Вирок № 93415188, 09.12.2020, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №630/652/20 Провадження №1-кп/630/41/20

В И Р О К

Іменем України

09 грудня 2020 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області

головуючий суддя Дем`яненко І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кузьміої Ю.С.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження №12020225780000145 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, громадянки України, українки, маючої повну загальну середню освіту, непрацюючої, раніше не судимої, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України

в с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_1 здійснила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за таких обставин.

ОСОБА_1 04 жовтня 2020 року близько 02.00 год., знаходячись разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на вул. Новобаварській , 1 в м. Люботин, на сходинках нефункціонуючої будівлі колишнього нічного клубу «Реактор», де керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи, скориставшись тим, що ОСОБА_2 відійшов у бік, а ОСОБА_3 відвернувся, переконалася, що за нею ніхто не спостерігає, незаконно, тобто без дозволу власника, взяла з поверхні сходинок чоловічу поясну сумку, в якій знаходився мобільний телефон ТМ «Apple iPhone 5с» модель А 1532, світло - зеленого кольору, вартістю 821,00 грн., що належить ОСОБА_2 . Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення - проступку зникла та розпорядилася ним на власний розсуд, чим спричинила матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 821 грн.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

До обвинувального акту прокурором додано клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки обвинувачена не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта.

Крім того, до обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_1 , яка складена за участі захисника Новікова Ю.Б. Згідно змісту заяви ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України беззаперечно визнає, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженнями права на апеляційне оскарження, згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні. У вказаній заяві захисником Новіковим Ю.Б. підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_1 його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Крім того, до обвинувального акта додано заяву ОСОБА_2 , який не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 381, ч. 1 ст.382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 суд не вбачає.

Мотиви суду, норми права, які застосовував суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу винного, конкретні обставини вчинення злочину, характер та спосіб вчиненого, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи яка вчинила злочин та попередження нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 , які маються у матеріалах кримінального провадження встановлено, що вона раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, як особа, у відношенні якої скарг з боку сусідів та не надходило.

За таких обставин справи суд вважає можливим призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт.

Суд вважає, що саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. При цьому суд виходить з того, що обвинувачена не працює, не має постійного джерела доходу, у зв`язку із чим, не зможе виконати покарання у виді штрафу.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керується суд.

Згідно зі ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати за проведення судової авто - товарознавчої експертизи №14742 від 10.09 .2020 у сумі 4 903,20 грн.

Згідно п.2 ч.4 ст.474 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, рішення щодо речових доказів.

Частиною 1 ст. 100 КПК України встановлено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Враховуючи, що судовий розгляд по справі закінчено, майно підлягає поверненню потерпілому.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 376, 377, 394, 469, 471, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Процесуальні витрати за виконання судової товарознавчої експертизи № 6/2625СЕ-20 від 24 листопада 2020 року в сумі 653 грн. 80 коп. стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на користь Держави (код доходів 24060300, отримувач платежу УК/Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, п/рахунок UA 298999980313050115000020005, Код отримувача 37999680, банк Казначейство України (ЕАП).

Речовий доказ по справі мобільний телефон ТМ «Apple iPhone 5с» модель А 1532, світло - зеленого кольору , переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 , вважати повернутим власнику.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Люботинський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня отримання нею копії судового рішення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяІ. В. Дем`яненко