Ухвала суду № 93385713, 08.12.2020, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

буд. 93 м. м. Кам`янка-Дніпровська Кам`янсько-Дніпровський район Запорізька область Україна 71304

Справа № 318/2448/20

Номер провадження №1-кс/318/470/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2020м. Кам`янка-Дніпровська

Слідчий суддя Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Васильченко В.В.; секретар Александрова А.А.; учасники провадження: прокурор Чернов В.В., слідчий Павленко Є.С., підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Чулановський В.О.,

розглянувши клопотання слідчого про обрання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Т. в. о. начальника СВ Кам`янсько-Дніпровського ВнП Енергодарського ВП ГУНП в Запорізькій області Павленко Є.С. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 зазначаючи, що у нього на досудовому слідстві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020080260000555, відомості про яке внесені до ЄРДР 05.12.2020 року за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні слідчий і прокурор клопотання підтримали, просять його задовольнити. Підозрюваний та його захисник заперечували щодо застосування запобіжного заходу, просили обрати альтернативний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження приходить до наступного висновку.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання слідчого суд виходить з вимог ст. 331 КПК України, відповідно до якої під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Орган досудового розслідування вказує, що 05 грудня 2020 року, близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_1 , маючи умисел спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, повторно, знаходячись на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , штовхнув потерпілу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в результаті чого остання впала на землю. Доводячи свій злочинний умисел до кінця, відкрито, шляхом ривку, заволодів її гаманцем, який знаходився у неї в руках, в якому знаходились грошові кошти в сумі 4194грн., після чого зник з місця скоєння злочину, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Дії ОСОБА_1 кваліфікують за ч. 2 ст. 186 КК України, як грабіж, поєднаний з насильством, який не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно. Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 обґрунтовують зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: - протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 ; - протоколом огляду місця події від 05.12.2020 р., проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено вилучено речові докази, які перебувають в камері зберігання речових доказів Кам`янсько-Дніпровського ВП Енергодарського ВП ГУ НП в Запорізькій області; - протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 , яка пояснила, що 05.12.2020 року близько о 12:00 год., вона йшла додому по вул. Щасливій у м. Кам`янка-Дніпровська Запорізької області та котила свій велосипед. В цей час до неї підійшов раніше невідомий чоловік, який запропонував їй докотити вищевказаний велосипед додому, на що вона погодилась. Коли чоловік докотив до двору, то жінка завела останнього на територію домоволодіння, де чоловік попрохав шість гривень, на що ОСОБА_3 взяла свій гаманець, з якого дістала шість гривень та протягнула чоловіку, але чоловік штовхнув ОСОБА_3 від чого вона впала. Далі, чоловік вирвав гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 4194 грн., та покинув місце скоєння злочину; - протоколом пред`явлення особи для впізнання від 05.12.2020 року в ході якого ОСОБА_2 впізнала ОСОБА_1 як особу, яка скоїла відносно неї кримінальне правопорушення; - протоколом проведення слідчого експерименту від 05.12.2020 року в ході якого потерпіла ОСОБА_2 вказала на всі обставини скоєного відносно неї кримінального правопорушення; - протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що 05.12.2020 року близько о 12.00 год., він проходив по вул. Щаслива у м. Кам`янка-Дніпровська, де в цей час почув як його сусідка кричить: «Вырвали кошелек, грабитель, ловите его…..». ОСОБА_5 , побачив чоловіка, який біг йому на зустріч, а сусідка вказувала саме на цього чоловіка, який скоїв відносно неї злочин. Далі, ОСОБА_4 дістав свій мобільний телефон, на який зробив відеозапис з зображення даного чоловіка; - протоколом пред`явлення особи для впізнання від 05.12.2020 року в ході якого свідок ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка вчинила кримінальне правопорушення; - протоколом проведення слідчого експерименту від 05.12.2020 року в ході якого свідок ОСОБА_4 вказав на всі обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; - протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_1 , в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 210 грн.;- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , який пояснив, що 05.12.2020 року близько о 12:00 год., він проходив по вул. Щаслива у м. Кам`янка-Дніпровська, де зустрів раніше невідому жінку, якій запропонував допомогти докотити велосипед додому, на що вона погодилась. Коли вони дійшли до її будинку, то жінка відчинила калитку, попрохала закотити велосипед на територію домоволодіння, на що ОСОБА_1 погодився. Знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_1 попрохав у жінки 6 грн., на що вона погодилась та дістала гаманець з якого дістала шість гривень. Коли ОСОБА_1 побачив, що в гаманці маються ще грошові кошти, то він вихопив його, дістав 200 грн., гаманець викинув та покинув місце скоєння злочину.

З огляду на викладене є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 причетний до вчинення грабежу, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок ОСОБА_1 із вчиненням злочину, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, які передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Згідно з вимогою про судимість ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджений, останній раз 30.07.2015 року Кам`янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК частково приєднано покарання Кам`янсько-Дніпровського районного суду від 14.05.2015 та 24.06.2015, та остаточно призначено покарання 4 роки 3 місяці позбавлення волі, 23.04.2019 звільнився після відбуття строку покарання. З 30.04.2020 року у Кам`янсько-Дніпровському районному суду Запорізької області розглядається кримінальна провадження за його обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Звертаючись з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного, слідчим та прокурором на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим він розуміючи те, що за вказаний злочин кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі може ухилятись від органів досудового розслідування та суду.

Отже, ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і послідуючого покарання, знаходячись на свободі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може: переховуватися від органу досудового розслідування та /або/ суду; знищити або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, незаконно впливати на потерпілу особу, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, а тому не має постійного доходу, не одружений та неповнолітніх дітей не має, раніше неодноразово був засуджений за вчинення корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена, знову вчинив злочин, що свідчить про, те що він на шлях виправлення не став, а тому є підстави вважати, що останній може, вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, впливати на свідків та потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищевказаних ризиків застосуванням більш м`яких запобіжних заходів.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким злочином, за який передбачено покарання на строк від чотирьох до восьми років позбавлення волі. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотність покарання, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, чим перешкоджатиме встановленню істини у провадженні. Підозрюваний раніше неодноразово засуджений, не має постійного місця роботи та проживання, не має стійких соціальних зв`язків, що вказує на те, що останній може у будь-який момент залишити територію Запорізької області та переховатися від органу досудового розслідування та суду, чим перешкоджати виконанню процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р., «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 р., оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов`язків. Виходячи з наведеного, жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти наведеним вище ризикам.

Разом з цим, відповідно до приписів ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим (підозрюваним) обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному відповідно до його майнового становища розмір застави передбачений ст. 182 КПК України, а також покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 187, 194, 202 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, по 02 лютого 2021 року включно, який обчислювати з 05 грудня 2020 року.

Встановити заставу 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 105 100 грн. 00 коп., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: №UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26316700, призначення платежу: застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного, обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Кам`янка-Дніпровська без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення, негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали по 02 лютого 2021 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Суддя В. В. Васильченко