Ухвала суду № 93396653, 07.12.2020, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

(про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою)

Справа № 348/2429/20

Провадження № 1-кс/348/602/20

07 грудня 2020 року м. Надвірна

Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., за участю секретаря судового засідання Кушнірчук М.Д., прокурора Надвірнянської місцевої прокуратури Іроденко О.С., слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП Синяка Я.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Романка В.М., розглянувши клопотання слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції Синяка Я.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, з професійно-технічною освітою, не працюючого, раніше не судимого, 29.04.2020 до Івано-Франківського міського суду направлено обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Клопотання надійшло до суду 07.12.2020.

Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090200000606 від 05.12.2020 щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора Іроденко О.С., слідчого Синяка Я.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Романка В.М.,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, старший лейтенант поліції Синяк Я.В. звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Іроденко О.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 .

Обставини, зазначені в клопотанні.

В обгрунтування своїх вимог слідчий посилається на те, що слідчим відділенням Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090200000606 від 05.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 4 грудня 2020 року приблизно о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 знаходився у приміщенні боксу автомобільної мийки, що за адресою: м. Надвірна, вул. Сірика 1-А, Івано-Франківської області, де він проходив стажуванні на посаді автомийника.

У цей час, до приміщення вказаного боксу автомобільної мийки, на автомобілі марки Volkswagen моделі Passat B8 реєстраційний номер НОМЕР_1 синього кольору приїхала ОСОБА_2 , яка тимчасово ввірила свій автомобіль ОСОБА_1 для проведення відповідних робіт.

У цей момент у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, того ж дня, приблизно о 14:00 год. ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з метою тимчасового, безпідставного користування транспортним засобом, шляхом запуску двигуна за допомогою отриманого раніше від потерпілої ОСОБА_2 ключа, усвідомлюючи, що остання не надавала дозволу здійснювати виїзд на її автомобілі за межі автомийки, встановив контроль над автомобілем та здійснив рух з першочергового місця перебування транспортного засобу, виїхавши за межі вище зазначеної автомийки, тим самим заволодів транспортним засобом – автомобілем марки Volkswagen моделі Passat B8 реєстраційний номер НОМЕР_1 синього кольору, середньоринкова вартість якого орієнтовно може складати 500000 гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Після цього 5 грудня 2020 року приблизно о 14:00 год. ОСОБА_1 у смт. Заболотів, по вул. Надпрутна, Снятинського району, Івано-Франківської області, був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції Снятинського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області у зв`язку із порушенням правил дорожнього руху.

5 грудня 2020 року о 17:40 год. за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_1

6 грудня 2020 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Обгрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 05.12.2020; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , та іншими доказами в їх сукупності.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

В клопотанні слідчого зазначено що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення особливо тяжкого злочину. При цьому ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, постійних доходів для існування немає. Також ОСОБА_1 може незаконно виплати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки він знайомий з ними безпосередньо, тому перебуваючи на волі об`єктивно матиме можливість чинити на них тиск. Крім того ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відносно нього 29.04.2020 до Івано-Франківського міського суду направлено обвинувальний акт за ч. 3 ст. 185 КК України, однак ОСОБА_1 на шлях виправлення та перевиховання не став, правильних висновків для себе не зробив, вчинив новий умисний злочин, і таким чином становить небезпеку для суспільства.

Також при обранні запобіжного заходу слідчий просить врахувати, що ОСОБА_1 неодружений, на утриманні у нього нікого не має, не має постійного місця роботи, усталеного способу життя, що вказує на відсутність у нього стійких соціальних зв`язків.

Вказані обставини дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 неможливо застосувати жоден із більш м`яких запобіжних заходів. Тому відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого, чи вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також негативно вплинуть на об`єктивне розслідування кримінального провадження, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Позиція сторін кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання просили його задоволити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 -адвокат Романко В.М. в судовому засіданні заперечив проти застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведені належними доказами існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так як підозрюваний ОСОБА_1 не має жодного наміру ухилятись від слідства та суду, також не має наміру чинити тиск на потерпілу та свідків по кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Також зазначає про неправильну кваліфікацію дій підозрюваного, оскільки прокурором не наведеного обґрунтованість дій підозрюваного саме за ч. 3 ст. 289 КПК України, так як не має оцінки щодо реальної вартості автомобіля. Також прокурором недоведено неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу. При обранні запобіжного заходу просить врахувати особу підозрюваного ОСОБА_1 , який проживає у фактичних шлюбних відносинах, працює по тимчасових заробітках та веде усталений спосіб життя, тобто має міцні соціальні зв`язки. Просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`ягкий запобіжний захід у виді домашнього арешту, який він буде відбувати по місцю проживання цивільної дружини в Верхній Майдан.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, також заперечив щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки він не має жодного наміру ухилятись від слідства та суду, впливати на потерпілу по кримінальному провадженні чи вчиняти інші злочини. Просить застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, щоб мати можливість працювати та відшкодувати потерпілій завдану шкоду.

Оцінка і мотиви суду.

Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Щодо обґрунтованості підозри.

Запобіжні заходи можуть застосовуватись зокрема до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій в порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК повідомлено про підозру.

