Вирок № 93410321, 07.12.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6733/20

Провадження № 1-кп/216/1048/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого – судді Бутенко М.В.,

за участю: секретаря судового засідання Котенко А.В.,

розглянувши у спрощеному порядку в залі Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020045230000246 від 11.11.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гаївка, Добровеличківського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України від 15.02.1995 № 62/95-ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - це діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.

Відповідно до затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 66.05.2000 № 770 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, канабіс (зазначений у Списку № 1 Таблиці І Переліку) віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Згідно з Таблицею №1 невеликих, великих та особливо великих розмірів – наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженою наказом МОЗ № 188 від 01.08.2000 зі змінами, внесеними наказом МОЗ від 29.07.2010 № 634 незаконний обіг наркотичного засобу - канабісу у розмірі понад 5 г, тягне за собою кримінальну відповідальність.

Так, 10 листопада 2020 року біля 15:00 год., ОСОБА_1 , проходячи по вулиці Петра Калнишевського, яка розташована в Центрально-Міському районі, м. Кривого Рогу, на землі біля ріки, знайшов, тим самим незаконно придбав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, у восьми сліп-пакетах, масами: 2,366 г., 2,412 г., 2,591 г., 2,894 г., 2,400 г., 2,823 г., 2,764 г., 2,768 г., які незаконно зберігав при собі без мети збуту, для власного вживання.

Після цього, в той же день, 10.11.2020, у період часу з 15:35 до 15:44 годин, ОСОБА_1 , знаходячись у сквері, який розташований за адресою: м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Петра Калнишевського, біля будинку № 3, був зупинений працівниками поліції, на законну вимогу яких, у присутності понятих, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав для огляду вісім пакетів, всередині яких знаходиться наркотичний засіб канабіс, який віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масами: 2,366 г., 2,412 г., 2,591 г., 2,894 г., 2,400 г., 2,823 г., 2,764 г., 2,768 г., які згідно з висновком експерта № 19/104-17/1/3/999 від 16.11.2020 є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, який віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, маса яких в перерахунку на сухі речовини відповідно становлять: 2,090 г., 2,147 г., 2,284 г., 2,551 г., 2,160 г., 2,517 г., 2,454 г., 2,455 г., загальна маса складає 18.658 г. та який ОСОБА_1 , незаконно придбав та зберігав без мети збуту, для власного вживання.

Тим самим, встановлена достатність доказів для обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за ознаками: незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Від прокурора Уца Д.О. надійшло клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ст. ст. 381, 382 КПК України, просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_1 , який був представлений захисником адвокатом Верхуша Я.О. надали письмову заяву, в якій обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, згодні із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення.

Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

У відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_1 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України.

Згідно з частини 3 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами статей 65-67КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7від 24жовтня 2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу винного, в силу ст. 89 КК України не судимий, у лікаря – психіатра та лікаря - нарколога не перебував та не перебуває (а.с. м.к.п. 32-33).

На підставі ст.66 КК України як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття обвинуваченого у вчиненому, яке виразилось в усвідомленні ним своєї провини та засудженні своєї протиправної поведінки, а також активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, згідно з положеннями статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому основного покарання у вигляді обмеження волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального Кодексу України (з урахуванням статті 5 КК України щодо зворотної сили закону, що пом`якшує покарання), за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.

Зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, тяжких наслідків від його дій не настало, то суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, тому йому необхідно призначити покарання у виді обмеження волі із випробуванням, застосовуючи вимоги ст.ст. 75, 76 КК України, із покладенням на обвинуваченого відповідних обов`язків.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

З обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави документально підтверджених процесуальних витрат за проведення судової експертизи, а саме: 1634,50 грн. згідно квитанції № 19/104-17/1/3/999 від 16.11.2020 року.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності дост.100 КПК України.

Керуючись ст.374,381-382,394,424,473,475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (два) роки обмеження волі.

Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , у цьому кримінальному провадженні не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України: 1634,500 гривень - платежу УК у Чечел.р.м. Дніпра/24060300; код отримувача: 37989253; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA848999980000031117115004008, призначення платежу: за експертизу № 19/104-17/1/3/999 від 16.11.2020).

Речовий доказ, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів, відповідно до квитанції № 1113/20-н (м.к.п. а.с. 23) – знищити.

Матеріали кримінального провадження № 12020045230000246 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 216/6733/20 (1-КП/216/1048/20).

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Центрально – Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Головуючий суддя М.В. Бутенко