Рішення № 93386944, 28.10.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2087/19

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

28 жовтня 2020 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Васильченка О. В. ,

за участю секретаря судового засідання - Поляновській О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків завданих в результаті ДТП,

В С Т А Н О В И В :

ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» в особі представника адвоката Данилової Т.А. пред`явило в Подільському районному суді м. Києва позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків завданих в результаті ДТП в порядку регресу.

Позовна заява обґрунтована тим, що 08.01.2017 року сталася ДТП за участю автомобіля «Toyota Auris» державний номер НОМЕР_1 , яким був припаркований на узбіччі і належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та автомобіля «Peugeot» державний номер НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 .

Власником автомобіля «Toyota Auris» державний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_2 , майновий інтерес якої щодо експлуатації вказаного транспортного засобу був застрахований в ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» згідно з договором страхування від 09.02.2016 року № 98/16-Т/К/03 ОСОБА_3 .

У зв`язку з ДТП, яке сталося 08.01.2017 року в м. Києві по вулиці Тагільській, 24, позивачем власнику пошкодженого автомобіля «Toyota Auris» державний номер НОМЕР_1 було виплачено відшкодування заподіяної майнової шкоди у розмірі 21733 грн. 12 коп.

Винними у скоєнні вищевказаного ДТП було визнано водія автомобіля «Peugeot» державний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована не була.

ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на підставі договору страхування від 09.02.2016 року № 98/16-Т/К/03 компенсувало ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 21733 грн. 12 коп.

Відтак, наразі позивач в порядку регресу просить суд стягнути з відповідача розмір відшкодування, який компенсував позивач на користь ОСОБА_2 , а саме 21733 грн. 12 коп.

Представник позивача до початку судового засідання звернувся із заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, та проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позов не скористався, у судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України). Зважаючи на вищевикладене, суд 28.10.2020 року прийняв ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом достовірно встановлено, що між ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ОСОБА_3 09.02.2016 року було укладено договорів страхування наземного транспорту № 98/16-Т/К/03 щодо експлуатації автомобіля «Toyota Auris» державний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 і відповідно вигодонабувачем за зазначеним договором страхування (а.с. 3-7).

Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 24.02.2017 року по справі № 758/927/17, 08.01.2017 року, о 22 год. 30 хв. в м. Києві, по вул. Тагільській, 24, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Peugeot» державний номер НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не переконалася, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Toyota Auris» державний номер НОМЕР_1 , який був припаркований та завдала механічних пошкоджень обом автомобілям, у скоєнні ДТП було визнано винною ОСОБА_1 (а.с. 10).

Відповідно до Страхового акта від 09.02.2016 року сума страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 , яка підлягає стягненню з відповідача становить 21733 грн. 12 коп. (а.с. 9).

Вищевказана грошова сума була сплачена позивачем на користь ОСОБА_2 отримувачу ФОП ОСОБА_5 , який був виконувачем відновлювального ремонту, у повному обсязі згідно з платіжним дорученням від 24.01.2017 року № 57587 відповідно до рахунку-фактури від 10.01.2017 року № АС-00000165 (а.с. 13, 11).

В матеріалах справи міститься претензія в порядку суброгації від 28.03.2017 року № 280317-27212/к на суму 21733,12 грн (а.с. 30), однак у добровільному порядку відповідачем не здійснено оплати вказаної грошової суми.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв`язок між протиправною поведінкою й шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування», добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ст. 1191 ЦК України).

Також, п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до п. 36.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Відповідач у судовому порядку визнаний винним у скоєнні вищевказаного ДТП, яке стало причиною заподіяння майнової шкоди власнику застрахованого автомобіля.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на неподання відповідачем жодних належних та допустимих доказів на спростування підстав позову, суд вбачає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1921 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 259, 263-265, 268, 352, 354, а також п.п. 9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків завданих в результаті ДТП - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН - не відомий, посвідчення водія - НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, вул. Борщагівська, 154, м. Київ, код ЄДРПОУ 33908322) відшкодування збитків у сумі 21733,12 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН - не відомий, посвідчення водія - НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, вул. Борщагівська, 154, м. Київ, код ЄДРПОУ 33908322) суму судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. В. Васильченко