Ухвала суду № 93418374, 09.12.2020, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1484/20

Провадження № 1-кп/723/2031/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2020 року Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Дедик Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Петреску Л.М.,

прокурора Курика М.Г.,

представника потерпілої юридичної особи Олійник Г.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши угоду про примирення, укладену в кримінальному провадженні №12020260150000111 від 08.02.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, -

встановив:

В ході судового розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.296 КК України між потерпілою юридичною особою Сторожинецькою міською радою та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, яку її сторони просили затвердити, проти чого не заперечував прокурор.

Перевіряючи відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального кодексу та кримінального закону, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України визначено, що перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього кодексу та/або закону.

Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.11.2012 року №223-1679/0/4-12 «Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод» та доповнень до нього від 05.04.2013 року №223-558/0/4-13, вирішуючи питання про те, чи підлягає затвердженню судом угода про примирення, якщо одним і тим же злочином завдано одночасно шкоди потерпілому і державним чи суспільним інтересам, слід враховувати не лише положення ч. 3 ст. 469 КПК України, а й специфіку об`єкта посягання та характер охоронюваних законом благ.

Дотримуючись вимог, встановлених ч. 3 ст.469 КПК України щодо укладення угод про примирення, укладаючи таку угоду, слід враховувати, що дана угода може бути укладена тільки у випадках, коли кримінальне правопорушення завдає шкоди приватним інтересам (інтересам фізичної особи) та/або майновим інтересам юридичної особи, тобто лише щодо діянь, які посягають на приватні інтереси та не зачіпають значною мірою публічних інтересів. У злочинах, де основним безпосереднім об`єктом виступають публічні інтереси (зокрема немайнові), а спричинена конкретним фізичним чи юридичним особам шкода є лише проявом посягання на основний об`єкт, укладення угоди про примирення не допускається.

Такі ж за своєю суттю роз`яснення містяться у пункті 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11.12.2015 року за №13, де крім того, зазначено, що укладення угоди про примирення не допускається у справах про злочини, передбачені, зокрема розділом ХІІ «Злочини проти громадського порядку та моральності». Також роз`яснено, що водночас у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення в разі вчинення означених кримінальних правопорушень угода про примирення може бути укладена.

Разом з тим, на підставі Закону України №2227-УІІ від 06.12.2017 р. стаття 477 КПК України, яка визначає кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення, зазнала змін, внаслідок яких ст.296 КК України не входить до переліку кримінальних правопорушень приватного обвинувачення.

Згідно матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, скоєного за наступних обставин.

Так, 07 лютого 2020 року близько 08-30 год., обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, знаходячись в приміщенні Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області, що за адресою: м. Сторожинець, вул. Б. Хмельницького 8, Чернівецької області, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, безпричинно, нехтуючи загально прийнятими в суспільстві нормами моралі та поведінки, порядність та добропристойність, ображав та чіплявся до працівників Сторожинецької міської ради, умисно пошкодив чотири дверних вікна в приміщенні адміністративної будівлі Сторожинецької міської ради, розкинув комп`ютерну техніку, тимчасово призупинивши нормальну роботу установи, та завдав збитків Сторожинецькій міській раді на загальну суму 706 грн.

Крім цього, 07 лютого 2020 року близько 08-50 год., обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, в громадському місці на перетині вулиць Грушевського та Небесної Сотні, в м. Сторожинець, Чернівецької області, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, безпричинно, нехтуючи загально прийнятими в суспільстві нормами моралі та поведінки, порядність та добропристойність, в присутності інших людей, умисно пошкодив механічний пристрій для швидкого перекривання шляху у вигляді стріли (шлагбаум), взяв його в руки та пересувався із ним по площі в м.Сторожинець, внаслідок чого заподіяно збитків Сторожинецькій міській раді на суму 926 грн.

Крім вказаного, цього ж дня, близько 09-30 год. обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, зайшовши до приміщення Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області, що знаходиться за адресою: м. Сторожинець, вул. Грушевського 6, Чернівецької області, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, безпричинно, нехтуючи загально прийнятими в суспільстві нормами моралі та поведінки, порядність та добропристойність, ображав та чіплявся до працівників Сторожинецької міської ради, умисно пошкодив одне дверне вікно в приміщенні Сторожинецької міської ради, розкинув комп`ютерну техніку, тимчасово призупинивши нормальну роботу установи, та спричинивши зазначеними діями збитків Сторожинецькій міській раді на загальну суму 54 грн.

Кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яке вчинене за наступних обставин.

Тобто, основним безпосереднім об`єктом хуліганства виступає громадський порядок. Хоча протиправними діями ОСОБА_1 і спричинена шкода потерпілій юридичній особі Сторожинецькій міській раді, проте, ця шкода є лише проявом посягання на основний об`єкт - громадський порядок, тим більше, що була призупинена нормальна робота установи та її працівників, які зазнали образ та чіпляння, як про зазначено в обвинувальному акті.

За таких обставин, укладення угоди про примирення між потерпілим і обвинуваченим у даному кримінальному провадженні суперечить інтересам суспільства, оскільки, окрім інтересів юридичної особи порушено публічні (суспільні) інтереси.

Крім того, на думку суду, вказана угода не відповідає кримінальному закону в частині покарання, яке узгодили її сторони. В угоді передбачено покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. з врахуванням визнання вини обвинуваченим, наявності обставин, що пом`якшують покарання, так як обвинувачений щиро розкаявся, примирився з потерпілою стороною, з урахуванням особи винного та його майнового стану. Вказане покарання становить мінімальну санкцію, передбачену ч.1 ст.296 КК України в редакції на час вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування встановлена обставина, що обтяжує покарання – вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів. Однак, при узгодженні покарання сторонами угоди дана обставина не була врахована.

Таким чином, покарання, узгоджене сторонами угоди для призначення обвинуваченому, не відповідає положенням ст.65 КК України.

Відповідно до п.1, п.2 ч.7 ст.474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що в затвердженні угоди про примирення слід відмовити.

Керуючись ст.474 КПК України, суд, -

постановив:

Відмовити в затвердженні угоди про примирення, укладеної 03 грудня 2020 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою юридичною особою Сторожинецькою міською радою у кримінальному провадженні №12020260150000111 від 08.02.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.296 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя