Рішення № 93398361, 09.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2020Справа № 910/15379/20Суддя Ярмак О.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" (03124, м.Київ, вул.Миколи Василенка буд.5, код ЄДРПОУ 42394311)

до Українського державного геологорозвідувального інституту (УКРДГРІ) (ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО) (04114, м.Київ, вул.Автозаводська 78-А, код ЄДРПОУ 01432032)

про стягнення 105 299,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Українського державного геологорозвідувального інституту (УКРДГРІ) (ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО) про стягнення 105 299,86 грн заборгованості по договору на постачання природного газу № 251363/Т від 29.12.2018, а саме: 94 438,73 грн основного боргу, 8095,34 грн пені, 2458,50 грн 3% річних, 307,29 грн інфляційних втрат.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.10.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, про розгляд справи повідомлявся належним чином, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу суду від 02.11.2020 відповідач отримав - 02.11.2020.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про продовження процесуальних строків, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.12.2018 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір № 251363/Т постачання природного газу (для споживачів, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу в 2019 році природний газ в об`ємах та порядку, передбачених цим договором, а споживач зобов`язався прийняти та своєчасно оплатити постачальнику вартість газу в розмірах, строки та в порядку, що передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 2.7 договору фактичний об`єм поставленого у розрахунковому періоді газу, що підлягає оплаті споживачем, підтверджується підписаним між постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних Оператора ГРМ та комерційних вузлів обліку газу. Складання та підписання сторонами актів приймання-передачі газу відбувається в наступному порядку:

- споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику засвідчену копію акту наданих послуг розподілу (транспортування) газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та Оператором ГРМ/Оператором ГТС. В інакшому випадку для розрахунку вартості поставленого за цим договором газу застосовуються дані Оператора ГРМ/Оператора ГТС про об`єм розподіленого (протранспортованого) споживачу газу (пункт 2.7.1 договору);

- на підставі відомостей, отриманих у порядку, передбаченому пунктом 2.7.1, постачальник протягом трьох робочих днів готує, підписує в уповноваженого представника, скріплює печаткою та надає для підписання споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період (пункт 2.7.2 договору);

- споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача, та скріплений печаткою (за її наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу.

За умовами пункту 2.8 договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником. Відсутність у споживача підписаних актів приймання-передачі газу не є підставою для порушення строку остаточного розрахунку, встановленого цим договором (пункти 4.4, 4.5) та не звільняє його від відповідальності за порушення цих строків.

Пунктом 4.5 договору визначено, що розрахунковий період за договором становить один місяць - з 7.00 години першого дня місяця до 7.00 години першого дня наступного місяця.

За умовами пункту 4.7 договору оплата вартості газу здійснюється споживачем в наступному порядку:

4.7.1. оплату вартості газу споживач здійснює протягом поточного місяця постачання у розмірі вартості планового обсягу постачання, передбачених договором на місяць поставки газу.

4.7.2. споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини планового об`єму (обсягу) газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

4.7.3. у випадку недоплати вартості газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 10.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.10.2019, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

У подальшому, сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 06.12.2019 до договору, за умовами якої сторони домовилися продовжити дію договору до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

За положеннями пункту 2 додаткової угоди сторони домовилися про додатковий обсяг постачання природного газу за цією додатковою угодою до договору в листопаді 2019 року.

Дана додаткова угода підписана обома сторонами та скріплена печатками сторін.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами складено та підписано акти прийому передачі природного газу від 31.01.2019 на суму 156 723,65 грн, від 28.02.2019 на суму 104162,02 грн, від 31.03.2019 на суму 73397,90 грн, від 30.04.2019 на суму 11313,11 грн, від 30.11.2019 на суму 35 844,36 грн, від 31.12.2019 на суму 63 982,81 грн, від 31.01.2020 на с уму 54977,29 грн, від 29.02.2020 на суму 43062,53 грн, від 31.03.2020 на суму 30254,10 грн, від 30.04.2020 на суму 5580,19 грн., проте відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого газу виконав частково,у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 94 438,73 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що сума боргу відповідача, яка складає 94438,72 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, за відсутності доказів оплати, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 6.2.2 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно наданого позивачем розрахунку пені, останній просить суд стягнути з відповідача 8095,34 грн пені, нарахування якої здійснено по кожному акту.

Таким чином, здійснивши арифметичний перерахунок пені за визначений позивачем період, суд дійшов висновку про задоволення відповідної позовної вимоги в межах заявлених вимог.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Нараховані позивачем за прострочення виконання зобов`язання 2458,50 грн 3% річних, 307,29 грн інфляційних втрат після здійснення перевірки розрахунків задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, відсутність обов`язку здійснити оплату вартості поставленого газу на заявлену суму не довів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" є обґрунтованими та задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-240, 248-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Українського державного геологорозвідувального інституту (УКРДГРІ) (ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО) (04114, м.Київ, вул.Автозаводська 78-А, код ЄДРПОУ 01432032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" (03124, м.Київ, вул.Миколи Василенка буд.5, код ЄДРПОУ 42394311) 94438 (дев`яносто чотири тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 73 коп. основного боргу, 8095 (вісім тисяч дев`яносто п`ять) грн. 34 коп. пені, 2458 (дві тисячі чотириста п`ятдесят вісім) грн. 50 коп 3% річних, 307 (триста сім) грн. 29 коп. інфляційних втрат, а також 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак