Рішення № 93420679, 01.12.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/696/20

Провадження №2/442/482/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі:

головуючого – судді Хомика А.П.

з участю секретаря судового засідання – Півали І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Дрогобицької міської ради до державного реєстратора виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області Мількович Ірини Михайлівни, ОСОБА_1 , третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – виконавчий комітет Самбірської міської ради Львівської області про скасування запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна,-

в с т а н о в и в :

31.01.2020 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 25.02.2020 просить: скасувати запис про право власності на нерухоме майно № 29813985 від 04.01.2019 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомості – гараж ( загальна площа 51,3 кв.м., позначений на плані літ. Г), який знаходиться на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1740200546106, здійснений державним реєстратором виконавчого комітету Самбірської міської ради – Мількович Іриною Михайлівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу) індексний номер 45008913 від 10.01.2019. Також просить звільнити земельну ділянку прибудинкової терарії житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу ОСОБА_1 самовільно збудованого на ній нерухомого майна (гараж, майстерня, господарське приміщення), загальною площею 51,30 кв.м. позначеного на платні літ. Г-1.

Ухвалою суду від 13.03.2020 залучено до участі у справі як третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 із самостійними вимогами щодо предмету спору, прийнято до спільного розгляду їхню позовну заяву.

Ухвалою суду від 01.12.2020 провадження у справі в частині позовних вимог щодо звільнення земельної ділянки прибудинкової території житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу ОСОБА_1 самовільно збудованого на ній нерухомого майна (гараж, майстерня, господарське приміщення), загальною площею 51,30 кв.м. позначеного на платні літ. Г-1 - закрито.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 05.12.2013 Дрогобицьким міськрайонним судом було розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради , третя особа - ОСОБА_5 про визнання права власності. Рішенням у даній справі було визнано за ОСОБА_6 право власності на самочинно зведену прибудову до квартири АДРЕСА_2 зовнішніми розмірами (5.52 х 2.73) - (0.55 х 4,28) м., загальною площею 9.4 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 . Також, визнано за нею - ОСОБА_6 право власності на незавершену будівництвом нсжитлову будівлю літ. «Г-1» (фундамент) зовнішніми розмірами (4,85 х 10,76) + (3,77 х 2,71) м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Будинок за вказаною адресою - по АДРЕСА_1 є 3-ох квартирний, земельна ділянка під яким є прибудипковою територією, проте належить до земель міськземфонду.

Постановою Львівського апеляційного суду від 22.07.2019 року, вищевказане рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.12.2013 року у справі №442/8310/13-ц скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_7 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, третя особа ОСОБА_5 про визнання права власності відмовити.

В процесі оскарження вказаного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Дрогобицька міська рада та співвласник квартири АДРЕСА_3 у вказаному будинку ОСОБА_8 звернулись до виконкому Дрогобицької міської ради із скаргою на дії ОСОБА_1 , згідно якої вказано, що на прибудинковій території, яка належить до міськземфонду зводиться Відповідачкою гараж з піноблоків без дозволу на початок будівельних робіт. Даний факт був зафіксований відділом ДАБІ, складено акт і протокол про адміністративне правопорушення і видано припис на усунення порушень. Крім того ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності, за вказане правопорушення.

Однак, станом на сьогоднішній день, позивач - ОСОБА_1 , зареєструвала право власності на спірні будівлі, скориставшись неналежними документами, залишивши поза увагою виконання припису відділу ДАБІ виконавчого комітету Дрогобицької міської ради.

В технічному паспорті на гараж, виготовленому 18.12.2018 року ФОП ОСОБА_9 , було зазначено рік будівництва гаражу 1991 рік, на підставі якого було проведено державну реєстрацію прав власності на гараж Г-1 АДРЕСА_1 відповідно до п.42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127.

Даний гараж аж ніяк не міг бути збудований ОСОБА_7 в 1991 році, що вбачається з наступного.

Так, в матеріалах судової справи №442/8310/13-н за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, третя особа - ОСОБА_5 про визнання права власності на зведену прибудову до квартири АДРЕСА_4 до квартири №1 літ. «А-1» зовнішніми розмірами (5,52 х 2,73) - (0,55 х 4,28) м. загальною площею 9,4 кв.м. та незавершену будівництвом нежитлову будівлю літ. «Г-1» (фундамент) зовнішніми розмірами (4,85 х 10,76) + (3,77 х 2,71) м., що знаходяться в АДРЕСА_1 міститься нотаріально посвідчена заява ОСОБА_10 , який був сусідом, а саме мешкав в кв. АДРЕСА_5 до 2014 року. В цій заяві зазначено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у 2013 році здійснили добудову до квартири та поклали фундамент для встановлення господарської споруди. Згідно матеріалів КП ЛОР «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» - технічного паспорта, який був виготовлений 20.08.2013 року, чітко вказано, роком побудови нежитлової будівлі літ. «Г-1», що по АДРЕСА_1 є 2008 рік. Більше того, дана квартира куплена ОСОБА_1 та ОСОБА_5 18.10.2006 року, що неодноразово вказувалось ними ж самими та дана інформація міститься в матеріалах тієї ж справи №442/8310/13-ц. Це свідчить про те, що спірний об`єкт ніяк не міг бути збудований у 1991 році. Відтак, інформацію, яку подала ОСОБА_1 державному реєстратору для реєстрації права власності на нежитлову будівлю є неправдивою, суперечить всім іншим документам у даній справі по тому ж самому об`єкту.

Відтак, в обхід вищевказаних правових актів, ОСОБА_6 по даній справі не було подано документ, що засвідчував б прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

На момент проведення державної реєстрації діяв Порядок присвоєння та зміни поштових адрес об`єктам нерухомого майна у м. Дрогобичі, затверджений рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 22.02.2013 року № 46. Згідно п. 2.1. для присвоєння чи зміни поштових адрес об`єктам нерухомого майна юридичні та фізичні особи подають заяву на ім`я міського голови. П.2.2. передбачено перелік документів, які додаються до заяви, серед яких документи, що посвідчують право користування або право власності на земельну ділянку; документ, який підтверджує право власності заявника на об`єкт нерухомого майна; документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам; дозвіл на виконання будівельних робіт.

Заяви про присвоєння або зміну поштової адреси розглядає відділ містобудування та архітектури виконкому Дрогобицької міської ради та готує проект рішення виконавчого комітету (п.2.3.). У разі прийняття рішення виконкомом міської ради заявникам надається витяг з рішення виконкому стосовно питання, порушеного заявником (п.2.9.).

Як вбачається з відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою виникнення права власності на спірний об`єкт була лише довідка про присвоєння адреси, а не рішення як це передбачено вищевказаним Порядком. Подання саме довідки про присвоєння поштової адреси не передбачено жодним правовим документом, знову ж таки в обхід обов`язку подачі всіх необхідних документів, які б передували прийняттю такого рішення виконкомом міської ради, адже такі у ОСОБА_6 були відсутні.

Дрогобицька міська рада є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на якій було здійснено незаконне будівництво, а згодом було зареєстроване право власності на нього, є суб`єктом права звернення до суду з даною категорією справ, а тому зобов`язана реагувати на такого роду незаконні дії.

25.02.2020 треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали аналогічний позов до державного реєстратора виконавчого комітету Самбірської міської ради Мількович І.М. та ОСОБА_1 . В обґрунтування такого позову посилаються на те, що є співвласниками квартири АДРЕСА_6 . Даний будинок є 3-ох квартирним. На прибудинковій території за вказаною адресою власник кв. АДРЕСА_7 . здійснила будівництво гаражу. Дане будівництво було здійснене всупереч закону, так як самовільно було зведено будівлю гаражу на земельній ділянці, яка відноситься до земель міста, порушуючи при цьому законні права та інтереси мешканців будинку АДРЕСА_1 , зокрема їхні, позивачів, як власників квартири в даному будинку та співкористувачів земельної ділянки – використання прибудинкової території. Земельна ділянка, на якій здійснено будівництво, належить до земель міськземфонду, відтак ні в користуванні, ні у власності ОСОБА_1 не перебуває.

