Рішення № 93421073, 15.10.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11125/20

пр. № 2/759/4575/20

15 жовтня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гродського П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві без виклику сторін у спрощеному провадженні цивільну справу за позовними вимогами Приватного підприємства «Шериф-Територія Безпеки» (02090, м. Київ, вул. Сосницька, 1/44, а/с 20) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання охорони за допомогою технічних засобів,

ВСТАНОВИВ:

у липні 2020 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони №6083585/Б від 29.12.2018 у розмірі 4400 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн 00 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.12.2018 року між ним та відповідачем укладений договір про надання послуг охорони за допомогою технічних засобів №6083585/Б, за умовами якого позивач прийняв під охорону шляхом спостереження за станом технічних засобів охоронної сигналізації на об`єкті замовника за адресою: АДРЕСА_2 (лото), АДРЕСА_3 (лото) та автоматично сповіщає про проникнення в приміщення чи порушення архітектурно-будівельних реконструкцій, а також забезпечення негайного виїзду групи швидкого реагування, а відповідач зобов`язувалася сплачувати вартість обраних нею послуг у розмірі 450 грн 00 коп. за один місяць їх надання. ПП «Шериф-Територія Безпеки» у повній мірі виконало свої зобов`язання, визначені договором, однак відповідач порушив умови договору і має прострочену заборгованість.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 30).

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 29.12.2018 між ПП «Шериф-Територія Безпеки» та ОСОБА_1 укладений договір про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони №6083585/Б (а.с. 5-8).

Відповідно до п. 1.1. Договору виконавець надає послуги замовнику в обсягах та кількості, які ним обрані, в порядку та на умовах, визначених договором. Обумовлений сторонами обсяг послуг та їх вартість вказується в Додатку 1 до доданого договору та являється його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2. Договору послуги за цим Договором надаються за адресою, яка вказана в Додатку 1 (надалі - об`єкт).

Згідно п. 1 Додатку №1 до договору об`єктом АДРЕСА_2 (лото) та АДРЕСА_3 (лото) (а.с. 9).

Згідно умов договору, ПП «Шериф-Територія Безпеки» надає відповідачу послугу, визначену п. 1.3.1, а саме: охорона об`єкта - здійснюється шляхом спостереження за станом технічних засобів охоронної сигналізації, яка встановлена на об`єкті замовника та автоматично сповіщає про проникнення в приміщення чи порушення архітектурно-будівельних конструкцій, а також забезпечення негайного виїзду в групи швидкого реагування з метою вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання охоронної сигналізації та при необхідності - затримання осіб, які проникли на об`єкт. Вартість обраних відповідачкою послуг становить 900 грн., щомісячно з розрахунку 450 грн 00 коп. на місяць за охрону одного об`єкту.

Відповідно до п. 2.3 Договору оплата за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів за наданий виконавцем розрахунковий рахунок у відповідності до чинного законодавства України.

Згідно п. 3.2.15 Договору замовник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату послуг, що надаються Виконавцем згідно умов Договору.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.07.2020 становить 4400 грн 00 коп. (а.с. 22).

Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом календарного року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання обома сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Якщо за 15 днів до закінчення дії Договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовжений на той же термін, без обмежень кількості разів продовження дії Договору.

Згідно підпункту «а» п. 4.1.4 Договору виконавець має право достроково розірвати Договір, попередньо повідомивши про це замовника, якщо останній не здійснює оплату, чи затримує розрахунок по даному Договору.

Листом від 14.05.2020 вих.№100-14/05/20 відповідачу направлено повідомлення-вимогу про неналежне виконання зобов`язань за договором та сплату грошових коштів, проте вказана вимога була залишена без належного реагування (а.с. 18-21).

Відповідно до ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 цього Кодексу

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що на підставі наданих доказів установлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони не виконує, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 509, 525, 530, 610, 614, 629, 631 ЦК України; ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Приватного підприємства «Шериф-Територія Безпеки» (02090, м. Київ, вул. Сосницька, 1/44, а/с 20) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання охорони за допомогою технічних засобів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства «Шериф-Територія Безпеки» заборгованість за договором про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони №6083585/Б від 29.12.2018 у розмірі 4400 (чотири тисячі чотириста) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства «Шериф-Територія Безпеки» судовий збір по справі у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 15.10.2020.