Ухвала суду № 93397634, 08.12.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі

08.12.2020м. ДніпроСправа № 904/5461/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (м. Черкаси)

до Комунального закладу "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу № С/353-19 від 07.03.2019 у загальному розмірі 45 421 грн. 90 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального закладу "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Криворізької міської ради (далі - відповідач) заборгованість за договором на постачання природного газу № С/353-19 від 07.03.2019 у загальному розмірі 45 421 грн. 90 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 41 201 грн. 28 коп. - основний борг;

- 3 297 грн. 17 коп. - пені;

- 308 грн. 86 коп. - інфляційні втрати;

- 614 грн. 59 коп. - 3% річних.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп. та витрати, пов`язані із наданням професійного правничої допомоги у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором на постачання природного газу № С/353-19 від 07.03.2019 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем природний газ, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 41 201 грн. 28 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі підпункту 6.2.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 11.03.2020 по 31.10.2020 в сумі 3 297 грн. 17 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період з березня 2020 року по серпень 2020 року у сумі 308 грн. 86 коп., а також 3% річних за загальний період з 11.03.2020 по 30.09.2020 у сумі 614 грн. 59 коп.

Ухвалою суду від 27.10.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від позивача надійшла заява (вх. суду № 56934/20 від 01.12.2020), якою він направляє на розгляд спільну заяву про затвердження мирової угоди, укладену між сторонами по справі № 904/5461/20; до клопотання було додано мирову угоду від 27.11.2020.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, розглянувши подану сумісну заяву про затвердження мирової угоди, перевіривши повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання,

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 07.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (далі - постачальник, позивач) та Комунальним закладом "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Криворізької міської ради (далі - споживач, відповідач) було укладено договір на постачання природного газу № С/353-19 (далі - договір, а.с.7-10), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2019 році природний газ (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 021:2015 - 09120000-6 Газове паливо (Природний газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3. договору річний плановий обсяг постачання газу - до 29 141 тис. куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях кварталів, згідно графіку передбаченого договором.

У пункті 11.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктами 3.1., 3.2. договору встановлено, що розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Ціна газу становить 6 845 грн. 00 коп. за 1 000 куб.м., крім того ПДВ - 1 369 грн. 00 коп., всього з ПДВ - 8 214 грн. 00 коп.

У пункті 2.9. договору передбачено, що визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ; на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період підписаних уповноваженим представником постачальника у письмовій формі або з використанням електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" за допомогою модулю "Електронний документообіг" до програмного забезпечення "М.Е.Dos IS".

На виконання умов договору позивачем у період з лютого по березень 2020 року було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 41 201 грн. 28 коп., що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу:

- актом приймання-передачі природного газу № РН-0001326 від 17.03.2020 на суму 12 856 грн. 16 коп. (а.с. 21);

- актом приймання-передачі природного газу № РН-0002293 від 13.04.2020 на суму 28 345 грн. 12 коп. (а.с. 20).

Вказані акти підписані, зокрема, позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень щодо обсягів та якості отриманого природного газу, акти підписані представником відповідача та скріплені відтиском його печатки.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку продавця за договором поставити природний газ відповідає обов`язок покупця оплатити вартість газу і наданих послуг.

У розділі 3 договору сторони узгодили ціни на газ. В подальшому, між позивачем та відповідачем було укладено додаткові угоди, якими сторони змінювали ціну газу (а.с.11-19).

У пункті 3.6. договору сторони погодили, що загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за договором і становить 239 364 грн. 17 коп., у тому числі ПДВ - 20%.

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07:00 години першого дня місяця до 07:00 години першого дня наступного місяця; оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступного порядку: оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 10 числа розрахункового місяця на підставі рахунку, що надається постачальником споживачу не пізніше 5 числа розрахункового місяця у розмірі, що не перевищує 100 тис. грн.; у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу; остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

В порушення вказаних умов договору, відповідач поставлений у спірний період природний газ оплатив із порушенням визначених у пункті 4.2. договору термінів.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо заперечень відповідача стосовно строку та якості поставленого у спірний період позивачем природного газу. А також, з вищезазначених актів приймання-передачі природного газу вбачається, що акти підписані без заперечень. Отже, позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за договором.

