Рішення № 93413663, 01.12.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19032/19

Провадження № 2/127/2635/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Бойко В.М.,

при секретарі Поперечної А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку загального позовного провадження в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» в особі Управління по Вінницькій області товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяних пошкодженням транспортного засобу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за вищевказаним позовом.

Позов мотивований тим, 20.12.2018 року о 17 год. 50 хв. на проїзній частині вул. Пирогова в м. Вінниця сталася дорожньо-транспортна пригода за участю легкового автомобіля марки «Volksvagen Sharan», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням позивача ОСОБА_1 та автомобіля марки ВАЗ 21013, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Внаслідок ДТП обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень різного ступеня. У зазначеному ДТП був винен водій автомобіля ВАЗ 21013, який добровільно свою винну у скоєнні даного ДТП повністю визнав, і запропонував відмовитися від оформлення ДТП працівниками поліції, а скористатись правом спільного складення повідомлення про пригоду обома учасниками ДТП, оскільки ОСОБА_3 порушив п.15.13 ПДР, якими забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.

На пропозицію ОСОБА_3 позивач погодився, оскільки на той час сподівався, що при оформленні за спільною згодою «Європротоколу», пов`язаного з даними страховим випадком, належне страхове відшкодування за пошкоджений під час аварії свій транспортний засіб він зможе отримати завчасно та без жодних зволікань.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 21013 ОСОБА_3 була застрахована в ТДВ СК «Альфа Гарант».

А тому, на виконання вимог ст.ст. 33,33-1 Закону № 1961-IV., безпосередньо з місця ДТП в телефонному режимі невідкладно було повідомлено представника ТДВ СК «Альфа -Гарант» (Страховика) та за його допомогою оформлено «Європротокол» за встановленою формою. Наступного дня 21.12.2018 року до ТДВ СК «Альфа-Гарант» позивачем було направлене письмове повідомлення про ДТП разом з «Свропротоколом» від 20.12.2018 pоку. У подальшому, 26.12.2018 року до ТДВ СК «Альфа - Гарант» також було подано заяву позивача про виплату страхового відшкодування разом із іншими необхідними документами, у тому числі письмовими повідомленнями від обох учасників пригоди, оформлених за участю представника ТДВ СК «Альфа —Гарант». За його ж рекомендацією заяву потерпілого про виплату страхового відшкодування було подано від імені дружини позивача ОСОБА_4 - титульного власника пошкодженого при ДТП автомобіля марки «Volkswagen Sharan» д.р.н. НОМЕР_3 , оскільки позивач у справі є співвласником придбаного в зареєстрованому шлюбі спільно з дружиною ОСОБА_4 легкового автомобіля «Volksvagen Sharan», д.р.н. НОМЕР_1 .

Однак, через 3 місяці після ДТП, від ТДВ СК «Альфа Гарант» надійшло повідомлення дружині позивача ОСОБА_4 , в якому зазначено, що ТДВ СК «Альфа Гарант» не визнає дану подію, яка трапилась 20.12.2018 року страховим випадком, та відмовляє у виплаті страхового відшкодування, посилаючись «Заключення інженерно- транспортного дослідження № 1558-18ТТ від 14.03.2019 року, яким зроблено висновок, що водій ТЗ «Volksvagen Sharan» мав технічну можливість запобігти наїзду на ТЗ ВАЗ 21013, однак не скористався нею. Тобто, згідно з висновком даного ОСОБА_5 винним у вчиненні ДТП визнано позивача. Однак, позивач не згодний із вказаним Заключенням, вважає його недостовірним, неоднозначним та хибним.

Позивач вважає, що підстав для відмови ТДВ СК «Альфа Гарант» у виплаті страхового відшкодування відсутні, оскільки факт ДТП мав місце 20.12.2018 року, обома учасника даної ДТП Страховику своєчасно були надані всі достовірні, повні та об`єктивні дані щодо факту та обставини ДТП, однак, з вини відповідача ТДВ СК «Альфа Гарант» подальше встановлення причин ДТП не було з`ясовано, додаткових документів від учасників ДТП не випробовувалось, пояснення не відбирались. Також, ТДВ СК «Альфа Гарант» не забезпечив організацію проведення та не здійснив оцінку (експертизу) пошкодженого автомобіля позивача для визначення розміру заподіяної матеріальної шкоди.

