.; з відповідача ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 58940,34 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. та відшкодувати пропорційно судові витрати.

Позов мотивує тим, що відповідач ОСОБА_2 14.12.2019 о 21.00 год. у м.Львові по вул.Стуса, 39, керуючи автомобілем марки «Audi», р.н. НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Ford», р.н. НОМЕР_2 , який в результаті інертного руху здійснив зіткнення із попереду припаркованим автомобілем марки «КІА», р.н. НОМЕР_3 , який в свою чергу під дією інерції здійснив зіткнення із попереду припаркований автомобілем марки «Suzuki», р.н. НОМЕР_4 , завдавши вказаним автомобілям технічних пошкоджень, чим порушив п.2.3б, п.12.1 ПДР. Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 19.02.2020 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент вчинення ДТП автомобіль, яким керував відповідач ОСОБА_2 , був застрахований в ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 100 000 грн. Відразу після ДТП 19.12.2019 позивач звернувся до відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» із повідомленням про ДТП, а 07.02.2020 - із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 158 940,34 грн. Натомість, ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» 10.04.2020 виплатила позивачу частину страхового відшкодування у розмірі 75562,07 грн. Однак, позивач не погоджується з розміром отриманої страхової суми, оскільки згідно полісу цивільної відповдіальності виплата по страховому випадку становить 100 000 грн., тому просить стягнути зі страховика 24 437,93 грн. (100 000 грн. - 75562,07 грн.)

Крім того, позивач просить стягнути з особи винної в ДТП відповідача ОСОБА_2 58 940,34 грн., як різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Також позивач вважає, що протиправними діями відповідача йому завдано не тільки матеріальної, але й моральної шкоди, оскільки внаслідок вчиненої відповідачем ДТП позивач опинився у тяжкій життєвій ситуації, яка пов`язана з ремонтом пошкодженого автомобіля, зміною нормального укладу життя, проведенням досліджень, перенесенням душевного та нервового стресу. У зв`язку з чим позивач оцінює завдану йому моральну шкоду відповідачем ОСОБА_2 у розмірі 10 000,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути зі страховика недоплачену суму страхового відшкодування, з винуватця ДТП різницю між загальним розміром заподіяних збитків і сумами, отриманими в порядку страхових виплат, відшкодувати моральну шкоду і вирішити питання про судові витрати.

Ухвалою суду від 18.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 24.07.2020 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Від відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на адресу суду надійшов відзив, з якого вбачається, що позов заперечують, оскільки транспортний засіб позивача було визнано фізично знищеним. Тому згідно відомостей аварійного комісара визначили ринкову вартість автомобіля позивача до ДТП, яка становила 142 892,40 грн., після ДТП – 66752,28 грн. і в порядку ст. 30.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перерахували позивачу страхове відшкодування (142892,40 грн. - 66752,28 грн.) в розмірі 76 140,12 грн. Покликаються на платіжне доручення, аварійний сертифікат, заяви, інші документи. (а.с. 105-109).

Представник позивача ОСОБА_1 , діючи на підставі ордеру на надання правової допомоги (а.с.74) у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі. Надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві. Просить позов задоволити, оскільки якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, тому розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження, що вказує на те, що зі страховика слід стягнути 24437,93 грн., з ОСОБА_2 - 58940,34 грн. і моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , діючи на підставі ордеру на надання правової допомоги (а.с.131 зворот) визнав позовні вимоги в частині визначення ринкової вартості автомобіля до ДТП в розмірі 158 940,34 грн., вважає, що при проведенні експертного дослідження врахована комплектність, укомплектованість автомобіля, в томі числі газобалонне обладнання. В частині позовних вимог, заявлених до відповідача ОСОБА_2 заперечив.

Представник відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив. Справа розглянута у відсутності учасника на підставі п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 14.12.2019 о 21.00 год. у м.Львові по вул.Стуса, 39, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Audi», р.н. НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Ford», р.н. НОМЕР_2 , який в результаті інертного руху здійснив зіткнення із попереду припаркованим автомобілем марки «КІА», р.н. НОМЕР_3 , який в свою чергу під дією інерції здійснив зіткнення із попереду припаркований автомобілем марки «Suzuki», р.н. НОМЕР_4 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, заподіяння матеріальних збитків і порушення п. п. 2.3б, 12.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 19.02.2020 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили.

Відповідно до частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Форд Фокус», державний номер НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с.17).

Встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1 застраховано ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», що підтверджено Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/0233890, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн., розмір франшизи 0,00 грн. (а.с. 73)

З повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 19.12.2019 вбачається, що ОСОБА_4 повідомив страхову компанію про настання ДТП (а.с.68)

З висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 336, складеного 17.01.2020 судовим експертом Вербовим В.В., вбачається, що ринкова вартість автомобіля «Форд Фокус», державний номер НОМЕР_2 , до настання ДТП 14.12.2019 становила 158 940,34 грн., відновлення автомобіля за принципом внеску є економічно недоцільним. (а.с.19-67) Вказаний висновок експертного автотоварознавчого дослідження є документом, що містить відомості про обставини, що мають значення для справи, тобто письмовим доказом. Будь-яких доказів на спростування вказаної вартості автомобіля позивача до ДТП з врахуванням його комплектності, укомплектації, відповідачі суду не надали.

Зі змісту заяви про страхове відшкодування від 07.02.2020 вбачається, що ОСОБА_4 просить відшкодувати йому страхове відшкодування в розмірі 158 940 грн. 34 коп. (а.с.69)

Таким чином, відповідно до положень п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV розмір страхового відшкодування має бути визначений у розмірі 92188,06 грн. з розрахунку: вартість транспортного засобу «Форд Фокус» до ДТП 158940,34 грн. за мінусом вартість транспортного засобу «Форд Фокус» після ДТП 66752,28 грн. = 92 188,06 грн.

Як зазначає сам відповідач, позивачу було виплачено страхове відшкодування в розмірі 76140,12 грн., виходячи з ринкової вартості автомобіля до ДТП - 142 892,40 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд погоджується з доводами позивача і бере до уваги висновок автотехнічного дослідження про визначення вартості автомобіля на момент ДТП - 158 940,34 грн., а не як зазначив аварійний комісар страховика - 142 892,40 грн. Суд не приймає до уваги заперечення проти позову представника відповідача з цього приводу, оскільки аварійним комісаром при огляді не взято до уваги комплектність, укомплектованість автомобіля, отже, висновок авто товарознавчого дослідження, що наданий позивачем, ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» не спростований.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка.

У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно з Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) вказано, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Таким чином, за наявності вини відповідача ОСОБА_2 у скоєнні ДТП саме ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» є зобов`язаною особою за відшкодування завданої позивачу шкоди у межах ліміту відповідальності, передбаченого полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Оскільки з платіжного доручення №10914 від 10.04.2020 вбачається, що позивачу перераховано страхове відшкодування в розмірі 76140,12 грн. (а.с.126), тому з урахуванням розміру ліміту відповідальності страховика (100000 грн.) з відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» слід достягнути страхове відшкодування у розмірі 16 047,94 грн. При цьому, висновок експерта Вербова про вартість автомобіля позивача до ДТП - 158 940,34 грн. є переконливим і не спростований відповідачами.

Оскільки розміру страхового відшкодування вистачає для повного відшкодування завданої позивачу майнової шкоди в межах страхового ліміту, тому позовні вимоги ОСОБА_4 , заявлені до ОСОБА_2 про стягнення 58940,34 грн. не підлягають задоволенню з підстав, наведених вище.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що винними діями відповідача ОСОБА_2 позивачу заподіяно моральну шкоду, яка виражається у тому, що останній тривалий час не має можливості користуватись транспортним засобом, пригода травмувала його психіку, призвела до розладу нормального життя, що породило негативні переживання у зв`язку із втратою технічних якостей автомобіля, які проявляються у роздратуванні, негативних емоціях, психічних стражданнях, викликало психологічний стрес, що обмежило можливості нормальної життєдіяльності, події вплинули на його родинні стосунки, стосунки з друзями. Тому, враховуючи тривалість цих страждань, вимоги розумності та справедливості, а також того, що моральна шкода не є способом збагачення, а її розмір має відповідати ступеню фізичних та душевних страждань особи, суд вважає за необхідне зменшити заявлений позивачем розмір моральної шкоди з 10 000 грн. до 4000 грн. Саме такий розмір слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Тому з відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь позивача підлягає стягненню 160,21 грн., а з відповідача ОСОБА_2 в користь держави за вимогу немайнового характеру у розмірі 840,80 грн.

Крім того, ураховуючи висновок, який було прийнято до уваги під час ухвалення даного рішення суду, з відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь позивача підлягають стягненню витрати на проведення експертизи у розмірі 2300 грн., що також належить до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 23, 29, 395, 396, 1166, 1167, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

у х в а л и в :

позов ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_4 різницю страхового відшкодування в розмірі 16047 грн. 94 коп. та судові витрати в розмірі 2460 грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 4000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 гривень.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_5 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія", м.Київ, вул.Кирилівська, 40, ЄДРПОУ 20602681.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлений 01.12.2020.

Суддя О.Ю.Горбань