Рішення № 93409760, 06.11.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10149/19

Провадження № 2/185/1128/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання – Красуцького Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/10149/19 за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2019 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла позовна заява до Донецької міської ради, в якій просить суд визнати право власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на двокімнатну квартиру (частка 1/1) загальною площею 56,10 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовна заява мотивована тим, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після ОСОБА_2 . Спадкодавець заповіт за життя не складала. ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , померла у Київському районі міста Донецька, похована в смт. Корсунь міста Єнакієве Донецької області. Факт смерті встановлено Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 19.04.2019 по справі №234/7000/19. В установлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк відкрито спадкову справу №46/2019 (64117385) від 25.04.2019 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу І. А. Берзінь-Усовою. Від прийняття спадщини позивач не відмовлявся. Квартира ( АДРЕСА_1 ) належить спадкодавцю ОСОБА_2 на праві приватної власності. 30 жовтня 2019 року отримано Постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом - відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Відмовлено у зв`язку з ненаданням повного пакету документів на спадкове майно.

Позивач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився, надіслав заяву у якій просив розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, через оголошення на сайті, про причину неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов`язків.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При здійсненні правосуддя (ст.5 ЦПК) суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданнями цивільного судочинства (ст.2 ЦПК) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.89 ЦПК України з врахуванням положень ст.76-88 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.12, 13, 78, 81, 82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов`язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено актовий запис № 1310, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 23 квітня 2019 року.

Позивач вказує, що заповіт померла ОСОБА_2 не залишила.

Положеннями Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1,5 ст.81 ЦПК України).

В частині 3 статті 12 ЦПК України вказано , що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено обов`язок позивача довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог, шляхом подання до суду належних та допустимих доказів.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.83 ЦПК України).

Також ЦПК України передбачено можливість для позивача заявити клопотання про витребування доказів у разі неможливості самостійно надати докази відповідно до статті 84 ЦПК України.

Позивачем в підтвердження позовних вимог не додано до позову документів, які доводять факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцем.

Клопотань про витребування доказів позивачем суду не заявлено також.

Завірена нотаріально копія свідоцтва від 06 грудня 1995 року про право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , містить відмітку про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 листопада 1998 року, спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 є її донька - ОСОБА_2 , спадкове майно складається, в тому числі, з 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак позивачем не додано до позову документів в підтвердження права власності на час відкриття спадщини на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Клопотань про витребування доказів позивачем суду не заявлено також.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно відомостей не містять.

За прийняттям спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Берзінь-Усової І.А. Реєстрацію справи у спадковому реєстрі проведено 25 квітня 2019 року за №64117385. Однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу було відмовлено, що постановою приватного нотаріуса Берзінь-Усової І.А від 30.10.2019 року.

Клопотання про витребування копії спадкової справи позивачем суду не було заявлено.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Невчинення позивачем необхідних процесуальних дій унеможливлює встановлення обставин справи, перевірки їх доказами, в той час як суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, що визначено в частині 7 ст.81 ЦПК України.

При цьому у даній справі, предметом спору якої є визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, у разі наявності спору, належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

З матеріалів справи неможливо встановити чи є позивач спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 , чи є інші спадкоємці, які прийняли спадщину, також матеріали справи не містять доказів наявності майна, що входить до складу спадщини.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, зважаючи, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані належними та допустимими доказами і тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування відмовити в повному обсязі.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_2 .

Відповідач - Донецька міська рада, код ЄДРПОУ 26502957, адреса - Донецька область, м.Краматорськ, вул.Транспортна, буд.2.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. О. Врона