Ухвала суду № 93397833, 08.12.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08.12.2020 Справа № 905/2062/20

за позовною заявою позивачів:

1) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ),

2) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )

до відповідача: Територіальної громади Селидівської міської ради (код ЄДРПОУ 04052962)

про: визнання права власності на самочинне будівництво нежитлової будівлі

суддя Величко Н.В.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач 1) та ОСОБА_2 (позивач 2), звернулися до Господарського суду Донецької області з позовною заявою б/н від 19.10.2020 (вх.№23051/20 від 03.12.2020) до Територіальної громади Селидівської міської ради, в якій просять:

- винести рішення, яким визнати право власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на самочинне будівництво нежитлової будівлі, загальною площею 274,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

- винести рішення, яким визнати право власності за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на самочинне будівництво нежитлової будівлі, загальною площею 273,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріалам позовної заяви присвоєно єдиний унікальний номер справи № 905/2062/20. За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду цієї справи визначено суддю Величко Н.В. (витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2020).

Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи суд дійшов висновку, що такі матеріали є не достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду з огляду на наступне.

По-перше, зі змісту позовної заяви вбачається, що вона подана на підставі норм Цивільного процесуального кодексу України.

Втім, визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах саме Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України).

Отже посилання позивачів на норми Цивільного процесуального кодексу України є безпідставними.

По-друге, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (ч.1 ст.45 ГПК України).

Згідно приписів ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом пунктів 1, 6, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Згідно з ч.1 ст. 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

За приписами ч. ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача (ч.2 ст. 173 ГПК України).

Зі змісту позовної заяви не вбачається і окремим документом не подавалось аргументоване клопотання про об`єднаня в одне провадження декілька справ за позовами різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Вимоги до позовної заяви визначено у статті 162 ГПК України. Так, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно частини третьої цієї статті позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Однак, позивачами зазначених вище вимог не виконано. В позовній заяві не зазначено та не додано документального підтвердження щодо статусу фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців).

Також у позовній заяві позивачами вказано, що справа відноситься до юрисдикції загальних судів, відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позов подано до господарського суду, але мотивів не наведено та не подано доказів на їх підтвердження. Не вказано та не подано доказів звернення до місцевого загального суду з позовом щодо права власності на спірне нерухоме майно та отримання відмови у відкритті провадження.

Разом з тим, статтею 30 ЦПК України визначена виключна підсудність, яка не передбачає подання позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, до господарського суду.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, які визначає позивач.

По-трете, відповідно до ч.1 ст.172, п.1 ч.1 ст.164 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів додаються до позовної заяви.

Отримання усіма учасниками судового процесу позовної заяви з доданими до неї документами є обов`язковою передумовою розгляду справи судом.

За змістом п.61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, о видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За таких обставин, належними доказами, що свідчать про виконання позивачем зазначених вимог ГПК України, є документи на підтвердження надсилання учасникам справи копії позовної заяви та всіх доданих до неї додатків відповідним листом та другий примірник опису вкладення, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення.

Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, заявниками не надано опис вкладення та поштову квитанцію про направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

Отже, позивачами не дотримано вимог ч.1 ст.172, п.1 ч.1 ст.164 ГПК України.

По-четверте, п.2 ч. 1 ст. 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.2 ст.4 цього Закону).

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2020 рік” встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року на рівні 2102,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Як вбачається, ціна позову визначена у сумі 520000,00 грн., у тому числі:

270000,00 грн. - за вимогами ОСОБА_1 ,

250000,00 грн. - за вимогами ОСОБА_2 .

З огляду на матеріали позовної заяви, норми ч.1 ст. 47, п.2 ч.1 ст.163 ГПК України та п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір складає:

за вимогами ОСОБА_1 - 4050,00 грн. (1,5 % від вартості майна 270000,00 грн.);

за вимогами ОСОБА_2 - 3750,00 грн. (1,5 % від вартості майна 250000,00 грн.).

Втім, до позовної заяви додано квитанцію № 0.0.1927447241.1 від 02.12.2020 про сплату судового збору ОСОБА_2 у сумі 2500,00 грн. та квитанцію № 0.0.1927447424.1 від 02.12.2020 про сплату судового збору ОСОБА_1 у сумі 2700,00 грн.

Таким чином, позивачами не додержано вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України та не додано докази сплати судового збору у встановленому розмірі.

По-п"яте, ч.2 ст.164 ГПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.ч. 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об`єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог п.5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, а в разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій - також і цих вимог.

Згідно з п.5.27 Державного стандарту «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Натомість, до позовної заяви додані копії документів, які взагалі не засвідчені. Крім того, до позовної заяви додано договір №260 від 30.09.2019 про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення групи тимчасових споруд не повного змісту. При цьому, у позовній заяві не вказано про те, що до суду подається витяг з договору №260 від 30.09.2019, що є порушенням та ч.ч. 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України.

Відповідно до частини першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на те, що позивачами не дотримано вимог ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи, що приписи ст.174 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд залишає позовну заяву без руху з встановленням строку усунення виявлених недоліків.

Керуючись, ст.ст. 47, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , б/н від 19.10.2020 (вх.№23051/20 від 03.12.2020) - залишити без руху.

2. Встановити десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до канцелярії суду:

- аргументованих письмових пояснень (клопотання) про об`єднаня в одне провадження декількох справ за позовами різних позивачів до одного й того самого відповідача;

- письмових пояснень та відповідних доказів правового статусу суб`єктів звернення (позивачів);

- доказів направлення відповідачу копії позовної заяви б/н від 19.10.2020 з доданими до неї документами листом з описом вкладення на адресу, що відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме доплатити судовий збір:

за вимогами ОСОБА_1 - 1350,00 грн.,

за вимогами ОСОБА_2 - 1250,00 грн.;

- надати належним чином засвідчені та належної якості копії письмових доказів, які додані до позовної заяви;

- належним чином засвідчену копію повного тексту договір №260 від 30.09.2019 про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення групи тимчасових споруд або оригінал такого договору.

3. Роз`яснити позивачам, що у разі усунення ними недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

4. Ухвала набрала законної сили 08.12.2020 і оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Величко