Державну реєстрацію було проведено 04.01.2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Самбірської міської ради Мількович Іриною Михайлівною. Згідно вказаної інформації підставою виникнення права власності послужили лише технічний паспорт та довідка про присвоєння адреси, відтак державна реєстрація проведена з грубим порушенням норм чинного законодавства в даній сфері, зокрема Методичних рекомендацій стосовно документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно чи їх обтяжень, що схвалені рішенням колегії Державної реєстраційне служби України 11.12.2012, протокол №3 та Постанови КМУ від 25.12.2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Просять скасувати запис про право власності на спірне нерухоме майно та звільнити земельну ділянку прибудинкової території житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу ОСОБА_1 самовільно збудованого на ній нерухомого майна.

Представник позивача – ОСОБА_11 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просить позов задоволити.

Представник позивачів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – адвокат Лучків А.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Додатково вказав, що скасування запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – гараж, що на АДРЕСА_1 відновить порушене право позивачів як власників квартири в трьохквартирному житловому будинку, який розташований на земельній ділянці, яка належить до земель міськземфонду. Об`єкт нерухомого майна – гараж на АДРЕСА_1 мав підпадати під категорію самочинного об`єкту, оскільки будувався без жодних дозвільних на те документів та не на відведеній для цього земельній ділянці, яка є частиною прибудинкової території житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідач – державний реєстратор виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області – Мількович І.М. позовні вимоги визнала з підстав викладених у заяві від 06.04.2020. Вказала, що під час подання ОСОБА_1 документів на реєстрацію її було введено в оману і подані документи, а саме: технічний паспорт, який датований 1991 роком не відповідає обставинам справи, оскільки в матеріалах справи є підтверджуючі документи , що будівництво гаражу здійснювалося з 2013 по 2019 рр. Якщо б їй було відомо про будівництво спірного гаража не до 1992 року, вона б вимагала абсолютно інший перелік документів.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Копанський М.Л. позовні вимоги позивачів заперечив повністю, вказавши, що державна реєстрація права власності на гараж на АДРЕСА_1 було проведена згідно норм чинного законодавства, а тому підстав для скасування запису про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт немає.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.12.2013 за ОСОБА_6 було визнано право власності на самочинно зведену прибудову до квартири АДРЕСА_8 . Також за ОСОБА_6 визнано право власності на незавершену будівництвом нежитлову будівлю літ. «Г-1» (фундамент) зовнішніми розмірами (4,85 х 10,76) + (3,77 х 2,71) м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 22.07.2019 року, вищевказане рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.12.2013 року у справі №442/8310/13-ц скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_7 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, третя особа ОСОБА_5 про визнання права власності відмовити.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_6 .

З листа від 25.09.2018 року №3-21/7924 за підписом міського голови м. Дрогобича, вбачається, що мешканців кв. АДРЕСА_9 було повідомлено, що проведеною відділом ДАБК виконавчого комітету Дрогобицької міської ради перевіркою за адресою АДРЕСА_1 було встановлено, що на прибудинковій території, яка відноситься до земель міста та не надана в приватну власність або користування, знаходиться одноповерховий трьохквартирний житловий будинок, сарай та незавершена будівництвом нежитлова будівля (фундамент). Одночасно встановлено, що ОСОБА_6 на фундаменті здійснює будівельні роботи із влаштування несучих огороджуючих конструкцій господарської споруди із піноблоків, без права на виконання будівельних робіт. За результатами проведеної перевірки Відділом ДАБК було складено акт і протокол про адміністративне правопорушення, видано припис.