Відповідно до пункту 6.2.1. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Отже, за прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 6.2. договору позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 11.03.2020 по 31.10.2020 в сумі 3 297 грн. 17 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період прострочення з березня 2020 року по серпень 2020 року в сумі 308 грн. 86 коп. та 3% річних за загальний період прострочення з 11.03.2020 по 30.09.2020 в сумі 614 грн. 59 коп.

В той же час, в процесі розгляду справи від позивача та відповідача надійшла сумісна заява, в якій вони просили суд затвердити мирову угоду від 27.11.2020, укладену між сторонами по справі № 904/5461/20. До клопотання було додано мирову угоду від 27.11.2020.

Так, частиною 7 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Частинами 1 та 2 статті 192 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

У відповідності до положень вказаної статті, між позивачем та відповідачем 27.11.2020 було укладено мирову угоду по справі, яку позивач та відповідач просять суд затвердити та закрити провадження у справі.

При цьому, частиною 3 статті 192 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок господарського суду до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди роз`яснити сторонам наслідки такого рішення, та перевірити, чи не обмежені представники сторін у правовій можливості вчинення відповідних дій.

Так, судом встановлено, що умови укладеної між сторонами мирової угоди від 27.11.2020 не суперечать чинному законодавству України, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є виконуваними, а також стосуються лише прав та обов`язків сторін щодо предмета спору.

Обставини, визначені частиною 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, щодо наявності підстав для відмови у затвердженні мирової угоди, відсутні.

Мирова угода від 27.11.2020 укладена у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством, а тому підлягає прийняттю та затвердженню господарським судом.

Судом встановлено, що мирова угода підписана:

- зі сторони позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" - директором Фесенко Є.О., повноваження якого підтверджуються наказом від 04.03.2020 (а.с.25);

- зі сторони відповідача - Комунального закладу "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Криворізької міської ради мирова угода підписана керівником - Колос О.В., повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.35).

При цьому, частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до статті 193 Господарського процесуального кодексу України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (на підставі статей 3, 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне затвердити укладену сторонами мирову угоду від 27.11.2020, а провадження у справі закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 102 грн. 00 коп.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн. 00 коп.);

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову становить 45 421 грн. 90 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову складала 2 102 грн. 00 коп. (1,5 відсотка ціни позову). Під час звернення із позовом до суду, позивач сплатив судовий збір в сумі 2 102 грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення № 5750 від 30.09.2020.

В той же час, відповідно до частин 1, 4 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

Аналогічна норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

З тексту мирової угоди від 27.11.2020 вбачається, що в її пунктах 5 та 6 сторони узгодили повернення позивачу у відповідності до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову; інші 50% судового збору за мировою угодою покладаються на відповідача.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе в порядку, визначеному частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору у розмірі 1 051 грн. 00 коп., оскільки до прийняття рішення у справі між сторонами укладено мирову угоду.

В іншій частині витрати по сплаті судового збору за умовами мирової угоди віднесені на відповідача, що відповідає волі сторін та не суперечить вимогам законодавства.

На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 192-193, 231-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" та Комунального закладу "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Криворізької міської ради про затвердження мирової угоди.

2. Затвердити мирову угоду у справі № 904/5461/20 від 27.11.2020, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" та Комунальним закладом "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Криворізької міської ради, у наступній редакції:

"Мирова угода

м. Кривий Ріг 27.11.2020

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", в особі директора Фесенко Євгена Олеговича, який діє на підставі Статуту, (далі - позивач), з однієї сторони та Комунальним закладом "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Криворізької міської ради, в особі керівника Колос Олени Володимирівни, що діє на підставі Статуту (далі - відповідач), що є сторонами у справі № 904/5461/20, яка знаходиться в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області, за позовом ТОВ "Енергогазрезерв" до Комунального закладу "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Криворізької міської ради про стягнення заборгованості у сумі 45 421 грн. 90 коп., керуючись статтею 192 Господарського процесуального кодексу України, домовились про укладення мирової угоди у справі на наступних умовах:

1. Відповідач визнає наявну заборгованість за природний газ, заявлену в позовній заяві

за періоди:

- у березні 2020 року у сумі - 28 345 грн. 12 коп.;

- у лютому 2020 року у сумі - 12 856 грн. 16 коп.

