Ухвала суду № 93397985, 08.12.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/96/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.12.2020 Справа № 908/2344/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.,

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І,

розглянувши у судовому засіданні матеріали заяви (вих. б/н від б/д) Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми “Поліпласт-К” про забезпечення позову та матеріали справи № 908/2344/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми “Поліпласт-К” (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-Б)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Пологівський хімічний завод “Коагулянт” (70605, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Лесі Українки, буд. 243)

про зобов`язання вчинити дії

За участю представників учасників справи:

від позивача: Нестеров Є.М., ордер серії АЕ № 1036732 від 30.09.2020;

від відповідача: Бойко П.Ю., ордер серії АЕ № 1042969 від 09.10.2020

ВСТАНОВИВ:

14.09.2020 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 04.09.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми “Поліпласт-К” до Товариства з додатковою відповідальністю “Пологівський хімічний завод “Коагулянт” про зобов`язання відповідача повернути позивачу товар “алюміній гідрат оксиду кристалічний тех.”, отриманий ним у відповідності до умов договору поставки від 20.02.2019 № П-2-218 на підставі видаткової накладної від 07.03.2019 № 15, хімічний склад якого вказаний у висновку судового експерта Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України Філоненко Т.А. від 04.10.2019 № 15221.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2344/20 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.09.2020 у справі № 908/2344/20 вказана позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

До суду 05.10.2020 від позивача надійшла письмова заява, якою усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 суддею Мірошниченко М.В. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми “Поліпласт-К” до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/2344/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.11.2020.

06.11.2020 на адресу суду поштою від відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю “Пологівський хімічний завод “Коагулянт” надійшла зустрічна позовна заява (вих. № б/н від 03.11.2020), в якій останній просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми “Поліпласт-К” на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Пологівський хімічний завод “Коагулянт” 260318,52 грн. витрат на зберігання неякісного товару.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020 зустрічну позовну заяву (вих. № б/н від 03.11.2020) повернуто Товариству з додатковою відповідальністю “Пологівський хімічний завод “Коагулянт”.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.11.2020 позовну заяву (вих. № б/н від 04.09.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми “Поліпласт-К” залишено без руху. Надано позивачу строк: протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, а саме: доплатити судовий збір у сумі 1802,78 грн. за подання позовної заяви до суду.

10.11.2020 позивач подав до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Повідомив, що судовий збір у сумі 1802,78 грн. сплачений. До клопотання позивачем долучено квитанцію № 0.0.1899409934.1 від 10.11.2020 про сплату 1802,78 грн. судового збору.

Відтак, позивачем усунуті недоліки позовної заяви, про які зазначалося в ухвалі від 10.11.2020.

10.11.2020 від позивача надійшла заява (вих. б/н від б/д) про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 продовжений розгляд справи № 908/2344/20 та призначено підготовче засідання на 08.12.2020. Прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми “Поліпласт-К” про забезпечення позову до розгляду. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми “Поліпласт-К” про забезпечення позову призначений у підготовчому засіданні 08.12.2020.

У підготовче засідання 08.12.2020 з`явилися представники сторін.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову. Просив вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на товар “алюміній гідрат оксиду кристалічний тех.” у кількості 18782 кг, отриманий Товариством з додатковою відповідальністю “Пологівський хімічний завод “Коагулянт” від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми “Поліпласт-К” у відповідності до договору поставки від 20.02.2019 № П-2-218 на підставі видаткової накладної від 07.03.2019 № 15; заборонити Товариству з додатковою відповідальністю “Пологівський хімічний завод “Коагулянт” або іншим особам відчужувати товар “алюміній гідрат оксиду кристалічний тех.” у кількості 18782 кг, отриманий Товариством з додатковою відповідальністю “Пологівський хімічний завод “Коагулянт” від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми “Поліпласт-К” у відповідності до договору поставки від 20.02.2019 № П-2-218 на підставі видаткової накладної від 07.03.2019 № 15.

