Рішення № 93395796, 27.11.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3880/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

представника позивача Огороднікова К.О.,

відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,

позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з теплопостачання та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулося Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з липня 2003 року по травень 2019 року включно в сумі 55325,25 грн, що виникла за споживачем за адресою: АДРЕСА_1 , а також судові витрати в розмірі 1921,00 грн. В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що відповідач ОСОБА_3 є споживачем послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , які надаються позивачем. На ім`я відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідач неналежним чином не виконує свої зобов`язання з оплати наданих послуг, внаслідок чого за споживачем утворилась вказана заборгованість.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що через неналежну якість послуг з теплопостачання, у зимовий період було пошкоджено радіатор системи централізованого опалення у вищевказаному житловому приміщенні, в зв`язку з чим силами працівників житлово - експлуатаційної організації квартира була відключена від мереж централізованого опалення. А отже, власник квартири не є споживачем послуг, які надаються позивачем. Крім того, позивач заявила про застосування позовної давності до вимог позивача.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подали до суду зустрічну позовну заяву, в якому просили скасувати нараховану заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 59271,07 грн, зобов`язати не нараховувати заборгованість за послуги з теплопостачання, визнати їх потерпілими від незаконних дій посадових осіб відповідача, стягнути з відповідача матеріальні збитки на користь ОСОБА_1 в сумі 6410,84 грн та на користь ОСОБА_2 в сумі 2410,83 грн, моральні збитки на користь ОСОБА_1 в сумі 30000,00 грн та на користь ОСОБА_2 в сумі 20000,00 грн, надати правову оцінку незаконним діям посадових осіб відповідача, застосувати позовну давність при ухваленні рішення на користь позивача, судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом.

В обґрунтування вказаних вимог позивачі посилалися на те, що заборгованість в сумі 59271,07 грн, яка нарахована за послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає фактичному споживанню теплової енергії, оскільки вказане житлове приміщення було відключене від мережі централізованого опалення через неналежну якість послуг, що надавалися, а нарахована заборгованість не відповідає фактичному споживанню теплової енергії та при розрахунку вказаної заборгованості не взято до уваги наявність втрат температури теплоносієм через відсутність належної ізоляції труби поза межами житлового будинку. Письмові докази, надані на підтвердження заборгованості є недопустимими. Під час розрахунку заборгованості не взяті до уваги рішення суду, з приводу цих же правовідносин. Директор виробничої одиниці «Костянтинівка тепломережа» Сірохін О.А., а також директор департаменту житлово-комунального господарства ОСОБА_4 неналежним чином реагували на звернення позивачів щодо наявності необґрунтованої заборгованості. Для захисту своїх прав споживачів позивачами була здійснена поїздка до м. Києва з метою бути прийнятими Президентом України, направлена кореспонденція. Через протиправні дії працівників відповідача у позивачів погіршилося самопочуття та вони були змушені придбавати ліки. Загальна вартість витрат склала для ОСОБА_1 – 6410,84 грн, для ОСОБА_2 – 2410,83 грн. Вказані протиправні дії відповідача спричинили моральні страждання позивачам, які вони оцінюють в розмірі 30000,00 грн для ОСОБА_1 , в розмірі 20000,00 грн для ОСОБА_2 .

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові та в заявах по суті справи, усно заявив про застосування позовної давності до вимог зустрічної позовної заяви.

Позивачі за зустрічним позовом в судовому засіданні підтримали вимоги, викладені в зустрічній позовній заяві, просили застосувати строк позовної давності до вимог первісного позову.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується договором дарування від 07 серпня 2001 року, АЕВ № 370946, копія якого долучена до матеріалів справи.

ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» є постачальником послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 . На ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 у ВО «Костянтинівкатепломережа».

