Ухвала суду № 93417536, 08.10.2020, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 704/16/16-к

провадження № 1-кп/691/133/20

УХВАЛА

08 жовтня 2020 рокум. Городище

Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області в складі головуючого судді Синиці Л.П., суддів Подороги Л.В., Черненка В.О., запасного судді Савенко О.М., за участю секретаря судових засідань Тараненко І.І., прокурорів Дидич В.В., Яшник Б.С., захисників (адвокатів) Добраниці В.М., Романченко В.В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження № 12014250190000090, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 квітня 2014 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.146 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.194, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, п.п. 3, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.255 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, ч.1 ст.255 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

в провадженні суду на розгляді перебувають матеріали кримінального провадження № 12014250190000090 від 04.04.2014 року, за обвинувальним актом про вчинення ряду кримінальних правопорушень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ..

07.09.2020 року через канцелярію суду, на адресу суду надійшло клопотання від прокурора у кримінальному провадженні Офісу Генерального прокурора Тимо А.С. про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою без можливості внесення застави обвинуваченому ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.194, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, п.п. 3, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.255 КК України, строком на 60 днів, в обґрунтування якого зазначає, що ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 22.08.2019 обвинуваченому ОСОБА_3 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком до 21.10.2019 із застосуванням спецзасобу електронного браслету, з можливістю відвідування закладів охорони здоров`я, з вилученням закордонного паспорту при наявності, та покладенням обов`язку з`являтися до суду за кожною вимогою. На вказане рішення процесуальним прокурором внесено апеляційну скаргу. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14.11.2019 задоволено апеляційну скаргу прокурора та скасовано ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт стосовно ОСОБА_7 .. На підставі вказаної ухвали суду обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід - тримання під вартою без можливості внесення застави. У подальшому ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області змінено запобіжний захід з тримання під вартою без можливості внесення застави на цілодобовий домашній арешт, який продовжено. Вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 .. На даній стадії оцінка обґрунтованості підозри не може надаватись оскільки можлива виключно під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті, проте зважаючи на вагомість доказів вчинення обвинувачений, особливо тяжких та тяжких насильницьких злочинів, наявні ризики його ухилення від суду, вчинення перешкод до встановлення об`єктивної істини в інший спосіб, просить змінити йому запобіжний захід. ЄСПЛ в рішенні "Ходорковський проти Росі" вказав, що національні органи влади повинні встановити справедливу рівновагу між важливістю забезпечення дотримання законного припису суду в демократичному суспільстві та необхідністю поважати право на свободу. Слід враховувати так фактори як мета припису, можливість його виконання, та строк тримання під вартою. Арешт буде прийнятним в світлі положень Конвенції тільки, якщо "обов`язок, передбачений законом" не може бути виконано більш м`якими засобами. Аналогічно згідно рішення в справі "Луценко проти України" зазначено що органи влади повинні оцінити, чи є взяття заявника під варту конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, та чи можуть інші, меніш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі. Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.178 КПК України, враховуючі тяжкість покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення, а також враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин, міра покарання за вчинення якого відповідно до п. 3, 11, 13 ч.2 ст.115 КК України передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, а також вчинив інший особливо тяжкий злочин, за вчинення якого відповідно до ч.1 ст.255 КК України передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, а також ряд тяжких кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства та судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватись від суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати вчиняти злочини проти життя та здоров`я особи, у яких є достатні підстави його обвинувачувати, та може вчинити інші злочини. Вище перелічене у сукупності свідчить про наявність сталих ризиків того, що ОСОБА_3 не буде виконувати обов`язки, які на нього покладаються як на обвинуваченого у кримінальному провадженні, та буде переховуватись від органу досудового розслідування, впливати на інших учасників кримінального провадження, а також перешкоджатиме провадженню іншим чином, у спосіб, який вважатиме достатнім для ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, вважає, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, у відповідності до вимог ч.4 ст.183 КК України просить право на визначення розміру застави не використовувати у даному випадку.