Відповідно до висновку експертного дослідження головного судового експерта Вінницького відділення КНДІСЕ Базилицького В.С. від 17.05.2019 року № 3518/19-21, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Volksvagen Sharan» внаслідок його пошкодження складає 16 506,46 грн.

Крім вказаної матеріальної шкоди діями та бездіяльністю обох відповідачів по справі позивачу також було заподіяно моральну шкоду, оскільки даний автомобіль використовувався в інтересах сім`ї. Позивач є інвалідом II групи та за станом здоров`я не може тривалий час долати значні відстані, а тому постійно відчуває гостру потребу в користуванні автомобілем, завдяки котрому впродовж багатьох років він міг вести більш активний спосіб життя. Однак, після пошкодження автомобіля внаслідок ДТП в негативну сторону змінився для позивача та членів його сім`ї звичайний уклад життя. Під час аварії позивач отримав психоемоційний стрес, оскільки довгий час йому доводилось вимагати страхового відшкодування, яке до цього часу не виплачено.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути на його користь з відповідача ТДВ СК «Альфа Гарант» 17 260,06 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 9 000,00 грн відшкодування моральної шкоди. Також стягнути з відповідача ОСОБА_3 1 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду 25.07.2019 року відкрито загальне позовне провадження по справі з призначенням підготовчого судового засідання.

На адресу відповідачів судом була надіслана копія ухвали про відкриття провадження у справі, у якій був встановлений строк для подання відзиву, а також копія позовної заяви і доданих до неї документів, які ними отримані.

23.08.2019 року представник відповідача ТОВ «СК «Альфа Гарант» надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов не визнає в повному обсязі.

Вказує, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу «Volksvagen Sharan» д.р.н. НОМЕР_1 власником транспортного засобу є ОСОБА_4 . Відповідно до ч. 35.2 ст. 35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування. До заяви додається документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння ДТП. Так, 26.12.2018 року власник пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_4 подала заяву про страхове відшкодування до ТДВ «СК «Альфа - Гарант». Отже, відповідач вважає, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем по даній справі, оскільки його право власності на пошкоджений автомобіль не підтверджено належними документами. Крім того, відповідач зазначає, що, якщо позивач посилається на норми права, що регулюють спільну сумісну власність, то він має права на половину зазначеного автомобіля, а отже і на половину страхового відшкодування.

Оскільки учасниками ДТП було подані невірні відомості про обставини події, які не відповідають характеру пошкоджень отриманих транспортними засобами при ДТП та не унеможливлюють встановлення факту ДТП та обставин при яких були пошкодженні транспортні засоби, враховуючи висновки Заключення інженерно-транспортного дослідження № 1558-18 ТТ від 14.03.2019 року ТДВ СК «Альфа Гарант» не визнало дану подію страховим випадком, та не має правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування.

Також, відповідач ТДВ СК «Альфа Гарант» заперечує відносно відшкодування моральної шкоди у розмірі 9 000,00 грн з наступних підстав. Оскільки на думку відповідача ОСОБА_1 є неналежним позивачем у справі, вимога щодо стягнення моральної шкоди є безпідставною. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач отримав будь –які ушкодження здоров`я під час ДТП, тобто ОСОБА_6 не має права на отримання виплати будь -якої моральної шкоди від ТДВ «СК «Альфа-Гарант».

Враховуючи вищевикладене, відповідач ТОВ «СК «Альфа Гарант» просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.09.2019 року з метою повного та об`єктивного розгляду справи призначалась судова інженерно-технічна експертиза.

Ухвалою суду від 19.05.2020 року було закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.

В судове засідання представник відповідача ТДВ «СК «Альфа Гарант» та відповідач ОСОБА_3 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги відносно себе визнав у повному обсязі, не заперечував відносно задоволення позову.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 20.12.2018 року о 17 год. 50 хв. на проїзній частині вул. Пирогова в м. Вінниця сталася дорожньо-транспортна пригода за участю легкового автомобіля марки «Volksvagen Sharan», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням позивача ОСОБА_1 та автомобіля марки ВАЗ 21013, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Учасники ДТП за спільною домовленістю вирішили скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Так, згідно Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 20.12.2018 року о 17:50 год. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 склали дане повідомлення, з якого вбачається, що ОСОБА_3 свою провину у вчиненні ДТП визнав, а ОСОБА_1 свою провину не визнав (а.с.15).

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).

Відповідальність власника автомобіля ВАЗ 21013, д.р.н. НОМЕР_2 , який був винуватцем ДТП, була застрахована в ТДВ «СК «Альфа Гарант», відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Серія АМ № 449136 (а.с. 19).

Під час дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджено автомобіль «Volksvagen Sharan» д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 власником транспортного засобу «Volksvagen Sharan», д.р.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_4 (а.с. 14).

Так, ОСОБА_4 , 21.12.2018 року звернулась з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду до ТДВ «СК «Альфа-Гарант», у якій виклала всі обставини ДТП (а.с.16).

У свою чергу ОСОБА_3 , 26.12.2018 року, також звернувся до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» з повідомленням, в якому зазначив, що свою провину у вчиненні ДТП він визнає (а.с. 17).

Ст. 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхувальникові грошову суму (страхову виплату).

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його представника) або іншої особи, визначеної договором.

26.12.2018 року ОСОБА_4 , як власник транспортного засобу «Volksvagen Sharan» звернулась із заявою про страхове відшкодування до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» (а.с.18).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Однак, своїм листом № 12/935 від 25.03.2019 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» повідомив ОСОБА_4 , про відмову у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з тим, що учасниками ДТП були подані не вірні відомості про обставини події, які не відповідають характеру пошкоджень отриманих транспортними засобами при ДТП та не унеможливлюють встановити факту ДТП та обставин при яких були пошкодженні транспортні засоби. (а.с.20).

У своєму листі ТДВ «СК «Альфа-Гарант» посилається на Заключення інженерно-транспортного дослідження № 15558-18-ТТ від 14.03.2019 року, з якого вбачається, що водій автомобіля «Volksvagen Sharan» д.р.н. НОМЕР_1 мав технічну можливість запобігти наїзд, але не скористався нею, та з технічної точки зору, його дії не відповідають технічним вимогам пункту 13.3 Правил дорожнього руху України, знаходилися в прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. В діях водія нерухомого стоячого автомобіля ВАЗ 21013 д.р.н. НОМЕР_2 , не вбачається відповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходились би в причинному зв`язку з наїздом на ліві задні двері його автомобіля, яку відкрив пасажир. (а.с.79-92).

Суд критично відноситься до вказаного Заключення інженерно-транспортного дослідження № 15558-18-ТТ від 14.03.2019 року, виходячи з наступного.

Судом по справі було призначено судово інженерно-транспортну експертизу.

Відповідно до Висновку експерта № 6951/19-21 від 18.02.2020 року, в заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Volksvagen Sharan» д.р.н. НОМЕР_1 не мав технічної можливості попередити дане ДТП шляхом виконання ним норм вимог п. 13.3 ПДР. В заданій дорожній ситуації виконання норм вимог 1.5, 2.3»д», 5.1, 15.1, 15.2, 15.13 ПДР України залежало від дій водія автомобіля ВАЗ-21013 д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , для чого у нього не було перешкод технічного характеру.

