Ухвала суду № 93407233, 01.12.2020, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2150/20

Провадження 2-1437/20

ухвала

01 грудня 2020 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Бондаренко Є.І.,

за участю представника позивача Сєргєєвої В.О.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2020 року до суду надійшла вказана позовна заява.

01 грудня 2020 року до суду надійшла заяву від ОСОБА_2 , яка не є учасником процесу в якій вона просить залучити до матеріалів справи копію свідоцтва про смерть її матері ОСОБА_3 , в якій вона також повідомляє, що особа ОСОБА_1 , яка в позовні заяві зазначена відповідачем в будинку по АДРЕСА_1 ніколи не проживала.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні подала заяву про заміну неналежного відповідача ОСОБА_1 на належного ОСОБА_2 .

Вирішуючи заяву представника позивача про заміну неналежного відповідач належним суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 ЦПК України після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

При вирішенні заяви представника позивача про заміну неналежного відповідача належним слід прийняти до уваги, що з матеріалів справи не вбачається, в судовому засіданні представником позивача не повідомлено відомостей, а судом не встановлено фактичне існування визначеного позовом відповідача, тому особа відповідача залишилась невстановленою, відтак її заміна на будь-яку іншу особу неможлива без ідентифікації первісного відповідача.

Виявлення недостовірності даних позовної заяви в частині особи відповідача суд не зміг при відкритті провадження, оскільки додатки до позову не містили жодних документів, які б надали можливість ідентифікувати відповідача, на запит суду ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області повідомило про відсутність даних про реєстрацію визначеного позовом відповідача, на запит суду Міністерство доходів і зборів не надав відомості про РНОКПП відповідача через неможливість ідентифікації фізичної особи.

Представником позивача належними і допустимими доказами не доведено, що він не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача, яку він зазначає у заяві – смерть відповідача задовго до дати підписання позовної заяви.

Обгрунтовуючи заяву представник позивача посилається на правонаступництво ОСОБА_2 у спірних правовідносинах як спадкоємиці прав і обов`язків своєї матері – ОСОБА_3 , однак особа саме із такими ім`ям та по батькові не є стороною у спорі, не вказувалась у позовній заяві як відповідач. За таких обставин, поданими суду доказами не підтверджено заміну сторони у зобов`язанні, правонаступництво у спірних правовідносинах чи спадкоємство ОСОБА_2 відносно визначеного позовом відповідача - ОСОБА_1 , тому доводи клопотання не знайшли об`єктивного підтвердження під час судового розгляду.

Суд вважає клопотання представника позивача безпідставним, оскільки позивачем не доведено наявність правових і фактичних підстав для заміни неналежного відповідача належним.

Враховуючи викладене, суд вважає відсутніми підстави для задоволення заяви представника позивача про заміну неналежного відповідача належним.

В судовому засіданні поставлено на обговорення питання про залишення позовної заяви без руху.

Представник позивача ОСОБА_4 заперечила.

Згідно ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.8 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч.2 ст.83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ч.ч.4,5,6 ст.95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Крім того, як встановлено під час розгляду справи позивачем в позовній заяві не вірно визначено відповідача, суду не надано достатньо відомостей, з яких би можливо було конкретизувати відомості про відповідача, оскільки суду повідомлено обставини, з яких вбачається, що така особа ніколи не проживала за зазначеною в позовній заяві адресою, під час розгляду справи було встановлено розбіжності в імені та по-батькові відповідача, а позивачем не подано достатньо доказів про вжиття заходів для встановлення даних про відповідача. А тому суд позбавлений можливості встановити, належного за цим позовом відповідача.

Із врахуванням виявлених в судовому засіданні додаткових відомостей судом встановлено, що позовна заява не містить конкретизованих даних про особу відповідача та наявність спору, який би підлягав вирішенню судом. Також не зазначено відомості про вжиті заходи позасудового врегулювання. Копії доказів визначеному позовом відповідачеві не направлялись і не могли направлятись через невстановлення особи відповідача.

За таких обставин, вимоги ЦПК України щодо пред`явлення позову не дотримано.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

В судовому засіданні поставлено на обговорення питання про застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу.

Представник позивача ОСОБА_4 заперечила проти застосування заходів процесуального примусу.

Вирішуючи питання про застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу суд приймає до уваги наступне.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до п. 5 ч.1ст.144 ЦПК України, одним із заходів процесуального примусу є штраф.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Як було встановлено під час розгляду справи, позивачем було пред`явлено позов до неіснуючої особи, оскільки суду було подано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , яка була власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а позивачем у позовній заяві відповідачем визначено ОСОБА_1 . Крім того, з копії свідоцтва про смерть вбачається, що власник домоволодіння померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто більш 20 років тому, що вказує на те, що позивач за цей час міг дізнатись про зміну власника домоволодіння та звернутися до суду з вказаним позовом до належного відповідача за умови добросовісної реалізації свого права звернення до суду. Фактична відсутність відповідача свідчить про відсутність спору між позивачем і відповідачем, який би підлягав вирішенню судом, про що позивачеві було відомо станом на час пред`явлення позову. Таким чином, позивач ініціював судове провадження безпідставно, а його подальша процесуальна поведінка свідчить про затягування розгляду справи, намагання у непроцесуальний спосіб виправити допущені істотні недоліки при пред`явленні позову, тобто діяв недобросовісно, чим вчинив зловживання процесуальними правами, діяв з метою перешкоджання судочинству. При цьому слід зважити на те, що безпідставно ініційовані позивачем численні процесуальні і судові процедури потребували витрачання значних коштів державного бюджету.

За наведених обставин, враховуючи виявлення факту зловживання процесуальними правами позивачем, суд вважає за необхідне застосувати до позивача приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні мережі» заходи процесуального примусу у виді накладення штрафу у сумі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4540 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 144 ЦПК України застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, слід роз`яснити позивачу, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 51, 53, 69, 84, 148, 175, 185, 222 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача про заміну відповідача відмовити.

Позовну заяву приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без руху, надавши позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення вказаних недоліків.

Роз`яснити, що інакше позовна заява може бути залишена без розгляду.

Застосувати заходи процесуального примусу у виді накладення штрафу на приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

Стягнути з приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в дохід державного бюджету штраф у сумі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 540 грн.

Дані про боржника: приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», адреса місцезнаходження: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 2-б, код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 23243188.

Дані про стягувача: Державна судова адміністрація України, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 37993783, реквізити платежу : отримувач коштів – УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38004897, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача – UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету – 21081100.

Прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ – Обухівський районний суд Київської області в особі судді Кравченка Максима Володимировича.

Строк пред`явлення ухвали до виконання в частині стягнення штрафу – протягом трьох років.

Ухвала в частині накладення штрафу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Суддя М.В.Кравченко