Рішення № 93398322, 08.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2020Справа № 910/10253/20За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Комунального Підприємства "Київпастранс"

про стягнення 217 103,16 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 217 103,16 грн., з яких: 189 543,34 грн. основного боргу, 3 140,46 грн. 3% річних, 4 300,45 грн. інфляційних втрат та 20 118,91 грн. пені на підставі договору про надання послуг № ПЗ/РПЧ-195906/НЮ від 13.09.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору, останньому у грудні 2019 року були надані послуги, які не були оплачені на суму 189 543,34 грн. Окрім того, позивачем нараховано 3 140,46 грн. 3% річних, 4 300,45 грн. інфляційних втрат та 20 118,91 грн. пені на підставі вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10253/20 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляду справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.09.2020 була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, про що свідчить інформація в пошуку поштових відправлень від 12.08.2020 про вручення поштового відправлення (0105471496606) 03.08.2020, тому Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву та заперечень у разі їх наявності.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

13.09.2019 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (виконавець) та Комунальним підприємством "Київпастранс" (замовник) було укладено Договір про надання послуг № ПЗ/РПЧ-195906/НЮ (надалі - договір).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 договору позивач (Виконавець за договором) приймає на себе обов`язки з надання послуги "Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги" код 50220000-3 за ДК 021:2015 (послуги з виконання технічного обслуговування (ТО-2, ТО-3, ТО-4) та поточних ремонтів (ПР-1, ПР-2, ПР-3) електропоїздів ЕР-9м, ЕПЛ-9т), (надалі - Послуги), а відповідач (Замовник за договором) сплатити за надані Послуги за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток № 1), що додається до Договору і є його невід`ємною частиною.

Пунктом 3.2 договору сторонами узгоджено, що оплата за Послуги буде здійснюватися Замовником за рахунок власних коштів та коштів міського бюджету м. Києва.

Порядок розрахунків за рахунок коштів міського бюджету м. Києва здійснюється за таким порядком:

- Замовник здійснює за рахунок коштів міського бюджету за умови підписання Сторонами Акту наданих послуг по виконанню технічного обслуговування та поточного ремонту, за умови наявності відповідних коштів на своєму рахунку в ГУ ДКСУ в місті Києві.

- у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за Послуги здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Замовником бюджетних коштів відповідного призначення на свій реєстраційний рахунок (п. 3.2.1 договору).

Порядок розрахунків за рахунок власних коштів підприємства здійснюється Замовником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 30 робочих днів з дати підписання Замовником Акту наданих Послуг (п. 3.2.2).

26.09.2019 укладено додаткову угоду № 1 до договору та викладено п. 3.1 у новій редакції.

Згідно умов п. 3.1 договору Вартість Послуг (ціна Договору) визначається згідно з Специфікацією (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору і становить 26 451 543,17 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору Залізниця у грудні 2019 року надала відповідачу послуги з виконання технічного обслуговування (ТО-2, ТО-3) та поточних ремонтів (ПР-1, ПР-2) електропоїздів ЕР-9м, ЕПЛ-9т на загальну суму 444 317,14 грн.

Про що складено та підписано представником КП "Київпастранс" Акт № 4 від 31.12.2019 по виконанню послуг з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутних послуг.

Відповідач частково оплатив надані послуги у розмірі 254 773,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № СЗП00056/1 від 08.04.2020.

Проте, станом на даний час оплата за надані послуги у грудні 2019 відповідачем в повному обсязі не здійснена, чим порушено розділу 3 Договору.

За своєю правовою природою вказаний Договір, є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що один суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин зобов`язані вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Таким чином, відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Враховуючи, що відповідачем частково сплачено заборгованість за договором, сума боргу станом на час розгляду справи та прийняття рішення становить 189 543,34 грн.

Таким чином, свої зобов`язання за Договором Відповідач не виконав, оплату за надані послуги здійснив лише частково.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання з оплати отриманих послуг на суму 189 543,34 грн., доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, строк оплати є таким, що настав, суд визнає обґрунтованими позовну вимогу про стягнення основної заборгованості у розмірі 189 543,34 грн.

Також, Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3 140,46 грн., та інфляційні втрати у сумі 4 300,45 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, тому суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 140,46 грн. та 4 300,45 грн. інфляційних втрат.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 20 118,91грн. пені, відповідно до п. 7.3 Договору.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконання або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно п. 7.3 договору у разі затримки оплати за Договором, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Оскільки відповідач порушив строк виконання зобов`язання, а саме не здійснив оплату за надані послуги у грудні 2019, тому відповідно до п. 7.3 Договору повинен сплатити позивачу пеню.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки заявлений до стягнення розмір пені є вірним, враховуючи, що пеня розраховувалась окремо за кожен місяць та відповідно до вимог ч.6 ст. 232 ГК України за період не більше, ніж шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, позовна вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 20 118,91 грн. також підлягає задоволенню судом.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, Набережне шосе, буд. 2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815, 01601, м. Київ, вул. Лисенка,6, ідентифікаційний код 40081221) основний борг у сумі 189 543 (сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок три) грн. 34 коп., 3% річних в розмірі 3140 (три тисячі сто сорок) грн. 46 коп., інфляційних втрат в розмірі 4300 (чотири тисячі триста) грн. 45 коп., пені в розмірі 20118 (двадцять тисяч сто вісімнадцять) грн. 91 коп., 3256 (три тисячі двісті п`ятдесят шість) грн. 54 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.12.2020

Суддя І.І. Борисенко