В період з жовтня 2008 по квітень 2019 року позивачем надавались послуги з централізованого опалення, що підтверджується актами про підключення житлового будинку АДРЕСА_3 до системі централізованого опалення від 19.10.2007 року, 23 жовтня 2008 року, 15 жовтня 2009 року, 08 жовтня 2010 року, від 15 жовтня 2011 року, від 15 жовтня 2012 року, від 05 жовтня 2013 року, від 23 жовтня 2014 року, від 16 жовтня 2015 року, від 15 жовтня 2016 року, від 17 жовтня 2017 року, від 25 жовтня 2018 року. Посилання відповідача про те, що акт на включення опалення підписаний іншою особою ніж зазначено в ньому суд відхиляє, оскільки судом вказаний факт не був встановлений.

Відповідно до заяви від 29.10.2003 р. та заяв, складених у період з 2006 року по 2011 рік ОСОБА_5 , яка проживала у вказаному житловому приміщені, ОСОБА_1 неодноразово зверталися з вимогами до ВО «Костянтинівкатепломережа» щодо належного надання послуг з теплопостачання, направлення комісії для складання відповідних актів та здійснення перерахунку нарахованих сум.

У листі від 30.09.2019 року ВО «Костянтинівкатепломережа» повідомила про те, що надати документи щодо розгляду заяв та скарг споживачів, складені у період з 2001 року по 2011 рік неможливо через закінчення терміну їх зберігання.

11 липня 2011 року директором КП «СЄЗ» ОСОБА_6 , начальником ПТО Скляровою К.Е., та власником квартири ОСОБА_1 складено акт, яким вказані особи підтверджують відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж ЦО І ГВП будинку за адресою: АДРЕСА_1 : в квартирі відсутні розводка системи ЦО та радіатори. Представник виконавця послуг з ЦО і ГВП вказаний акт не підписав.

Вказані обставини визнаються сторонами та підтверджуються відповідними документами, копії яких долучені до матеріалів справи.

Частиною 1 статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. ч. 1ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно із п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлений інший строк.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 не здійснювала оплату послуг з теплопостачання за вказаною адресою, в зв`язку з чим позивачем нарахована заборгованість за період з липня 2003 року по травень 2019 року в розмірі 55325,25 грн.

Суд, розглядаючи питання обґрунтованості вимог за наведеним розрахунком, дійшов висновку про те, що у задоволені позовних вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з теплопостачання за період з липня 2003 року по вересень 2016 року та у задоволені позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» про скасування нарахованої заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 59271,07 грн необхідно відмовити за таких підстав.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене, а також те, що позивач за первісним позовом звернувся до суду із вказаним позовом 18 червня 2019 року, а позивач ОСОБА_1 за зустрічним позовом 21 жовтня 2019 року, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованості, що виникла з 01 липня 2003 року по 30 вересня 2016 року, та вимоги позивача за зустрічним позовом про скасування заборгованості, яка виникла з січня 1997 року по 20 жовтня 2016 року, пред`явлені позивачами поза межами строку позовної давності, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно з розрахунку, наданого позивачем, за період з 01 жовтня 2016 року по 31 травня 2019 року за вказаною адресою була нарахована заборгованість в розмірі 32475,24 грн.

Вказаний розрахунок відповідає вимогам, передбаченим Правилами надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630.

Посилання відповідача ОСОБА_1 про те, що вартість наданих послуг з теплопостачання має вираховуватися залежно від кількості витрачених калорій на опалення приміщення є необґрунтованим, оскільки такий порядок нарахування вартості послуг використовується за наявності будинкових або квартирних засобів обліку, та законом передбачено інший порядок перерахунку вартості житлово-комунальних послуг в разі їх ненадання або надання послуг неналежної якості, своєю чергою відсутність внутрішньо квартирної мережі централізованого опалення сама собою не свідчить про ненадання послуг з теплопостачання.

Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону від 24.06.2004 року) споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 18 вказаного Закону у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з`явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред`явленої претензії. У разі встановлення за результатами аналізу факту погіршення нормованих показників якості води, витрати споживача, які він здійснив при оплаті вартості проведення аналізу води, підлягають компенсації за рахунок виконавця/виробника.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 р. №151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості» у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, наведених у додатку, а саме: щодо централізованого опалення на 5 відсотків за кожний градус відхилення від 18° C до 12° C у житлових приміщеннях (у наріжних кімнатах - від 20° C до 14° C) плати за період відхилення (протягом усього строку відхилення); при температурі в житлових приміщеннях нижче ніж 12 C (у наріжних кімнатах - нижче ніж 14 C) плата за централізоване опалення не справляється.

