Рішення № 93385676, 29.10.2020, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/1232/20 Номер провадження №2/318/446/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2020 р. м. Кам`янка-Дніпровська

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: судді Васильченка В.В.; секретар Александрова А.А.;

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить зняти арешт з нерухомого майна, вказуючи що вона є власником будинку АДРЕСА_1 . Право власності на вказане нерухоме майно було зареєстроване 04.02.2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області. Право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу вказаного житлового будинку №514 від 07.09.1998 року видавником якого є Приватний нотаріус Кам`янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області Нечипуренко Г.Ф., та рішення Кам`янсько-Дніпровського районного суду від 16.112.2019 року за справою №318/1883/19.

Позивач дізналася, що вказане вище нерухоме майно, яке їй належить, перебуває під арештом, підставою арешту мого нерухомого майна є повідомлення відділення Держбанку м. Кам`янка-Дніпровська про видачу позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку (квартири) № реєстру 94777-105, внутр. № А101693027Г33630483С від 11.12 1965 року. Реєстраційний номер обтяження 2045704 від 03.06.2005 року зареєстровано Кам`янсько-Дніпровською державною нотаріальною конторою. Проте позики в Держбанку чи його структурних підрозділах на : на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку (квартири) нею : оформлено не було. Позивач звернулася зі скаргою на незаконні дії Кам`янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) у якій просила відновити її порушене право на вільне володіння, користування своїм нерухомим майном, шляхом звільнення останнього з-під арешту. Листом № Я-1381 -06.3/06-3-11 від 22.04.2020 року Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) їй було повідомлено що відповідно до інформації, яку надала Кам`нсько-Дніпровська нотаріальна контора, в Реєстрах для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судовими та слідчими органами за 2000-2007 рік, відсутній запис від 03.06.2005 року про обтяження, накладене на будинок АДРЕСА_1 . Також було повідомлено, що справи нотаріальних документів Кам`янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори з 1944 року по 1999 рік передані на зберігання до Запорізького обласного державного нотаріального архіву. При перевірці переданих справ нотаріальних документів, встановлено, що в Реєстрі заборон 13.12.1965 року, в графі якого вказана адреса - АДРЕСА_2 та ПІБ особи, на чию будівлю або право забудови накладено арешт (заборону), зазначено, що підставою заборони є повідомлення Держбанку від 11.12.1965 року. На час встановлення цього обтяження діяло Положення про державний нотаріат Української PCP затверджений Постановою Ради Міністрів Української PCP 26.12.1956 року № 1536. відповідно до якого нотаріуси накладали арешт, заборону на будівлю за повідомленням банку або держпрозрахункового підприємства про видачу громадянину позички на будівництво, купівлю або ремонт житлового будинку.

При посвідченні договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2 -Дніпровська приватним нотаріусом Нечипуренко Г.Ф., відповідно до п.52 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 року № 18/5 (яка діяла на час посвідчення договору), повинна була здійснюватися перевірка відсутності заборони відчуження на нерухоме майно за даними Єдиного реєстру для реєстрації заборони відчуження нерухомого майна. Як повідомляє у своєму листі Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), що на правовстановлюючому документі на житловий будинок, який долучений до договору купівлі-продажу № 514 від 07.09.1998 року наявна відмітка про відсутність заборони (арештів) на відчужування будинку, проставлена державним нотаріусом. Тобто, на момент набуття права власності у 1998 році. на вказаний вище будинок, державним нотаріусом було здійснено відмітку про відсутність заборони, тобто заборони не було. Але при перенесені даних про заборони у 2005 році до автоматизованої системи заборон, державним нотаріусом, помилково, було знову внесено заборону від 13.12.1965 року, на будинок АДРЕСА_1 , яка станом на 07.09.1998 року була вже відсутня.

Вказаний арешт є суттєвою перепоною у реалізації її права на вільне володіння, користуванням та відчуження свого нерухомого майна

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленою про день, час і місце розгляду справи.

Відповідач Кам`янсько-Дніпровська державна нотаріальна контора Запорізької області, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

Ухвалою від 31.08.2020 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, так як згідно з вимогами ч.6 ст.19 ЦПК України даний спір є малозначним, а тому у відповідності до ст.274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача і за наявними у справі доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних обставин.

За вимогами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Позивач є власником будинку АДРЕСА_1 . Право власності на вказане нерухоме майно було зареєстроване 04.02.2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Кам`янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області. Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу вказаного житлового будинку № 514 від 07.09.1998 року видавником якого є Приватний нотаріус Кам`янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області Нечипуренко Г.Ф., та рішення Кам`янсько-Дніпровського районного суду № 318/1883/19 від 16.12.2019 року, вищевказане нерухоме майно, перебуває під арештом, підставою арешту нерухомого майна є повідомлення відділення Держбанку м. Кам`янка-Дніпровська про видачу позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку (квартири) № реєстру 94777-105, внутр. № А101693027Г33630483С від 11.12 1965 року. Проте позики в Держбанку чи його структурних підрозділах на : на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку (квартири) нею : оформлено не було. Вказаний арешт є суттєвою перепоною у реалізації права позивача на вільне володіння, користуванням та відчуження нерухомого майна.

Відповідно до ст.41Конституції України, ст.321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

На підставі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст. 15 ч. 1 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1, 2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на обтяжене забороною майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 р., яка відповідно до ст.360-7ЦПК України є обов`язковою для суду.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 2 постанови від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позов є законним, обґрунтованим і знайшов своє підтвердження під час судового розгляду, у зв`язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст.319,321,391 ЦК України, ст. ст.10-13,77-80,263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кам`янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити житловий будинок АДРЕСА_1 з-під арешту, накладений 13.12.1965 року на підставі повідомлення Держбанку від 11.12.1965 року внесений 03.06.2005 року за №2045704 Кам`янсько-Дніпровською державною нотаріальною конторою в Запорізькій області до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер запису обтяження 2045704 про арешт житлового будинку будинок АДРЕСА_1 , внесений 03.06.2005 року за №2060473 Кам`янсько-Дніпровською державною нотаріальною конторою в Запорізькій області.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В. В. Васильченко