Рішення № 93387271, 30.11.2020, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/34699/20

Провадження № 2-о/947/362/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі судді Пучкової І.М.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою Головного управління ДПС у Волинській області про розкриття Акціонерним банком “Південний” інформації, яка містить банківську таємницю, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬТАБАК»,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , який зазначив себе представником ГУ ДПС у Волинській області, звернувся до суду з заявою про зобов`язання АБ “Південний” розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, шляхом надання в паперовому або електронному вигляді інформації про обсяг та обіг коштів за рахунком НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬТАБАК», код за ЄДРПОУ 21736857, у розрізі контрагентів із зазначенням дат проведення операції, сумм платежів, призначень платежів, кодів ЄДРПОУ.

У закритому судовому засіданні відсутні представники учасників процессу.

Відповідно до ч. 2 ст. 349 ЦПК України, неявка в судове засідання представника заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, або представника банку не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивші наявні матеріали справи, суд вважає, що у заяві слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 1076 Цивільного кодексу України, відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі, органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Пунктами 4, 5 ст. 348 ЦПК України передбачено, що заява про розкриття банківської таємниці має містити, поміж іншого, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.

Відповідно до ст. 60 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним, чи третім особам при наданні послуг банком, і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнтам, є банківською таємницею. Банківською таємницею є відомості про стан рахунків, у тому числі, стан кореспондентських рахунків банків у Національному Банку України, операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди.

Згідно зі ст. 62 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.

Відповідно до ст. 62 ч. 4 ЗУ “Про банки та банківську діяльність”, банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть, якщо їх імена вказані в документах, угодах та операціях клієнта.

В обґрунтування заявлених вимог, представник заявника зазначив, що, відповідно до пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючим органам для здійснення визначених законом функцій надано прав отримувати від платників податків довідки, копії документів, іншу інформацію, що пов`язана з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог відповідного законодавства, фінансову та статистичну звітність у порядку та на підставах, що визначені законом.

Разом з тим. суду не доведено, що заявником були здійснені передбачені законом заходи з організації проведення перевірки ТОВ щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платниками податків, чи отримані відомості щодо неможливості проведення відповідної перевірки.

Посилання заявника на відповідь ТОВ про знищення документів первинного бухгалтерського обліку внаслідок прорива системи теплопостачання не містить доказів перевірки контролюючим органом цього факту та відповідних доказів ухилення ТОВ від надання необхідної інформації.

З наданого заявником листа ТОВ на ім`я заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Львівського управління Офісу ВПП ДФС вбачається, що під час своєї діяльності ТОВ нараховувало податкові зобов`язання та сплачувало податок на додану вартість до бюджету в повному обсязі.

Доказів, що спростовують таке твердження, зазявником суду не надано.

З матеріалів заяви вбачається, що у підприємства вилучалися документи у рамках кримінального провадження.

Однак конкретні відомості про наявність кримінального провадження та його рух заявником до матеріалів цивільної справи не надано.

Крім того, з наданої заяви не вбачається, за який саме конкретний час заявник просить витребувати банку в паперовому або електронному вигляді інформацію про обсяг та обіг коштів за рахунком ТОВ в розрезі контрагентів із зазначенням дат проведення операцій. сумм платежів, найменування кодів ЕДРПОУ.

Таким чином, заявником не зазначені обсяги (межі розкриття) інформації, що містить банківську таємницю.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦКП України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підстатві доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що на цей час заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної особи, без підстав, визначених законом, тому ухвалює рішенню про відмову в задоволенні заяви.

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом, а на підставі рішення суду - одержувати інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках платників податків.

Згідно з п. 4 ст. 77, п. 4 ст. 78, п. 2 ст. 80 ПК України, про проведення документальної планової або позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п. 44.1 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 44.5 Податкового кодексу України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Керуючись ст. 10-11,п.11 ч.2 ст. 293, 349-350 ЦПК України, ст. 1076 ЦК України, ст. 60, 62 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, ст. 44 Податкового кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Волинській області про розкриття Акціонерним банком “Південний” інформації, яка містить банківську таємницю, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬТАБАК» відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п`ятиденного строку.

Суддя Пучкова І. М.