В судове засідання 08.10.2020 року, прибули прокурори Дидич В.В., Яшник Б.С., захисники (адвокати) Добраниця В.М., Романченко В.В., обвинувачені ОСОБА_1 (доставлений під вартою), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ..

Потерпіла ОСОБА_8 , представник потерпілої Закревська Є.О., не прибули до суду, є повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами судової справи, заяв (клопотань) на адресу суду на 08.10.2020 року не надходило. Разом з тим, в розпорядженні суду наявні попередньо надіслані клопотання, про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості здійснення судового розгляду, з вирішення заявленого клопотання, у кримінальному провадженні № 12014250190000090 від 04.04.2014 року, колегія суддів приходить до думки про проведення судового засідання, за відсутності потерпілої ОСОБА_8 , представника потерпілої Закревської Є.О..

У судовому засіданні прокурор Дидич В.В. підтримала внесене клопотання, зазначила, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою до застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу, у вигляді тримання пі вартою, а саме, ризик впливу на свідків, ризик переховування від суду. Вказує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, однак враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень та наявність ряду ризиків, передбачених ст.177 КПК України вважає, що саме такий запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченому ОСОБА_3 .. Наполягаючи на задоволенні внесеного клопотання, прокурор заперечила щодо задоволення клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання, вказуючи, що відповідно до вимог КПК України зміна запобіжного заходу на більш м`який відбувається лише коли зменшилися ризики.

Прокурор Яшник Б.С. підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою без можливості внесення застави стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , та просив його задовольнити.