2. Сторони дійшли домовленості, застосовувати до відповідача 3 % за користування грошовими коштами у сумі - 614 грн. 59 коп., інфляційні збитки у сумі - 308 грн. 86 коп. та пеню за несвоєчасне проведення розрахунків на суму - 3 297 грн. 17 коп., що разом становить - 4 220 грн. 62 коп. сплатити до 30.12.2020 року включно.

3. Відповідач зобов`язується заборгованість в сумі - 41 201 грн. 28 коп. сплатити до 30.12.2020 року включно.

4. Позивач гарантує, що з моменту підписання цієї мирової угоди при умові належного

її виконання не матиме жодних майнових претензій до відповідача з приводу заборгованості,

погашення якої є предметом цієї мирової угоди.

5. Керуючись статтею 192 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із добровільним врегулюванням спору між ТОВ "Енергогазрезерв" та Комунальним закладом "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Криворізької міської ради, шляхом підписання сторонами мирової угоди, просимо суд затвердити мирову угоду та прийняти рішення щодо повернення позивачу 50 % судового збору в порядку частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

6. Відповідач зобов`язується перерахувати 50 % (п`ятдесят відсотків) судового збору у

сумі - 1 051 грн. 00 коп. позивачу з моменту отримання затвердженої Господарським судом Дніпропетровської області мирової угоди, однак не пізніше 30.12.2020.

7. Сторони визнають, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

8. Дана Мирова угода вступає в силу з моменту її затвердження Господарським судом

Дніпропетровської області і діє до повного її виконання сторонами.

9. У разі невиконання відповідачем своїх зобов`язань, передбачених даною мировою угодою, суми, зазначені у пунктах 1, 2, 3 та 6 даної угоди підлягають стягненню у примусовому порядку, шляхом звернення позивача до відповідних органів України з відповідною заявою. Виконавчим документом слугуватиме дана мирова угода та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області.

10. Дана угода складена в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін, та один - Господарському суду Дніпропетровської області.

11. Наслідки укладання мирової угоди та закриття провадження у справі, передбачені статтями 130, 192, 193 Господарського процесуального кодексу України, сторонам відомі та зрозумілі.

12. Сторони надсилають мирову угоду до суду для її затвердження. Мирова угода підписується сторонами за спільною згодою, ніяких зауважень чи претензій у сторін один до одного немає.

Від позивача

Директор ТОВ "Енергогазрезерв" (підпис, печатка) Є.О. Фесенко

Від відповідача

Керівник Комунального закладу

"Центр соціально-психологічної реабілітації дітей"

Криворізької міської ради (підпис, печатка) О.В. Колос"

3. У разі затримки перерахування грошових коштів, згідно з визначеними у пункті 3 Мирової угоди терміном та розміром, у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", ухвала господарського суду про затвердження цієї Мирової угоди вважатиметься виконавчим документом та у розумінні пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону підлягатиме виконанню державною виконавчою службою по стягненню заборгованості з Публічного акціонерного товариства "Роганська картонна фабрика" в примусовому порядку.

4. Відповідно до статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" та частини 2 статті 193 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала є виконавчим документом та може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (18002, м. Черкаси, вулиця Гоголя, будинок 137; ідентифікаційний код 36860996).

Боржником за цією ухвалою є Комунальний заклад "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Криворізької міської ради (50011, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Озерна, будинок 17; ідентифікаційний код 25843691).

5. Закрити провадження у справі № 904/5461/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" до Комунального закладу "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Криворізької міської ради про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу № С/353-19 від 07.03.2019 у загальному розмірі 45 421 грн. 90 коп.

6. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (18002, м. Черкаси, вулиця Гоголя, будинок 137; ідентифікаційний код 36860996) частину сплаченого судового збору у сумі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп., перерахованого згідно з платіжним дорученням № 5750 від 30.09.2020, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання, тобто з 08.12.2020.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили, тобто до 09.12.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений і підписаний - 08.12.2020.

Суддя Ю.В. Фещенко