Рішення № 93398443, 27.10.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2020 р. Справа № 911/1807/20

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз збут”

до Фурсівської сільської ради

про стягнення 26 719,23 гривень

за участю представника позивача: Кислощук Я.С. (довіреність №327 від 05.12.2019)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз збут” (далі – ТОВ “Київоблгаз збут”/позивач) до Фурсівської сільської ради (далі – відповідач) про стягнення 26 719,23 гривень, з яких: 25 926,57 грн заборгованості за спожитий газ, 675,74 пені, 116,92 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу природного газу №41АВ417-476-20 від 03.02.2020 та несплатою вартості отриманого за вказаним правочином природного газу у повному обсязі та у передбачені договором строки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.07.2020 у справі №911/1807/20 прийнято позовну заяву ТОВ “Київоблгаз збут” до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання.

20.07.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

31.07.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли відповідь на відзив та клопотання про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки справа має вагоме значення для позивача. Водночас, відповідно до змісту вказаного клопотання та його прохальної частини позивач просив визнати поважними причини пропуску строку для подання відповідного клопотання з огляду на обмежений час для його підготовки та подання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.07.2020 у справі №911/1807/20 клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін залишено без розгляду, призначено розгляд справи №911/1807/20 в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 17.08.2020, викликано у судове засідання представників сторін.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 17.08.2020 та 08.09.2020 у справі №911/1807/20 відкладено судове засідання на 08.09.2020 та 22.09.2020 відповідно.

21.09.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2020 та 13.10.2020 у справі №911/1807/20 відкладено судове засідання на 13.10.2020 та 27.10.2020 відповідно.

22.10.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення.

У судове засідання 27.10.2020 представник відповідача не з`явився.

У судовому засіданні 27.10.2020, закінчивши з`ясування обставин та перевірки їх доказами, суд вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої

ВСТАНОВИВ:

03.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут», як постачальником, та Фурсівською сільською радою, як споживачем укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41АВ417-476-20 (далі – договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2020 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до пп. 1.2., 3.2., 3.6., 11.1. договору річний плановий обсяг постачання газу - до 24 500 тис. куб. м. Ціна газу становить 6,790827 грн за 1 куб. м., крім того ПДВ 1,358165 грн, всього з ПДВ - 8,148992 грн.

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого газу), визначеного згідно з розділом ІІ цього договору.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з дати внесення споживача до реєстру споживачів ТОВ «Київоблгаз збут» на інформаційній платформі оператора ГТС, з 01.02.2020 до 31.03.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

02.03.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, відповідно до яких сторони погодили, зокрема, викласти п. 3.2. договору в наступній редакції: «з 01 березня 2020р. Ціна за 1 куб. м. природного газу становить 5,803242 грн, крім того ПДВ – 1,160648 грн, всього з ПДВ – 6,96389 грн».

Копія вказаних вище договору та додаткової угоди наявні в матеріалах справи.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «Київоблгаз збут» зазначило, що відповідно до умов договору у березні 2020 року відповідачу поставлено 8 490,14 куб. м. природного газу вартістю 59 124,41 грн, в підтвердження чого суду надано копію, скріпленого підписами та печатками сторін акта №КО380008381 від 31.03.2020.

Водночас, в розрізі обставин поставки відповідачу природного газу, позивач зазначив, що у лютому 2020 року на підставі акта приймання-передачі природного газу від 29.02.2020 відповідачу поставлено газ вартістю 166 452,46 грн, а тому, враховуючи погоджений за договором об`єм поставки газу, згідно акта №КО380008381 від 31.03.2020 відповідачу поставлено 4 073,86 м. куб. газу вартістю 28 369,91 грн в межах договору, тоді як решту 4 416,28 м. куб. газу вартістю 30 754,49 грн згідно акта №КО380008381 від 31.03.2020 відповідачу передано понад встановлений договором обсяг, а обов`язок по оплаті вартості відповідно поставленого понад погоджений договором обсяг газу виникає у відповідача з моменту його прийняття відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України.

Позивач зауважив, що відповідач оплату за отриманий газ провів частково в розмірі 33 197,84 грн, а тому станом на дату звернення ТОВ «Київоблгаз збут» до суду заборгованість відповідача складає 25 926,57 грн.

В підтвердження здійснення відповідачем часткових розрахунків та виникнення відповідної суми боргу позивач надав суду копії: підписаного сторонами акта звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 12.05.2020, довідки – розрахунку заборгованості за період з 01.01.2020 по 12.05.2020.

З огляду наведеного вище позивач просить стягнути з Фурсівської сільської ради, зокрема, 25 926,57 грн заборгованості за спожитий газ.

Відповідно до поданого відзиву на позов відповідач зазначив, що до відповідно акту звірки взаємних розрахунків загальна сума до сплати за природний газ склала 225 576,87 грн, що на 25 926,27 грн перевищує суму договору, як наслідок у відповідача виникла неможливість оплати відповідно наданих наданих послуг.

Водночас відповідач зазначив, що відсутність коштів на оплату вартості отриманого від позивача газу пов`язана з тим, що відповідач є неприбутковою організацією і всі розрахунки за надані послуги здійснюються через Державну казначейську службу України, однак, з огляду на те, що оригінал акта від 31.03.2020 до відповідача не надходив, відповідач не зміг подати його до казначейства, а тому оплата за отриманий у березні 2020 року газ відповідачем проведена у травні за актом від 30.04.2020.

До відзиву відповідачем додано копії акта №КО380005135 від 29.02.2020, тоді як згідно акта Господарського суду Київської області №07-13/268/2020 від 20.07.2020 встановлено відутність вказаної у додатках до відзиву копії акта №КО380008381 від 30.04.2020.

З огляду вказаних обставин відповідач погодився із сумою заборгованості у розмірі 25 926,27 грн, попри те – заперечив проти нарахування штрафних санкцій, 675,74 пені та 116,92 грн 3% річних, як наслідок відповідач просить суд: вимоги позивача задовольнити частково, в частині суми основного боргу, зменшити на 50 відсотків розмір судового збору, в задоволенні інших вимог – відмовити.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 173, 181, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативних приписів, вчинення сторонами дій, пов`язаних із передачею однією особою іншій у власність товару, підтвердженням чого є документи, які оформлюють рух товарно-матеріальних цінностей (видаткові накладні та довіреність), свідчить про виникнення між сторонами цивільно-правових відносин купівлі-продажу, незалежно від підстави виникнення у продавця (постачальника) обовязку по передачі товару: будь-то - виконання умов двосторонньо підписаного договору, чи низка разових поставок, оформлених видатковими накладними та довіреностями на прийняття товару.

Зі змісту спірних у даній справі правовідносин та укладеного між сторонами договору поставки слідує, що сторонами погоджено загальний об`єм газу - 24 500 тис. куб. м.

Так, з матеріалів справи слідує, що:

- 20 426,14 м. куб. газу вартістю 166 452,46 грн згідно акту приймання-передачі природного газу №КО380005135 від 29.02.2020 позивач передав відповідачу в межах встановленого договором обсягу;

- 4 073,86 м. куб. газу вартістю 28 369,92 грн згідно акту приймання-передачі природного газу №КО380008381 від 31.03.2020 позивач передав відповідачу в межах встановленого договором обсягу;

- 4 416,28 м. куб. газу вартістю 30 754,48 грн згідно акту приймання-передачі природного газу №КО380008381 від 31.03.2020 позивач передав відповідачу понад встановлений договором обсяг.

З огляду наведеного суд дійшов висновку, що підписання сторонами, зокрема, у березні 2020 року акта приймання-передачі природного газу №КО380008381 без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості переданого газу свідчить про прийняття відповідачем відповідного об`єму газу, а отже і виникнення між сторонами відповідних майново-господарських зобов`язань як за укладеним між сторонами договором, так і на підставі акта приймання-передачі природного газу №КО380008381, як первинного облікового документа, що фіксує найменування, кількість, ціну товару, тобто містить всі істотні умови договору, в частині поставки відповідачу 4 416,28 м. куб. газу вартістю 30 754,48 грн.

Відповідно до приписів ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.2.3. договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. договору) здійснюється до 15 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Отже, підписання відповідачем у березні 2020 року акта приймання-передачі природного газу №КО380008381 породжує для відповідача обов`язок оплатити його вартість у повному обсязі, у такому порядку:

- 28 369,92 грн вартості газу - до 15.04.2020 згідно умов договору,

- 30 754,48 грн вартості газу - у порядку ст. 692 ЦК України, з моменту прийняття такого товару, а строк оплати газу є таким, що настав 01.04.2020.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Так, наявність обов`язку по сплаті 25 926,57 грн боргу за поставлений позивачем у березні 2020 року газ відповідач згідно поданого відзиву не заперечив.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач решту вартості отриманого у березні 2020 року газу не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність заявленої суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 25 926,57 грн заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами і визнана відповідачем.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати вартості поставленого газу позивач, просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 675,74 грн пені, нарахованої:

з 16.04.2020 по 06.05.2020 на 59 124,41 грн боргу;

з 07.05.2020 по 13.05.2020 на 25 926,57 грн боргу.

Приписами ст. ст. 549, 551, 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, з огляду наведених положень законодавства, неустойка (пенею, штраф) може стягуватись виключно у випадку, коли основне зобов`язання прямо забезпечено відповідною неустойкою у чинному договорі (встановлено за згодою сторін) чи законом, а також якщо договором чи законом встановлено розмір відповідної штрафної санкції.

Пунктом 6.2.1. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Як слідує з наданого позивачем розрахунку сум пені, відповідна штрафна санкція нарахована позивачем на заборгованість за газ, поставлений як в межах договору, так і поза межами відповідного правочину на підставі акта приймання-передачі.

Водночас відповідальність за порушення відповідачем обов`язку по сплаті вартості отриманого у позадоговірному порядку газу у вигляді пені та її розмір не передбачена нормами чинного законодавства.

З огляду наведеного суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача сум пені, нарахованої на заборгованість за газ, поставлений поза межами договору – на суму 30 754,48 грн за період з 16.04.2020 по 06.05.2020, є безпідставною, а тому суд здійснював обрахунок заявленої до стягнення пені:

з 16.04.2020 по 06.05.2020 на 28 369,92 грн боргу;

з 07.05.2020 по 13.05.2020 на 25 926,57 грн боргу.

Оскільки арифметично вірний розмір заявленої до стягнення пені, обрахований судом в межах вказаних позивачем періодів з урахуванням законодавчих приписів та встановлених обставин справи, складає 285,25 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 675,74 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 285,25 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання, позивач просить суд стягнути з відповідача 116,92 грн 3% річних, нарахованих:

з 16.04.2020 по 06.05.2020 на 59 124,41 грн боргу;

з 07.05.2020 по 13.05.2020 на 25 926,57 грн боргу.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду наведеного, оскільки арифметично вірний розмір заявлених до стягнення 3% річних, обрахований судом в межах вказаних позивачем періодів з урахуванням законодавчих приписів, складає 116,65 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 116,92 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 116,65 грн.

Заперечення ж відповідача проти вимог про стягнення сум пені та 3% річних визнаються судом неспроможними, позаяк фінансове становище боржника, відсутність коштів не звільняє його від відповідальності та встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і не позбавляє кредитора права на компенсацію за користування утримуваними боржником грошовими коштами.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фурсівської сільської ради (09150, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Фурси, вул. Ярослава Мудрого, 48, ідентифікаційний код 04363225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз збут” (04018, м. Київ, пр. Свободи, 2Г, літ. А, ідентифікаційний код 39592941) 25 926 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот двадцять шість) грн 57 коп. заборгованості за спожитий газ, 285 (двісті вісімдесят п`ять) грн 25 коп. пені, 116 (сто шістнадцять) грн 65 коп. 3% річних та 2 071 (дві тисячі сімдесят одну) грн 26 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку – до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.12.2020.

Суддя В.А. Ярема