Захисник Добраниця В.М., заперечив щодо клопотання прокурора на зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою без можливості внесення застави та просив змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання, з тих підстав, що 13.10.2020 року ухвалою колегії суддів Городищенського районного суду Черкаської області обвинуваченому ОСОБА_3 продовжили запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 12.10.2020 року, включно, із застосуванням електронних засобів контролю, з можливістю відвідування закладів охорони здоров`я, з вилученням закордонного паспорту при наявності, та покладенням обов`язку з`являтися до суду за кожною вимогою. Вважає, що в зв`язку з відсутністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України та враховуючи стан здоров`я ОСОБА_3 , 1970 року народження, обвинуваченому необхідно змінити міру запобіжного заходу із цілодобового домашнього арешту на більш м`який запобіжний захід, а саме особисте зобов`язання. Ризики відповідно до ст.177 КПК України, відносно ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні взагалі відсутні на сьогоднішній час, так як: кримінальне провадження № 12017250000000177 було внесене до ЄРДР 11.05.2017 року. Протягом строку досудового розслідування по вищезазначеному кримінальному провадженню до моменту обрання запобіжного заходу тримання під вартою - громадянин України, ОСОБА_3 , ніколи не переховувався від органів досудового розслідування та суду, проживав за 2-ма адресами своєї реєстрації (за якими здійснювалися обшуки під час досудового слідства), при потребі вільно пересувався по території України і повертався до місць своєї реєстрації та проживання, отримав біометричний паспорт для виїзду за кордон (в т.ч. особисто отримав довідку з НП України, здав відбитки пальців), лікувався у державному закладі, регулярно приходив отримувати орендну плату за приміщення, кожного дня з`являвся у місті своєї роботи. В зв`язку з тим, що досудове розслідування по вищевказаному кримінальному провадженню рішенням Заступника начальника відділу СУ Головного управління НП в Черкаській області Винником Є.М. було завершено 10 липня 2017 року. А отже зібрані, на думку сторони обвинувачення, всі докази: речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проведені всі необхідні експертизи, допити свідків та інші процесуальні дії. Ризик, щодо вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_9 - не являється ризиком, так як громадянин ОСОБА_9 добропорядна людина, відповідальний батько та чоловік, не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи. Таким чином, характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 немає жодних підстав в даний час стверджувати, про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Щодо обставин ст.178 КПК України, які суд повинен оцінити при продовженні запобіжного заходу зазначимо, що аналізуючи обвинувальний акт від 17 липня 2017 року по кримінальному № 12017250000000177 від 11.05.2017 року та інші матеріали справи, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 зазначає: по-перше, у сторони обвинувачення відсутні вагомі докази, які б підтверджували причетність ОСОБА_9 до скоєних злочинів. В тому числі обвинувальний акт від 17.07.2017 року не містить жодного посилання на ті або інші докази, наявні в справі, які б ідентифікували та підтверджували причетність ОСОБА_10 до скоєних злочинів; по-друге, ОСОБА_9 - раніше не був засудженим; по-третє, наявність у ОСОБА_9 міцних соціальних зв`язки: сім`я (дружина і діти), позитивні характеристики з місця роботи та від сусідів, гарна, не заплямована репутація; по-четверте, виконання та належне дотримання ОСОБА_3 всіх умов (обов`язків) застосованих запобіжних заходів в рамках даного кримінального провадження, таких як тримання під вартою, цілодобовий домашній арешт; по-п`яте, стан здоров`я ОСОБА_9 оцінюється як незадовільний. За час перебування під цілодобовим домашнім арештом із застосуванням електронних засобів контролю, ОСОБА_3 систематично лікувався, внаслідок чого 17 березня 2020 року отримав Довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (№ 434253 серії 12ААБ) з якої вбачається, що до 01 квітня 2021 року ОСОБА_3 встановлена друга група інвалідності. З отриманої, 17 березня 2020 року, ОСОБА_3 індивідуальної програми реабілітації інваліда вбачається, що він має обмеження життєдіяльності до самообслуговування, до пересування, до трудової діяльності, а також повинен пройти реабілітаційні заходи ( в т. ч. стаціонарне лікування). 02 червня 2020 року ОСОБА_3 видали Пенсійне посвідчення, серії: НОМЕР_1 , з вказаним видом - по інвалідності 2 групи. Окрім того через погіршення стану здоров`я 16 червня 2020 ОСОБА_3 знову звертався за медичною допомогою. 31.07.2020 року ОСОБА_3 був госпіталізований у інфарктне відділення КНП КОР "Київський обласний кардіологічний диспансер", звідки був виписаний 07.08.2020 року. Станом на сьогодні, захист вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 , покладених на нього обов`язків, не буде порушувати права обвинуваченого та не буде суперечити постанові Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19" від 11.03.2020 р. № 211.

Обвинувачений ОСОБА_3 , заперечив щодо клопотання прокурора та підтримав думку захисника та подане ним клопотання, просив відмовити в клопотанні прокурора, змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Інші учасники підтримали думку захисту, клопотали відмовити у задоволенні клопотання прокурора, а клопотання захисту задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши учасників судового провадження та дослідивши клопотання щодо дії запобіжного заходу, приходить до таких висновків.

З метою забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого під час здійснення кримінального провадження до нього застосовуються запобіжні заходи у випадках та порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Суд, під час судового розгляду, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч.1, ч.2 ст.331 КПК України).

Загальноприйнятим є твердження про те, що в разі невиконання обов`язків, які покладалися на обвинуваченого під час застосування запобіжного заходу, його процесуальне становище має погіршитися шляхом застосування більш жорсткого запобіжного заходу. Перелік видів запобіжних заходів передбачений ст.176 КПК України та є вичерпний.

Колегія суддів, вирішуючи питання, за клопотаннями сторін, щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу, враховує, норми глави 18 КПК України, та положення ст.200 КПК України, про те, що прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання, у клопотанні зазначаються обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу (1), існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати (2), як і положення ст.201 КПК України, яка передбачає, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання.

