
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8420/19
провадження № 1-кп/753/523/20
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" грудня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Просалової О.М.,
при секретарі Козін В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 27.03.2008 Оболонським районним судом м. Києва за ст. 187 ч. 2, ст. 146 ч. 2, ст. 289, ч. 2, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 7 років, додаткова міра - конфіскація майна, 31.10.2012 звільнений на підставі рішення Бориспільського міського суду Київської області від 23.10.2012 умовно-достроково звільнений від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України з не відбутим терміном покарання 2 роки 2 місяці 21 день;
- 03.06.2016 Оболонським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 2, ст. 15 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, 08.09.2017 звільнений по відбуттю строку покарання,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурори Грицаєнко Л.І., Ковальов А.В.,
захисник Вознюк В.А.,
обвинувачений ОСОБА_1 ,
в с т а н о в и в:
11.03.2019 приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у вагоні електропотягу на перегоні між станціями метро «Осокорки - Позняки» КП «Київський метрополітен», помітив поруч з собою раніше невідому йому ОСОБА_2 , у якої із правої кишені одягненої на останній куртки виглядав мобільний телефон, в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить останній.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , 11.03.2019 приблизно о 19 год. 00 хв., наблизившись до ОСОБА_2 , скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілої та впевнившись, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, своєю правою рукою повторно таємно викрав із правої кишені одягненої на ОСОБА_2 куртки її майно, а саме мобільний телефон «Samsung Galaxy G7» в корпусі сірого кольору імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , зі вставленою сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар», на рахунку якої коштів не було, абонентський номер НОМЕР_3 , яка матеріальної цінності не представляє.
Після чого, ОСОБА_1 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_2 на суму 4633 гривень 00 копійок.
В подальшому, ОСОБА_1 , був затриманий працівниками поліції на платформі станції метро «Мінська» КП «Київський метрополітен» та викрадене майно було у нього вилучено.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:
06.01.2019 приблизно о 19 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у вагоні електропотягу на перегоні між станціями метро «Лівобережна - Гідропарк» КП «Київський метрополітен», побачив раніше невідому йому громадянина ОСОБА_3 , в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить останньому.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 06.01.2019 приблизно о 19 год. 30 хв., наблизився впритул до ОСОБА_3 , скористався відсутністю уваги з боку останнього та тим, що за його діями ніхто з пасажирів не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, правою рукою, прикриваючись при цьому своєю лівою рукою зігнутою в лікті, повторно таємно викрав із задньої правої кишені одягнених на ОСОБА_3 штанів, документ, а саме закордонний паспорт та військовий квиток, в яких знаходились грошові кошти в сумі 300 гривень 00 копійок та документи, які для останнього матеріальної цінності не мають. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 300 (триста) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, 28.01.2019 приблизно о 11 год. 40 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у вагоні електропотягу на перегоні між станціями метро «Поштова Площа - Майдан Незалежності» КП «Київський метрополітен», побачив раніше невідому йому громадянку ОСОБА_4 , в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить останній.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 28.01.2019 приблизно о 11 год. 40 хв., наблизився впритул до ОСОБА_4 , скористався відсутністю уваги з боку останньої та тим, що за його діями ніхто з пасажирів не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, правою рукою, прикриваючись при цьому своєю лівою рукою зігнутою в лікті, повторно таємно викрав із сумки ОСОБА_4 гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 723 гривень 00 копійок та банківські картки, які для останньої матеріальної цінності не мають. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 723 (сімсот двадцять три) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, 31.01.2019 приблизно о 11 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у вагоні електропотягу на перегоні між станціями метро «Університет - Театральна» КП «Київський метрополітен», побачив раніше невідомого йому громадянина ОСОБА_5 , в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить останньому.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 31.01.2019 приблизно о 11 год. 00 хв., наблизився впритул до ОСОБА_5 , скористався відсутністю уваги з боку останнього та тим, що за його діями ніхто з пасажирів не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, правою рукою, прикриваючись при цьому своєю лівою рукою зігнутою в лікті, повторно таємно викрав із зовнішньої кишені одягненої на ОСОБА_5 куртки, гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 3000 гривень 00 копійок та документи, які для останнього матеріальної цінності не мають. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, 31.01.2019 приблизно о 11 год. 45 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у вагоні електропотягу на перегоні між станціями метро «Університет - Вокзальна» КП «Київський метрополітен», побачив раніше невідомого йому громадянина ОСОБА_6 , в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить останньому.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 31.01.2019 приблизно о 11 год. 45 хв., наблизився впритул до ОСОБА_6 , скористався відсутністю уваги з боку останнього та тим, що за його діями ніхто з пасажирів не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, правою рукою, прикриваючись при цьому своєю лівою рукою зігнутою в лікті, повторно таємно викрав із сумочки, яка висіла на правому плечі ОСОБА_6 гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 800 гривень 00 копійок та документи, які для останнього матеріальної цінності не мають. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, 31.01.2019 приблизно о 14 год. 35 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у вагоні електропотягу на перегоні між станціями метро «Майдан Незалежності - Поштова площа» КП «Київський метрополітен», побачив раніше невідомого йому громадянина ОСОБА_7 , в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить останньому.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 31.01.2019 приблизно о 14 год. 35 хв., наблизився впритул до ОСОБА_7 , скористався відсутністю уваги з боку останнього та тим, що за його діями ніхто з пасажирів не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, правою рукою, прикриваючись при цьому своєю лівою рукою зігнутою в лікті, повторно таємно викрав із бокового відділення наплічної сумочки, ОСОБА_7 гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 300 гривень 00 копійок та документи, які для останнього матеріальної цінності не мають. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 300 (триста) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, 01.02.2019 приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у тамбурі між вхідними дверима до станції метро «Палац Спорту» КП «Київський метрополітен», побачив раніше невідомого йому громадянина ОСОБА_8 , в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить останньому.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 01.02.2019 приблизно о 18 год. 30 хв., наблизився впритул до ОСОБА_8 , скористався відсутністю уваги з боку останнього та тим, що за його діями ніхто з пасажирів не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, правою рукою, прикриваючись при цьому своєю лівою рукою зігнутою в лікті, повторно таємно викрав із сумочки, яка висіла через плече ОСОБА_8 з правого боку гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 400 гривень 00 копійок та банківські картки, які для останнього матеріальної цінності не мають. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 400 (чотириста) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, 02.02.2019 приблизно о 18 год. 50 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у тамбурі між вхідними дверима до станції метро «Лісова» КП «Київський метрополітен», побачив раніше невідому йому громадянку ОСОБА_9 , в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить останній.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 02.02.2019 приблизно о 18 год. 50 хв., наблизився впритул до ОСОБА_9 , скористався відсутністю уваги з боку останньої та тим, що за його діями ніхто з пасажирів не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, правою рукою, прикриваючись при цьому своєю лівою рукою зігнутою в лікті, повторно таємно викрав із центрального відділення рюкзака, який висів на спині ОСОБА_9 гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 650 гривень 00 копійок та документи, які для останньої матеріальної цінності не мають. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 650 (шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, 03.02.2019 приблизно о 06 год. 15 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у вагоні електропотягу на перегоні між станціями метро «Вокзальна - Університет» КП «Київський метрополітен», побачив раніше невідому йому громадянку ОСОБА_10 , в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить останній.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 03.02.2019 приблизно о 06 год. 15 хв., наблизився впритул до ОСОБА_10 , скористався відсутністю уваги з боку останньої та тим, що за його діями ніхто з пасажирів не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, правою рукою, прикриваючись при цьому своєю лівою рукою зігнутою в лікті, повторно таємно викрав із центрального відділення рюкзака, який висів на спині ОСОБА_10 гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 4000 гривень 00 копійок та документи, які для останньої матеріальної цінності не мають. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, 11.02.2019 приблизно о 17 год. 05 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у вагоні електропотягу на перегоні між станціями метро «Поштова площа - Майдан Незалежності» КП «Київський метрополітен», побачив раніше невідому йому громадянку ОСОБА_11 , в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить останній.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 11.02.2019 приблизно о 17 год. 05 хв., наблизився впритул до ОСОБА_11 , скористався відсутністю уваги з боку останньої та тим, що за його діями ніхто з пасажирів не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, правою рукою, прикриваючись при цьому своєю лівою рукою зігнутою в лікті, повторно таємно викрав із сумочки, яку ОСОБА_11 тримала в руках, обкладинку для документів, в якій знаходились грошові кошти в сумі 1200 гривень 00 копійок та документи, які для останньої матеріальної цінності не мають. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, 13.02.2019 приблизно о 19 год. 50 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у вагоні електропотягу на перегоні між станціями метро «Олімпійська - Площа Льва Толстого» КП «Київський метрополітен побачив раніше невідомого йому громадянина ОСОБА_12 , в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить останньому.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 13.02.2019 приблизно о 19 год. 50 хв., наблизився впритул до ОСОБА_12 , скористався відсутністю уваги з боку останнього та тим, що за його діями ніхто з пасажирів не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, правою рукою, прикриваючись при цьому своєю лівою рукою зігнутою в лікті, повторно таємно викрав із сумочки, яку ОСОБА_12 тримав на плечі гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 600 гривень 00 копійок та документи, які для останнього матеріальної цінності не мають. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 600 (шістсот) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, 14.02.2019 приблизно о 17 год. 10 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у вагоні електропотягу на перегоні між станціями метро «Контрактова площа - Поштова площа» КП «Київський метрополітен», побачив раніше невідому йому громадянку ОСОБА_13 , в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить останній.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 14.02.2019 приблизно о 17 год. 10 хв., наблизився впритул до ОСОБА_13 , скористався відсутністю уваги з боку останньої та тим, що за його діями ніхто з пасажирів не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, правою рукою, прикриваючись при цьому своєю лівою рукою зігнутою в лікті, повторно таємно викрав із сумочки, яку ОСОБА_13 тримала в правій руці попереду себе гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 900 гривень 00 копійок та документи, які для останньої матеріальної цінності не мають. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши ОСОБА_13 матеріальну шкоду на суму 900 (дев`ятсот) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, 15.02.2019 приблизно о 15 год. 50 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у вагоні електропотягу на перегоні між станціями метро «Площа Льва Толстого - Майдан Незалежності» КП «Київський метрополітен», побачив раніше невідомого йому громадянина ОСОБА_14 , в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить останньому.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 15.02.2019 приблизно о 15 год. 50 хв., наблизився впритул до ОСОБА_14 , скористався відсутністю уваги з боку останнього та тим, що за його діями ніхто з пасажирів не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, правою рукою, прикриваючись при цьому своєю лівою рукою зігнутою в лікті, повторно таємно викрав із зовнішньої нагрудної кишені одягненої на ОСОБА_14 куртки гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 5000 гривень 00 копійок та документи, які для останнього матеріальної цінності не мають. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, 18.02.2019 приблизно о 16 год. 20 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи на платформі станції метро «Кловська» КП «Київський метрополітен» під час посадки до вагону електропотягу в напрямку руху станції метро «Сирець» КП «Київський метрополітен», побачив раніше невідомого йому громадянина ОСОБА_15 , в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить останньому.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 18.02.2019 приблизно о 16 год. 20 хв., наблизився впритул до ОСОБА_15 , скористався відсутністю уваги з боку останнього та тим, що за його діями ніхто з пасажирів не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, правою рукою, прикриваючись при цьому своєю лівою рукою зігнутою в лікті, повторно таємно викрав із зовнішньої лівої кишені одягненого на ОСОБА_15 пальто клатч, в якому знаходились грошові кошти в сумі 2700 гривень 00 копійок та документи, які для останнього матеріальної цінності не мають. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши ОСОБА_15 матеріальну шкоду на суму 2700 (дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, 19.02.2019 приблизно о 09 год. 15 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у вагоні електропотягу на перегоні між станціями метро «Лівобережна - Гідропарк» КП «Київський метрополітен», побачив раніше невідому йому громадянку ОСОБА_16 , в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить останній.