В заданій дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Volksvagen Sharan» д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 невідповідностей технічним нормам вимог ПДР України, які б знаходились у причинному зв`язку з виникненням події даного ДТП не вбачається. В заданій дорожній ситуації в діях водія автомобіля ВАЗ-21013 д.р.н. НОМЕР_2 вбачається невідповідність технічним нормам вимог п.п. 1.5, 2.3»д», 5.1, 15.1, 15.2, 15.13 ПДР України, які з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП (а.с.124-128).

Також, не погоджуючись із висновком Заключення інженерно-транспортного дослідження № 15558-18-ТТ від 14.03.2019 року позивач звернувся до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із заявою про проведення експертного автотоварознавчого досліджння.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку внаслідок пошкодження транспортного засобу № 3518/1921 від 17.05.2019 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volksvagen Sharan» д.р.н. НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження станом на травень 2019 року складає 16 506,46 грн. (а.с. 26-29).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За загальним правилом та з огляду на положення ст. 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Суд враховує, що вказані вимоги ОСОБА_4 , як власника транспортного засобу «Volksvagen Sharan» д.р.н. НОМЕР_1 були виконанні. Однак, суд звертає увагу, що позивачем у даній справі за позовом до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є чоловік ОСОБА_4 – ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про одруження Серії НОМЕР_5 (а.с. 13).

З позовної заяви вбачається, що позивач посилається на норми ст.60 Сімейного кодексу України, відповідно до якої, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з вказаними доводами позивача виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

З наданих у справу документів вбачається, що легковий автомобіль «Volksvagen Sharan», д.р.н. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с. 14).

Суду не надано жодного доказу, за яким у ОСОБА_1 виникло право вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, завданої легковому автомобілю «Volksvagen Sharan», д.р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , оскільки будь-яких доказів, які свідчили що ОСОБА_6 належить Ѕ частка вказано автомобіля у матеріалах справи відсутні. Крім того, у судовому засіданні на запитання представника відповідача ТДВ "СК "Альфа-Гарант" відносно поділу легкового автомобіля «Volksvagen Sharan», д.р.н. НОМЕР_1 , в натурі, позивач зазначив що поділу майна в натурі не було.

Навпаки, із наданих доказів, вбачається, що саме ОСОБА_4 зверталась до ТДВ «СК «Альфа-Гарант» із повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування.

Також суд звертає увагу, що позов подано до ТДВ СК «Альфа-Гарант» в особі Управління по Вінницькій області ТДВ СК «Альфа-Гарант», яка не є юридичною особою, а філією ТДВ СК «Альфа-Гарант», яка не наділена відповідними процесуальними повноваженнями.

Оскільки, в силу статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною 1 ст. 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відповідно до ч. 3 наведеної статті Цивільного кодексу України філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Тобто, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

Таким чином, у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості відповідача може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її філії (якщо філія наділена відповідними повноваженнями і про це є належні докази ).

Відповідно до ч. 4 ст. 89 ЦК України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Вказаних доказів, які свідчили про наділення відповідними повноваженнями філії ТДВ СК «Альфа-Гарант» в особі Управління по Вінницькій області ТДВ СК «Альфа-Гарант» як юридичної особи з самостійною господарською процесуальною дієздатністю позивачем суду не надано.

Дослідивши всі надані сторонами докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень в сукупності, надавши їх правову оцінку, та беручи до уваги, що позивачем порушено порядок, звернення до суду, оскільки позов поданий неналежним позивачем, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» в особі Управління по Вінницькій області товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_3 та відмовляє у задоволенні позову у зв`язку з невірним способом захисту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові, то судові витрати не відшкодовуються.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 979, 988, 1166, 1172, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 22, 29, 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 4, 5, 12, 18, 19, 23, 28, 76-82, 259, 263-268, 273, 351, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» в особі Управління по Вінницькій області товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяних пошкодженням транспортного засобу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з додатковою відповідальністю" Страхова компанія "Альфа Гарант" в особі Управління по Вінницькій області товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», код ЄДРПОУ - 32382598, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Лебединського, 19

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 09.12.2020 року.

Суддя: