Рішення № 93398363, 08.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2020Справа № 910/9388/20Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І., розглянувши господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (79016, м.Львів, вул.Шевченка, буд.1, код ЄДРПОУ 42092130)

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227)

про стягнення 605 024,83 грн.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Мотуренко Ю.А. адвокат

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 605 024,83 грн заборгованості по договору № 0216-09021 131 ЮВ/19 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 01.07.2019, з яких: 375 372,56 грн штрафу, 207 185,49 грн пені, 22 466,78 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладено договір № 0216-09021 131 ЮВ/19 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 01.07.2019, на виконання якого сторонами підписано Акти приймання-передачі наданих послуг за вересень-листопад 2019 та коригуючий акт за вересень 2019, відповідачем сплачено вартість отриманих послуг, проте з простроченням грошового зобов`язання, у зв`язку з чим позивачем нараховано до стягнення з відповідача 375 372,56 грн штрафу, 207 185,49 грн пені, 22 466,78 грн 3% річних.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.07.2020 відкрив провадження у справі № 910/9388/20 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засіданні на 04.08.2020.

03.08.2020 позивач засобами поштового зв`язку подав до суду заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності уповноваженого представника позивача, враховуючи карантинні заходи на території України.

04.08.2020 відповідач засобами електронного зв`язку звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи.

04.08.2020 підготовче засідання відкладено на 01.09.2020.

01.09.2020, 10.09.2020 суд оголошував перерву у підготовчому засіданні до 10.09.2020, 01.10.2020.

10.09.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого категорично заперечив обґрунтованість заявлених вимог, посилаючись на відсутність у діях НЕК «Укренерго» вини у несвоєчасній оплаті, належне виконання зобов`язання згідно затвердженого НКРЕКП тарифу.

11.09.2020 відповідач звернувся до суду із клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій в порядку статей 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України до 1 гривні, з огляду на добровільну сплату 28.01.2020 основної заборгованості за договірними зобов`язаннями, що свідчить про добросовісну поведінку та намагання якнайшвидшого усунення порушень, та недоведеність позивачем факту понесення збитків у зв`язку із прострочення.

01.10.2020 суд закрив підготовче засідання та призначив розгляд справи по суті спору на 13.10.2020.

Судове засідання 13.10.2020 не відбулося у зв`язку із перебування судді Ярмак О.М. у відпустці (самоізоляція).

Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.11.2020 у зв`язку із поверненням судді Ярмак О.М. з відпустки та лікарняного, призначив розгляд справи по суті спору на 08.12.2020.

У судовому засіданні 08.12.2020 представник позивача не з`явився, представник відповідача ппідтримав подане клопотання про зменшення заявлених вимог.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (постачальник) та Державним підприємством «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (замовник) укладено договір № 0216-09021 131706119 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Предметом договору у відповідності до п. 1.1, 1.2, є забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальника послуг на виконання спеціальних обов`язків із закупівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом , затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 за № 641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальником послуг.

Пунктом 3.1 договору визначено, що постачальник зобов`язаний: здійснювати розрахунок вартості послуги виходячи із фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом відповідно до Порядку; затверджувати вартість послуги у Регулятора відповідно до глав 11 та 12 Порядку; на запит замовника надавати розрахунок вартості послуги, проведений у розрахунковому періоді (додаток 1 до договору), та первинну документацію, на підставі якої його проведено; повідомляти про зміни реквізитів, а також про припинення дії ліцензії, реорганізацію чи ліквідацію постачальника послуг; повідомляти замовника про обставини, що зумовлюють проведення перерахунку вартості послуги, передбаченого п. 2.1 глави 2 цього договору; повідомляти про вартість послуги, визначену в розрахунковому періоді; надавати послугу.

За умовами п. 3.3 договору замовник зобов`язаний: примати послугу, яку надає постачальник; на запит постачальника послуг надати достовірну інформацію, яка необхідна для виконання умов цього договору; повідомляти про зміни реквізитів, припинення дії ліцензії, реорганізацію чи ліквідацію; у повному обсязі здійснювати оплату послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої Регулятором; повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі наданих послуг (додаток 2 до цього договору) протягом 5 днів з дня їх отримання; проводити оплату вартості послуги виключно у грошовій формі; складати та надавати постачальнику послуг податкову накладну згідно з вимогами чинного законодавства України.

Згідно п. 4.1 договору сторони цього договору несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.4.3 договору сторонами визначено, що у разі порушення замовником зобов`язань щодо строків оплати послуг, визначених у Порядку, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від вартості послуг, яких допущено прострочення виконання прострочення виконання за кожний день прострочення. Додатково стягується штраф у розмірі 7% зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів.

Відповідно до п. 6.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим договором, сторони керуються чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії».

Згідно п. 7.1 договору, договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2019.

Згідно актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, позивачем у період за вересень - листопад 2019 року було надано відповідачу послуг за актом № 3 від 30.09.2019 на суму 5 635 156,54 грн; за актом № 4 від 31.10.2019 на суму 4134809,58 грн, за актом № 5 від 30.11.2019 на суму 1 187 322,67 грн. Крім того, сторонами за надані послуги вересні 2019 було підписано коригуючий акт № 1 від 20.11.2019 до акту № 3 від 30.09.2019, відповідно до якого скореговано вартість наданих послуг у вересні 2019 на суму 5 675 489,39 грн.

Як вказує позивач, відповідачем було оплачено вартість прийнятих послуг на суму 5362465,10 грн за платіжним дорученням №1019 від 28.01.2019 із простроченням виконання зобов`язання, строк оплати за якими по Акту № 3 настав 29.10.2019, скоригованому акту № 1 - 27.12.2019, акту № 4 - 30.11.2019, № 5 - 27.12.2019.

Згідно розрахунку позивача, за прострочення виконання зобов`язання по вказаних актах здійснено нарахування 375 372,56 грн штрафу, 207 185,49 грн пені відповідно до п.4.3 договору, 22 466,78 грн 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Згідно положень статей 33, 62 ,63 Закону України «Про ринок електричної енергії» на відповідача, який є оператором системи передачі об`єднаної енергетичної системи України та позивача, який виконує функції постачальника універсальних послуг, Законом покладено спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема: спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 за № 641 затверджено Порядок купівлі - продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом (далі - Порядок), главою 3 якого визначено, що на гарантованого покупця, ПУП та ОСП на строк, визначений законодавством, покладаються спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Відповідно до п. 3.1 глави 3 Порядку, для надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець або ПУП укладають з ОСП договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел відповідно до типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року N 641.

Як вище встановлено судом, на підставі укладеного договору № 0216-09021 131706119 від 01.07.2019 між сторонами склались правовідносини, пов`язані із наданням послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Пунктом 3.1 договору визначено, розрахунок вартості послуги здійснюється виходячи із фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом відповідно до глав 11 та 12 Порядку.

Пунктом 12.1 глави 12 Порядку визначено, що гарантованому покупцю здійснюється оплата його послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за розрахунковий місяць, що визначається як сума платежу, що становить різницю між вартістю електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом, та її вартістю під час продажу на РДН та ВДР, витрат гарантованого покупця, пов`язаних із врегулюванням небалансів електричної енергії балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом, та витрат, передбачених кошторисом гарантованого покупця на його діяльність.

Умовами п. 12.4 Порядку визначено, що протягом 3 робочих днів після затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої постачальником універсальної послуги у розрахунковому місяці, оператор системи передачі здійснює 100 % оплату постачальником універсальної послуги вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.

За положеннями пункту 3 частини 2 статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.

Пунктом 13 частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що НКРЕКП встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору 30.09.2019 між сторонами підписано акт приймання передачі наданих послуг із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №3 за період з 01.09.2019 по 30.09.2019 на суму 5 635 156,54 грн. з ПДВ. Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у вересні 2019 року затверджений Постановою НКРЕКП від 24.10.2019 за № 2249.

31.10.2019 між сторонами підписано акт приймання передачі наданих послуг із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 4 за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 на суму 4 134 809,58 грн з ПДВ. Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у жовтні 2019 року затверджений Постановою НКРЕКП від 26.11.2019 за № 2484.

30.11.2019 між сторонами підписано акт приймання передачі наданих послуг із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 5 за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 на суму 1 187 322,67 грн з ПДВ. Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у листопаді 2019 року затверджений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 за № 3158.

Крім того, 20.11.2019 сторонами погоджено коригуючий акт № 1 до акту № 3 від 30.09.2019, відповідно до якого загальна вартість скоригована в біг збільшення вартості наданих послуг у вересні 2019 склала 40 332,85 грн з ПДВ.

З урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 3.1, 3.3 договору та пункту 12.4 глави 13 Правил, відповідач зобов`язаний був оплатити послуги протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4.3 договору визначено, що у разі порушення замовником зобов`язань щодо строків оплати наданих послуг, визначених у Порядку, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. Додатково стягується штраф в розмірі 7% від зазначеної вартості Послуг за прострочення понад 30 днів.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання зобов`язання, з урахування здійсненої оплати повністю 27.01.2020 позивачем нараховано: за надані послуги у вересні 922,69 грн пені за період з 28.12.2019 по 27.01.2020, 2823,30 штрафу, 102,52 грн 3% річних: за надані послуги у жовтні 179 100,49 грн пені за період з 02.12.2019 по 27.01.2020, 289 436,67 грн штрафу, 19346,23 грн 3% річних; за надані послуги у листопаді 2019: 27 162,31 грн пені за період з 28.12.2019 по 27.01.2020, 83112,59 грн штрафу, 3018,03 грн 3% річних. Всього 375 372,56 грн штрафу, 207 185,49 грн пені, 22 466,78 грн 3% річних.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, штрафу, 3% річних, за відсутності доказів оплати, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог в межах розрахунку.

При цьому, твердження відповідача, покладені в основу заперечень, що оплата вартості послуг позивача із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за спірний період можлива лише у разі включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони НКРЕКП як регулятора ринку електричної енергії, належне виконання зобов`язання в частині сплати в межах затвердженого тарифу, не приймаються судом в якості підстав звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, враховуючи погоджені умови п.4.3 договору та свободу укладення вказаного правочину.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 1 гривні, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідно до статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

З урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених у статті 233 ГК України критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Дослідивши доводи відповідача та обставини правовідносин сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги значний розмір заявлених вимог, причини несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача щодо виконання зобов`язання за договором, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені та штрафу та 3% річних на 50%.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги, з урахуванням зменшення, на суму 187 686,28 грн штрафу, 103592,75 грн пені, 11233,39 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (79016, м.Львів, вул.Шевченка, буд.1, код ЄДРПОУ 42092130) 187 686 (сто вісімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 28 коп штрафу, 103592 (сто три тисячі п`ятсот дев`яносто дві) грн. 75 коп пені, 11233 (одинадцять тисяч двісті тридцять три) грн. 39 коп 3% річних, 9075 (девять тисяч сімдесят п`ять) грн. 37 коп витрат по сплаті судового збору.

3. В решті суми позову у зв`язку із зменшенням позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 09.12.2020

Суддя О.М.Ярмак