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 19.02.2019 приблизно о 09 год. 15 хв., наблизився впритул до ОСОБА_16 , скористався відсутністю уваги з боку останньої та тим, що за його діями ніхто з пасажирів не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, правою рукою, прикриваючись при цьому своєю лівою рукою зігнутою в лікті, повторно таємно викрав із сумочки, яку ОСОБА_16 тримала через плече гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 800 гривень 00 копійок та документи, які для останньої матеріальної цінності не мають. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши ОСОБА_16 матеріальну шкоду на суму 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Крім того, 23.02.2019 приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у тамбурі між вхідними дверима до станції метро «Почайна» КП «Київський метрополітен», побачив раніше невідому йому громадянку ОСОБА_17 , в цей час у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить останній.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 23.02.2019 приблизно о 18 год. 30 хв., наблизився впритул до ОСОБА_17 , скористався відсутністю уваги з боку останньої та тим, що за його діями ніхто з пасажирів не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, правою рукою, прикриваючись при цьому своєю лівою рукою зігнутою в лікті, повторно таємно викрав із рюкзаку, який висів у ОСОБА_17 позаді на спині гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 1200 гривень 00 копійок та документи, які для останньої матеріальної цінності не мають. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши ОСОБА_17 матеріальну шкоду на суму 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 по епізоду де потерпілою проходить ОСОБА_2 спочатку пояснював, що телефон він побачив на пероні станції метро «Видубичі», підняв його та хотів залишити собі. На станції метро «Мінська» до нього підійшов працівник поліції та хотів оглянути його. Вони зайшли до кабінету в метрополітені і на питання працівника поліції він відповів, що має при собі мобільний телефон, який знайшов. Потім змінив покази та суду пояснив, що визнає, що викрав у потерпілої ОСОБА_2 мобільний телефон, при цьому вважає, що стороною обвинувачення не надано достатньо доказів на підтвердження його винуватості по вказаному епізоду. Інші епізоди ОСОБА_1 не визнав, пояснив суду, що написав явки з повинною та визнавальні покази надавав по цим епізодом під психологічним тиском працівників поліції.
Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 11.03.2019 року близько 19-00 години вона їхала в метро і був випадок, що вона майже не впала і її підхопив чоловік. Коли на станції «Позняки» вона вийшла та стала підніматися по сходах, то зрозуміла, що у неї немає телефону. Вона швидко прийшла додому та зателефонувала у поліцію, залишила свій номер телефону. Майже одразу їй передзвонили та сказали приїхати та написати заяву. Вона впізнала обвинуваченого ОСОБА_1 як особу, яка підтримала її коли вона падала у вагоні та переконана, що це він викрав у неї телефон.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що працює оперуповноваженим та ОСОБА_19 вони затримала коли той вчинив злочин. Він на станції метро «Видубичі» помітив ОСОБА_19 , який поводився підозріло і тоді в складі оперативної групи вони почали спостерігати за ним. ОСОБА_19 весь час спостерігав за кишенями громадян, міняв місце очікування, потім зайшов у потяг, вони пішли за ним. Біля станції метро «Позняки» ОСОБА_19 наблизився до дівчини та вийняв правою рукою телефон з її кишені, поклавши його до своєї правої кишені. В подальшому ОСОБА_19 , робив декілька пересадок на інші станції. Вони вишукували момент, щоб затримати його і на станції метро «Мінська» запросили його до кімнати поліції, на що той погодився і там він зізнався, що у нього є телефон, який він викрав.
Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які працюють помічниками оперуповноваженого, надали суду аналогічні пояснення, зазначені судом вище. Повідомили, що ОСОБА_19 спочатку хотів позбутися свого пальто, в якому був телефон, щоб той не знайшли.
Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що він був присутній при тому як ОСОБА_19 повідомив, що у нього є телефон, який він викрав і за дорученням слідчого ОСОБА_23 він проводив поверхневий огляд ОСОБА_19 у якого в правій кишені пальто було помічено телефон, який ОСОБА_19 передав та той помістили у спецпакет. ОСОБА_19 , вів себе спокійно, ніякого тиску на нього не здійснювалося.
Слідча ОСОБА_23 підтвердила, що тиску на ОСОБА_19 не було і він добровільно повідомив, що має при собі телефон, який він викрав, вину визнавав.
Свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 суду пояснили, що були понятими у кімнаті поліції в Київському метрополітені під час того як ОСОБА_19 повідомив, що в його пальто у правій кишені знаходиться телефон, який він викрав у дівчини і з правої кишені пальто ОСОБА_19 був вилучений телефон «Самсунг» сірого кольору. ОСОБА_19 , на запитання слідчого відповідав без будь-якого тиску.
Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів надано письмові доказі, а саме:
По епізоду, де проходить потерпілою ОСОБА_2 , крім зазначених вище показів обвинуваченого, свідків та потерпілої:
Витяг з ЄРДР (а.п.116-125 т.1);
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.03.2019 р. у потерпілої ОСОБА_2 (а.п.165-166 т.1);
Заяву обвинуваченого про викрадення у потерпілої ОСОБА_2 мобільного телефону «Самсунг» сірого кольору (а.п.229 т.1);
По епізодам, де проходять потерпілими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 стороною обвинувачення також надано:
Протоколи прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілих (а.п.127-138, 140-164 т.1);
Рапорти оперуповноважених в яких викладено визнання обвинуваченим крадіжок у зазначених вище потерпілих та заяви обвинуваченого в яких він зізнається у вчиненні крадіжок (167-228 т.1);
Постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 19.04.2019 року (а.п.125-136 т.1);
Суд, розглянувши кримінальне провадження по суті в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши свідків, запропонованих стороною обвинувачення, дослідивши запропоновані учасниками кримінального провадження докази, перевіривши доводи учасників процесу та з`ясувавши у них, чи всі докази на підтвердження своїх доводів ними були надані, прийшов до переконання, що у даному кримінальному провадженні достатньо доказів на підтвердження доведеності вини у вчиненні ОСОБА_1 крадіжки мобільного телефону у потерпілої ОСОБА_2 , тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Щодо інших інкримінованих ОСОБА_1 епізодів, де проходять потерпілими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 суд зазначає наступне.
Стаття ст. 91 КПК України говорить про те, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та ін.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, відповідно до вимог ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини » (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Прокурором у судовому засіданні не надано безсумнівних доказів, які б могли бути покладені в основу обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, а надані стороною обвинувачення заяви, написані обвинуваченим під час досудового слідства не є достатніми для прийняття судом обвинувального вироку в цій частині. Крім того під час судового слідства ОСОБА_1 відмовився від них та суду пояснив, що писав їх під тиском працівників поліції.
Враховуючи те, що відповідно до вимог ч.4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, суд покладає в основу вироку показання, які були надані обвинуваченим ОСОБА_1 саме в суді під час судового слідства.
З приводу перевірки факту тиску на обвинуваченого, суд зазначає, що згідно відповіді територіального управління Державного Бюро розслідувань від 18.02.2020 р. за №11-4101/03-2020 за результатами розгляду повідомлення суду від 27.01.2020 року обставин, що можуть свідчити про вчинення службовими особами УП в Метрополітені ГУНП у м. Києві кримінальних правопорушень, передбачених особливою частиною КК України, не встановлено, у зв`язку з чим підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні (а.п.202 т.2).
Отже доводи обвинуваченого ОСОБА_19 , в цій частині є неспроможними. Разом з тим, оскільки обвинувачений ОСОБА_19 у суді відмовився від своїх показів про визнання винуватості по епізодам щодо потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , а інших доказів на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню по цим епізодам у кримінальному провадженні немає і стороною обвинувачення суду не надано, виходячи із загальних засад кримінального судочинства: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що інкриміновані ОСОБА_1 злочини, по епізодам, де визнано потерпілими особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 вчинено саме обвинуваченим ОСОБА_19 .
Враховуючи викладене, суд вважає що ОСОБА_1 слід виправдати за недоведеністю у вчиненні злочинів, відносно потерпілих, зазначених вище.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання по епізоду відносно потерпілої ОСОБА_2 , суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є нетяжним злочином, дані про особу винного, який характеризується посередньо, раніше судимий за злочини проти власності, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, на утриманні має двох малолітніх дітей.
Згідно ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.
Згідно ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є рецидив злочину.
Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає правильним призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах визначених санкцією закону.
Суд вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів.
Підстав для застосування більш м`якого покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 185 КК України а також положень ст. 75 КК України суд не вбачає.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що суд призначає ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, з метою недопущення ухилення обвинуваченого від відбування покарання, суд вважає правильним до набрання вироком законної сили залишити йому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись 373-376 КПК України суд,
у х в а л и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (по епізоду відносно потерпілої ОСОБА_2 ) та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки і шість місяців.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання.
За іншими епізодами ОСОБА_1 визнати невинуватим та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України.
Речові докази: мобільний телефон «Samsung Galaxy G7» в корпусі сірого кольору - залишити потерпілій ОСОБА_2 .
Зняти арешт з мобільного телефону «Samsung Galaxy G7», накладений ухвалою суду від 15.03.2019 року.
Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у сумі 429 (чотириста двадцять дев`ять) гривень за проведення експертизи №13-1/579.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя:
Судове рішення № 93384496, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 01.12.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 753/8420/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: