Рішення № 93398404, 23.09.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2020 р. Справа № 911/1187/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О.Д.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія», м. Бровари, Київська область

про стягнення 849 704, 83 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до КП «Броваритепловодоенергія» про стягнення 573 854, 02 грн пені, 65 636, 41 грн 3 % річних, 210 214, 40 грн інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо своєчасної оплати за поставлений позивачем природний газ згідно договору № 1274/16-ТЕ-17 постачання природного газу від 21.12.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2020 р. відкрито провадження у справі № 911/1187/20 за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України» до КП «Броваритепловодоенергія» про стягнення 849 704, 83 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 17.06.2020 р.

17.06.2020 р. за наслідками підготовчого засіданням судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 08.07.2020 р.

07.07.2020 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив № 01-1632 від 30.06.2020 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача та зменшити розмір заявлених до стягнення розміру пені, 3% річних, інфляційних збитків на 99 %.

08.07.2020 р. за наслідками підготовчого засіданням судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 05.08.2020 р.

23.07.2020 р. до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь № 39/5-544-20 від 20.07.2020 р. на відзив, що долучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2020 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 26.08.2020 р.

26.08.2020 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.09.2020 р.

09.09.2020 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.09.2020 р.

23.09.2020 р. представники учасників справи у судове засідання не з`явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2015 р. між позивачем (надалі - Постачальник) та відповідачем (надалі - Споживач) було укладено договір № 1274/16-ТЕ-17 постачання природного газу, згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ (надалі – газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що за цим договором постачається газ власного видобутку (видобутий на території України), а у разі його нестачі, імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Постачальник передає Споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом 24532,48 тис. куб. м (двадцять чотири мільйони п`ятсот тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят куб. м). у тому числі по місяцях (тис. куб. м):

МісяцьОбсягсічень9127,45лютий8208,15березень7196,88І кв.24532,48

Пунктом 2.1.5. Договору передбачено, що розподіл/транспортування природного газу за цим договором здійснює(ють) Оператор(и) ГРМ/ГТС, з яким (якими) Споживач укладає відповідний договір (договори), про що повідомляє Постачальника протягом 3 (трьох днів) з дати їх укладення.

Відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник передає Споживачу газ у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на газ переходить від Постачальника до Споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Згідно з п. 3.4. Договору приймання-передачі газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Відповідно до п. 5.1. Договору регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що ціна за 1000 куб. м газу за цим договором в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1 770,74 гривень, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ – 2%;

- податок на додану вартість за ставкою – 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 1 806, 15 грн., крім того ПДВ – 20% - 361,23 грн., всього з ПДВ – 2 167, 38 грн. (дві тисячі сто шістдесят сім грн. 38 коп.).

Пунктом 5.3. Договору визначено, що реалізація газу Споживачу за визначеною у п. 5.2. ціною здійснюється за умови:

- наявності відповідної ліцензії на виробництво теплової енергії (у випадках передбачених чинним законодавством України);

- виконання Споживачем, на якого станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія статті 191 Закону України «Про теплопостачання», обов`язку щодо відкриття рахунку із спеціальним режимом використання.

Відповідно до п. 5.4. Договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Підпунктом 6.3.1. п. 6.3. Договору передбачено, що у разі, якщо Споживач підпадає під дію статті 191 Закону України «Про теплопостачання», оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою уповноваженого органу, та зараховується як оплата за газ, поставлений Постачальником Споживачу в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. У разі якщо на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, Споживач в будь-якому випадку зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 6.1. цього договору.

Відповідно до п. 12. Договору він набуває чинності дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016 року до 31 березня 2016 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

31.12.2015 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 1 до договору постачання природного газу від 21.12.2015 р. № 1274/16-ТЕ-17, положеннями якої, зокрема, п. 5 передбачено викласти пункти 5.1., 5.2. статті 5 «Ціна газу» Договору у наступній редакції:

« 5.1. Регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758.

Тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» установлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), і є обов`язковими за цим Договором з моменту введення їх в дію.