Як підтверджується витягом з ЄРДР від 05.12.2020, досудове розслідування по кримінальному провадженні за № 12020090200000606 розпочате 05.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

05.12.2020 о 17:40 год. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

06.12.2020 на підставі ст.ст. 276, ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою про те, що ОСОБА_1 оголошено про підозру, вручено повідомлення про підозру та роз`яснено суть підозри, про що свідчить його особистий підпис (а.с. 20-21). Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Обгрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 05.12.2020; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , та іншими доказами в їх сукупності.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 міг вчинити кримінально-протиправне діяння, інкриміноване йому стороною обвинувачення.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, та вирішувати питання щодо правильності кваліфікації дій особи. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів. Надані стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 289 КК України застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, та інші обставини, визначені в ст. 178 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що з врахуванням даних про особу ОСОБА_1 , з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, і суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що на даний час існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема ризик переховування підозрюваного від суду підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцять років з конфіскацією майна або без такої, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Також суд враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 не одружений, на утриманні нікого не має, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, в будь-який момент може змінити місце проживання, що в свою чергу свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків. Посилання сторони захисту про наявність в обвинуваченого міцних соціальних зв`язків суд вважає необгрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

Ризик переховування від правосуддя суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки підозрюваного ОСОБА_1 (особливості поведінки, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування, тощо) і приходить до висновку, що ризик переховуватися є досить актуальним вважаючи на особистість підозрюваного та тяжкість ймовірного покарання.

При оцінці ризику впливу на потерпілого та свідків по кримінальному провадженні необхідно враховувати встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків по кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, потерпілий та свідки ще не були допитані в судовому засіданні, тому підозрюваним може бути здійснений вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх особи.

Наявність обґрунтованих ризиків вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що 29.04.2020 відносно нього до Івано-Франківського міського суду направлено обвинувальний акт за ч. 3 ст. 185 КК України, однак ОСОБА_1 на шлях виправлення та перевиховання не став, правильних висновків для себе не зробив, та повторно підозрюється вчиненні нового умисного корисливого кримінального правопорушення, тому на даний існують ризики того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, зможе продовжити займатись злочинною діяльністю.

Таким чином посилання сторони захисту на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними, оскільки слідчим та прокурором наведено достатні та переконливі докази про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

Отже, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність в ОСОБА_1 статусу підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого злочину та доведених ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про продовження застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.

Так, особистого зобов`язання для запобігання трьом доведеним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_1 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Застосування особистої поруки є неможливим, оскільки відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу.

Посилання сторони захисту про можливість застосуваня до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту слідчий суддя вважає необгрунтованими, оскільки враховує характер підозри ОСОБА_1 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише прав ОСОБА_1 , але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, а так само особу підозрюваного, який офіційно не одружений, на утриманні нікого не має, відсутність у нього постійного джерела доходів, а також наявність ризиків переховування, можливості впливу на потерпілого та свідків по кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, що дає підстави стверджувати те, що домашній арешт не забезпечить належних гарантій здатності підозрюваного самостійно дотримуватись належної процесуальної поведінки без додаткових стимулюючих факторів. Крім того суду не надано доказів про місце можливого перебування підозрюваного ОСОБА_1 під домашнім арештом, не зазначено адресу такого житла, правові підстави проживання ОСОБА_1 в такому житлі, стан придатності житла до проживання, дані про інших осіб, які проживають у відповідному житлі, їх думку щодо можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_1 домашнього арешту у відповідному житлі. Тому застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не дає змоги в повній мірі нівелювати існуючі ризики, у тому числі переховування від суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання судом встановлено, що надані прокурором докази доводять обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора і наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який здатен запобігти доведеним ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника -адвоката Романка В.М. про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту слід відмовити, оскільки слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість жодного із більш м`яких запобіжних заходів забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, тому застосування тримання під вартою, на даному етапі є виправданим.

Щодо розміру застави.

Також суд зазначає, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).

Отже розмір застави відповідно до статті 183 КПК встановлюється за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому розмір застави, у відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на наведені норми законодавства, ураховуючи: тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , обставини вчинення правопорушення, вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, сімейний та майновий стан підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов переконання про необхідність визначити підозрюваному ОСОБА_1 мінімально можливий розмір застави, передбачений ст. 182 КПК України за вказане кримінальне правопорушення, в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.12.2020 становить 181600 грн.

На думку слідчого судді такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 слідчий суддя не вбачає.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

-прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі всіма потерпілими та свідками по даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в`їзд в Україну, зобов`язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою..

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідча суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції Синяка Я.В., погоджене з прокурором Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Іроденко О.С. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 – задовільнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з моменту його затримання, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Визначити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 з 17 год. 40 хв. 05 грудня 2020 року до 17 год. 40 хв. 02 лютого 2021 року.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Розмір застави визначити в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 181600 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень 00 коп., яка може бути внесена підозрюваним чи іншою особою на депозитний рахунок UA158201720355259002000002265, МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі всіма потерпілими та свідками по даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в`їзд в Україну, зобов`язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.

Порушення вище викладених умов запобіжного заходу у вигляді застави має наслідком звернення застави в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя/ суд вирішуватиме питання про застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Якщо підозрюваний/обвинувачений виконає всі покладені на нього цією ухвалою зобов`язання, застава повертається підозрюваному/обвинуваченому/заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Романка В.М. про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту – відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Міськевич О.Я.