На підставі системного аналізу норм КПК України, а саме, ст. ст. 176, 177, 178, 181, 183, 194, 195 ч.6, колегія суддів приходить до висновку, що невиконання обов`язків, які покладалися на особу під час обрання домашнього арешту, є підставою застосування більш суворого запобіжного заходу, яким є тримання під вартою. Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, який суттєво обмежує конституційне прав людини на свободу та особисту недоторканість. Будучи природним воно має бути забезпечене підвищеним захистом у сфері кримінального судочинства, а тому й може бути обмежене лише при дотриманні загальноприйнятих принципів виходячи із критеріїв розумності та об`єктивності.

Колегія суддів враховує, що прокурор не навів жодної обставини, яка б підтверджувала доцільність зміни запобіжного заходу обвинуваченому на тримання під вартою без можливості внесення застави, із запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, що діє на даний час відповідно до ухвали суду. Порушення чи невиконання обов’язку, що покладався на обвинуваченого ОСОБА_3 під час обрання домашнього арешту, не встановлено. Ризики, які містилися в попередніх клопотаннях прокурора, щодо запобіжного заходу обвинуваченому, у вигляді тримання під вартою, та обґрунтовують клопотання, подане 07.09.2020 року, судом попередньо оцінені, прийнято рішення, за результатами розгляду. Обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, які існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які прокурор на той час не знав і не міг знати, як то передбачено ч.2 ст.200 КПК України, та є підставою до зміни обраного запобіжного заходу, прокурор не наводить та не доводить в суді, тому в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.

За нормами ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Ризики, які були враховані при прийняті рішень щодо заходу забезпечення кримінального провадження, стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , на думку колегії суддів, продовжують існувати, не втратили своєї актуальності, як і те, що до закінчення дії попередньої ухвали щодо дії запобіжного заходу, у виді цілодобового домашнього арешту, до 12.10.2020 року, судовий розгляд кримінального провадження не можливо завершити з об`єктивних причин.

Колегія суддів враховує серйозність висунутої проти ОСОБА_3 підозри (обвинувачення), тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушень, та дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме, що ОСОБА_3 не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітніх дітей, стійкі соціальні зв`язки, позитивну репутацію, незадовільний стан здоров`я, що підтверджено довідкою до акта огляду медико - соціальною експертною комісією Серія 12ААБ № 434253 від 17.03.2020 року, згідно якої з 17.03.2020 року ОСОБА_3 встановлена ІІ група інвалідності на строк до 01.04.2021 року, пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 02.06.2020 року Серія ААЛ № 005119, направленням на екстрену госпіталізацію від 16.06.2020 року, індивідуальною програмою реабілітації інваліда №400 від 17.03.2020 року, медичною карткою стаціонарного хворого № 1095, випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1095, а також ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні, та не вбачає, на даній стадії судового розгляду, підстав для задоволення клопотання захисника Добраниці В.М. про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, про необхідність продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки більш м`який запобіжний захід, ніж домашній арешт буде недієвим та є всі підстави вважати, що ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 179, 181, 183, 195, 200, 201, 202, 331, 350, 369, 372, 376, 392 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

у задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою без можливості внесення застави, на 60 днів, відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на особисте зобов`язання із здійсненням прокуратурою Черкаської області контролю за виконанням особистого зобов`язання, відмовити.

Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , продовжити запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, до 06.12.2020 року, включно, із застосуванням електронних засобів контролю, з можливістю відвідування закладів охорони здоров`я, з вилученням закордонного паспорту при наявності, та покладенням обов`язку з`являтися до суду за кожною вимогою.

Роз’яснити ОСОБА_3 про негайне прибуття до місця відбування визначеного судом запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , та те, що у разі невиконання кримінальних процесуальних обов’язків, які покладаються на нього під час застосування неізоляційного запобіжного заходу, може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Роз’яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на нього зобов’язань.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_3 , захиснику (адвокату) Добраниці В.М., прокурору.

Виконання ухвали покласти на Бориспільський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (вул. Сергія Камінського, 4, м. Бориспіль, Київська область, 08302).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 13.10.2020 року.

Головуючий суддя Л. П. Синиця Судді Л.В. Подорога В.О. Черненко