5.2. Ціна за 1000 куб. м газу за цим договором в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1 770,74 гривень, крім того, податок на додану вартість – 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» - 197,5 грн., крім того – ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 237, 00 грн. (двісті тридцять сім гривень 00 коп.). До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 1 968, 24 грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ 2 361, 89 грн. (дві тисячі триста шістдесят одна грн. 89 коп.).»

29.01.2016 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 2 до договору постачання природного газу від 21.12.2015 р. № 1274/16-ТЕ-17.

31.03.2016 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 3 до договору постачання природного газу від 21.12.2015 р. № 1274/16-ТЕ-17, положеннями якої, зокрема, передбачено:

Викласти пункти 5.1. та 5.2. статті 5 «Ціна газу» Договору у наступній редакції:

« 5.1. Регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, з 01 квітня 2016 по 30 квітня 2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.01.2015 № 758 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.16 № 234.

5.2. Ціна за 1000 куб. м газу за цим договором в період з 01 квітня 2016 по 30 квітня 2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1 770, 74 гривень, крім того податок на додану вартість – 20%. Всього до сплати з ПДВ – 2 124, 89 грн (дві тисячі сто двадцять чотири грн. 89 коп.»

Викласти абзац другий пункту 6.1. статті 6 «Порядок та умови проведення розрахунків» Договору у наступній редакції:

«Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.».

Викласти статтю 12 «Строк дії договору» Договору у наступній редакції:

«Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016 року до 30 квітня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.».

18.05.2016 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 4 до договору постачання природного газу від 21.12.2015 р. № 1274/16-ТЕ-17, положеннями якої, зокрема, передбачено:

В пункт 6.1. Договору додати останній абзац в наступній редакції:

«Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 цього Договору укладення договору (ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання Сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не змінює строків, термінів та умов розрахунків за цим Договором, не звільняє Споживача від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, включаючи, але не обмежуючись обов`язком Споживача сплатити на користь Постачальника неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.».

Статтю 8 «Відповідальність Сторін» Договору доповнити пунктом 8.6. в наступній редакції:

« 8.6. Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 цього Договору укладення договору(ів) про організацію взаєморозрахунків, крім того, підписання Сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє Споживача від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, включаючи, але не обмежуючись обов`язком Споживача сплатити на користь Постачальника неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості, в тому числі на суму заборгованості, яка є предметом регулювання договором(ами) про організацію взаєморозрахунків за природний газ, за весь час прострочення до повного погашення заборгованості за цим Договором.».

На виконання умов договору позивачем у період з січня по квітень 2016 р. було передано у власність (продано) відповідачу природний газ на загальну суму 41 178 199, 59 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 р. на суму 16 539 356, 90 грн, актом приймання-передачі природного газу від 29.02.2016 р. на суму 12 070 275, 09 грн, актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2016 р. на суму 11 192 670, 75 грн, актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2016 р. на суму 1 375 896, 85 грн.

У лютому 2016 р. відповідач звернувся до позивача з листом № 03-515 від 25.02.2016 р., у якому він просив позивача, зокрема, суму у розмірі 464 780, 53 грн згідно з платіжним дорученням № 277141534 від 17.02.2016 р. вважати оплатою за договором № 1274/16-ТЕ-17 постачання природного газу від 21.12.2015 р.

У березні 2016 р. позивач звернувся до відповідача з заявою № 26-1296/1.2-16 від 11.03.2016 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, у якій він повідомив відповідача про повне припинення зобов`язання перед відповідачем у сумі 36 540, 00 грн шляхом часткового зарахування зустрічних зобов`язань відповідача перед позивачем згідно з договором № 1274/16-ТЕ-17 постачання природного газу від 21.12.2015 р. у розмірі вказаної суми.

16.02.2016 р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області, Департаментом фінансів Київської обласної держадміністрації, Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» було підписано спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 489 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, предметом якої є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій». Положеннями вказаного рішення передбачено, зокрема, що КП «Броваритепловодоенергія» перераховує НАК «Нафтогаз України» грошові кошти у розмірі 3 343 400, 00 грн, з яких 1 506 624, 94 грн за природний газ 2016 року згідно з договором від 21.12.2015 р. № 1274/16-ТЕ-17.

19.05.2016 р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області, Департаментом фінансів Київської обласної держадміністрації, Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» було підписано спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 1528 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, предметом якої є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій». Положеннями вказаного рішення передбачено, зокрема, що КП «Броваритепловодоенергія» перераховує НАК «Нафтогаз України» грошові кошти у розмірі 3 500 000, 00 грн за природний газ 2016 року згідно з договором від 21.12.2015 р. № 1274/16-ТЕ-17.

19.05.2016 р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області, Департаментом фінансів Київської обласної держадміністрації, Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» було підписано спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 1529 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, предметом якої є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій». Положеннями вказаного рішення передбачено, зокрема, що КП «Броваритепловодоенергія» перераховує НАК «Нафтогаз України» грошові кошти у розмірі 3 495 500, 00 грн за природний газ 2016 року згідно з договором від 21.12.2015 р. № 1274/16-ТЕ-17.

21.11.2016 р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області, Департаментом фінансів Київської обласної держадміністрації, Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» було підписано спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2984 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, предметом якої є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій». Положеннями вказаного рішення передбачено, зокрема, що КП «Броваритепловодоенергія» перераховує НАК «Нафтогаз України» грошові кошти у розмірі 2 000 000, 00 грн за природний газ 2016 року згідно з договором від 21.12.2015 р. № 1274/16-ТЕ-17.

20.12.2016 р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області, Департаментом фінансів Київської обласної держадміністрації, Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» було підписано спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 3422 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, предметом якої є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій». Положеннями вказаного рішення передбачено, зокрема, що КП «Броваритепловодоенергія» перераховує НАК «Нафтогаз України» грошові кошти у розмірі 4 781 900, 00 грн, з яких 1 526 699, 28 грн за природний газ 2016 року згідно з договором від 21.12.2015 р. № 1274/16-ТЕ-17.

За період дії договору та на його виконання відповідачем лише станом на 27.12.2016 р. було виконано свій обов`язок по оплаті природного газу та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 41 178 199, 59 грн, що підтверджується випискою по операціях з відповідачем, підписаною заступником головного бухгалтера ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", виписками з банківського рахунку позивача, спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 489 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 16.02.2016 р., спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 1528 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 19.05.2016 р., спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 1529 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 19.05.2016 р., спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2984 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 21.11.2016 р., спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 3422 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 20.12.2016 р., розрахунком ціни позову позивача, наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 1274/16-ТЕ-17 постачання природного газу від 21.12.2015 р. за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по оплаті природного газу з 26.04.2016 р. по 25.11.2016 р. всього на загальну суму 573 854, 02 грн; 3% річних за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по оплаті природного газу з 26.04.2016 р. по 26.12.2016 р. на загальну суму 65 636, 41 грн; інфляційні збитки від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по оплаті природного газу з 01.05.2016 р. по 27.12.2016 р. на загальну суму 210 214, 40 грн, у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк відповідач обов`язок щодо оплати природного газу не виконав, здійснивши оплату за поставлений природний газ на загальну суму 41 178 199, 59 грн у повному обсязі лише 27.12.2016 р., що підтверджується договором № 1274/16-ТЕ-17 постачання природного газу від 21.12.2015 р. та відповідними додатковими угодами до нього, відповідними актами приймання-передачі природного газу, випискою по операціях з відповідачем, підписаною заступником головного бухгалтера ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", виписками з банківського рахунку позивача, спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 489 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 16.02.2016 р., спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 1528 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 19.05.2016 р., спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 1529 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 19.05.2016 р., спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2984 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 21.11.2016 р., спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 3422 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 20.12.2016 р., розрахунком ціни позову позивача, іншими документами, наявними у матеріалах справи.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 2 п. 8.2. Договору встановлено, що у разі невиконання Споживачем пункту 6.1. умов цього Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Спільним наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України № 493/688 від 03.08.2015 р. затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію (надалі – порядок № 493 від 03.08.2015 р.) (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1.1. Порядку № 493 визначено, що цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», ДП «Енергоринок», ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», ПАТ «Укргазвидобування», виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами та іншими учасниками розрахунків за природний газ, послуги з постачання, розподілу та транспортування природного газу, в тому числі послуги замовленої потужності, фізичного транспортування природного газу, балансування обсягів природного газу (далі - послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу), теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.2. Порядку № 493 розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) (далі - договори), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ або вугілля, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.

