Рішення № 93387654, 12.11.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/1349/20

Пр. № 2 /336/1575/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Щасливої О.В.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, треті особи – п`ята Запорізька державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко В.М., про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку в праві спільної власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку в праві спільної часткової власності на нерухоме майно.

В позові в обґрунтування своїх вимог зазначила, що є спадкоємцем за законом ОСОБА_2 , яка доводилася позивачеві матір`ю і померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя спадкодавцеві належало право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 , яку вона успадкувала як непрацездатна вдова після смерті ОСОБА_3 , який доводився позивачеві батьком і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач успадкувала належне батькові майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , на підставі заповіту, за винятком обов`язкової частки в спадщині, що належала її матері як непрацездатному за віком спадкоємцю першої черги за законом. Отримана позивачем у спадщину частка в праві спільної власності на квартиру становить 5/6 частин майна, на які вона отримала свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_2 , яка постійно проживала разом із спадкодавцем, після смерті чоловіка до нотаріальної контори не зверталась, проте вважається такою, що прийняла спадщину. Після смерті спадкодавця позивач, яка постійно проживала разом із матір`ю і також є такою, що прийняла спадщину, до того ж вчинила дії з прийняття спадщини, звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину на частку у вказаному нерухомому майні позивачем отримано не було, а її звернення до нотаріуса увінчалось винесенням постанови нотаріуса від 04.02.2020 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно, яким 1/6 частина квартири АДРЕСА_1 .

У зв`язку з викладеним просить визнати за нею право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , що разом із належною їй часткою становитиме квартиру в цілому.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2020 року заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження.

Заходи забезпечення позову в справі не вживалися.

Суддею на підставі ухвали від 16.03.2020 року витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко В.М. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , в п`ятій Запорізькій нотаріальній конторі - копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .

На підставі ухвали суду від 12.06.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач до суду не з`явилася, надавши суду письмове звернення, яке містить прохання про задоволення позовних вимог, вирішення справи без її участі, а також згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Заяви аналогічного змісту подали треті особи.

Означені обставини в силу ст. ст. 211, 223 ЦПК України є підставою для розгляду справи у відсутність названих учасників справи.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце вирішення справи, до суду не з`явився з невідомих причин, заперечень проти позову, заяви про розгляд справи у його відсутність не надав.

За згаданих обставин зі згоди позивача, висловленої у її письмовому зверненні, суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України ухвалює про вирішення спору при заочному розгляді.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що позивач є донькою ОСОБА_2 , чия смерть сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 20). За життя спадкодавцеві належало право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 , яку вона успадкувала як непрацездатна вдова після смерті ОСОБА_3 , який доводився позивачеві батьком і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 13). Позивач успадкувала належне батькові майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , на підставі заповіту від 25.07.2010 року (а. с. 14), за винятком обов`язкової частки в спадщині, що належала її матері як непрацездатному за віком спадкоємцю першої черги за законом. Отримана позивачем у спадщину за заповітом частка становить 5/6 частин квартири АДРЕСА_1 у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а. с. 16).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В силу ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а відповідно до ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно разом із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов, суд зважає на ті обставини, що позивач, яка є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 у встановлений законом строк звернулась із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/6 частин квартири (а. с. 16).

Разом з тим ОСОБА_2 , яка доводилась дружиною померлому ОСОБА_3 і постійно проживала з ним на момент відкриття спадщини, досягнувши віку непрацездатності, набула права на обов`язкову частку у спадщині та вважається такою, що прийняла її в силу ст. 1218 ЦК України, відповідно до якої спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , позивач здійснила право на спадщину.

Інші спадкоємці померлої ОСОБА_2 дій щодо прийняття спадщини не вчинили, як випливає з матеріалів спадкової справи (а. с. 75-95).

За роз`ясненнями п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Звернення позивача до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця увінчалося винесенням постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а. с. 95).

Разом з тим відсутність правовстановлюючого документа спадкове майно не повинна звужувати право учасника цивільних правовідносин, оскільки за правилами законодавства до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, за змістом ст.1296 ЦК України.

Діючи розумно і добросовісно, позивач здійснив дії, спрямовані на реалізацію права на спадкування, а неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину з незалежних від її волі причин, не може бути підставою для відмови в отриманні судового захисту.

Наявність згаданої судом постанови приватного нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 є підставою для звернення до суду, тому суд не вбачає перешкод для застосування захисту права позивача в обраний ним спосіб.

Встановлені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини підтверджуються сукупністю вивчених судом фактичних даних, що дає суду всі підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 1216, 1233, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 10, 59, 174, 212, 213, 215, 224, 292, 294 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів після його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.В. Щаслива