Рішення № 93420305, 30.10.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 331/3251/18

Пр. № 2/336/174/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Щасливої О.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом концерну „Міські теплові мережі” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді,

В С Т А Н О В И В:

7 травня 2018 року концерн „Міські теплові мережі” звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

В позові зазначає, що згідно п. 2.1 статуту концерну "Міські теплові мережі" основною метою його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Позивач на підставі договору № 600338 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2006 року в період з жовтня 2016 року по березень 2017 року надав відповідачці послуги у нежитловому приміщенні № 39, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 5482 грн. 91 коп.

Згідно договору плата за надані послуги вноситься щомісячно.

Відповідачка в добровільному порядку відмовляється вносити плату за надані послуги, чим завдає концерну збитки.

Крім зазначеної суми позивач просить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.

На підставі ухвали судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2018 року позов переданий по підсудності Шевченківському районному суду м. Запоріжжя, де відповідно до результатів автоматизованого розподілу справ надійшов до провадження судді Щасливої О.В.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щасливої О.В. від 10.07.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надавши письмове звернення, яке містить прохання про задоволення позову, розгляд справи без його участі, а також згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Відповідачка до суду не з`явилась, однак надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, яка містить заперечення проти позову.

За вказаних обставин суд у відповідності до ст. 211, 223 ЦПК України вирішує справу у відсутність її учасників.

В судовому засіданні 7 червня 2019 року відповідач надавала пояснення про часткове визнання позову у зв"язку з тим, що внаслідок проведення електронних торгів нежитлове приміщення, яке належало їй і було описано та арештовано 3 лютого 2016 року в ході здійснення виконавчого провалдження з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитним договором, 27 грудня 2016 року придбано ОСОБА_2 , тому вона визнає заборгованість зі сплати послуг з теплопостачання за період, що передував проведенню елктронних торгів.

З`ясувавши обставини справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Обов`язок виконання зобов`язання належним чином внормований статтею 526 ЦК України, відповідно якої зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і закону.

Як випливає із змісту ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, а в силу ст. 11 ЦК підставми виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Взаємні права та обов`язки у сторін виникли внаслідок укладення договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 6--338 від 01.12.2006 року, згідно з яким концерн "Міські теплові мережі" (теплопостачальна організація) бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді ОСОБА_1 (споживачу), а а споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в строки та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами (а. с. 19).

Наявність між сторонами означених правовідносин підтверджується копією договору № 600338 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2006 року, додатковою угодою до договору, розрахунками теплового навантаження на опалення по фактично встановленим отоплювальним приладам, претензіями щодо погашення заборгованості за теплову енергію, вимогами щодо погашення заборгованості за теплову енергіюі, копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, рахунками актми приймання-передачі теплової енергії (а. с. 10-69).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням наведених положень цмивільного законодавства суд знаходить грунтовними вимоги позивача, оскільки договір між сторонами на момент звернення до суду з цим позовом був дійсним, його правомірність презюмується у відповідності до вимог закону (ст. 204 ЦК України), тому він є обов`язковим для виконання сторонами протягом строку дії договору.

Законодавством встановлено підстави для розірвання договору, в тому числі на підставі рішення суду, у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Проте договір між сторонами, жодна з яких не ініціювала зміну його умов або розірвання, як зазначено, є дійсним.

Не визнаючи вимоги позову, відповідач не посилається на невиконання його умов позивачем, що могло б зумовити припинення договірних відносин, а заявляє про припинення її статусу як споживача отримуваних послуг, яке (припинення) пов`язує з припиненням її права власності з 27 грудня 2016 року, коли переможцем електронних торгів щодо належної їй нерухомсті стала інша особа.

Суд не може погодитися з обгрунтованістю таких доводів, виходячи з наступних міркувань.

За змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Споживачем вказаних послуг відповідно до ст. 1 Закону, яка містить визначення термінів, є особа, яка є власником(співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

З наведених положень законодавства випливає, що споживачем комунальних послуг є або власник (співвласник) нерухомого майна або інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу постачання за згодою власника, про що свідчить розподільний сполучник «або», вжитий у вказаній нормі закону.

Наведене означає, що відповідач як власник нерухомості є споживачем житлово-комунальних послуг в розумінні ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Що стосується тверджень про припинення статусу власника з моменти проведення електронних торгів, як встановлено статтею 334 ЦК України, право власності на нерухому річ виникає з моменту його державної реєстрації.

І так як право власності набувачем нежитлового приміщення виникло з моменту його державної реєстрації, як свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: з 31 березня 2017 року (а. с. 125), між тим вимоги позивача про стягнення заборгованості простираються до березня 2017 року, суд не вбачає підстав для залишення позову без задоволення.

Відповідно до правил цивільного процесуального законодавства стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають і судові витрати, попередньо понесені позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 334, 526, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 77-82, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов концерну „Міські теплові мережі” до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на користь Концерну „Міські теплові мережі”, ЄДРПОУ 32121458, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя бул. Гвардійський, 137 (п/р із спеціальним режимом використання № НОМЕР_2 Філія – Запорізького обласного управління АТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) в рахунок погашення заборгованості за Договором № 600338 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2006 року 5482,91 грн. – заборгованість за договором; а також судовий збір у сумі 1762,00 грн. на п/р № НОМЕР_3 Філія – Запорізького обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Щаслива