Згідно Інформаційної довідки №153590306, сформованої 23.01.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна вбачається, що ОСОБА_1 є власницею гаражу «Г-1», загальною площею 51,3 кв.м. на АДРЕСА_1 . Згідно актуальної інформації про право власності, державна реєстрація здійснено державним реєстратором виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області – Мількович І.М. 04.01.2019 року на підставі технічного паспорту, серія та номер б/н, виданий 18.12.2018 року ФОП ОСОБА_9 та довідки про присвоєння адреси №819 виданої Відділом містобудування та архітектури виконавчих органів Дрогобицької міської ради.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини в даній справі виникли з підстав, які зокрема врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою прав на нерухоме майно.

Повноваження державного реєстратора та порядок їх реалізації визначаються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (з подальшими змінами та доповненнями), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (зі змінами та доповненнями), постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 року № 1127 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з положеннями статей 2, 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1127 від 25 грудня 2015 року.

Пунктами 6, 7 цього Порядку визначено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою особи шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого статтею 32-1 цього Закону.

Судом встановлено, що проведена державним реєстратором державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомості – гараж за відповідачем ОСОБА_1 була вчинена згідно п. 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127, в ред. Постанови КМУ від 23.08.2016 року №553, згідно якого для державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.08.1992 року подаються технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Разом з тим, пунктами один-три частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що при проведенні державної реєстрації державний реєстратор:

встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Як встановлено матеріалами справи, при зверненні до державного реєстратора відповідачем ОСОБА_1 було надано технічний паспорт на гараж від 18.12.2018, виготовлений ФОП ОСОБА_9 та документ про присвоєння поштової адреси – довідки №819 виданої Відділом містобудування та архітектури виконавчих органів Дрогобицької міської ради, і саме ці документи стали підставою для внесення державним реєстратором Мількович І.М. запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.12.2013 року №442/8310/13-ц, зокрема визнано за ОСОБА_1 право власності на незавершену будівництвом нежитлову будівлю літ «Г-1» (фундамент), зовнішніми розмірами (4,85 х 10,76) + (3,77 х 2,71) м, що на АДРЕСА_1 .

Однак, Постановою Львівського апеляційного суду від 22.07.2019 року скасовано зазначене рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області та встановлено зокрема, ту обставину, що будівництво спірної нежитлової будівлі - гаражу на АДРЕСА_1 було здійснено за погодженням співвласника квартири АДРЕСА_5 , однак у 2013 році, а не у 1991 році згідно технічного паспорту ФОП ОСОБА_9 від 18.12.2018 року, який і був взятий до уваги державним реєстратором при вчиненні реєстраційної дії.

Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав, а відповідно до п.3 ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») у разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.

Зважаючи на вище вказане суд вважає, що державним реєстратором було неналежно виконано вимоги закону необхідного для проведення реєстраційної дії про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – гараж АДРЕСА_1 реєстраційний номер 1740200546106, а тому позов Дрогобицької міської ради та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в цій частині є підставним та підлягає до задоволення, оскільки вказана помилка впливає на їхні права як землекористувачів.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині звільнення земельної ділянки прибудинкової території житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу ОСОБА_1 самовільно збудованого на ній нерухомого майна, то в цій частині позов до задоволення не підлягає, з огляду на таке.

Згідно частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

Проте пунктом 7 статті 376 Цивільного кодексу України передбачено у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Оскільки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є власниками спірної ділянки, така є прибудинковою територією будинку АДРЕСА_1 та належить до земель міськземфонду, то відповідно не вправі звертатись до суду з вимогою про знесення спірного самочинно збудованого нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, ЦПК України, суд,–

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Скасувати запис про право власності на нерухоме майно № 29813985 від 04.01.2019 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомості – гараж ( загальна площа 51,3 кв.м., позначений на плані літ. Г), який знаходиться на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1740200546106, здійснений державним реєстратором виконавчого комітету Самбірської міської ради – Мількович Іриною Михайлівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 45008913 від 10.01.2019.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звільнення земельної ділянки прибудинкової території житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу ОСОБА_1 самовільно збудованого на ній нерухомого майна (гараж, майстерня, господарське приміщення), загальною площею 51,30 кв.м. позначеного на платні літ. Г-1 - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.12.2020.

Суддя А.П. Хомик