Разом з тим, судом не встановлені обставини щодо складання відповідних актів-претензій з приводу ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг у період з 01 жовтня 2016 року по 31 травня 2019 року.

Посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що вона не є користувачем послуг з теплопостачання, оскільки її квартиру було відключено від мережі теплопостачання не спростовує висновків суду з таких підстав.

Згідно з п.п. 24, 25, 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок розгляду та прийняття рішення про відключення окремого житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання. Так, для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку. Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов`язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання. Засідання Комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП. Підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж ЦО і ГВП є невиконання умов, визначених у пунктах 2.1 та 2.2 цього Порядку. У разі незгоди заявника з відмовою спір вирішується в судовому порядку. Якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення, Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку. Про відмову у розгляді заяви Комісія повідомляє заявника у десятиденний строк. Отримання технічних умов може виконуватись безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання повинен відповідати вимогам чинних нормативних документів. Вибір запропонованих схем може супроводжуватися економічними розрахунками.

Оскільки судом не встановлені обставини щодо дотримання порядку розгляду та прийняття рішення про відключення окремого житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, суд дійшов висновку про те, що відключення квартири відповідача від системи центрального опалення 11.07.2011 р. було здійснено з його порушенням.

Верховний Суд України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1192 цс15 зробив висновок про те, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Посилання ОСОБА_1 про те, що вказане відключення квартири від системи централізованого опалення будинку відбулось силами представників житлово-експлуатаційної організації не спростовує висновків суду, оскільки саме частиною 1 статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З цих же підстав не підлягає задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про зобов`язання не нараховувати заборгованість за послуги з теплопостачання, та визнання потерпілою від незаконних дій посадових осіб відповідача.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2016 року по 31 травня 2019 року в розмірі 32475 гривень 24 копійок.

Водночас позивачем ОСОБА_1 залишилися не доведеними обставини щодо наявності протиправних дій працівників Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» щодо позивача ОСОБА_1 , спричинення їй майнової та моральної шкоди та відповідно наявності причино-наслідкових зв`язків між нарахуванням заборгованості за послуги з теплопостачання, наданням відповідей на звернення споживача та поїздкою позивача до м. Києва з метою бути прийнятими Президентом України, направленням кореспонденції, придбанням ліків із загальною вартістю витрат в розмірі 6410,84 грн, спричиненням моральних страждань позивачу, які вона оцінює в розмірі 30000,00 грн.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А отже, в задоволені цієї частини позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про скасування нарахованої заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 59271,07 грн, зобов`язання не нараховувати заборгованість за послуги з теплопостачання, визнання ОСОБА_2 потерпілим від незаконних дій посадових осіб відповідача, стягнення з відповідача матеріальних збитків на користь ОСОБА_2 в сумі 2410,83 грн, моральних збитків на користь ОСОБА_2 в сумі 20000,00 грн, надання правової оцінки незаконним діям посадових осіб відповідача є необґрунтованими з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не є власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 . А отже, судом не встановлено виникнення правовідносин між ОСОБА_2 та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» з приводу надання послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .

А отже, у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про захист прав споживачів необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України в зв`язку із частковим задоволенням позову Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» з ОСОБА_1 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Костянтинівкатепломережа» необхідно стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 1127,61 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 264 – 265, 273, 278, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з теплопостачання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2016 року по 31 травня 2019 року в розмірі 32475 (тридцяти двох тисяч чотирьохсот сімдесяти п`яти) гривень 24 копійок.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01 липня 2003 року по 30 вересня 2016 року в розмірі 22850 (двадцяти двох тисяч восьмисот п`ятдесяти) гривень 01 копійки – відмовити.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» про захист прав споживачів – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» судовий збір в розмірі 1127 (однієї тисячі ста двадцяти семи) гривень 61 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Дата складення повного рішення суду – 07 грудня 2020 року.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом): Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, буд.2, ЄРДПОУ 03337119; відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ; позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя