Ухвала суду № 93398415, 10.11.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/4366/14

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” на бездіяльність державного виконавця Чорнобаївського РВДВС Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс”,

м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК Трейдсервісгруп”, Київська обл., с. Мархалівка

2) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Устименка, Черкаська обл., с. Крутьки

про стягнення 19 765 грн. 82 коп.

без виклику представників сторін

Обставини справи:

Рішенням господарського суду Київської області від 29.10.2014 р. у справі № 911/4366/14 позов задоволено повністю, на виконання якого 17.11.2014 р. видано накази.

26.10.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніко-Тайс” надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Чорнобаївського РВДВС Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ).

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.11.2020 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” задоволено повністю.

До канцелярії Господарського суду Київської області 09.11.2020 року представником скаржника подано заяву про покладення на Чорнобаївський РВДВС Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) додаткових судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника.

Як вбачається з матеріалів справи, представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” у заяві просив суд стягнути з Чорнобаївського РВДВС Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” додаткові витрати на правничу допомогу у сумі 6 400 грн. 00 коп., згідно договору № 11-08-2020/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.08.2020 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” вчасно та правомірно звернулося до господарського суду в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з заявою про стягнення з Чорнобаївського РВДВС Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” додаткових витрат на правничу допомогу у сумі 6 400 грн. 00 коп., згідно договору № 11-08-2020/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.08.2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” та адвокатом Грищенко О.М. укладено договір № 11-08-2020/2 від 11.08.2020 року про надання адвокатських послуг (правової допомоги).

Відповідно до п. 3.1 договору, вартість однієї години роботи адвоката складає 400,00 грн. Окрім цього, відповідно до умов договору на адвоката покладаються всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів оскарження у відповідності до пункту 1.1. договору та участь в судовому засіданні, вартість участі у якому складає 900,00 грн.

На підставі акту від 06.11.2020 року здачі-приймання виконаних робіт щодо адвокатських послуг до договору за період із 11.08.2020 року по 06.11.2020 року виконавець передав, а замовник прийняв виконанні роботи та надані послуги, та за них відповідно додаткові кошти у передбаченому розмірі.

Таким чином, витрати, які поніс позивач додатково сплативши за адвокатські послуги в сумі 6 400 (шість тисяч чотириста) грн., згідно договору № 11-08-2020/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.08.2020 року адвокату Грищенко О.М. є витратами на професійну правничу допомогу відповідно до ст. 123,126,129 ГПК України, а згідно ст. 344 ГПК України - стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони витрати на професійну правничу допомогу.

В якості доказу надання юридичних послуг та понесених позивачем додаткових витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучені, зокрема копія договору № 11-08-2020/2 про про надання адвокатських послуг (правової допомоги), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, акт здачі-приймання робіт та квитанції про оплату за надання правової допомоги.

Суд враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року у справі № 372/1010/16-ц, де зазначено наступне.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” про покладення на Чорнобаївський РВДВС Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) додаткових судових витрат на професійну правничу допомогу обґрунтована належними доказами та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” про покладення на Чорнобаївський РВДВС Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) додаткових судових витрат на професійну правничу допомогу.

2. Стягнути з Чорнобаївського РВДВС Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) (19900, Черкаська обл., смт. Чорнобай, вул. Центральна, 218, код ЄДРПОУ 34644225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872) додаткові витрати на правничу допомогу у сумі 6 400 (шість тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки та в порядку, визначеному § 1 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

дата складання повного тексту ухвали 07.12.2020 року

Суддя Л.Я. Мальована