Постанова № 93407985, 30.11.2020, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 538/1623/20

Номер провадження3/541/745/2020

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., за участю секретаря судового засідання – Ніколаєнко М.В., захисника – Кузьменко В.О. розглянувши матеріали, які надійшли з Лохвицького відділу поліції ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , місце роботи не встановлено, РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №244833 від 02.09.2020 року, 02.09.2020 року о 08 годині 40 хвилин в м.Лохвиця по вулиці Героїв України, поблизу АЗС «ТАТ НАФТА» водій ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Nexia д.н.з. НОМЕР_2 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога за адресою: м.Лохвиця, вул. Незалежності, 4. Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Кузьменко В.О., що діє на підставі ордеру на надання правової допомоги (а.с.26) в судовому засіданні просив відкласти слухання справи у зв`язку з перебуванням його підзахисного на лікуванні, оскільки останній бажає особисто взяти участь у розгляді справи, щоб не порушувати його права на свій захист, також заявив клопотання про допит в якості свідка поліцейського який складав протокол про адміністративне правопорушення. По суті справи пояснив, що зі слів його підзахисного, останній вказав, що наркотичні засоби не вживав, свою вину не визнає, письмових пояснень працівнику поліції не надавав. Від себе адвокат наполягав на тому, що результати тесту, це ксерокопія яка ніким не завірена, а отже не може бути доказом по справі. Крім того зазначив, що відсутній акт медичного огляду, направлення на медичний огляд, що не відповідає вимогам Інструкції

Суд заслухавши пояснення та заявлені клопотання захисника, вважає наступне.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Тому суд не вбачає підстав відкладати розгляд справи, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, був достовірно обізнаний про час та місце судового засідання, письмових доказів, про перебування останнього на лікуванні і поважності причини неявки суду не надав, при цьому, за період перебування на розгляді суду матеріалів особа, що притягається до адміністративної відповідальності скористався своїми правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, а саме: 13.11.2020 року було відкладено за клопотанням особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з необхідністю укладення угоди про надання правової допомоги; 25.11.2020 року за клопотанням захисника особи, що притягається до адміністративно відповідальності адвоката Кузьменка справу було відкладено у зв`язку з перебування ОСОБА_1 на лікуванні.

Вищезазначена справа надійшла до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області 22.10.2020 року в той час, як протокол про адміністративне правопорушення було складено 02.09.2020 року

За даних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, забезпечення можливості своєчасного притягнення особи до відповідальності у випадку доведення її винуватості та уникнення нею відповідальності, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, висловлення захисником позиції по cправі, що виключає допущення судом порушення права особи на захист, також, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи, що на думку суду має місце з боку ОСОБА_1 та його захисника Кузьменка В.О., нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП). Крім того положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.

Твердження й доводи захисника Кузьменка В.О. є непереконливими та не знайшли свого підтвердження виходячи з таких доказів, фактів і міркувань.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 266 ч. 4 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Відповідно до пункту 9 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Згідно висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №82 від 02.09.2020 р. (медичний огляд здійснювався наркологом Лохвицького поліклінічного відділення) ОСОБА_1 станом на 10 годину 10 хвилин 02 вересня 2020 року перебуває у стані наркотичного сп`яніння. З результатами огляду ознайомлений, про що свідчить його підпис у висновку (а.с.3).

Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

01.07.2020 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень №2617-УІІІ від 22.11.2018 року, яким Кримінальний кодекс України доповнено новою ст. 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Стаття 130 КУпАП викладена в новій редакції «Керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції».

В подальшому Законом України від 17.06.2020 «720-ІХ, який набув чинності 03.07.2020 р., ст. 130 КУпАП повернуто до попередньої редакції.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП.

Суд вважає, що вказані докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності зазначених доказів у суду немає.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №244833 від 02.09.2020 року (а.с.2), висновком №82 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.3), письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які містять його власний підпис (а.с.4), копією постанови від 07.04.2020 року Голосіївського районного суду м.Києва про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом «Део» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, яка набрала законної сили 20.04.2020 року(а.с.15).

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення,значний суспільний резонанс справ зазначеної категорії, а також те, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив грубе порушення ПДР України, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку себе та інших осіб, ігноруючи загальноприйнятими нормами поведінки та співжиття в суспільстві, легковажно дозволив собі керувати транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, з метою недопущення чергового вчинення ОСОБА_1 грубих правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає доцільним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час вчинення правопорушення складає 20400,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 ( три) роки.

Відповідно до ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент винесення постанови становить 420 гривень 40 копійок.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 130, 245, 251, 254, 256, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя,

постановив:

Відповідно до санкції ч.2 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1200 (однієї тисячі двісті) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн. (десять тисяч двісті гривень) на користь держави, р/р для сплати штрафу на НОМЕР_3 001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, Отримувач коштів: ГУК Полтав.обл/Полтавська /21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 420 гривні 40 копійок судового збору (триста п`ятдесят дві гривні сорок копійок) судового збору (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 9089 9998 0313 1112 5600 0026 001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 02 грудня 2020 року.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду О. А. Городівський