Згідно з п. 1.5. Порядку № 493 Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ПАТ «Укртрансгаз», ДП «Енергоринок», виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п`яти робочих днів.

До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг).

Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до Порядку.

Останній учасник розрахунків не пізніше наступного дня після підписання спільного протокольного рішення повідомляє інших учасників про підписання та направляє їм підписані спільні протокольні рішення.

Як вбачається зі спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2984 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 21.11.2016 р. (надалі – СПР № 2984 від 21.11.2016 р.), укладеного між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області (Сторона № 1), Департаментом фінансів Київської обласної держадміністрації (Сторона № 2), Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» (Сторона № 3) та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Сторона остання), сторони у розділі 2 СПР встановили наступний порядок проведення взаєморозрахунків:

2.2. Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду Державного бюджету України Стороні № 1 у сумі 2 000 000 грн. з приміткою: «Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20».

2.3. Сторона № 1 перераховує на рахунок Сторони № 2 кошти у сумі 2 000 000 грн. із записом у графі «призначення платежу»: за жовтень місяць 2016 року «П» о грн.»; за жовтень місяць 2016 року «С» 2 000 000 грн. «Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20».

2.4. Сторона № 2 перераховує кошти Стороні № 3 через рахунки обліку доходів районних/міських бюджетів та реєстраційні рахунки управлінь праці та соціального захисту населення РДА/МВК пільги та субсидії у сумі 2 000 000 грн. із записом у графі «Призначення платежу»: «за жовтень місяць 2016 року «П» 0 грн.», за жовтень місяць 2016 рок «С» 2 000 000 грн. Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20».

2.5. Сторона № 3 перераховує Стороні останній кошти у сумі 2 000 000 грн., у тому числі ПДВ 333 333, 33 грн., за природний газ за 2016 рік згідно з договором від 21.12.2015 № 1274/16-ТЕ-17, із записом в графі «призначення платежу»: «Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20, за природний газ за 2016 рік, договір від 21.12.2015 № 1274/16-ТЕ-17, у тому числі ПДВ 333 333, 33 грн.»

2.6. Сторона остання перераховує кошти в сумі 2 000 000 грн. до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На виконання СПР № 2984 від 21.11.2016 р. та встановленого ним порядку розрахунків, грошові кошти у розмірі 2 000 000, 00 були перераховані відповідачем на рахунок позивача 16.12.2016 р. в рахунок погашення заборгованості за договором № 1274/16-ТЕ-17 постачання природного газу від 21.12.2015 р., що підтверджується випискою по операціях з відповідачем, підписаною заступником головного бухгалтера ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

Як вбачається зі спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 3422 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 20.12.2016 р. (надалі – СПР № 3422 від 20.12.2016 р.), укладеного між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області (Сторона № 1), Департаментом фінансів Київської обласної держадміністрації (Сторона № 2), Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» (Сторона № 3) та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Сторона остання), сторони у розділі 2 СПР встановили наступний порядок проведення взаєморозрахунків:

2.2. Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду Державного бюджету України Стороні № 1 у сумі 4 781 900 грн. з приміткою: «Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20».

2.3. Сторона № 1 перераховує на рахунок Сторони № 2 кошти у сумі 4 781 900 грн. із записом у графі «призначення платежу»: за листопад місяць 2016 року «П» о грн.»; за листопад місяць 2016 року «С» 4 781 900 грн. «Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20».

2.4. Сторона № 2 перераховує кошти Стороні № 3 через рахунки обліку доходів районних/міських бюджетів та реєстраційні рахунки управлінь праці та соціального захисту населення РДА/МВК пільги та субсидії у сумі 4 781 900 грн. із записом у графі «Призначення платежу»: «за жовтень місяць 2016 року «П» 0 грн.», за жовтень місяць 2016 рок «С» 4 781 900 грн. Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20».

