Вирок № 93393282, 08.12.2020, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2384/20

Провадження № 1-кп/682/214/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі: головуючого судді Шевчука В.В.

за участю секретаря Придачук Г.Л.

прокурора Рижий Ю.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження провадженні № 12020245210000121 від 09 жовтня 2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не маючого, непрацюючого, колишнього військовослужбовця строкової військової служби Збройних сил України військової частини А1358, солдатом запасу, раніше не судимого, обвинуваченого за ч. 2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 в порушенні вимог ст.ст. 3, 21 Конституції України, ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, які затверджені Законом України № 548-XIV від 24 березня 1999 року, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, 08 жовтня 2020 року близько 06 години 30 хвилин, перебуваючи на вулиці поблизу казарми військовослужбовців строкової військової служби військової частини А1358, яка дислокується за адресою: Хмельницька область, Славутський район, село Цвітоха, вулиця Сонячна 9, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, розпочав словесний конфлікт, із військовослужбовцем строкової служби військової частини А1358 солдатом ОСОБА_2 , після чого, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наблизившись до ОСОБА_2 , умисно наніс останньому один удар правою рукою в область грудної клітки, ближче нижньої сторони правого плеча, внаслідок чого ОСОБА_2 , не втримавшись на ногах, втратив рівновагу та впав головою на асфальт, отримавши тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, поєднаного із зовнішніми ушкодженнями м`яких тканин - саднами на спинці носа та в лобній ділянці голови, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров`я, чим вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.

08.12.2020 між потерпілим та обвинуваченим укладено угоду про примирення за взаємною ініціативою потерпілого, ОСОБА_2 , та обвинуваченого ОСОБА_1 .

Згідно угоди, сторони дійшли взаємної згоди щодо міри покарання, яку має понести обвинувачений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, а саме: за вказаною угодою призначити покарання обвинуваченому у виді 150 (сто п`ятдесяти годин) громадських робіт.

В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, наслідки невиконання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у вчиненому щиро кається. Також пояснив суду, що розуміє права, надані йому законом, угоду уклав добровільно і наслідки укладання та затвердження угоди йому зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримує укладену угоду та просить її затвердити, претензій до обвинуваченого немає.

Прокурор, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, просить її затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 ч.1, ст.469 ч.3 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що угода про примирення за своїм змістом і порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470 КПК України, відповідає Закону про кримінальну відповідальність, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, що передбачена санкцією ч. 2 ст. 125 КК України. Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення згідно ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.

Суд переконався в тому, що угода укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинуваченому та потерпілому роз`яснено та ними усвідомлено, наслідки укладення і затвердження угоди та наслідки її невиконання і вони не заперечують проти затвердження угоди.

Підстави для відмови у затвердженні угоди, передбачені ст.474 ч.7 КПК України, відсутні.

Міра покарання, узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає вимогам закону та загальним засадам призначення покарання.

Отже, за наслідками розгляду угоди у судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим та призначення ОСОБА_1 узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України і ухвалення обвинувального вироку.

Надаючи правову оцінку цивільному позову, заявленому прокурором в інтересах держави, суд враховує наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор вказує на те, що оскільки внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 була завдана шкода потерпілому ОСОБА_2 , який є військовослужбовцем строкової військової служби ЗСУ, останній лікувався у військовому госпіталі м. Хмельницький - військовій частині А2339. Згідно даних довідки-розрахунку військової частини А2339 від 16.11.2020 № 3311, затрати, понесенні на лікування ОСОБА_2 , складають 7701 грн. 90 коп. Враховуючи наведене, прокурор просить стягнути зазначені витрати з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

У відповідності до ч. 3 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Оскільки особа, яка вчинила злочин, на підставі наведених вище норм закону повинна відшкодувати завдану шкоду, суд приходить до висновку про обґрунтованість цивільного позову та наявність підстав для його задоволення.

Враховуючи викладені обставини, суд визнає обґрунтованою суму, що підлягає стягненню у відшкодування майнової шкоди, а саме витрат у сумі 7701 грн. 90 коп., понесених на лікування потерпілого ОСОБА_2 .

Підстав для обрання запобіжного заходу до вступу вироку в силу немає.

Керуючись ст.ст. 368 - 374, 395, 468 - 470,472, 474, 475 КПК України, ч. 2 ст.125 КК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду від 08 грудня 2020 року про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12020245210000121 від 09 жовтня 2020.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді 150 годин (сто п`ятдесят годин) громадських робіт.

Цивільний позов - задовольнити.

Стягнути із гр. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави - військової частини А2339 (р/р UA21820172031341002202018311, МФО 820172, код ЭДРПОУ 07848549, Державна казначейська служба України, м. Київ), кошти у сумі 7701 грн. 90 коп. (сім тисяч сімсот одну гривню дев`яносто копійок), як збитки, які понесені державою на лікування потерпілого ОСОБА_2 .

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів після його проголошення через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Шевчук В. В.