Ухвала суду № 93391756, 04.12.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1392/19

Провадження № 2-зз/487/31/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2020 року Заводський районний суд міста Миколаєва в складі: головуючого судді Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання Рурич І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №487/1392/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотання про скасування заходів забезпечення накладених ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.09.2019 року по цивільній справі №487/1392/19.

В обґрунтування клопотання заявник зазначила, що вищенаведеною ухвалою суду було задоволено її заяву про забезпечення позову, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . З огляду на задоволення її позову в повному обсязі, арешт накладений на майно яке було розподілено між подружжям, перешкоджає виконанню рішення суду. Вищенаведені обставини послугували підставою для її звернення до суду з відповідним клопотанням.

ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, якою заявлене клопотання підтримала в повному обсязі, наполягала на задоволенні. Розгляд клопотання просила провести за її відсутності.

ОСОБА_2 в призначене судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою не заперечував проти задоволення клопотання в повному обсязі, розгляд просив провести за його відсутності.

Суд, дослідивши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються клопотання, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.09.2019 року було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та на автомобіль марки «Mitsubishi», 2003 року випуску (державний номер НОМЕР_1 ).

Згідно витягу №188917253 від 15.11.2019 року з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно про реєстрацію обтяження відомості про обтяження вищенаведеної квартири внесені до реєстру за №34159284.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.06.2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку кв. АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку автомобіля «Mitsubishi Carisma», 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок грошової компенсації за Ѕ частку автомобіля 32065 грн. Виділено у користування ОСОБА_1 майно: шафу 1 шт. вартістю 700 грн., диван 1 шт. вартістю 2000 грн., комод вартістю 600 грн., крісло розкладне 1 шт. вартістю 200 грн., холодильник ВЕКО 1 шт. вартістю 1500 грн., машинку пральну Indesit 1 шт. вартістю 2500 грн., кухонну стінку вартістю 4500 грн., газову плиту 1 шт. вартістю 1000 грн. , а всього на загальну суму 13000 грн. Виділено у користування ОСОБА_2 майно: шафу 1 шт. вартістю 700 грн., диван 1 шт. вартістю 2000 грн., крісло розкладне 1 шт. вартістю 200 грн., тумбочки 2 шт. вартістю 300 грн., крісло комп`ютерне 1 шт. вартістю 400 грн., стіл комп`ютерний 1 шт. вартістю 450 грн., комп`ютер LG 1 шт. вартістю 5500 грн., телевізор ДЛ E WOO 1шт. вартістю 800 грн., кухонний куток 1 шт. вартістю 1500 грн., мікрохвильова піч 1 шт. вартістю 800 грн., телевізор КІVI 1 шт. вартістю 7500 грн., а всього на загальну суму 20150 грн.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Окрім цього, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом 10 Постанови Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відповідно ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що наявність заходів забезпечення позову порушують права заявника та перешкоджають виконанню рішення у зв`язку із чим клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Скасувати арешт накладений на квартиру АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.09.2019 року по справі №487/1392/19.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.В. Щербина