2.5. Сторона № 3 перераховує Стороні останній кошти у сумі 4 781 900 грн., у тому числі ПДВ 796 983, 33 грн., з яких:

1 526 699, 28 грн за природний газ за 2016 рік згідно з договором від 21.12.2015 № 1274/16-ТЕ-17, із записом в графі «призначення платежу»: «Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20, за природний газ за 2016 рік, договір від 21.12.2015 № 1274/16-ТЕ-17, у тому числі ПДВ 254 449, 88 грн».

2.6. Сторона остання перераховує кошти в сумі 4 781 900 грн. до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На виконання СПР № 3422 від 20.12.2016 р. та встановленого ним порядку розрахунків, грошові кошти у розмірі 1 526 699, 28 були перераховані відповідачем на рахунок позивача 27.12.2016 р. в рахунок погашення заборгованості за договором № 1274/16-ТЕ-17 постачання природного газу від 21.12.2015 р., що підтверджується випискою по операціях з відповідачем, підписаною заступником головного бухгалтера ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз».

Таке регулювання визначено у Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Змістом цього Порядку визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз», а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами.

Відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється із Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому, такі кошти не є коштами суб`єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються на рахунок газопостачальної організації.

Аналогічні положення викладено у Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, згідно з пунктом 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.

Таким чином, держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населення, яке користується субсидіями та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Пунктом 7 зазначеного Порядку визначено, що розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), визначений Порядком фінансування видатків, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов`язаних із газопостачанням населення, яке користується житловими субсидіями та має пільги з оплати комунальних послуг.

Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами у цій частині (стосовно розміру пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг і субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти.

Таким чином, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства.

Сторони, підписавши спільні протокольні рішення, погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 924/296/18 та в постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 908/885/18.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дішов висновку, що положеннями СПР № 2984 від 21.11.2016 р. та СПР № 3422 від 20.12.2016 р. позивач та відповідач встановили інший порядок розрахунків за поставлений природний газ, ніж визначений п. 6.1. договору № 1274/16-ТЕ-17 постачання природного газу від 21.12.2015 р. (у редакції Додаткової угоди № 3 від 31.03.2016 р. до нього).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту передачі природного газу від 31.03.2016 р. та акту приймання-передачі природного газу від 30.04.2016р., позивачем у березні та квітні було поставлено відповідачу природний газ на суму 11 912 670, 75 грн та 1 375 896, 85 грн відповідно.

З наданих позивачем виписок з банківського рахунку, а також виписок по операціях з відповідачем за договором, вбачається що остаточне погашення відповідачем заборгованості за березнь 2016 р. на суму 2 150 802, 43 грн та за квітень 2016 р. на суму 1 375 896, 85 грн відбулося 27.12.2016 р. у відповідності до процедур, визначених Порядком № 493 та Порядком № 20, шляхом підписання з позивачем та іншими сторонами СПР № 2984 від 21.11.2016 р. та СПР № 3422 від 20.12.2016 р.

Підставою для стягнення пені, 3 % річних, інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання могла би бути наявність суми основного боргу, що не була предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків і яка була би несвоєчасно сплачена відповідачем за рахунок власних коштів.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.09.2019 р. у справі № 908/885/18.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, оскільки основна заборгованість відповідача за поставлений позивачем природний газ згідно договору № 1274/16-ТЕ-17 постачання природного газу від 21.12.2015 р. за березень 2016 р. у розмірі 2 150 802, 43 грн та за квітень 2016 р. у розмірі 1 375 896, 85 грн були остаточно погашені 27.12.2016 р. на підставі спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2984 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 21.11.2016 р., спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу № 3422 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 20.12.2016 р. і матеріалами справи підтверджується, що предметом даних спільних протокольних рішень було саме погашення існуючої заборгованості відповідача у вказані місяці, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування положень п. 8.2. договору та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у спірних відносинах, і відповідно позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 573 854, 02 грн пені, 65 636, 41 грн 3 % річних, 210 214, 40 грн інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у заявлені періоди, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

02 грудня 2020 р.