Заява мотивована таким. На виконання договору поставки від 20.02.2019 № П-2-218 на підставі видаткової накладної від 07.03.2019 № 15 позивач поставив відповідачу товар “алюміній гідрат оксиду кристалічний тех.” у кількості 18782 кг. Товар відповідачем оплачений не був. Експертним висновком була встановлена невідповідність вказаного товару сертифікату якості. Позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 93 від 21.07.2020. в якому вимагав повернути вказаний товар. Відповідач товар не повернув, що і стало підставою для звернення до суду. Після подання позовної заяви позивач отримав від відповідача лист від 14.09.2020 № 08/1707, де зазначив про свій намір реалізувати товар, як такий, що не прийнятий та не забраний продавцем (з відшкодуванням витрат на зберігання). На думку позивача, враховуючи позицію відповідача, викладену у листі від 14.09.2020 № 08/1707, та його намір реалізувати товар, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Представник відповідача заперечив проти заяви про забезпечення позову з підстав, зазначених у письмовому запереченні, що надійшло до суду 01.12.2020. Зокрема, представник у судовому засіданні 08.12.2020 зазначив, що відповідач не має наміру реалізовувати товар, товар перебуває на оплатному зберіганні.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми “Поліпласт-К” про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

У силу статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка застосовується судом при розгляді справ (ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України), закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Іншими словами, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення – гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (іншими особами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов`язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу для забезпечення позову. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У той же час, ст. 77 ГПК України передбачає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.

Згідно приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заявник посилається на лист відповідача від 21.07.2020 вих. № 93, з якого, на думку позивача, вбачається намір відповідача реалізувати спірний товар.

Разом з тим, як слідує з листа відповідача від 21.07.2020 вих. № 93, копія якого міститься в матеріалах справи, з березня 2019 ТДВ «ПХЗ «Коагулянт» здійснювало зберігання неякісного товару. Товар “алюміній гідрат оксиду кристалічний тех.” у кількості 18782 кг вартістю 260318,52 грн. розміщений на 24 кв.м сховища (складу зберігання товарів). Зазначає, що для повернення товару необхідно компенсувати витрати на зберігання товару у розмірі 261072,00 грн., в іншому випадку товар буде реалізований для компенсації таких витрат.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.12.2020 зазначив, що відповідач не має наміру реалізовувати товар, товар перебуває на оплатному зберіганні.

Відтак, заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що відповідачем чи-то іншими особами вчиняються дії щодо реалізації спірного товару, товар може зникнути або може бути пошкоджений відповідачем.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За юридичними позиціями Конституційного Суду України верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу; конституційне право людини на судовий захист є гарантією усіх прав і свобод людини і громадянина (абзац дев`ятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003, абзац чотирнадцятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004).

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Найважливішою ознакою суду є його незалежність та безсторонність, а однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 1 частини другої статті 129 Конституції України).

У практиці Європейського суду з прав людини сформовано, серед іншого, характеристики незалежності суду, одна з яких полягає в тому, що суд має сприйматися як незалежний орган; щодо ознак безсторонності суду, то він повинен сприйматися таким з об`єктивного погляду з достатніми гарантіями для виключення будь-яких легітимних сумнівів з цього приводу (пункти 125, 126 рішення від 6 жовтня 2011 року у справі "Агрокомплекс проти України").

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що заявником не обґрунтовано та не подано достатніх доказів на підтвердження того, яким чином не вжиття заходу забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за позовом заявника за умови його задоволення. У заяві викладені лише припущення позивача щодо ймовірної реалізації товару відповідачем.

За таких обставин, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми “Поліпласт-К” про забезпечення позову слід відмовити.

У підготовчому засіданні 08.12.2020 судом оголошено та підписано вступну та резолютивну частини даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми “Поліпласт-К” про забезпечення позову – відмовити.

Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України. Повний текст ухвали складений та підписаний 09.12.2020.

Суддя М.В. Мірошниченко